Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 707/57/26
Номер провадження 2-о/711/69/26
Іменем України
про повернення позовної заяви
16 лютого 2026 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В., розглянувши матеріали клопотання заявника ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікун.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 08 січня 2026 року матеріали клопотання направленні для розгляду за підступністю до Придніпровського районного суду м.Черкаси.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Демчику Р.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 29 січня 2026 року клопотання залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
09.02.2026 року представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Петруніною В.В. подано клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків, в обґрунтування якого вказує, що ОСОБА_1 звернувся за телефоном до Державної Установи Інституту Судової Психіатрії МОЗ за роз'ясненням. Йому було повідомлено, що для проведення експертизи наявна необхідність укласти договір. Загальна процедура проведення експертизи наступна: подання заяви, укладення договору, направлення заяви з головного офісу до Черкаської філії в м. Сміла, проведення огляду пацієнта, складання висновку експерта. Враховуючи екстрені відключення світла та завантаженість єдиної установи, яка могла провести таку експертизу, наявна необхідність у збільшенні строку на усунення недоліків заяви щонайменше на 25 днів. Зазначила, що необхідність у продовженні процесуального строку зумовлена фізичною не можливістю усунути недоліки у строк встановлений судом, так як термін виконання експертизи залежить не від дій ОСОБА_1 , а від безпосередніх дій експертної установи. Отже, просила продовжити процесуальний строк на усунення недоліків заяви ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, що встановлений ухвалою Придніпровського районного суду від 29.01.2026 року по справі № 707/57/26 ще на 25 днів, тобто до 12.03.2025 року включно.
Вивчивши матеріали клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 9, ч.10 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
При цьому, частиною шостою статті 272 ЦПК України передбачено, що, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа від 03.02.2026 року ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 29.01.2026 року про залишення позову без руху доставлено на електронну адресу представника заявника - адвоката Петруніної В.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 03.02.2026 10:48:31.
Таким чином, ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 29 січня 2026 року про залишення позову без руху було вручено заявнику 03.02.2026 року.
Також, ухвалу про залишення позову без руху від 29 січня 2026 року було своєчасно внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому заявник у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.
Отже, суд вважає, що заявник був повідомлений належним чином про залишення позову без руху.
Відповідно до частини першої статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому, згідно частини третьої статті 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
У даному випадку строк для усунення недоліків позовної заяви розпочався - 03.02.2026 року та тривав до 13.02.2026 року включно.
09.02.2026 року подано клопотання представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Петруніною В.В. про продовження процесуального строку для усунення недоліків, оскільки заявник ОСОБА_1 має намір провести експертизу.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Разом з тим, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2018 р. по справі № 904/5995/16 дійшла висновку, що у тих випадках, коли процесуальним законом суду надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк. Посилаючись на приписи ч. 2 ст. 119 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав продовжувати строк понад встановлений ГПК України строк.
Приймаючи до уваги встановлення судом заявнику ОСОБА_1 десятиденного строку для усунення недоліків заяви, який є максимальним строком, передбаченим ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для продовження заявнику процесуального строку та відмови у задоволенні правного клопотання.
Отже, суд дійшов висновку, що недоліки заяви, які були зазначені в ухвалі суду від 29 січня 2026 року заявником не усунуто.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петруніна В.В. про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна визнати неподаною та повернути позивачу.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Суд звертає увагу заявника, що при зверненні з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, воно повинно вже містити відповідний висновок судово-психіатричної експертизи.
Також слід зазначити, що відповідно до ч.9 ст. 300 ЦПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
Як вбачається з рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17.01.2024 року, строк дії рішення встановлено тривалістю у два роки з часу його ухвалення, тобто до 16.01.2026 року, а тому на момент надходження справи до Придніпровського районного суду м. Черкаси - 26.01.2026 року вказане рішення втратило свою чинність
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли позивач відповідно до ухвали про залишення позову без руху у встановлений судом строк не виконає вимоги ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена.
На підставі викладеного, керуючись ст.185, 257 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Клопотання адвоката Петруніної Вікторії Віталіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про продовження процесуального строку для усунення недоліків клопотання - залишити без задоволення.
Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - вважати неподаним та повернути заявнику.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Р. В. Демчик