Справа № 357/1965/26
1-кс/357/327/26
10 лютого 2026 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 по матеріалам кримінального провадження № 12026111030000226 від 06.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про накладення арешту на майно,-
10.02.2026 до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 поштою надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_3 по матеріалам кримінального провадження № 12026111030000226 від 06.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про накладення арешту на майно.
Клопотання обґрунтоване тим, що 05 лютого 2026 року близько о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , перебував за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 разом із співмешканкою ОСОБА_5 . У вказаний час між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник конфлікт на грунті раптових неприязних відносин, про що остання повідомила свого сина ОСОБА_6 . У подальшому цього ж дня близько 23 години 20 хвилин до місця проживання ОСОБА_4 прийшов ОСОБА_6 та в цей час між останніми виник конфлікт на грунті раптових неприязних відносин, перебуваючи у коридорі квартири, останній наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_4 . Після вказаного удару, конфлікт продовжився словесною перепалкою під час якої ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, припускаючи можливість спричинення шкоди здоров'ю потерпілому, тримаючи при цьому в руках ніж, умисно наніс кухонним ножем не менше трьох ударів удари в область тулуба, спини та шиї потерпілого ОСОБА_6 , спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних непроникаючих поранень спини та шиї, проникаючого колото-різаного пораненням передньої поверхні грудної клітки, правобічного пневмотораксу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та є небезпечними для життя. 06 лютого 2026 року, в період часу з 00 годин 55 хвилин по 01 годину 20 хвилин проведено огляд місця події, а саме в будинку АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено ніж та змиви речовини бурого кольору. Крім того 06 лютого 2026 року в період часу з 02 годин 57 хвилин по 03 години 27 хвилин проведено огляд приміщення, а саме комора № 24 для зберігання брудної білизни, що розташована на 1 поверсі КНП БМР "Білоцерківської міської лікарні № 2" за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. І. Зінича, 9, в ході якого було виявлено та вилучено сірі шкарпетки, кросівки "Adidas" синю майку, штани сірого кольору, труси помаранчеві, кофта сірого кольору, куртка білого-синього-зеленого кольору. Крім того 06 лютого 2026 року у порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час затримання ОСОБА_4 відповідно до ст. 208 КПК України проведено особистий обшук останнього, в ході якого було виявлено та вилучено кофту сірого кольору зі слідами РБК, штани сірого кольору зі слідами РБК, чорні тапки зі слідами РБК.
У судове засідання старший слідчий не прибув, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просить розглянути клопотання у його відсутністі, а також в своїй заяві вказав, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 просить розглядати клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, без його участі. Проти накладення арешту не заперечує.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12026111030000226 від 06.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
06 лютого 2026 постановою слідчого вилучене речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчим в поданому клопотанні доведено, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження наявна необхідність у застосуванні до тимчасово вилученого майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що є безпосередньо предметом та доказом вказаного кримінального правопорушення пов'язаного з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення, а також для встановлення відомостей, що міститься у вище зазначених речах та предметах шляхом проведення судових експертиз.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт майна носить тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку (ст. 368 КПК).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно зі ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні. підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна застосовується для забезпечення збереження речових доказів.
Судом встановлено, що вилучене майно має безпосереднє значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Згідно зі ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Втручання у це право можливе лише в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом.
Беручи до уваги вище викладене, та враховуючи, що вищевказані вилучені речі, є матеріальними об'єктами, які можуть зберігати на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого, підлягає задоволенню.
Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченими ст. 98, п. 3, п. 1, п 4 ч. 2 ст. 167, 170,175, 309, 371, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, для арешту тимчасово вилученого майна,-
Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 по матеріалам кримінального провадження № 12026111030000226 від 06.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про накладення арешту на майно- задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 06.02.2026 в ході огляду місця події огляд місця події, а саме в будинку АДРЕСА_1 , а саме на ніж належний ОСОБА_4 .
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 06.02.2025 в ході огляду приміщення КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ігоря Зінича, 9, а саме на: сірі шкарпетки, кросівки "Adidas" синю майку, штани сірого кольору, труси помаранчеві, кофта сірого кольору, куртка білого-синього-зеленого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_6 .
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 06.02.2026 в ході особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: кофту сірого кольору зі слідами РБК, штани сірого кольору зі слідами РБК, чорні тапки зі слідами РБК, які належать останньому із забороною використання та розпорядження вказаного майна, а у разі необхідності використовувати його для проведення судових експертиз та слідчих (розшукових) дій.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддяОСОБА_7