Справа № 243/757/26
Провадження № 3/243/713/2026
Іменем України
12 лютого 2026 року
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №4 Краматорського РУП Головного Управління Національної поліції в Донецькій області:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 567906 від 16.01.2026 року зазначено, що 16.01.2026 року, об 11 год. 00 хв. біля буд. 101, по вул. Центральній, в с. Привілля, Краматорського району, Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, н/з НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від продування алкотестеру Драгер на місці зупинки відмовився та від проходження огляду на стан у встановленому законом порядку на місці зупинки відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, підтримав позицію свого захисника.
Захисник Хомич А.М. просив закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення через незаконність зупинки транспортного засобу без повідомлення конкретних підстав та зафіксованих порушень ПДР. Адвокат зазначив про здійснення психологічного тиску на водія перед складанням протоколу та вказав на те, що ознаки сп'яніння не були озвучені ОСОБА_1 на місці зупинки, що порушило право на захист. Крім того, процедура направлення на огляд була порушена, оскільки поліцейські намагалися доставити водія до медичного закладу, який не є найближчим до місця події. За таких обставин відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була правомірною, оскільки вимога поліцейських не відповідала встановленому законом порядку.
Суд, заслухавши пояснення адвоката Хомича А.М., дослідивши надані матеріали та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 16.01.2026 року; довідку з поліції, згідно з якою ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 28.02.2025 та відеозапис події.
Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Відповідно до наведених норм права та позиції ЄСПЛ, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, в якій зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
У фабулі протоколу зазначено про відмову водія від проведення огляду виключно на місці зупинки та не зафіксовано відмову від проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я, що є обов'язковою умовою для наявності складу правопорушення. За таких обставин, опис події є неповним.
Разом з цим, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, має містити повні та точні відомості про вчинене правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Крім того, з відеозапису вбачається, що під час оформлення матеріалів поліцейський фактично не роз'яснив водію зміст ст. 268 КУпАП, що є порушенням права на захист.
Аналіз наданих суду доказів у їх сукупності дозволяє дійти висновку, що при складанні протоколу про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 було істотно порушено та обмежено його процесуальні права, не було достовірно підтверджено, що останньому належним чином були роз'яснені його права та обов'язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою, інші істотні права, що передбачені ст. 268 КУпАП.
Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з такими порушеннями суперечить праву на захист особи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У розумінні ст. 251 КУпАП України протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Проте зазначене порушення права на захист, яке виразилося у нероз'ясненні ст. 268 КУпАП під час оформлення протоколу, не узгоджується зі змістом вимог ст. 256 КУпАП. За вказаних обставин зібрані у справі докази є недопустимими.
В свою чергу суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Отже, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про недоведеність факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков