Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/5190/25
Провадження № 2/723/1525/26
13 лютого 2026 року м. Сторожинець
Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Дедик Н.П., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про скасування рішення оформленого протоколом №60 від 10.12.2024 р. про нарахування 213144,82 грн.,
встановив:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 213144,82 грн. на підставі рішення комісії від 10.12.2024 р. №60 по розгляду акту про порушення №CV2944 від 31.10.2024 р.
30.01.2026 р. судом отримано зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача Чернеш Дмитро Сергійович, до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про скасування рішення оформленого протоколом №60 від 10.12.2024 р. про нарахування 213144,82 грн.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Суд вважає, що вимоги за первісним та зустрічним позовами виникають з одних правовідносин, задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Тому їх об'єднання в одне провадження є доцільним.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
У зустрічній позовній заяві позивач зазначає на наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Так, зазначає, що оскільки за первісним позовом позивачу без його відома та згоди наданий статус споживача, то на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільняється від сплати судового збору.
Крім того, додатково посилається на положення ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» і зазначає про відсутність у позивача доходу крім соціальної допомоги, що підтверджує відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня по грудень 2025 року.
Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення з позовом до суду становить 1331,20 грн.
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору вбачається, що за період з січня по грудень 2025 року ОСОБА_1 отримувала щомісяця соціальну виплату у розмірі 2100 грн.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за зустрічним позовом перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік позивача за зустрічним позовом, що є підставою для її звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 175, 177, 194 ЦПК України, суддя
постановив:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про скасування рішення оформленого протоколом №60 від 10.12.2024 р. про нарахування 213144,82 грн. об'єднати в одне провадження з позовом Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за зустрічним позовом на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Суддя