Справа 127/4407/26
Провадження 1-кс/127/1813/26
12 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_3 від 07.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення, за фіксації судового розгляду технічними засобами,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_3 від 07.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення.
Скарга мотивована тим, що 07 січня 2026 року адвокат ОСОБА_3 , що діяв в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області з письмовою заявою про кримінальне правопорушення, передбачене статтями 129, 146, 189, 190 та 355 КК України, яке було вчинено ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими, невідомими особами.
Для вжиття відповідних мір начальником Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області ОСОБА_8 дану заяву до розгляду було направлено до ВП № 1 ВРУП ГУНП У Вінницькій області.
Представник заявника у скарзі зазначає, що у заяві було детально викладено усі відомості щодо обставин цього кримінального правопорушення.
Проте, уповноваженою особою Відділення поліції № 1 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області було проігноровано дану заяву і не повідомлено ОСОБА_3 стосовно вчинених дій щодо початку досудового розслідування.
У зв'язку з цим адвокатом ОСОБА_3 було направлено адвокатський запит № 23/01/26/1 від 23.01.2026 року на адресу Відділення поліції № 1 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області із проханням повідомити чи розглянута заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП за ДРФО 2210207144, від 07.01.2026 року про вчинення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими, невідомими особами кримінальних правопорушень, передбачених статтями 129, 146, 189, 190 та 355 Кримінального кодексу України.
Проте, в порушення ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, адвокат ОСОБА_9 відповіді на вищезазначений адвокатський запит не отримав.
При цьому, 06.02.2026 року адвокат ОСОБА_3 отримав лист від начальника Відділення поліції № 3 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_10 із інформацією про те, що за даним запитом було проведено перевірку та встановлено, що ознаки кримінального правопорушення в даному випадку відсутні, у зв'язку з чим підстав для внесення вказаної події до Єдиного реєстру досудових розслідувань немає, а подальший розгляд звернення здійснено у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».
Будь-яких інших відомостей про результати розгляду заяви ОСОБА_5 , в тому числі про здійснені слідчі дії, працівники поліції не надали.
Таким чином, працівниками поліції по матеріалам даного звернення було прийнято рішення відповідно Закону України «Про звернення громадян», а дану подію було залишено без реагування.
Заявник та її представник вважають, що таким чином уповноваженою особою Відділення поліції № 3 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області було проігноровано дану заяву і не вчинено жодних дій щодо початку досудового розслідування, оскільки осіб, причетних до даної події, в тому числі заявницю, допитано не було та не враховано її позицію при закінченні перевірки звернення №647.
Працівники поліції не відреагували на дану заяву належним чином згідно ст. 214 КПК України, відповідно до якої слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування, а лише розглянули її у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).
При цьому заява про кримінальне правопорушення (відповідно до ст. 214 КПК України) має на меті повідомлення про злочин для початку досудового розслідування та порушення кримінального провадження, подається до поліції чи прокурора.
Представник заявника у поданій скарзі зазначає, що КПК України не містить вимоги щодо долучення доказів до заяви про вчинення кримінального правопорушення. Для збирання доказів КПК України встановлено інститут досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Усе викладене в заяві про кримінальне правопорушення, на думку заявника та її представника, дає підстави стверджувати, що відносно сина потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені статтями 129.146,189, 190 та 355 КК України, а слідчий зобов'язаний був внести відповідні відомості до ЄРДР.
Конституція України, зокрема, стаття 19 передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно зі ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Таким чином, на переконання заявника та її представника, уповноваженою особою Відділення поліції № 3 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області було порушено порядок, який встановлений нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржено бездіяльність слідчого яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
На підставі викладеного, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 просив слідчого суддю визнати незаконною бездіяльність уповноваженої особи ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 129, 146, 189, 190, 355 КК України до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_3 від 07.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення та зобов'язати уповноважену особу ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницької області внести відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 129, 146, 189, 190, 355 КК України до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_3 від 07.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав за обставин викладених у ній та просила задовольнити у повному обсязі.
Під час судового розгляду адвокат ОСОБА_4 підтримав скаргу, слідчому судді пояснив, що уповноваженою особою допущено процесуальну бездіяльність, а тому просив слідчого суддю скаргу задовольнити.
Представник ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницької області в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду був повідомлений завчасно та належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.
Дослідивши матеріали скарги та заслухавши пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, а тому слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності слідчого.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Таким чином, вимоги ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають, що на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що 07 січня 2026 року адвокат ОСОБА_3 , що діяв в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області з письмовою заявою про кримінальне правопорушення, передбачене статтями 129, 146, 189, 190 та 355 КК України, яке було вчинено ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими, невідомими особами.
Для вжиття відповідних мір начальником Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області ОСОБА_8 дану заяву до розгляду було направлено до ВП № 1 ВРУП ГУНП У Вінницькій області.
Як зазначено в скарзі та не спростовано в ході судового розгляду уповноваженою особою Відділення поліції № 1 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області було проігноровано дану заяву і не повідомлено ОСОБА_3 стосовно вчинених дій щодо початку досудового розслідування.
Разом з тим, 06.02.2026 адвокат ОСОБА_3 отримав лист за підписом начальника ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_10 № 29413-2016 від 04.02.2026 з якого вбачається, що звернення адвоката ОСОБА_3 від 07.01.2026 відповідним чином зареєстровано ІКС ІПНІ ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області від 19.01.2026 за № 647. За зверненням проведено перевірку за результатами якої орган досудового розслідування дійшов висновку, що ознаки кримінального правопорушення в даному випадку відсутні, у зв'язку з чим підстав для внесення відомостей до ЄРДР немає, а подальший розгляд звернення здійснено у порядку передбаченому ЗУ «Про звернення громадян», а факти викладені у зверненні носять цивільно-правовий характер та вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів скарги, фактичну перевірку заяви адвоката ОСОБА_3 від 07.01.2026 на відповідність вимогам законодавства України та надання оцінки поданій заяві щодо необхідності внесення відомостей до ЄРДР, було здійснено уповноваженою особою ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області.
При цьому, з огляду на обставини зазначені у заяві адвоката ОСОБА_3 від 07.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що вказані обставини підлягають детальній перевірці саме в ході досудового розслідування кримінального провадження, а тому рішення уповноваженої особи ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницької області про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР є необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69 слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Враховуючи те, що рішення правоохоронного органу, про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР є безпідставним, оскільки заява адвоката ОСОБА_3 від 07.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення повністю відповідає вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України, що свідчить про можливість та обов'язок посадової особи правоохоронного органу внести відомості до ЄРДР, по вказаній заяві та проведення перевірки в рамках кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 214 КПК України.
Разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
І хоча точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо, однак відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення відомостей до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Положення, п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК містить поняття саме «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного здійснення досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння.
Отже, визначення попередньої правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення належить до дискреційних повноважень особи, яка вносить відомості до ЄРДР (реєстратора заяви), що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298.
Обставини щодо наявності або відсутності суспільно небезпечного караного діяння (дії чи бездіяльності), вчиненого суб'єктом злочину, можуть бути встановлені лише після проведення дій, передбачених главою 20 КПК України.
Окрім того, щодо вимог представника заявника у поданій скарзі в частині визнання неправомірною бездіяльності уповноважених осіб ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя наголошує, що зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги. Визнання бездіяльності неправомірною не передбачено нормами зазначеної статті та не віднесено до повноважень слідчого судді при розгляді скарг в порядку ст. 303 КПК України.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що рішення прийняте правоохоронним органом, щодо невнесення відомостей до ЄРДР є передчасним, а скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_3 від 07.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення, підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 306, 307, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 303 КПК України - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості до ЄРДР, за заявою адвоката ОСОБА_3 від 07.01.2026 про вчинення кримінального правопорушення.
Зобов'язати слідчого, який проводитиме досудове розслідування кримінального провадження, через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя