03 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 902/670/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Руда Г. В.,
за участю представників:
прокуратури - Єреп В. В.,
позивача-1 - не з'явилися,
позивача-2 - не з'явилися,
відповідача-1 - не з'явилися,
відповідача-2 - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "АМ ОІЛ ТРЕЙД"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 (колегія суддів: Грязнов В. В. - головуючий, Розізнана І. В., Павлюк І. Ю.) та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.10.2024 (суддя Маслій І. В.) у справі
за позовом керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Могилів-Подільської міської ради, 2) Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області
до: 1) Приватного підприємства "АМ ОІЛ ТРЕЙД", 2) Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 747 871,00 грн надмірно сплачених коштів,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У червні 2024 року керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області з позовом до Приватного підприємства "АМ ОІЛ ТРЕЙД" (далі - ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД"), Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств" (далі - КП "Комбінат комунальних підприємств"), у якому просив:
- визнати недійсними додаткові угоди від 17.07.2023, від 10.08.2023, від 19.09.2023 до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023, який укладено між КП "Комбінат комунальних підприємств" і ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД";
- стягнути з ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на користь Могилів-Подільської міської ради грошові кошти в розмірі 747 871,00 грн.
1.2. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області обґрунтовані тим, що Прокурор, виконуючи свої повноваження, встановив порушення інтересів держави при використанні бюджетних коштів на території Могилів-Подільського району. Так, за доводами Прокурора, укладення оспорюваних додаткових угод від 17.07.2023, від 10.08.2023, від 19.09.2023 до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 зумовило збільшення ціни за одиницю товару з 35,00 грн за один літр дизельного палива (з урахуванням ПДВ) до 50,30 грн за один літр дизельного палива (з урахуванням ПДВ), тобто на 15,30 грн. Як зазначав Прокурор, у цьому випадку укладення оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 призвело до збільшення ціни товару на 43,7 % від первинної ціни товару, при цьому обсяги закупівлі були зменшені.
Крім того, Прокурор вважав, що під час укладення оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 не було дотримано вимог пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, оскільки коливання ціни за одиницю товару на ринку товару не підтверджене належними доказами. Прокурор також посилався на висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, складений за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі від 18.12.2023 № UA-2023-06-06-002384-a, в якому зафіксовано порушення вимог підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Наведене, на думку Прокурора, відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання недійсними оспорюваних додаткових угод від 17.07.2023, від 10.08.2023, від 19.09.2023 до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023.
Крім того, Прокурор із посиланням на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України зазначав, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Оскільки, за доводами Прокурора, в цьому випадку відпала правова підстава, відповідно до якої ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" отримало грошові кошти в розмірі 747 871,00 грн, то Прокурор вважав, що ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" зобов'язане повернути ці грошові кошти Могилів-Подільській міській раді.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.10.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 902/670/24, задоволено позов Прокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.
Вирішено визнати недійсними додаткові угоди від 17.07.2023, від 10.08.2023, від 19.09.2023 до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023, який укладено між КП "Комбінат комунальних підприємств" і ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД".
Вирішено сягнути з ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на користь Могилів-Подільської міської ради надмірно сплачені грошові коштів у розмірі 747 871,00 грн.
2.2. Господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу № 902/670/24 по суті позовних вимог, установили, що в цьому випадку Прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області. Оскільки, як установили суди, позивачі належним чином не здійснювали захист інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах, то господарські суди попередніх інстанцій виснували про наявність законних підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.
2.3. Господарські суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, виходили з того, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. При цьому господарські суди попередніх інстанцій виснували, що під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Крім того, як зазначили господарські суди, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та призводить до неефективного використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Тому, за висновками судів, внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Крім того, як зазначили господарські суди, ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" не довело факту коливання ціни на товар на ринку в бік збільшення, що може бути підставою для зміни істотних умов договору, а також не довело необхідності збільшення ціни товару додатковими угодами від 17.07.2023, 10.08.2023 та 19.09.2023, укладеними до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023. При цьому господарські суди попередніх інстанцій, надавши оцінку висновкам Львівської Торгово-промислової палати від 14.07.2023 № 19-09/685, від 09.08.2023 № 19-09/804, від 18.09.2023 № 19-09/981, не взяли до уваги ці висновки та зазначили, що висновки Львівської Торгово-промислової палати не можуть бути належними доказами коливання ціни, оскільки вони лише констатують рівень мінімальних та максимальних ринкових цін на певну дату та не доводять коливання ціни дизельного палива з моменту укладення договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 та до моменту укладення оспорюваних додаткових угод. Крім того, як установив апеляційний господарський суд, унаслідок укладення оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 сторони цього договору в загальному збільшили ціну на дизельне паливо на 43,7 % у порівнянні із ціною, визначеною самим договором про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023. Таке збільшення ціни, за висновком апеляційного господарського суду, здійснено на шкоду територіальній громаді та призвело до неефективного розпорядження грошовими коштами.
Крім того, як установили господарські суди, різниця між сумою коштів, яка фактично сплачена замовником за дизельне пальне за ціною з урахуванням оспорюваних додаткових угод, та сумою коштів за дизельне пальне за ціною, визначеною умовами договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 (без урахування додаткових угод), складає 747 871,82 грн (3 219 921,82 грн - 2 472 050,00 грн). Тому, за висновками господарських судів, отримана ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" оплата за товар, який не був поставлений, підлягає стягненню з ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на користь Могилів-Подільської міської ради.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.10.2024 у справі № 902/670/24, до Верховного Суду звернулося ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Прокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статей 203, 215, 632 Цивільного кодексу України, статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та не врахували висновки щодо застосування цих норм, а також не врахували висновки щодо відсутності у Прокурора права на представництво держави в частині реалізації державної політики у сфері закупівель, викладені в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 906/756/20, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21, від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц, від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17, від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а, від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а, від 29.08.2018 у справі № 816/2394/16, від 03.04.2019 у справі № 904/13208/15, від 11.06.2019 у справі № 910/6450/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18.
3.4. Крім того, на думку скаржника, в цьому випадку наявні правові підстави для відступлення від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в питанні, чи дозволяють зазначені приписи Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більше ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
3.5. При цьому, за доводами ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД", на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в питанні стосовно відсутності методики визначення відсотка коливання ціни товару на ринку, яка може бути застосована для порівняння ціни палива на ринку. Скаржник також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" в питанні стосовно покладення відповідальності за порушення вимог, установлених Законом України "Про публічні закупівлі" та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону.
3.6. Водночас ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, помилково не врахували наявності чинного судового рішення у справі № 902/36/24 за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради до ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 747 871,00 грн.
3.7. Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області у відзиві на касаційну скаргу ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" просить врахувати пояснення, викладені в цьому відзиві. Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, зокрема, зазначає, що КП "Комбінат комунальних підприємств" без наявності документального підтвердження коливання ціни товару на ринку оспорюваними додатковими угодами внесло зміни до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023, чим, на думку Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, порушило вимоги пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
3.8. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. При цьому Прокурор стверджує, що укладення оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 спотворило результати торгів та знівелювало економію, яку було отримано під час укладення зазначеного договору. Крім того, за доводами Прокурора, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та призводить до неефективного використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що КП "Комбінат комунальних підприємств" провело відкриті торги щодо закупівлі 102 000 літрів дизельного пального (наливом) (ДК 021:2015:09130000-9 - Нафта і дистиляти) (UА-2023-06-06-002384-а) з очікуваною вартістю в розмірі 3 672 000,00 грн.
4.2. 26.06.2023 за результатами проведених відкритих торгів КП "Комбінат комунальних підприємств" (замовник, покупець) і ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" (учасник, постачальник) уклали договір про закупівлю № 26/06/2023, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник бере на себе зобов'язання передати замовнику у власність протягом 2023 року предмет закупівлі (товар) - "Дизельне паливо (наливом) (код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09130000-9-Нафта і дистиляти)", а замовник зобов'язується прийняти і оплатити зазначений товар.
4.3. У пункті 1.2 договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 визначено кількість, асортимент та вартість товару, що підлягає поставці. Так, поставці належить дизельне паливо (наливом) у кількості 102 000 літрів за ціною за одиницю 35,00 грн (з ПДВ); усього 3 570 000,00 грн (з ПДВ). Продаж товару здійснюється відповідно до положень цивільного та господарського законодавства, Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням умов цього договору та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
4.4. Товар вважається переданим учасником і прийнятим замовником за кількістю та якістю з моменту отримання товару згідно з умовами договору (пункт 2.1 договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023).
4.5. Ціна цього договору складає 3 570 000,00 грн (з ПДВ). Ціна на товари встановлюється в національній валюті України. В ціну включаються всі витрати постачальника, пов'язані з виконанням договору, в тому числі сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо. Договірні зобов'язання виникають у межах асигнувань, затверджених в установленому порядку для замовника (пункти 3.1, 3.2 договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023).
4.6. У пункті 3.5 договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 сторони погодили, що учасник здійснює відпуск товару, а замовник зобов'язується прийняти у власність та оплатити вартість товару за ціною, встановленою учасником та визначеною в пункті 1.2 цього договору (пункт 3.5 договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023).
4.7. Оплата товару здійснюється замовником у національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Здійснення оплати відбувається після отримання товару замовником, на підставі надісланого рахунку, підписаної сторонами видаткової накладної. Оплата рахунку постачальника за договором здійснюється замовником протягом шістдесяти календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної, на умовах відстрочки платежу до дев'яноста календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом семи банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (пункт 4.1 договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023).
4.8. Строк поставки товарів - з дати укладення договору про закупівлю до 31.12.2023 (пункт 5.1 договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023).
4.9. Місце та обсяг поставки товарів: Дизельне паливо (наливом) - 102 000 літрів (Україна, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, просп. Незалежності, 124). Товар вважається переданим за кількістю та асортиментом у разі відсутності надісланої претензії за адресою постачальника протягом десяти робочих днів з моменту отримання товару. Поставка товару здійснюється партіями, що погоджуються сторонами залежно від фактичної потреби замовника. В замовленні на поставку товару обов'язково повинно бути вказано: вид палива, загальну кількість палива; кількість палива за кожним окремим місцем поставки. Поставки товару здійснюються згідно із заявками замовника; зливання палива має відбуватися в робочий час установи (пункти 5.3 - 5.5 договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023).
4.10. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками. Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений в пункті 10.1 цього договору, та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань постачальником та замовником (пункти 10.1, 10.2 договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023).
4.11. Пунктом 11.3 договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення, обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно до коливання ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю па момент його укладення.
Порядок перегляду ціни за одиницю товару на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей застосовується таким чином: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно до коливання ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Після укладення договору про закупівлю постачальник зобов'язується забезпечити першу частину від поставки товару за ціною, що відповідає умовам тендерної пропозиції за результатами аукціону торгів та положенням договору про закупівлю. Обсяг поставки визначає замовник.
Сторони підтверджують обставини, що умови договору в частині ціни за одиницю товару можуть бути змінені після укладення такого договору та здійснення першої частини поставки в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договору та в розмірі не більшому ніж відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку.
Для забезпечення юридично коректного встановлення обставин для перегляду ціни одна сторона звертається в письмовій формі до іншої сторони з ініціативним листом щодо необхідності підвищення ціни за одиницю товару за договором у зв'язку із коливанням ціни товару на ринку. У цьому ініціативному листі сторона, яка ініціює перегляд ціни, повідомляє про законодавчу підставу вчинення таких дій, а також обґрунтовує запропоновану нову вартість товару та факт коливання ціни на ринку.
Задля підтвердження факту зміни ціни та факту коливання, ініціативна сторона надає іншій стороні копію висновку щодо статистичного спостереження стосовно рівня цін на ринку, що виданий Державною службою статистики України відповідно до Положення про Державну службу статистики України, де Державна служба статистики України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, або ж копію експертного висновку, що оформлений Торгово-промисловою палатою України, яка також уповноважена на здійснення досліджень із ціни на ринку палива відповідно до статті 3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" або ж іншого висновку від компетентної організації, що має повноваження здійснювати відповідний аналіз цін на ринку палива.
Ці висновки повинні бути видані в місяці, щодо якого планується перегляд ціни за одиницю товару, або ж у попередньому місяці до місяця зміни ціни. Відповідний висновок експертної організації повинен містити тверду ціну або діапазон цін. Зміна ціни допускається в межах показника від мінімального до максимального значень цін на паливо, що відображений у висновках.
Сторони підтверджують неможливість зміни ціни на паливо у випадку, якщо ініціативна сторона двічі звертається з метою вчинення таких дій, але для підстави зміни ціни на паливо надає один і той самий висновок. Тобто кожна зміна ціни повинна бути підтверджена окремим експертним висновком. Окрім цього, обов'язковою умовою для перегляду ціни за одиницю товару, є наявність факту поставки частини товару за ціною, що діяла на момент встановлення потреби в її перегляді за винятком часу, коли замовник не звертався до постачальника щодо забезпечення планової поставки палива внаслідок відсутності потреби у споживанні. Таким чином, не допускається укладення додаткових угод до договору, за якими була змінена ціна за одиницю товару, без наявного факту поставки обсягу товару між періодом їх дії за винятком часу, коли споживач не споживав паливо. Однак сторони допускають можливість перегляду ціни постійно протягом строку дії договору. Виконання зазначених дій підтверджує підстави для зміни ціни.
Для підтвердження факту коливання ціни на ринку ініціативна сторона надає порівняння двох окремих висновків від експертної організації (експертних організацій). Перший висновок повинен стосуватися обставин, що засвідчують діючу договірну ціну, інший експертний висновок засвідчує зріст цін на товар на місяць постачання, в якому пропонується відповідна зміна ціни. Після цього ініціативна сторона проводить порівняння цін і якщо відповідне порівняння свідчить про збільшення ціни, то сторони підтверджують факт коливання ціни на ринку в бік збільшення; якщо така різниця свідчить про зменшення вартості на товар, то сторони отримують право для перегляду ціни в бік зменшення.
Можливість зміни ціни застосовується сторонами протягом усього строку дії договору незалежно від факту постачання товару, тобто в період, коли поставка товару не здійснюється, сторони мають право актуалізувати ринкову вартість товару шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Факт зміни ціни на товар оформлюється відповідною додатковою угодою. Сторони мають право в такій додатковій угоді встановити, що змінена ціна починає діяти як з дати укладання додаткової угоди, так і з першого числа місяця, в якому така додаткова угода укладена.
У випадку непогодження стороною, до якої надіслано відповідний ініціативний лист з експертними висновками про обґрунтованість перегляду ціни, така сторона надає своєї заперечення в письмовій формі також із документальним підтвердженням у вигляді експертних висновків, які математично спростовують обставини коливання та зміни ціни, на які посилається ініціативна сторона. В такому випадку сторони мають право розірвати договір за взаємною згодою шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Сторони можуть погодити інший порядок зміни ціни за одиницю товару протягом дії договору;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, в разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників "Рlatts", "АRGUS", регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю в разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
4.12. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 після його укладення сторонами було внесено зміни:
- додатковою угодою від 17.07.2023 сторони зменшили суму договору з 3 570 000 грн до 3 219 973,10 грн та збільшили ціну товару до 41,90 грн (підставою для внесення змін до істотних умов договору є лист ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" від 13.07.2023 № 1, цінова довідка від 14.07.2023 №19-09/685 Львівської торгово-промислової палати та цінова інформаційна довідка Хмельницької торгово-промислової палати від 13.07.2023 № 22-05/686);
- додатковою угодою від 10.08.2023 сторони зменшили обсяги закупівлі згідно з договором, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника без зміни суми договору та залишили її в розмірі 3 219 973,10 грн і збільшили ціну товару до 46,75 грн у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку (підставою для внесення змін до істотних умов договору є лист ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" від 09.08.2023 № 8 та цінова довідка Львівської торгово-промислової палати від 09.08.2023 № 19-09/804);
- додатковою угодою від 19.09.2023 сторони зменшили обсяги закупівлі за договором з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника без зміни суми договору, залишивши її в розмірі 3 219 973,10 грн, та змінили ціну товару до 50,30 грн у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку (підставою для внесення змін до істотних умов договору є лист ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" від 19.09.2023 № 10 та цінова довідка Львівської торгово-промислової палати від 18.09.2023 № 19-09/981);
- додатковою угодою від 08.12.2023 сторони зменшили загальну суму договору до 3 219 921,00 грн, змінили ціну товару на 52,10 грн і достроково з 08.12.2023 розірвали договір (підставою для внесення змін до істотних умов договору є лист КП "Комбінат комунальних підприємств" від 01.12.2023 № 426).
4.13. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що з 28.06.2023 до 20.11.2023 ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на підставі договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 передало, а КП "Комбінат комунальних підприємств" прийняло дизельне паливо (70 630 літрів). Крім того, як зазначили суди, КП "Комбінат комунальних підприємств" за поставлене дизельне паливо (70 630 літрів) перерахувало ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" 3 219 921 грн, що підтверджується накладними та актом звірки взаємних розрахунків.
4.14. Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області за результатами проведеного моніторингу склало та оприлюднило висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 18.12.2023 № UA-2023-06-06-002384-a, в якому зафіксувало порушення вимог підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а саме: порушення порядку внесення змін до істотних умов договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023, які призвели до втрати активів КП "Комбінат комунальних підприємств" (втрати, пов'язані з безпідставним підвищенням ціни на пальне, що зумовило нанесення шкоди (збитків) КП "Комбінат комунальних підприємств" на суму в розмірі 747 871,00 грн).
4.15. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що Прокурор листами від 24.05.2024 № 53-2449вих-24, від 24.05.2024 № 53-2451вих-24, від 03.06.2024 № 53-2627вих-24, від 03.06.2024 № 56-2628вих-24 повідомив Могилів-Подільську міську раду та Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про виявлені порушення бюджетного законодавства та Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладення між КП "Комбінат комунальних підприємств" і ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 та зазначив про необхідність вжиття заходів реагування. Проте Могилів-Подільська міська рада листом від 30.05.2024 № 02-22/1057 повідомила Прокурора про відсутність підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в суді в особі Могилів-Подільської міської ради. Крім того, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області листом від 05.06.2024 № 260205-17/1786-2024 повідомило Прокурора про те, що заходи щодо визнання недійсними оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 не вживалися.
4.16. Прокурор, вважаючи, що оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 укладені між КП "Комбінат комунальних підприємств" і ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" з порушенням вимог законодавства (пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178), звернувся до Господарського суду Вінницької області із цим позовом.
5. Розгляд касаційної скарги та Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 у справі № 902/670/24 визначено колегію суддів у складі: Ємець А. А. - головуючий, Бенедисюк І. М., Колос І. Б.
Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.10.2024 у справі № 902/670/24.
07.03.2025 до Верховного Суду від Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності учасника справи.
25.03.2025 до Верховного Суду від ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи № 902/670/24.
Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2025 відкладено розгляд касаційної скарги ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.10.2024 у справі № 902/670/24.
04.04.2025 до Верховного Суду від ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи № 902/670/24.
Протокольною ухвалою Верховного Суду від 08.04.2025 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.10.2024 у справі № 902/670/24.
09.04.2025 до Верховного Суду від Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності учасника справи.
Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2025у справі № 902/670/24 задоволено клопотання ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" про зупинення провадження у справі № 902/670/24. Вирішено зупинити касаційне провадження у справі № 902/670/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.06.2025 № 32.2-01/1121 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 902/670/24, оскільки відповідно до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2025 № 10 суддю Ємця А. А. обрано до складу Великої Палати Верховного Суду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 902/670/24 між суддями від 11.06.2025 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2025 поновлено касаційне провадження у справі № 902/670/24 за касаційною скаргою ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.10.2024 у справі № 902/670/24; прийнято до провадження касаційну скаргу ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.10.2024 у справі № 902/670/24 колегією суддів у складі: Багай Н. О. - головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.; зупинено касаційне провадження у справі № 902/670/24 за касаційною скаргою ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.10.2024 у справі № 902/670/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
09.01.2026 до Верховного Суду від Прокурора надійшла заява про поновлення провадження у справі № 902/670/24 та про врахування додаткових пояснень.
Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2026 задоволено заяву Прокурора про поновлення провадження у справі № 902/670/24; поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.10.2024 у справі № 902/670/24.
14.01.2026 до Верховного Суду від Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності учасника справи.
5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.3. Заслухавши суддю-доповідачку, прокурора, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
5.4. Предметом позову в цій справі є вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД", КП "Комбінат комунальних підприємств" про визнання недійсними додаткових угод від 17.07.2023, від 10.08.2023, від 19.09.2023 до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023, укладеного між КП "Комбінат комунальних підприємств" і ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД"; стягнення з ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на користь Могилів-Подільської міської ради грошових коштів у розмірі 747 871,00 грн.
5.5. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області обґрунтовані тим, що Прокурор, виконуючи свої повноваження, встановив порушення інтересів держави при використанні бюджетних коштів на території Могилів-Подільського району. Так, за доводами Прокурора, укладення оспорюваних додаткових угод від 17.07.2023, від 10.08.2023, від 19.09.2023 до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 зумовило збільшення ціни за одиницю товару з 35,00 грн за один літр дизельного палива (з урахуванням ПДВ) до 50,30 грн за один літр дизельного палива (з урахуванням ПДВ), тобто на 15,30 грн. Як зазначав Прокурор, у цьому випадку укладення оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 призвело до збільшення ціни товару на 43,7 % від первинної ціни товару, при цьому обсяги закупівлі були зменшені. Крім того, Прокурор вважав, що під час укладення оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 не було дотримано вимог пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, оскільки коливання ціни за одиницю товару на ринку товару не підтверджене належними доказами. Наведене, на думку Прокурора, відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання недійсними оспорюваних додаткових угод від 17.07.2023, від 10.08.2023, від 19.09.2023 до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023.
Крім того, Прокурор із посиланням на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України зазначав, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Оскільки, за доводами Прокурора, в цьому випадку відпала правова підстава, відповідно до якої ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" отримало грошові кошти в розмірі 747 871,00 грн, то Прокурор вважав, що ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" зобов'язане повернути ці грошові кошти Могилів-Подільській міській раді.
5.6. Верховний Суд, переглядаючи оскаржувані судові рішення, зазначає, що касаційне провадження в цій справі № 902/670/24 зупинялося до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24. З огляду на викладене колегія суддів ураховує висновки, які викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21.112025 у справі № 920/19/24.
5.7. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, зокрема, зазначила, що приписи пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі та надають можливість внесення таких змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, в разі коливання ціни товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
5.8. Отже, висновки, які викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, підлягають врахуванню при розгляді касаційної скарги в цій справі.
5.9. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
5.10. Частинами 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).
5.11. Верховний Суд також зазначає, що, звертаючись із позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства суд не має підстав для задоволення відповідного позову. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 18.05.2023 у справі № 910/7975/21 та постановах Верховного Суду від 08.04.2025 у справі № 910/9128/23, від 14.01.2025 у справі № 925/1459/23, від 01.10.2024 у справі № 910/20103/23, від 15.10.2024 у справі № 917/531/19, від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22.
5.12. Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2) тощо.
5.13. Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
5.14. Отже, наведеними правовими положеннями визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).
5.15. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.04.2025 у справі № 910/9128/23, від 14.01.2025 у справі № 925/1459/23, від 01.10.2024 у справі № 910/20103/23, від 15.10.2024 у справі № 917/531/19, від 20.02.2024 у справі № 903/1037/22, від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22.
5.16. Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.04.2025 у справі № 910/9128/23, від 14.01.2025 у справі № 925/1459/23, від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22 від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі № 909/654/19, від 19.10.2022 у справі № 912/278/21.
5.17. При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 01.10.2024 у справі № 910/20103/23, від 15.10.2024 у справі № 917/531/19.
5.18. Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.04.2025 у справі № 910/9128/23, від 14.01.2025 у справі № 925/1459/23, від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 20.02.2024 у справі № 903/1037/22, від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22.
5.19. Крім того, Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
5.20. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
5.21. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що КП "Комбінат комунальних підприємств" провело відкриті торги щодо закупівлі 102 000 літрів дизельного пального (наливом) (ДК 021:2015:09130000-9 - Нафта і дистиляти) (UА-2023-06-06-002384-а) з очікуваною вартістю в розмірі 3 672 000,00 грн. 26.06.2023 за результатами проведених відкритих торгів КП "Комбінат комунальних підприємств" (замовник, покупець) і ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" (учасник, постачальник) уклали договір про закупівлю № 26/06/2023. Господарські суди також установили, що за змістом пункту 1.2 договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 продаж товару здійснюється відповідно до положень цивільного та господарського законодавства, Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням умов цього договору та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
5.22. Колегія суддів зазначає, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 та оспорюваних додаткових угод до нього).
5.23. Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
5.24. За змістом частини 4 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" відносини, пов'язані із сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
5.25. Відповідно до приписів статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
5.26. Верховний Суд зазначає, що основні вимоги до договору про закупівлю та порядок внесення змін до нього врегульовані статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
5.27. Так, згідно із частиною 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
5.28. Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
5.29. За змістом статей 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
5.30. Частинами 1- 3 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
5.31. Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
5.32. Згідно із частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
5.33. Отже, за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Водночас приписи цієї статті передбачають випадки, коли допускається зміна істотних умов договору про закупівлю. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.
5.34. Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
5.35. Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши справу № 902/670/24 по суті позовних вимог, дійшли висновку про задоволення позову Прокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.
5.36. ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення в цій справі.
ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.37. Пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.38. Касаційна скарга з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статей 203, 215, 632 Цивільного кодексу України, статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та не врахували висновки щодо застосування цих норм, а також не врахували висновки щодо відсутності у Прокурора права на представництво держави в частині реалізації державної політики у сфері закупівель, викладені в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 906/756/20, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21, від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц, від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17, від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а, від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а, від 29.08.2018 у справі № 816/2394/16, від 03.04.2019 у справі № 904/13208/15, від 11.06.2019 у справі № 910/6450/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18.
5.39. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та в постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права в подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій ухвалено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли в подібних правовідносинах.
5.40. Колегія суддів установила, що ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" у касаційній скарзі посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду:
- викладених у постановах від 13.04.2021 у справі № 906/756/20, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21, від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, щодо відсутності у прокуратури права на представництво держави в частині реалізації державної політки у сфері закупівель;
- викладених у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, відповідно до яких встановлення належності позивачів, відповідачів і обґрунтованості позову є обов'язком суду;
- викладених у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17, про те, що суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача;
- викладених у постанові від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а, відповідно до яких орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги, передбачене статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", може бути адресоване виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю;
- викладених у постановах від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а, від 29.08.2018 у справі № 816/2394/16, від 03.04.2019 у справі № 904/13208/15, відповідно до яких позов суб'єкта владних повноважень - територіального органу Держаудитслужби про стягнення завданих збитків, звернений до непідконтрольної установи, стосується господарсько-правових відносин і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства;
- викладених у постанові від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, відповідно до яких відсутність законних підстав для представництва інтересів держави в особі позивача свідчать про пред'явлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
5.41. Верховний Суд, розглянувши доводи скаржника, зазначає, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
5.42. Належним позивачем є особа, якій належить право вимоги (матеріально-правова заінтересованість). При цьому у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це зумовлює відмову в задоволенні позову. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 916/3542/23, від 12.02.2025 у справі № 911/1954/22, від 29.01.2025 у справі № 916/683/22.
5.43. Верховний Суд також зазначає, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 917/623/22, від 12.09.2023 у справі № 914/198/23, від 08.03.2023 у справі № 908/2345/21.
5.44. Згідно із частинами 1- 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
5.45. Відповідно до частин 1- 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
5.46. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
5.47. Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді встановлені в Законі України "Про прокуратуру" (тут і далі - в редакції, чинній на момент подання Прокурором позову).
5.48. За змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.
5.49. Відповідно до абзаців 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
5.50. Згідно із частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
5.51. Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України в разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
5.52. Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.
5.53. Частини 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).
5.54. Встановлена цим Законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
5.55. Тобто визначений частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов'язок прокурора перед зверненням з позовом звернутися спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору, і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов'язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб'єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов. Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц.
5.56. Верховний Суд зазначає, що в категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред'явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб'єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов'язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі". Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, від 12.03.2025 у справі № 924/524/24.
5.57. При цьому законодавство не зобов'язує прокурора подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча би одного з них. Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, від 01.10.2024 у справі № 918/778/23, від 20.02.2025 у справі № 910/16372/21.
5.58. З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області обґрунтовані тим, що Прокурор, виконуючи свої повноваження, встановив порушення інтересів держави при використанні бюджетних коштів на території Могилів-Подільського району. Так, за доводами Прокурора, укладення між КП "Комбінат комунальних підприємств" і ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" оспорюваних додаткових угод від 17.07.2023, від 10.08.2023, від 19.09.2023 до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 зумовило збільшення ціни за одиницю товару з 35,00 грн за один літр дизельного палива (з урахуванням ПДВ) до 50,30 грн за один літр дизельного палива (з урахуванням ПДВ), тобто на 15,30 грн. Як зазначав Прокурор, у цьому випадку укладення оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 призвело до збільшення ціни товару на 43,7 % від первинної ціни товару, при цьому обсяги закупівлі були зменшені. Крім того, Прокурор вважав, що під час укладення оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 не було дотримано вимог пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, оскільки коливання ціни за одиницю товару на ринку товару не підтверджене належними доказами.
5.59. Тобто Прокурор обґрунтовував порушення інтересів держави укладенням між КП "Комбінат комунальних підприємств" і ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" оспорюваних додаткових угод усупереч вимогам чинного законодавства та інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу постачання, а відтак - до надмірної сплати бюджетних коштів.
5.60. Водночас господарські суди попередніх інстанцій, дослідивши питання щодо наявності законних підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, встановили, що позивачі належним чином не здійснювали захист інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах.
5.61. Крім того, господарські суди зазначили, що Могилів-Подільська міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету, а правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Могилів-Подільської міської ради. При цьому суди встановили, що стороною договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 та оспорюваних додаткових угод до цього договору є КП "Комбінат комунальних підприємств", яке відповідно до Статуту засноване на комунальній власності Могилів-Подільської міської територіальної громади, а його засновником є Могилів-Подільська міська рада. Крім того, як зазначили господарські суди, КП "Комбінат комунальних підприємств" відповідно до Статуту здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів на підставі законодавства.
5.62. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що Прокурор листом від 24.05.2024 № 53-2451вих-24 повідомив Могилів-Подільську міську раду про виявлені порушення та запропонував вжити відповідні заходи. Разом із тим Могилів-Подільська міська рада у відповідь на зазначений лист Прокурора повідомила його листом від 30.05.2024 № 02-22/1057 про відсутність у цьому випадку підстав для здійснення Прокурором представництва інтересів держави в особі Могилів-Подільської міської ради. В подальшому Прокурор листом від 03.06.2024 № 53-2628вих-24, який залишився без відповіді, повідомив Могилів-Подільську міську рада про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави.
За таких обставин суди виснували, що в Могилів-Подільської міської ради були час і можливість самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави. Однак Могилів-Подільська міська рада не скористалася правом звернутися до суду за захистом інтересів держави, що, за висновками господарських судів, свідчить про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.
5.63. Крім того, як установили господарські суди, Прокурор для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області листом від 24.05.2024 № 53-2449вих-24 повідомив Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про виявлені порушення. Проте Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області у відповідь на зазначений лист Прокурора повідомило його листом від 05.06.2024 № 260205-17/1786-2024 про те, що законодавством не передбачено повноважень щодо спонукання до вчинення певних дій.
У подальшому Прокурор листом від 03.06.2024 № 53-2627вих-24 повідомив Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави у цих правовідносинах. При цьому суди виснували, що Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області може бути позивачем у цій справі.
5.64. З урахуванням викладеного господарські суди попередніх інстанцій констатували, що в цьому випадку Прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду із позовом в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.
5.65. Колегія суддів з урахуванням доводів скаржника, проаналізувавши наведені висновки господарських судів, зазначає, що питання щодо можливості звернення прокурора до суду в інтересах органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владного повноважень з вимогами про визнання правочину недійсним та стягнення коштів у випадку, якщо орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень не є безпосередньою стороною оспорюваного договору, вирішувалося Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/1907/21.
5.66. Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 зазначила про те, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема, шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.
Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі обласної ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов'язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема, законність та ефективність використання комунальним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то, за висновком Великої Палати Верховного Суду, обласна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі. Подібні висновки також викладені в постановах Верховного Суду від 22.01.2026 у справі № 916/5808/23, від 20.01.2026 у справі № 916/3362/24.
5.67. Водночас Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 вирішила відступити від протилежних висновків, викладених у постанові від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, на які посилається скаржник. При цьому колегія суддів також ураховує, що в постановах Верховного Суду від 22.01.2026 у справі № 916/5808/23, від 20.01.2026 у справі № 916/3362/24, від 06.02.2025 у справі № 910/747/24 в подібних правовідносинах розглядалися аналогічні доводи про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 906/756/20, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21, від 01.02.2023 у справі № 924/996/21. За результатами розгляду таких доводів Верховний Суд у зазначених постановах дійшов висновку про їх необґрунтованість.
5.68. Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 904/192/22, постанові Верховного Суду від 22.01.2026 у справі № 916/5808/23 викладено висновки про те, що розпорядник бюджетних коштів є належним позивачем у справах із подібними до цієї справи правовідносинами.
5.69. Верховний Суд також зазначає, що висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області може бути позивачем у цій справі узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 і постанові Верховного Суду від 22.01.2026 у справі № 916/5808/23. Так, Верховний Суд у цих постановах зазначив, що Південний офіс Держаудитслужби також є належним позивачем у справі як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель, та відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, має право звертатися до суду в інтересах держави у спорах із подібними до цієї справи правовідносинами.
5.70. При цьому, як установили суди, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області за результатами проведеного моніторингу склало та оприлюднило висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 18.12.2023 № UA-2023-06-06-002384-a, в якому зафіксувало порушення вимог підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а саме: порушення порядку внесення змін до істотних умов договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023, які призвели до втрати активів КП "Комбінат комунальних підприємств" (втрати, пов'язані з безпідставним підвищенням ціни на пальне, що зумовило нанесення шкоди (збитків) КП "Комбінат комунальних підприємств" на суму в розмірі 747 871,00 грн).
5.71. З урахуванням викладеного колегія суддів констатує, що висновки, наведені в оскаржуваних судових рішеннях, не суперечать висновкам, на які посилається скаржник.
5.72. Колегія суддів також установила, що ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" у касаційній скарзі посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду:
- викладених у постановах від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц, щодо застосування статей 203, 215, частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України;
- викладених у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо допустимості підвищення ціни на реалізоване паливо до 10 %;
- викладених у постанові від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі";
- викладених у постанові від 11.06.2019 у справі № 910/6450/17, відповідно до яких вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
5.73. Верховний Суд, розглянувши доводи скаржника, зазначає, що відповідно до пункту 1 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
5.74. Пунктом 18 зазначених Особливостей передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
5.75. За змістом пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
5.76. Крім того, Верховний Суд зазначає, що приписи частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" як у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 № 114-IX, так і в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель" від 03.06.2021 № 1530-IX передбачають випадки, коли допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.
5.77. Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 № 114-IX істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
5.78. Колегія суддів зазначає, що 24.01.2024 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 922/2321/22, в якій вирішувалося питання про те, чи дозволяють приписи пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 № 114-IX збільшувати ціну товару більше ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
5.79. Так, Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовилися. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялися, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
5.80. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 також зазначила, що в будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
5.81. При цьому наведені висновки неодноразово висловлювалися Верховним Судом у постановах від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23, в яких інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
5.82. Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 № 114-IX зміна ціни в договорі про закупівлю допускається за таких умов: збільшення ціни за одиницю товару до 10 %; збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку; така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
5.83. При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, застосована законодавцем конструкція при формулюванні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 № 114-IX "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.
5.84. Крім того, колегія суддів зазначає, що 21.11.2025 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 920/19/24, в якій, зокрема, вирішувалося питання про те, чи дозволяють приписи пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель" від 03.06.2021 № 1530-IX збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
5.85. Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 зазначила, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель" від 03.06.2021 № 1530-IX внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 № 114-IX) та викладено пункт 2 частини 5 статті 41 цього Закону в такій редакції: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".
5.86. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 також зазначила, що внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель" від 03.06.2021 № 1530-IX змінами в першому реченні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, в корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.
5.87. Так, на відміну від приписів пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 № 114-IX, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель" від 03.06.2021 № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватися як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.
5.88. Отже, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 констатувала, що положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 та оспорюваних додаткових угод до нього) не містять приписів щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі.
5.89. До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.
5.90. Водночас, як установили господарські суди попередніх інстанцій, ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" не довело факту коливання ціни на товар на ринку в бік збільшення, що може бути підставою для зміни істотних умов договору, а також не довело необхідності збільшення ціни товару шляхом укладення додаткових угод від 17.07.2023, 10.08.2023 та 19.09.2023 до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023.
5.91. При цьому господарські суди попередніх інстанцій, надавши оцінку висновкам Львівської Торгово-промислової палати від 14.07.2023 № 19-09/685, від 09.08.2023 № 19-09/804, від 18.09.2023 № 19-09/981, не взяли до уваги ці висновки та зазначили, що висновки Львівської Торгово-промислової палати не можуть бути належними доказами коливання ціни, оскільки вони лише констатують рівень мінімальних та максимальних ринкових цін на певну дату та не доводять коливання ціни дизельного палива з моменту укладення договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 та до моменту укладення оспорюваних додаткових угод.
5.92. Крім того, як установив апеляційний господарський суд, внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 сторони цього договору в загальному збільшили ціну на дизельне паливо на 43,7 % у порівнянні з ціною, визначеною самим договором про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023. Таке збільшення ціни, за висновком апеляційного господарського суду, здійснено на шкоду територіальній громаді та призвело до неефективного розпорядження грошовими коштами.
5.93. Як установили господарські суди, різниця між сумою коштів, яка фактично сплачена замовником за дизельне пальне за ціною з урахуванням оспорюваних додаткових угод, та сумою коштів за дизельне пальне за ціною, визначеною умовами договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023 (без урахування додаткових угод), складає 747 871,82 грн (3 219 921,82 грн - 2 472 050,00 грн). Тому, за висновками господарських судів, отримана ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" оплата за товар, який не був поставлений, підлягає стягненню з ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" на користь Могилів-Подільської міської ради.
5.94. З урахуванням наведених установлених обставин справи колегія суддів вважає, що висновки господарських судів попередніх інстанцій, наведені в оскаржуваних судових рішеннях, не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 906/756/20, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21, від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц, від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17, від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а, від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а, від 29.08.2018 у справі № 816/2394/16, від 03.04.2019 у справі № 904/13208/15, від 11.06.2019 у справі № 910/6450/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, на які посилається скаржник.
5.95. Тому колегія суддів визнає необґрунтованими доводи ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статей 203, 215, 632 Цивільного кодексу України, статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та не врахували висновки щодо застосування цих норм, а також не врахували висновки щодо відсутності у Прокурора права на представництво держави в частині реалізації державної політики у сфері закупівель, викладені в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 906/756/20, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21, від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц, від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17, від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а, від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а, від 29.08.2018 у справі № 816/2394/16, від 03.04.2019 у справі № 904/13208/15, від 11.06.2019 у справі № 910/6450/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18.
5.96. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із цих підстав.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.97. Крім того, на думку скаржника, в цьому випадку наявні правові підстави для відступлення від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в питанні, чи дозволяють зазначені приписи Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більше ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
5.98. Верховний Суд, розглянувши доводи скаржника, зазначає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
5.99. Колегія суддів також зазначає, що відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.04.2025 у справі № 920/788/24, від 24.09.2024 у справі № 910/12499/23, від 12.03.2024 у справі № 910/6986/21, від 05.09.2023 у справі № 921/750/21, від 11.04.2023 у справі № 916/4112/21.
5.100. Відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя; суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейським судом з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, тощо. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.
5.101. Крім того, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміна суспільного контексту. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.04.2025 у справі № 920/788/24, від 19.03.2024 у справі № 915/534/21, від 27.06.2023 у справі № 910/22039/21, від 20.06.2023 у справі № 917/504/22, від 18.07.2023 у справі № 910/2419/20.
5.102. Таким чином, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 та постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 910/11369/23, від 18.04.2023 у справі № 910/908/22, від 14.06.2023 у справі № 924/521/21, від 31.05.2023 у справі № 909/433/21.
5.103. При цьому в пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом Суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
5.104. Водночас, колегія суддів установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 вирішувалося питання щодо наявності підстав для відступлення від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
5.105. При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 зазначила, що з часу формування правового висновку у справі № 922/2321/22 минув лише один рік. Відповідно ні суспільні відносини, ні їх правове регулювання в державі не змінилися. Жодних свідчень того, що рішення Великої Палати Верховного Суду призвело до вад правозастосування, які би зумовлювали потребу відступити від сформульованого Великою Палатою Верховного Суду висновку, немає.
5.106. Тому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 зазначила про відсутність підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
5.107. Водночас ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД", зазначаючи в касаційній скарзі про необхідність відступлення від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, не навело вмотивованого обґрунтування щодо необхідності відступлення від таких висновків Верховного Суду, зокрема, не довело наявності причин для відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення).
5.108. Крім того, Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Проте в цьому випадку відсутнє неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення судами норм процесуального права.
5.109. За таких обставин Верховний Суд не може взяти до уваги доводи скаржника про необхідність відступлення від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22. Тому колегія суддів вважає, що в межах цієї справи відсутні правові підстави для відступлення від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
5.110. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із цих підстав.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.111. Скаржник, посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в питанні стосовно відсутності методики визначення відсотка коливання ціни товару на ринку, яка може бути застосована для порівняння ціни палива на ринку. Крім того, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" в питанні стосовно покладення відповідальності за порушення вимог, установлених Законом України "Про публічні закупівлі", та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону.
5.112. Колегія суддів, розглянувши наведені доводи скаржника, зазначає таке.
5.113. Пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
5.114. Зміст наведеної норми права свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питання застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
5.115. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 18.03.2025 у справі № 908/3321/23, від 25.02.2025 у справі № 903/622/24, від 04.02.2025 у справі № 909/996/22.
5.116. Крім того, в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 906/446/23, від 08.08.2024 у справі № 906/497/23, від 19.03.2024 у справі № 910/6141/22, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22.
5.117. З урахуванням доводів скаржника колегія суддів зазначає, що питання щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" неодноразово вирішувала Велика Палата Верховного Суду, яка сформулювала відповідні висновки у постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.
5.118. Водночас колегія суддів зазначає, що висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", викладені в оскаржуваних судових рішеннях, узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, до закінчення розгляду якої зупинялося касаційне провадження в цій справі.
5.119. З приводу доводів скаржника про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі", колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
5.120. Однак скаржник, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі", не врахував того, що в цій справі вирішувалося питання про відповідність законодавству оспорюваних додаткових угод від 17.07.2023, від 10.08.2023, від 19.09.2023 до договору про закупівлю від 26.06.2023 № 26/06/2023. Водночас питання щодо відповідальності осіб за порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" не є предметом цього спору. Тому господарські суди під розгляду цієї справи не застосовували статтю 44 Закону України "Про публічні закупівлі".
5.121. З огляду на викладене у Верховного Суду відсутні підстави для формування в цій справі висновку щодо застосування статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі". Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.01.2026 у справі № 916/5780/23 в подібних правовідносинах за результатами розгляду доводів про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі".
5.122. Таким чином, за результатами розгляду цієї справи Верховний Суд не встановив, а скаржник не довів неправильного застосування господарськими судами попередніх інстанцій положень пункту 2 частини 5 статті 41, статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі", на які посилається ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД".
5.123. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цих підстав.
5.124. Крім того, ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, помилково не врахували наявність чинного судового рішення у справі № 902/36/24 за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради до ПП "АМ ОІЛ ТРЕЙД" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 747 871,00 грн.
5.125. Проте колегія суддів не може взяти до уваги такі доводи скаржника, оскільки відповідно до пункту 3 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Однак справа № 902/36/24, на яку посилається скаржник, відрізняється від цієї справи № 902/670/24 складом відповідачів.
5.126. Отже, за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин судами із правильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни судових рішень, що оскаржуються.
5.127. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.
5.128. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
7. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "АМ ОІЛ ТРЕЙД" залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.10.2024 у справі № 902/670/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак