Справа № 530/1288/23
Провадження № 2/535/40/26
09 лютого 2026 року селище Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Шолудько А.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Коросташової К.В.,
представника позивача Щербакова Є.А.,
представника відповідача Моторного Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 у справі №530/1288/23 за позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АГРОЕКОЛОГІЯ» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, та клопотання відповідача про звільнення/відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви,
ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» 28.08.2023 через свого представника - адвоката Мельникова Дениса Олександровича, який діяв на підставі довіреності від 12.01.2023 (том 1 а.с.5-9), через систему «Електронний суд», подало до Зіньківського районного суду Полтавської області позовну заяву до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про: 1) зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» земельною ділянкою кадастровий номер 53213886000:00:031:0017 шляхом передачі земельної ділянки кадастровий номер 53213886000:00:031:0017 ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» у строкове оплатне користування на підставі договору оренди землі від 16 січня 2008 року, укладеного між ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» та ОСОБА_2 , який зареєстрований Відділом Держгеокадастру у Зіньківському районі 19.07.2010 за №04105551900, строком на 25 років; 2) зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» земельною ділянкою кадастровий номер 53213886000:00:031:0016 шляхом передачі земельної ділянки кадастровий номер 53213886000:00:031:0016 ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» у строкове оплатне користування на підставі договору оренди землі від 16.01. 2008, укладеного між ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» та ОСОБА_3 , який зареєстрований Відділом Держгеокадастру у Зіньківському районі 23.04. 2010 за №041055500976, строком на 25 років (том 1 а.с.1-4).
Розпорядженням голови Зіньківського районного суду Полтавської області Должка С.Р. «Щодо передачі справи на розгляд до іншого суду» від 11.10.2023, справу №530/1288/23 на підставі ст. 31 ЦПК України передано Котелевському районному суду Полтавської області (том 2 а.с. 63).
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 20.10.2023 позовна заява ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками - залишена без руху (том 2 а.с.67-69).
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 03.11.2023 відкрито провадження у справі №530/1288/23 за правилами загального позовного провадження (том 3 а.с.1-3).
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 01.12.2023 підготовче провадження у справі №530/1288/23 закрито (том 3 а.с. 48-49).
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 22.05.2024 враховано заяву представника позивача ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» щодо уточнення кадастрових номерів спірних земельних ділянок, а саме: замість помилково зазначених у прохальній частині позовної заяви кадастрових номерів спірних земельних ділянок «53213886000:00:031:0016» та «53213886000:00:031:0017» - правильними є кадастрові номери «5321386000:00:031:0016» та «5321386000:00:031:0017»; та залучено до участі у справі №530/1288/23 за позовом ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками правонаступника відповідачів - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . Роз'яснено ОСОБА_1 , що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
01 липня 2025 року до Котелевського районного суду Полтавської області надійшла поштою через поштове відділення АТ «УКРПОШТА» зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ», датована 20.06.2025, про визнання «договорів оренди від 16.01.2008, зареєстрованих 19.07.2010 за №041055551900 та 23.04.2010 за №041055500976 з «правильними кадастровими номерами «5321386000:00:031:0016 та 5321386000:00:031:0017 неукладеними (так у зустрічній позовній заяві). Зазначив адресу для листування з ним, яка є адресою його представника - адвоката Моторного Ю.С. (том 6 а.с. 168-172, 173-174, 175-183).
Аналогічні примірники зустрічної позовної заяви відповідача ОСОБА_1 до позивача ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» надійшли 15.07.2025 до суду поштою через поштове відділення АТ «УКРПОШТА» (том 6 а.с. 224-230; 231-236).
Відповідач вважає, що він не пропустив строк звернення до суду із зустрічним позовом, оскільки він не був повідомлений будь-яким чином про судові засідання, не отримував позов з доданими документами, суд не роз'яснив йому права й обов'язки (том 6 а.с. 199).
До зустрічної позовної заяви відповідач додав письмове клопотання про вирішення питання про оплату судового збору за подання зустрічної позовної заяви (том 6 а.с. 180-183, 228).
У ході судового засідання 06.08.2025 з розгляду справи №530/1288/23 представник відповідача - адвокат Моторний Юрій Сергійович, який діє на підставі довіреності відповідача ОСОБА_1 від 29.05.2024, підпис довірителя на якій посвідчено 03.06.2024 нотаріусом Пьотром Домбровскі, м. Щецин (том 6 а.с. 240-241; том 7 а.с 7-15), заявив клопотання про відкладення розгляду питання щодо прийняття зустрічного позову відповідача ОСОБА_1 до вирішення питання про укладення мирової угоди з позивачем чи вирішення спору в позасудовому порядку (том 7 а.с. 49).
Під час судового розгляду справи 09.02.2026 представник відповідача - адвокат Моторний Ю.С. підтримав клопотання відповідача про вирішення питання про оплату судового збору за подання зустрічної позовної заяви, з підстав у ній зазначених та просить прийняти зустрічний позов відповідача у даній справі до спільного розгляду з первісним позовом.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (том 7 а.с. 126, 132), у тому числі й в порядку, визначеному ч.5 ст.130 ЦПК України (том 7 а.с. 129), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду до суду не подавав.
Під час судового розгляду представник відповідача - адвокат Щербаков Євгеній Анатолійович, який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВІ №1271459 від 10.01.2025 (том 6 а.с. 244-245), заперечив проти прийняття зустрічної позовної заяви відповідача, оскільки предметом зустрічного позову не є повернення спірного майна, та вважає, що відповідач повинен сплатити судовий збір за подання зустрічної позовної заяви.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:
1.Щодо вирішення клопотання відповідача ОСОБА_1 про звільнення/відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.
В обґрунтування поданого клопотання про вирішення питання про оплату судового збору за подання зустрічної позовної заяви відповідач зазначив, що відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах щодо спорів, пов'язаних з поверненням майна. Оскільки ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» вимагає передати/повернути майно - земельні ділянки, а він у зустрічному позові просить визнати договори оренди неукладеними, то на його думку, справа стосується спору щодо повернення майна, а тому він має право прохати суд звільнити його від сплати судового збору. Одночасно, посилаючись на норми ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відповідач просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення. В обґрунтування клопотання у цій частині відповідач зазначив, що він із сім'єю у складі трьох осіб мешкає за кордоном. Будь-якої допомоги держава Україна їм не надає. Сім'ю він утримує сам. Дитина навчається у 4 класі. Їх матеріальне становище складне (том 6 а.с. 180-183).
До клопотання про вирішення питання про оплату судового збору, відповідач надав копії паспортів громадян України для виїзду за кордон, видані на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , 11.12.1984 (том 6 а.с. 181-183).
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 19.06.2011 у справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26.07.2005; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26.07.2005).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (на положення якої посилається відповідач у клопотанні в частині звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».
Враховуючи наведене, відповідач не може бути звільнений від сплати судового збору з підстав, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», за подання позову про визнання договорів оренди неукладеними.
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону України «Про судовий збір» відповідач не навів.
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною третьою статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Надані відповідачем копії паспортів громадян України для виїзду за кордон, видані на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не підтверджують наявність обставин, на які посилається відповідач як на підстави для відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.
Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для відстрочення сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду доказів про існування обставин, визначених ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», та доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої зустрічної позовної заяви судовим збором.
Тобто, наведені заявником доводи не дають достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зустрічну позовну заяву відповідач подав у липні 2025 року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 1211,20 грн).
На підставі частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідачем у зустрічній позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: визнання неукладеними двох договорів оренди.
Отже, відповідачу за подання зустрічної позовної заяви слід було сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (1211,20 грн + 1211,20 грн = 2422,40 грн).
Крім того, суд роз'яснює відповідачу про передбачену законом можливість подати матеріали зустрічної позовної заяви засобами електронного зв'язку, сформувавши відповідний документ у підсистемі «Електронний суд».
У такому випадку відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при обрахунку судового збору застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору і він становитиме 968,96 грн за одну вимогу немайнового характеру, а всього 1937,92 грн (968,96 грн + 968,96 грн = 1937,02 грн).
Реквізити для сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви:
Отримувач коштів ГУК у Полт.обл/тг смтКотельва/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255;Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA138999980313101206000016686; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Котелевський районний суд Полтавської області(назва суду, де розглядається справа).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи наведене вище, у задоволенні клопотання відповідача про звільнення/відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову до ухвалення судового рішення слід відмовити, оскільки заявником не наведено мотивів, передбачених приписами Закону України «Про судовий збір», а наданих доказів недостатньо для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову з урахуванням майнового стану сторони.
2.Щодо вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.
Як встановлено судом вище, ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 22.05.2024 залучено до участі у справі №530/1288/23 за позовом ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками правонаступника відповідачів - ОСОБА_1 , та відповідно до частини 2 статті 55 ЦПК України роз'яснено ОСОБА_1 , що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (том 5 а.с. 56-59).
Згідно з частиною 6 статті 30 ЦПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24).
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, провадження № 11-24апп21).
На підставі частини першої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до частини 7 статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Підготовче провадження у справі №530/1288/23 закрито ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 01.12.2023 (том 3 а.с. 48-49).
Відповідач, звернувшись до суду із зустрічним позовом, із клопотанням про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви не звертався, вважаючи, що ним не пропущений вказаний строк.
Як встановлено судом, після залучення ОСОБА_1 ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 22.05.2024 як правонаступника відповідачів у справі №530/1288/23, відповідач ОСОБА_1 надав 29.05.2024 довіреність на ім'я ОСОБА_7 , підпис довірителя на якій посвідчено 03.06.2024 нотаріусом Пьотром Домбровскі (том 6 а.с. 240-241; том 7 а.с 7-15). Адвокат Моторний Ю.С. представляв інтереси відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до їх заміни правонаступником ОСОБА_1 .
У поданій до суду письмовій заяві від 06.11.2024 відповідач ОСОБА_1 повідомив, про те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали йому матеріали справи та детально описав хід розгляду справи та свої зауваження щодо нього, а також зазначив адресу для листування з ним, яка є адресою місця проживання первісних відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (том 5 а.с. 169-172).
Відповідно до частини 2 статті 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Правові норми та судова практика мають застосовуватися таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 237/3566/17 (провадження № 61-13886св21) вказано, що: «право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику».
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .
Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.
Відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи вище викладене, суд, керуючись ст. 259-261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення/відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви - відмовити.
У прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АГРОЕКОЛОГІЯ», датованої 20.06.2025, про визнання «договорів оренди від 16.01.2008, зареєстрованих 19.07.2010 за №041055551900 та 23.04.2010 за №041055500976 з «правильними кадастровими номерами «5321386000:00:031:0016 та 5321386000:00:031:0017 неукладеними, - відмовити.
Повернути заявнику матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АГРОЕКОЛОГІЯ», датованої 20.06.2025, про визнання «договорів оренди від 16.01.2008, зареєстрованих 19.07.2010 за №041055551900 та 23.04.2010 за №041055500976 з «правильними кадастровими номерами «5321386000:00:031:0016 та 5321386000:00:031:0017 неукладеними.
Копію зустрічної позовної ОСОБА_1 до ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» про визнання договорів оренди неукладеними долучити до матеріалів справи.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 13.02.2026.
Суддя А.В.Шолудько