13 лютого 2026 року м. Київ № 320/38057/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Дочірнього підприємства "КОНДИТЕРСЬКА КОРПОРАЦІЯ "РОШЕН" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство "КОНДИТЕРСЬКА КОРПОРАЦІЯ "РОШЕН" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд визнати протиправним тa скасувати податкове повідомлення-рішення № 1629/Ж10/31-00-04-01-04-31 від 23.07.2024 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» (ЄДРПОУ 25392188) на суму 171754,00 грн, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операиій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, шо пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення є незаконним через безпідставність висновків відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, які підтверджуються документально.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
До суду від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено її завищення на 171754 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації».
Під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу (далі - ПК України), по взаємовідносинах з ПП «АЛМА-ВЕКО, ФУД», ТОВ «ЕВРІОЛА». До перевірки не надано документи передбачені п. 4.2 Договору поставки (копію сертифіката відповідності, якісне посвідчення). Згідно наданої до перевірки товаро-транспортної накладної від 06.03.2024 № РНФ-289 перевізником є ПП «АЛМА-ВЕКО , ФУД», водій - Рибянець Юрій, проте, згідно даних звіту за формою 4 ДФ за І квартал 2024 року даний водій не обліковується у штаті ПП «АЛМА- ВЕКО, ФУД».
Також, встановлено дефектність ТТН, а саме: не вказано дату прибуття та вибуття автомобілів, а також відсутні підписи відповідальних осіб за вантажно-розвантажувальні операції, що не дає повноти відображення здійснення господарських, операцій. Крім того, відповідно до інформаційних систем ДПС України, встановлено наявність рішення щодо відповідності ПП «АЛМА-ВЕКО, ФУД» критеріям ризиковості від 31.05.2024 № 103918 на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Також, відповідач наголошує на тому, що згідно наданих до перевірки товаро-транспортних накладних встановлено їх дефектність, а саме: не вказано дату прибуття та вибуття автомобілів, а також відсутні підписи відповідальних осіб за вантажно-розвантажувальні операції, що не дає повноти відображення здійснення господарських операцій. Крім того, згідно баз даних, встановлено відсутність у перевізників автомобілів і напівпричепів зазначених в товарно-транспортних накладних. Таким чином, проведеним аналізом встановлено неможливість здійснення реалізації ТОВ «ЕВРІОЛА» (ЄДРПОУ 37233983) продукції у задекларованих обсягах, у зв'язку із відсутністю, достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів та дефектністю товарно-транспортних накладних. Відповідно до інформаційних систем ДПС України, встановлено наявність щодо ТОВ «ЕВРІОЛА» рішення про відповідність критеріям ризиковості від 30.04.2024 № 276306 на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведена документальна позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» з питання дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за березень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки складено акт від 13.06.2024 № 1648/Ж5/31-00-04-01-04- 26/25392188, у якому викладено висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п. 44.1 ст. 44, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 171754 грн.
01.07.2024 позивачем було подано до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП заперечення до акту, а 18.07.2024 відповідачем надано відповідь на заперечення № 740/Ж12/31-00-04-01-04-33, яким повідомлено, що висновки акту вирішено залишити без змін, а заперечення без задоволення.
26.07.2024 позивач отримав податкове повідомлення-рішення ЦМУ ДПС по роботі з
ВПП № 1629/Ж10/31-00-04-01-04-31 від 23.07.2024 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 171 754,00 грн.
Висновок відповідача про завищення від'ємного значення ґрунтується на господарських взаємовідносинах з ПП «АЛМА-ВЕКО, ФУД», ТОВ «ЕВРІОЛА».
Позивач не погоджується з вказаним вище податковим повідомленням-рішенням та вважає, що останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.
Водночас, із визначеного в ПК України, поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З'ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб'єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.
Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.
Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб.
Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
За змістом п. п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
За п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рзосомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Відповідно до приписів п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, шо засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За змістом п. 192.3 ст. 192 ПК України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності; в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, шо підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Пунктом 198.6 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операиій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, шо пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Отже, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію, який повинен бути складений відповідно до вимог чинного законодавства.
Судом досліджено, що 30.06.2022 ДП «КК «Рошен» (покупець) було укладено з ПП «АЛМА-ВЕКО, ФУД» (постачальник) договір поставки № 026-2022/АВ, який містить всі необхідні істотні умови.
Відповідно до п. 2.1 договору від 30.06.2022 в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.
Згідно з п. 4.1 договору від 30.06.2022 поставка товару здійснюється відповідно до Інкотермс 2010. Товар має бути відвантажений і поставлений в місце поставки згідно з умовами, що погоджено сторонами, в тому числі, засобами електронної пошти.
Відповідно до п. 4.2 договору від 30.06.2022 разом з кожною партією товару постачальник надає покупцю такі документи, що стосуються товару: ТТН; видаткова накладна; рахунок; копія сертифіката відповідності; якісне посвідчення.
На погоджених сторонами договору від 30.06.2022 умовах відбулось постачання товару: сіль морська на склад покупця, розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 82.
В момент здійснення господарської операції була складена видаткова накладна № 289
від 06.03.2024 про поставку товару у кількості 1000 кг, на суму 26004,00 грн разом з ПДВ.
У цій видатковій накладній вказані номенклатура товару, кількість, ціна, реквізити сторін та вони підписані уповноваженими особами сторін. Видаткова накладна підтвенджує
перехід права власності на товар від постачальника до покупця.
На виконання вимог п. 187.1 ст. 187 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, постачальником була складена податкова накладна № 29 від 06.03.2024 на суму 26004,00 грн разом з ПДВ та направлена на реєстрацію в ЄРПН за першою подією - здійснення відвантаження товару.
Правила оформлення документів на перевезення встановлені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363).
Так, відповідно до п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом (п. 11.3 Правил № 363).
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники (п. 11.4 Правил № 363).
Доставка товару здійснювалася за замовленням та за рахунок постачальника на склад покупця.
06.03.2024 ПП «АЛМА-ВЕКО, ФУД» здійснило перевезення товару власним автотранспортом. При передачі товару водію ОСОБА_1 вантажовідправник склав товарно-транспортну накладну № РНФ-289 від 06.03.2024, в якій вказано номенклатуру товару, кількість - 1 000 кг, вартість - 532224,00 грн разом з ПДВ, автомобіль, на якому здійснювалось перевезення державний номерний знак НОМЕР_1 . Товарно-транспортна накладна підписана уповноваженими особами постачальника, покупця та водієм, що безпосередньо здійснював перевезення.
Таким чином, товарно-транспортна накладна підтверджує фактичне переміщення товару від постачальника до покупця.
05.04.2024 покупцем була здійснена оплата за поставлений товар у безготівковій формі, на підтвердження чого надано до матеріалів справи копію платіжної інструкції № 5010 від 05.04.2024 на суму 26004,00 грн разом з ПДВ.
Дослідивши первинні вбачається, що вонимають усі необхідні обов'язкові реквізити, оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не викликають будь-яких сумнівів щодо вчинення сторонами дій на виконання умов договору від 30.06.2022, що вказує на відображення отриманого товару в бухгалтерському обліку та його належне оприбуткування. Проведені операції вплинули на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів позивача.
Слід звернути увагу на те, що на момент господарських взаємовідносин з позивачем, ПП «АЛМА-ВЕКО, ФУД» не було віднесено контролюючим органом до ризикових платників податків Так, рішення № 103918 від 31.05.2024 про відповідність ПП «АЛМА-ВЕКО, ФУД» критеріям ризиковості платника податку було прийняте контролюючим органом 31.05.2024, а взаємовідносини між ДП «КК «Рошен» та ПП «АЛМА-ВЕКО, ФУД» з відвантаження товару відбувалось 06.03.2024, з огляду на що, таке посилання контролюючого органу, як на підставу для висновку про завищення податкового кредиту є необгрунтованим.
Водночас, реєстрація податкової накладної № 29 від 06.03.2024, виписаної постачальником по господарським операціям з ДП «КК «Рошен» на підставі договору від 30.06.2022, не була зупинена, а ПП «АЛМА-ВЕКО, ФУД» на момент господарських взаємовідносин з ДП «КК «Рошен», не було віднесено контролюючим органом до ризикових платників податків.
Позивач звертає увагу на те, що ПП «АЛМА-ВЕКО, ФУД» при створенні товарно-транспортної накладної № РНФ-289 від 06.03.2024 було помилково внесено інформацію про водія з іншого відвантаження, проте доставку товару за видатковою накладною № 289 від 06.03.2024 та ТТН від 06.03.2024 було здійснено ТОВ «АЛМА-ВЕКО, ФУД» власним транспортним засобом державний номерний знак НОМЕР_1 , а водієм був працівник ПП «АЛМА-ВЕКО, ФУД» ОСОБА_1 . Після виявлення цієї помилки сторонами було її усунуто, шляхом підписання нової ТТН від 06.03.2024 з аналогічним номером РНФ-289.
Більше того, недоліки в самій ТТН, не може свідчити про нереальність господарської операції.
Таким чином, висновок відповідача про формальність та недостовірність ТТН від06.03.2023 є безпідставним, а складена ТТН від 06.03.2023 підтверджує фактичне переміщення товару від постачальника до покупця.
Крім того, позивачем був наданий відповідачу разом із запереченнями сертифікат якості від 06.12.2023 на поставлений товар, що не спростовано відповідачем, хоча під час проведення перевірки, відповідач не запитував сертифікат відповідності та/або якісне посвідчення на товар. Таким чином, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність сертифікату якості на товар, як на підставу для висновку про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «АЛМА-ВЕКО, ФУД», є безпідстваним.
Тож, в цій частині висновки акта перевірки є недоведеними та необґрунтованими.
Також, висновок відповідача про завищення від'ємного значення з ПДВ на суму 167420,00 грн зроблено внаслідок здійснення позивачем господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Евріола» (ЄДРПОУ 37233983) (постачальник).
20.01.2020 ДП «КК «Рошен» (покупець) було укладено з ТОВ «Евріола» (постачальник) договір поставки № 20/01/20, який містить всі необхідні істотні умови.
Відповідно до п. 1.1 договору від 20.01.2020 постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити у власність покупця цукор, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти товар та оплатити його вартість.
Згідно з п. 1.2 договору від 20.01.2020 кількість, асортимент, ціна та загальна вартість партії товару, строки, умови і місце поставки (місце відвантаження) товару визначаються сторонами у додатках (специфікаціях) до цього договору.
Сторонами договору від 20.01.2020 були укладені наступні специфікації: 1) специфікація № 58 від 29.02.2024, якою погоджена поставка цукру білого кристалічного у кількості 22 т, на суму 509 520,00 грн разом з ПДВ, термін поставки: 06.03.2024; 2) специфікація № 59 від 07.03.2024, якою погоджена поставка товару, у кількості 22 т, на суму 495000,00 грн разом з ПДВ, термін поставки: 14.03.2024.
У межах погодженого сторонами строку поставки відбулось постачання товару на склад покупця, розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 82.
На момент здійснення господарських операцій були складені видаткові накладні: 1) № 103 від 06.03.2024 про поставку товару у кількості 22 т, на суму 509520,00 грн разом з ПДВ; 2) № 108 від 14.03.2024 про поставку товару у кількості 22 т, на суму 495000,00 грн разом з ПДВ. У цих видаткових накладних вказано номенклатуру товару, кількість, ціну, реквізити сторін та вони підписані уповноваженими особами сторін. Видаткові накладні підтверджують перехід права власності на товар від постачальника до покупця.
На виконання вимог п. 187.1 ст. 187 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, постачальникомбули складені податкові накладні і направлені на реєстрацію в ЄРПН за першою подією здійснення відвантаження товару (№7 від 06.03.2024; № 13 від 14.03.2024).
На виконання умов пунктів 2, 3 специфікацій доставка товару здійснювалася за замовленням та за рахунок постачальника на склад покупця.
Так, постачальником були залучені наступні перевізники: 1) ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на підставі договору про перевезення (експедирування) вантажів автомобільним транспортом №17-02/24-ТР від 26.02.2024; 2) ФОП ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на підставі договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 105-09/23-ТР від 25.09.2023.
06.03.2024 автоперевізник ФОП ОСОБА_2 здійснив перевезення товару. При передачі товару водію ОСОБА_4 вантажовідправник склав товарно-транспортну накладну № 98 від 06.03.2024, в якій вказав номенклатуру товару, масу брутто - 22,048 т, вартість - 509520,00 грн разом з ПДВ, автомобіль, на якому здійснювалось перевезення державний номерний знак НОМЕР_4 з причепом державний номерний знак НОМЕР_5 .
14.03.2024 автоперевізник ФОП ОСОБА_3 здійснив перевезення товару. При передачі товару, водію ОСОБА_3 вантажовідправник склав товарно-транспортну накладну від 14.03.2024, в якій вказав номенклатуру товару, масу брутто - 22,048 т, вартість - 495000,00 грн разом з ПДВ, автомобіль, на якому здійснювалось перевезення державний номерний знак НОМЕР_6 з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_7 .
Товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими особами постачальника, покупця та водієм, що безпосередньо здійснював перевезення.
Таким чином, суд вважає, що товарно-транспортні накладні підтверджують фактичне
переміщення товару від постачальника до покуппя.
У пункті 5 специфікацій № 58 від 29.02.2024 та № 59 від 07.03.2024 сторонами були погоджені умови оплати товару: покупець здійснює 100% оплату вартості відвантаженої партії товару згідно рахунка протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки товару на склад покупця, шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
З урахуванням строку оплати, погодженого сторонами у специфікаціях до договору від 20.01.2020, позивач здійснив оплату за поставлений товар у безготівковій формі, на підтвердження чого надано до матеріалів справи копії наступних платіжних інструкцій: 1) № 4143 від 19.03.2024 на суму 509520,00 грн разом з ПДВ; 2) № 4463 від 26.03.2024 на суму 495000,00 грн разом з ПДВ.
Дослідивши первинні документи вбачається, що вони мають усі необхідні обов'язкові реквізити, оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не викликають сумнівів щодо вчинення сторонами дій на виконання умов договору від 20.01.2020.
Крім того, на момент взаємовідносин з ДП «КК «Рошен», ТОВ «Евріола» не буловіднесено контролюючим органом до ризиковнх платників податків, а рішення № 276306 від 30.04.2024 про відповідність ТОВ «Евріола» критеріям ризиковості платника податку було прийняте контролюючим органом 30.04.2024, а взаємовідносини між ДП «КК «Рошен» та ТОВ «Евріола» з відвантаження товару відбувались у березні 2024 року, тому, суд вважає, що посилання контролюючого органу на ризиковість ТОВ «Евріола», як на підставу для висновку про завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з цим контрагентом, є безпідставним.
Крім того, позивач наголошує на тому, що ТОВ «Евріола» було оскаржено рішення про відповідність критеріям ризиковості до ДПС України та за результатами розгляду скарги, Комісія центрального рівня ДПС України задовольнила скаргу платника податку та скасувала таке рішення.
На підтвердження реальності здійснення перевезень товару та достовірності ТТН № 103 від 14.03.2024, позивачем були надані разом із запереченнями документи повзаємовідносинам між ТОВ «Евріола» та перевізником ФОП ОСОБА_3 , а саме:
1) Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №105-09/23-ТР від 25.09.2023, укладений між ТОВ «Евріола» та ФОП ОСОБА_3 ; 2) Посвідчення водія ОСОБА_3 серії НОМЕР_8 ; 3) Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_9 ; 4) Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на напівпричеп державний номерний знак НОМЕР_7 .
Крім того, надано до матеріалів справи копію договору оренди транспортного засобу №12/09-1/2023 від 12.09.2023 про оренду перевізником ФОП ОСОБА_3 напівпричепу державний номерний знак НОМЕР_7 .
Таким чином, вказане спростовує висновок відповідача про відсутність у перевізника ФОП ОСОБА_3 автомобілів та напівпричепів, зазначених у ТТН № 103 від 14.03.2024.
Суд також звертає увагу на те, що у акті перевірки не вказано на підставі яких саме первинних документів відповідач зробив висновок про неможливість встановлення змісту та обсягу господарських операцій позивача з контрагентами, відповідач зробив висновок про порушення позивачем податкового законодавства без аналізу первинних та інших документів та без обгрунтування їх недостовірності, тому складений за результатами перевірки акт не може бути підставою для збільшення грошового зобов'язання.
Також, відповідачем під час судового розгляду справи, не було наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарської операції, та/або свідчили б про невідповідність цієї операції дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність саме позивача як платника податків.
У той же час, судом встановлено, що названі вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, містять необхідні відомості стосовно придбаних послуг та змісту операцій.
Стосовно викладених у акті перевірки претензій до ведення податкового обліку контрагентом позивача, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, оскільки платник податків (покупець товарів, робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, що свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Суд зазначає, що, фактично висновки відповідача, які покладено в основу акта перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки реальність господарських операцій позивача з контрагентом підтверджується відповідними первинними документами та спростовує висновки відповідача.
Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності акта перевірки та прийнятого на підставі його висновків рішення, з огляду на що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
При вирішенні адміністративної справи № 200/3458/21 у постанові від 15.03.2023 Верховним Судом сформовано обов'язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою в податковому праві діє принцип презумпції добросовісності платника податків, який означає, що з метою забезпечення виконання податкового обов'язку особа вжила усіх передбачених законодавством заходів і її дії (бездіяльність) не мають на меті чогось іншого, крім як виконання вимог податкового законодавства до того часу поки податковими органами не доведено зворотного. Контролюючий орган на підтвердження недобросовісності поведінки платника податків повинен надати відповідні докази та вказати дані, що свідчать про наявність у останнього реальної можливості за допомогою розумних заходів з належною обачністю пересвідчитися в тому, що від його імені здійснюються податкові правопорушення і, що він міг завадити їх вчиненню або їх припинити.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначене, суд вважає, що висновки акта перевірки, що знайшли своє відображення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, є недоведеними та такими, що не ґрунтуються на приписах ПК України.
Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Дочірнього підприємства "КОНДИТЕРСЬКА КОРПОРАЦІЯ "РОШЕН" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 1629/Ж10/31-00-04-01-04-31 від 23.07.2024 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» на суму 171754,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Дочірнього підприємства "КОНДИТЕРСЬКА КОРПОРАЦІЯ "РОШЕН" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.