Справа № 712/10135/25
Провадження №1-кс/712/879/26
10 лютого 2026 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 про скасування арешту майна,
ОСОБА_7 звернувся до суду в інтересах власника майна ОСОБА_8 , з клопотанням про часткове скасування арешту майна в частині заборони користування та зберігання транспортного засобу, посилаючись на те, що 28 липня 2025 року ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси було накладено арешт на автомобіль «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 із забороною відчуження, користування та будь-якої зміни права власності арештованого майна.
В ході досудового розслідування в даному кримінальному провадженні з вилученим автомобілем «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , органом досудового розслідування, проведенні всі необхідні слідчі дії в ході яких зафіксовані наявні сліди кримінального правопорушення та пошкодження транспортного засобу, а також судову експертизу технічного стану транспортного засобу автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
На даний час в ході досудового розслідування запланований слідчий експеримент за участю автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак визначене місце зберігання речового доказу та заборона користування унеможливлює його проведення.
Окрім того, на даний час автомобіль «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебуває на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів при Черкаському районному управлінні поліції ГУНП в Черкаській області, за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, майже пів року, зберігається під відкритим небом та постійно піддається впливу атмосферних явищ та сонячного проміння. Вказане, тривале, утримання автомобіля на майданчику призведе до псування лако-фарбового покриття автомобіля, псування гальмівних рідин та рідин охолодження, окрім того призведе до пошкодження та псування гумових та пластикових деталей, тому це є додатковою причиною передати вказаний транспортний засіб для зберігання власнику ОСОБА_8 , з метою належного збереження речового доказу.
За таких обставин, захисник власника майна звернувся до суду з клопотанням про часткове скасування арешту майна.
Адвокат власника майна та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання про часткове скасування арешту з майна.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження за №12025250310002513 від 23 липня 2025 року за ч.2 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2025 року було накладено арешт на транспортний засіб марки «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із забороною відчуження, користування та будь-якої зміни права власності арештованого майна.
На даний час в ході досудового розслідування запланований слідчий експеримент за участю автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак визначене місце зберігання речового доказу та заборона користування унеможливлює його проведення.
Окрім того, на даний час автомобіль «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебуває на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів при Черкаському районному управлінні поліції ГУНП в Черкаській області, за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, майже пів року, зберігається під відкритим небом та постійно піддається впливу атмосферних явищ та сонячного проміння. Вказане, тривале, утримання автомобіля на майданчику призведе до псування лако-фарбового покриття автомобіля, псування гальмівних рідин та рідин охолодження, окрім того призведе до пошкодження та псування гумових та пластикових деталей тому це є додатковою причиною передати вказаний транспортний засіб для зберігання власнику ОСОБА_8 , з метою належного збереження речового доказу.
За таких обставин власник майна вважає, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді заборони користування та збереження зазначеного майна відпала потреба.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Стаття 41 Конституції України регламентує право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а також визначає: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Конституційним Судом України висловлено позицію: право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства. При обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Обмеження права власності повинні розглядатися як вимушені заходи, які держава не обов'язково повинна застосовувати.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.303-309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси про накладення арешту на майно від 28 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 112025250310002513 від 23.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України, в частині заборони користування транспортним засобом автомобілем «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 та в частині зберігання транспортного засобу на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів при Черкаському районному управлінні поліції ГУНП в Черкаській області, за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104 - скасувати.
Передати автомобіль «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_8 .
В решті ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_9
Повний текст ухвали проголошено 13 лютого 2026 року о 12.00 год.