Іменем України
21 січня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/172/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В.,
за участю секретаря судового засідання Соколенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрна компанія
“Еко-Парк»,
код ЄДРПОУ 40142687, вул. Дружби, 76, с. Чемер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17036;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сквадра»,
код ЄДРПОУ 43730586, вул. Рибальська, 13, оф. 4 , м. Київ, 01011;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні позивача-1: Міністерство економіки України
код ЄДРПОУ 37508596, 01008, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні позивача-2: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»
код ЄДРПОУ 00032129, 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні відповідача: Приватне підприємство “ФІРМА АЛЮР-75»
код ЄДРПОУ 34759568, вул. Левка Лук'яненка (Рокосовського), б.70, кв.6, м. Чернігів,14034
про стягнення коштів у розмірі 10 250 167,87 грн та зобов'язання вчинити певні дії
представники учасників справи:
від позивача: Кононенко О.С.
від відповідача: Крупський В.В.
від третіх осіб: не прибули
Дії суду щодо розгляду справи. Позиції сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Аграрна компанія “Еко-Парк» через підсистему “Електронний суд» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сквадра» про стягнення 9 633 296,00 грн вартості поставленого неякісного товару, 514 871, 87 грн неустойки, 36 000,00 грн вартості проведених експертиз та 66 000,00 грн часткової оплати ТОВ “НIСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» за проведення товарознавчої експертизи, що усього становить 10 250 167,87 грн.
Ухвалою суду від 28.02.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: документів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 123 002,01 грн; доказів направлення відповідачу документів на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 03.03.2025 відмовлено ТОВ “Аграрна компанія “Еко-Парк» у задоволенні заяви про забезпечення позову від 27.02.2025 у справі №927/172/25.
Ухвалою суду від 04.03.2025, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство економіки України (код ЄДРПОУ 37508596), підготовче засідання призначено на 02.04.2025, встановлено учасниками справи строк для надання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 17.03.2025 задоволено заяву ТОВ “Аграрна компанія “Еко-Парк» про забезпечення позову від 12.03.2025 у справі №927/172/25, накладено арешт на кошти ТОВ “Аграрна компанія “Еко-Парк» у розмірі ціни позову та судового збору.
20.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд застосувати строки позовної давності щодо заявлених позовних вимог та відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
У відзиві заявлено клопотання про залучення до участі у справі Приватного підприємства “ФІРМА АЛЮР-75» (вул. Рокосовського, б.70, кв.6, м. Чернігів, 14034) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Відзив на позов долучено судом до матеріалів справи, клопотання прийнято судом до розгляду.
01.04.2025 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову в якій зазначає, що, з урахуванням вимог позовної заяви в частині стягнення коштів, а саме загальної вартості Договору за поставлений відповідачем неякісний товар, враховуючи, що поставлене обладнання потрібно буде демонтувати (для можливості улаштування іншого нового обладнання) та повернути відповідачу, у позивача виникла необхідність доповнити позовні вимоги новими в частині зобов'язання відповідача демонтувати поставлене обладнання розташоване за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н., с. Чемер., вул. Дружби 76, власними силами та коштами.
Суд прийняв заяву до розгляду.
02.04.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить суд продовжити строк для надання відповіді на відзив, прийняти відповідь на відзив до розгляду, не застосовувати строків позовної давності щодо заявлених у справі позовних вимог, позовні вимоги - задовольнити.
Суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку для надання відповіді на відзив та продовжив позивачу строк для надання відповіді на відзив, встановивши його до 02.04.2025 включно.
У підготовчому засіданні 02.04.2025 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 13.05.2025.
10.04.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких викладено клопотання про витребування у позивача:
- накази про призначення на посади в “Аграрній компанії “Еко-Парк» та копії трудової (их) книжки працівників за фахом - лаборант;?
- сертифікати про проходження навчання працівників позивача залучених до робити та накази про допуски до роботи на обладнанні “Фотосепаратор для заморожених ягід» та на “Сортувально-фасувальній лінії для лохини» в “Аграрній компанії “Еко-Парк».
Клопотання прийнято судом до розгляду.
У підготовчому засіданні 13.05.2025 суд оголосив перерву до 16.05.2025.
15.05.2025 від позивача надійшли уточнення до заяви про зміну предмету позову, які долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 16.05.2025 задоволено заяву позивача про зміну предмету позову; задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного підприємства “ФІРМА АЛЮР-75»; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство “ФІРМА АЛЮР-75» (код ЄДРПОУ 34759568); відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача доказів, підготовче засідання відкладено на 11.06.2025.
06.06.2025 від відповідача надійшов відзив на змінену позовну заяву, в якому знову викладено клопотання про витребування у позивача доказів.
11.06.2025 від відповідача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) та клопотання про колегіальний розгляд справи.
Суд заявлені відповідачем клопотання та заяву прийняв до розгляду.
У підготовчому засіданні 11.06.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.06.2025. Розгляд заявлених відповідачем клопотань та заяви відклав до наступного судового засідання.
Розглянувши у підготовчому засіданні 19.06.2025 заявлені відповідачем клопотання та заяву, суд постановив ухвалу від 19.06.2025, якою: задовольнив клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи; залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (Ощадбанк) (код ЄДРПОУ 00032129); відмовив у задоволенні клопотань відповідача про витребування у позивача доказів та про колегіальний розгляд справи; підготовче засідання відклав на 28.07.2025.
17.07.2025 від третьої особи АТ «Державний ощадний банк України» надійшли письмові пояснення по справі, в яких третя особа просить поновити строк для подання пояснень по справі, долучити до матеріалів справи дані пояснення, залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний центр зайнятості, розглянути справу без участі представника АТ «Ощадбанк».
Щодо залучення до участі у справі третьої особи АТ «Ощадбанк» зазначає, що результати судового розгляду даної справи вплинуть на Державний центр зайнятості та/або регіональні центр зайнятості, які здійснюють заходи щодо стягнення заборгованості у разі несвоєчасного та/або неповного повернення сум мікрогрантів.
У підготовчому засіданні 28.07.2025 суд поновив АТ «Ощадбанк» строк на подання пояснень по справі та долучив пояснення до матеріалів справи; в задоволенні клопотання про залучення третьої особи відмовив за його необґрунтованості; клопотання про розгляд справи без участі представника АТ «Ощадбанк» - задовольнив.
28.07.2025 від відповідача надійшла заява про виклик експертів для надання роз'яснень висновку експертизи і надання відповідей на питання суду та учасників справи.
Суд відклав вирішення питання про виклик експертів до наступного судового засідання.
28.07.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.08.2025.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Чернігівської області, у тому числі в м. Чернігові, судові засідання, призначені на 19.08.2025 та 10.09.2025, не відбулися, про що складено акти №109-25 від 19.08.2025 та №178-25 від 10.09.2025.
Ухвалами суду від 19.08.2025 та 10.09.2025 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 10.09.2025 та 30.09.2025 відповідно.
30.09.2025 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 15.10.2025.
15.10.2025, розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про виклик експертів, з урахуванням ч. 5 ст. 98 ГПК та 4 ст. 69 ГПК, суд його задовольнив.
Ухвалами суду від 15.10.2025, 07.11.2025, 02.12.2025, 22.12.2025, 29.12.2025 викликано експертів у судове засідання для надання роз'яснень щодо експертного висновку. Явка учасників справи визнана обов'язковою.
15.10.2025, 07.11.2025, 02.12.2025, 22.12.2025, 29.12.2025 судом оголошено перерви в судовому засіданні до 07.11.2025, 02.12.2025, 22.12.2025, 29.12.2025 та 19.01.2026 відповідно.
У судових засіданнях 29.12.2025 та 19.01.2026 експерт надав пояснення щодо експертного висновку та відповів на питання учасників справи з приводу проведення експертизи.
19.01.2026 розглянув справу по суті та перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення - 21.01.2026.
21.01.2026 суд проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Суд вважає за необхідне також зауважити, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку “розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття “розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах “Савенкова проти України» від 02.05.2013, “Папазова та інші проти України» від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк» в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити “розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Разом з цим, на підставі Указів Президента України починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану.
Згідно з ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження. Виважено підходити до встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
З огляду на зазначені вище обставини, враховуючи тривалі повітряні тривоги у місті Чернігові та відключення електроенергії у приміщенні Господарського суду Чернігівської області, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Позиції сторін.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням умов Договору поставки №20230731-1 31.07.2023, укладеного між ТОВ «Аграрна компанія «Еко-Парк» та ТОВ «Скварда» на виконання умов Договору про надання гранту, укладеного між Міністерством економіки України та позивачем, умови якого затверджено Наказом Міністерства економіки України від 15.07.2022 №2109, відповідно до затвердженого Бізнес-Плану, в частині поставки відповідачем неякісного товару в порушення умов Договору щодо якості поставленого товару. Позивач зазначає, що поставлене відповідачем обладнання не відповідає вимогам до якості товару, наведеним ДСТУ та заявленим ТУ підприємства-виробника (відповідно до п. 3.2. Договору), оскільки, не забезпечує якісне сортування та фасування ягід, призводить до їх пошкодження та деформації упаковки, а тому поставлене відповідачем обладнання не придатне для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. У зв'язку із зазначеним позивач просить стягнути з відповідача 9 633 296,00 грн вартості поставленого неякісного товару, 514 871, 87 грн неустойки, 36 000,00 грн вартості проведених експертиз та 66 000,00 грн часткової оплати ТОВ “НIСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» за проведення товарознавчої експертизи, що усього становить 10 250 167,87 грн, а також зобов'язати відповідача за власний рахунок демонтувати поставлене позивачу обладнання.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:
- позивачем порушено порядок визначення територіальної підсудності даного позову;
- обсяг, вартість, якість, технічні вимоги до товару (обладнання) та порядок його прийняття і оплати були узгоджені сторонами. Тобто умови договору щодо включення до ціни договору не лише вартості обладнання, а й вартості будівельних та пусконалагоджувальних робіт, та проведення приймання-передачі товару (обладнання) ініційовані, прийняті та погоджені позивачем у справі, а тому повинні їм виконуватись;
-пусконалагоджувальні робіти та роботи включаючи підготовку основи, підключення електроенергії підведення водопостачання та створення необхідних температурних умов для роботи обладнання виконані ПП «ФІРМА «АЛЮР-75» на замовлення відповідача саме в інтересах позивача в рамках та на виконання зобов'язань, що виникли при укладенні договору; заперечень щодо якості таких робіт позивачем не заявлено;
- позивачем не надано доказів щодо повернення придбаного товару (обладнання), як і доказів пред'явлення до відповідача вимог про усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення, або вимог від продавця або виготовлювача про заміну товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі, а тому право на відмову від договору купівлі-продажу у позивача не виникло, як і право вимагати повернення сплачених грошових сум за придбаний ним товар у строки встановлені діючим в Україні законодавством;
-позивачем не доведено невідповідність товару (обладнання) належними та допустимими доказами; не зазначено яке саме обладнання не відповідає вимогам до такого обладнання згідно Специфікації №1 до договору; не наведено даних яким саме ДСТУ не відповідає придбане ним обладнання; не доведено існування будь-яких дефектів товару (обладнання), а також те, що імовірні дефекти товару виникли не внаслідок порушення позивачем правил експлуатації товару;
- позивачем при прийнятті товару та при подальшій експлуатації обладнання і виявленні імовірних дефектів товару, порушено вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7, щодо строків пред'явлення дефекту вального акту;
-висновки експерта не містять: посилань на досвідченість, обізнаність та підготовку як експерта так й персоналу позивача, який здійснював пробний пуск обладнання, не визначено їх посади та прізвища; не містять методик проведення експертизи; не зазначено чітко яка саме експертиза проводилась. Експертний висновок №ЧК-716 від 20.01.2025 не містить застережень та не фіксує якість та характеристики сировини, яка використовується при дослідженні. З викладеного в експертного висновку №ЧК-715 від 27.12.2024 прямо вбачається порушення позивачем вимог щодо умов експлуатації такого устаткування у відповідності з інструкцією виробника. Висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження 24.02.2025 №151 не може встановити відповідність або не відповідність обладнання вимогам та технічним стандартам;
-вимога позивача про зобов'язання відповідача демонтувати поставлене обладнання власними силами та коштами не ґрунтується на приписах діючого законодавства; позивач у справі не заявляв до відповідача вимоги в порядку ст. 708 ЦК України. Обов'язок доставити нове обладнання та або здійснити його за рахунок продавця встановлюється ст.709 ЦК України лише у разі отримання вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов'язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок;
-відповідач просить суд застосувати строк позовної давності щодо заявлених позовних вимог та відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач зазначає наступне:
- позов правомірно пред'явлений за місцем виконання договору поставки;
- до спірного договору поставки не можна застосовувати ознаки договору підряду на виконання пусконалагоджувальних робіт, оскільки, договір з ознаками підряду в цій частині є неукладеним, оскільки в ньому відсутні передбачені правом загальні умови, необхідні для здійснення угоди, а саме строк дії договору та ціна;
- сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору поставки, зокрема, щодо його ціни, яка вказана в специфікації, а сума оплати за поставлену техніку підтверджена видатковими накладними і платіжними інструкціями про оплату, а тому, у позивача наявні всі підстави просити суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі ціни договору поставки (в цілому);
- у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації) існує презумпція вини постачальника (виробника), отже саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу;
- матеріалами справи підтверджено, що виявлені недоліки є невиправними та істотними, з огляду на неможливість їх фізичного усунення;
- Інструкція № П-7, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 (акт колишнього СРСР) не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки не відповідає положенням частини першої статті 3 ГПК України, і містить приписи, несумісні із законодавством України, у даному випадку спірні правовідносини врегульовані законами України;
- вказані у відзиві докази, що стосуються договірних відносин з іншими суб'єктами господарювання (договір підряду з додатками та первинними документами) не можуть братися судом до уваги з огляду на їх не відповідність встановленим критеріям: належності, допустимості, достовірності, достатності, що визначені статтями 76-79 ГПК України;
- позивач вважає безпідставними вимоги відповідача щодо застосування строків позовної давності, оскільки позовна заява до суду подана 25.02.2025, останнім днем коли на поставлене обладнання спливає гарантійний строк є 26.04.2025, день встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленого йому товару є 27.12.2024 (висновок Чернігівської ТПП).
Обставини справи встановлені судом.
ТОВ «Аграрна компанія «Еко-Парк» у 2023 році відповідно до «Порядку надання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості» затвердженого КМУ № 739 від 24.06.2022, отримало грант на створення переробного підприємства, згідно Наказу Міністерства економіки України № 2356 від 24.04.2023 «Про надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств» в сумі 8 000 000 грн.
Заявою про приєднання до Договору про надання гранту від 26.04.2023 ТОВ «АК «Еко-Парк» (Отримувач)приєдналося до умов Договору про надання гранту (далі - Договір гранту), умови якого затверджено Наказом Міністерства економіки України від 15.07.2022 № 2109, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 27.07.2022 №840/38176 та оприлюднені на офіційному сайті Міністерства економіки України в мережі Інтернет.
Обов'язковими умовами, виконання яких повинен забезпечити Отримувач відповідно до умов Порядку є
- сплата протягом 3-х років з дня отримання Гранту податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне, соціальне страхування до зведеного бюджету України у розмірі отриманого гранту;
- створення нових робочих місць згідно отриманої суми гранту;
- строк використання гранту не повинен перевищувати 12 місяців з часу отримання коштів.
31.07.2023, на виконання умов Договору гранту, між ТОВ «Аграрна компанія «Еко-Парк» (Покупець) та ТОВ «Скварда» (Постачальник) було укладено Договір поставки №20230731-1 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник за замовленням Покупця взяв на себе зобов'язання поставити Товар, визначений згідно Специфікації до цього Договору, а Покупець прийняти такий Товар та оплатити його вартість у строки, визначені Договором.
Відповідно до Специфікації №1 від 31.07.2023 до Договору, яка є невід'ємною частиною даного Договору, Товар, що постачається:
- сортувально-фасувальна лінія для лохини: фасувальна частина сортувально-фасувальної лінії для лохини з системою автоматичної подачі лотків (тари) та закриття кришок з аплікатором етикеток, в складі: модульні ваги, робоча платформа, похилий конвеєр, автоматичний дозатор лотків, машина для етикетування верхньої площини, ротаційний збірний стіл; сортувальна частина сортувально-фасувальної лінії для лохини - калібровщик - у кількості 1 шт;
- фотосепаратор для заморожених ягід у кількості 1 шт.
Загальна сума Договору становить 9 633 296,00 грн, з урахуванням ПДВ - 1 605 549,33 грн, і складається із вартості товару та вартості послуг по проведенню пусконалагоджувальних робіт (п.5.3. Договору).
Згідно з п.6.1, 6.2. Договору Покупець зобов'язаний оплатити Постачальнику вартість (ціну) Товару на підставі виписаного Постачальником рахунку шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок Постачальника у наступному порядку: 70% від загальної вартості Товару - попередня оплата протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку Постачальника; 20% від загальної вартості Товару - протягом 3-х банківських днів по факту отримання від Постачальника письмового підтвердження про готовність Товару до відвантаження з Китаю; 10% від загальної вартості Товару - протягом 3-ти банківських днів після проведення пусконалагоджувальних робіт, але в любому випадку не пізніше 10 банківських днів з дати отримання Товару згідно видаткової накладної.
Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, надійшла на поточний рахунок Постачальника.
Згідно з п.4.1. Договору Постачальник здійснює поставку Товару на умовах DDP-склад замовника за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Чемер, вул. Дружби, 76, згідно ІНКОТЕРМС-2020.
Пунктом 4.2. Договору передбачено зобов'язання Постачальника протягом 140 днів з моменту внесення авансового платежу Покупцем поставити Товар.
Датою передачі Покупцю, а разом з ним - переходу права власності на Товар і ризики випадкового пошкодження чи втрати товару вважається дата прийому - передачі Товару згідно видаткової накладної (п. 4.3. Договору).
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що якість товару та/або Робіт повинна відповідати діючим ДСТУ та технічним умовам, що є чинними на території України для відповідної категорії Товару, та повинна бути підтверджена сертифікатом якості та/або походженням Товару, що передається Постачальником разом з Товаром в оригіналах (або якщо дозволено діючим законодавством України - в копіях, завірених відповідно до Законодавства України). Разом з товаром Постачальник так само передає: рахунок- фактуру; видаткову (товарну) накладну на Товар; інструкцію з експлуатації.
У п. 3.3 Договору встановлено гарантійний термін на Товар - 12 місяців з моменту підписання між сторонами Акту приймання - передачі виконаних робіт щодо устаткування, що виступає об'єктом поставки за цим Договором, при умові експлуатації такого устаткування у відповідності з інструкцією виробника.
Згідно з п.4.5. Договору приймання Товару за кількістю і якістю здійснюється на умовах даного Договору та на підставі сертифіката якості на Товар. Не узгоджені даним Договором питання приймання Товару по кількості та якості регулюються нормами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 з доповненнями і змінами, внесеними постановою Держарбітражу СРСР від 14.11.1974) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 з доповненнями і змінами, внесеними постановою Держарбітражу СРСР від 14.11.1974).
У випадку, якщо в процесі приймання Товару по якості буде встановлена невідповідність Товару вимогам якості Покупець зобов'язується викликати представника Постачальника для складання двостороннього акту. Якщо протягом трьох робочих днів представник Постачальника не прибуде та не буде присутній на виробничій території Покупця, то в такому разі Акт про неналежну якість (дефектний акт) Товару складається Покупцем одноособово і вважається беззаперечно прийнятим Постачальником. У випадку підтвердження факту відхилень по якості або комплектності Товару з вини Постачальника, останній зобов'язаний протягом терміну, встановленому у вказаному Акті, але в будь-якому випадку не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів з дати його підписання, за власний рахунок усунути виявлені недоліки або провести заміну Товару на якісний (п.4.6 Договору).
Пунктом 8.3.1 Договору передбачена відповідальність Постачальника за не виконання або неналежне виконання зобов'язань з поставки, заміни Товару, відповідно до Договору у встановлені Договором строки, Постачальник сплачує на користь Покупця неустойку у вигляді штрафу у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ, за кожен день прострочення від повної вартості Товару непоставленого в належні строки.
Договір вважається укладеним з моменту підписання і діє до 21.12.2023, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання (п.9.1. Договору).
На виконання умов Договору ТОВ «АК «Еко-Парк» за виставленим на оплату рахунком № 08/08/23 від 08.08.2023 було перераховано за сортувально-фасувальну лінію для лохини 9 633 296,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: від 10.08.2023 на суму 6 743 307,20 грн; від 21.09.2023 - на суму 963 329, 60 грн; від 22.11.2023 - на суму 963 329,60 грн; від 05.03.2024 на суму 250 465, 70 грн; від 14.05.2024 - на суму 712 863,90 грн.
За видатковими накладними № 14 від 23.12.2023 та № 2 від 26.03.2024 відвантажено сортувально-фасувальну лінію для лохини, фотосепаратор для заморожених ягід та останню частину сортовально-фасувальної лінії для лохини.
На підтвердження якості поставленої продукції відповідач надав позивачу копію сертифікату відповідності № ОН220513.AWID075 13.05.2022, CERTIFICATE ATTESTATION CERTIFICATE OF ELECTROMAGNETIC COMPATIBILITY AND LOW VOLTAGE DIRECTIVES № M.2022.206.С77828 від 26.09.2022 та керівництво з експлуатації.
26.04.2024 були здійснені пусконалагоджувальні роботи, що зафіксовано Актом наданих послуг з проведення пусконалагоджувальних робіт №26/04 від 26.04.2024, підписаним сторонами.
Як зазначає позивач, поставлене відповідачем обладнання так і не було налаштовано відповідачем, вказана техніка не повністю була укомплектована, через те, що деякі частини обладнання були оплачені та поставлені відповідачем після підписання Акту від 26.04.2024 наданих послуг з проведення пусконалагоджувальних робіт. У червні 2024 року, після укомплектування техніки всіма компонентами, розпочалося випробування поставленого обладнання та виявлено, що поставлена техніка не відповідає заявленим виробником та постачальником технічним вимогам та не виконує заявлені показники.
Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо дефектів у роботі придбаного комплексу, а відповідач намагався їх усунути.
Матеріали справи містять накази директора ТОВ «Сквадра» №33 від 08.07.2024, №№52 від 14.10.2024, №№56 від 25.10.2024, №61 від 06.11.2024 про службові відрядження директора з виробництва до ТОВ «АК «ЕКО-ПАРК» з метою проведення технічного налаштування обладнання.
Акти про виявлені дефекти устаткування сторонами не складалися.
Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №21 від 16.12.2024 щодо приведення у строк до 31.12.2024 сортувально-фасувальної лінії для лохини та фотосепаратора для заморожених ягід у відповідність до характеристик, заявлених виробником та постачальником під час укладення Договору.
07.01.2025 на адресу позивача надійшла відповідь від ТОВ «Сквадра» за вих. №1 від 07.01.2025 на лист-вимогу №21 від 16.12.2024, в якій відповідач повідомив, що поставлений товар відповідає усім заявленим у супровідних документах характеристикам і немає підстав для усунення будь-яких невідповідностей.
27.12.2024 за замовленням ТОВ «Аграрна компанія Еко-Парк» Торгово-промисловою палатою України (Чернігівська регіональна ТПП) були проведені наступні експертизи: ЧК-715 від 27.12.2024 (фотосепаратор для заморожених ягід); ЧК-716 від 20.01.2025 (сортувально-фасувальне обладнання лохини). Висновками проведених експертиз встановлено, що за результатами двох контрольних сортувань ягід обліпихи, заморожених в фотосепараторі, коефіцієнт відбору ягід має значні відхилення від заявленого показника (у %) в наданому замовником Керівництві користувача фотосепараторів; під час фасування лохини на фасувальній частині сортувально-фасувального обладнання виникають збої в роботі, в результаті чого відбувається пошкодження товару та упаковки.
Крім того, ТОВ «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» проведено товарознавче дослідження та електротехнічного дослідження за заявою ТОВ «Аграрна компанія Еко-Парк» від 27.12.2024, про що складено висновки експертів №151 від 24.02.2025 та №152 від 28.02.2024, згідно з якими досліджуване обладнання не відповідає заявленим виробником характеристикам.
13.02.2025 позивач направив відповідачу претензію № 2 від 11.02.2025, в якій зазначив, що, у зв'язку з тим, що поставлене устаткування не відповідає заявленим характеристикам, що підтверджено висновками ТП, позивач просив повернути сплачену за товар грошову суму у розмірі 9 633 296,00 грн протягом 5 днів з моменту отримання відповідачем претензії.
У матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу претензії №2 від 11.02.2025, а саме накладена Укрпошти №0740600146436 та опис вкладення до цінного листа.
Відповідач у відповіді на претензію просив позивача обґрунтувати свої фінансові вимоги і при виявленні підстав для повернення коштів, товару (обладнання), досягнення згоди про вартість відповідних компенсацій, просив здійснити демонтаж обладнання та повідомити порядок транспортування товару до складу постачальника.
Як зазначає позивач, сортувально-фасувальну лінію для лохини та фотосепаратор для заморожених ягід відповідач не налаштував та не відремонтував, грошові кошти в сумі 9 633 296,00 грн позивачу не повернув.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з вимогою про стягнення з відповідача 10 250 167, 90 грн, що складається з: 9 633 296 грн вартості поставленого не якісного товару; 514 871, 87 грн штрафних санкцій; 36 000 грн з ПДВ вартості проведених позивачем експертиз; 66 000,00 грн часткової оплати ТОВ "НIСЕ-ЕКСПЕРТИЗА" за проведення товарознавчої експертизи.
Оцінка суду. Висновки суду.
Щодо територіальної підсудності позову.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено Кодексом.
Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Випадки визначення підсудності справ за вибором позивача передбачено статтею 29 ГПК України, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
За загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Згідно з частиною 5 статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Отже правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою і узгоджується сторонами у договорі та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Правило територіальної підсудності, закріплене у частині 5 статті 29 ГПК України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких. обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред'явити позов не лише в судах за місцем знаходження відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.
Відтак, нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов обирати між господарськими судами, яким підсудна справа.
Згідно з ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
За загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Виходячи з правової природи договору поставки та приписів ст. 712 ЦК України, місцем виконання відповідного договору є місце поставки товару.
Предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача повернути кошти за поставлену ним неякісну техніку, яка вмонтована та установлена у вказаному у Договорі місці.
Так, у п. 4.1 Договору вказано, що відповідач здійснює поставку товару на склад позивача за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н., с. Чемер, вул. Дружби, 76, тому даний Договір можна виконувати тільки в певному місці, оскільки вказана в позовній заяві техніка, монтована та фізично знаходиться за вказаною адресою відповідно до умов Договору - в місці виконання договору, визначеному сторонами. Тобто, місце виконання Договору є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
З урахуванням заяви про зміну предмету позову та доповнення позову новою вимогою щодо зобов'язання відповідача демонтувати поставлене обладнання власними силами та коштами та беручи до уваги, що виконати вказане зобов'язання, через його особливість (техніка вмонтована за місцем вказаним у Договорі за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н., с. Чемер., вул. Дружби 76), можна тільки в певному місці, в даному випадку до застосування підлягає частина 5 статті 29 ГПК України і позов правомірно пред'явлений за місцем виконання Договору поставки.
Щодо укладеного сторонами договору поставки.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За змістом частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного Договору поставки № 20230731 від 31.07.2023, відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник зобов'язався, за замовленням покупця поставити товар, визначений згідно Специфікації до цього Договору, а покупець прийняти такий товар та оплатити його вартість у строки визначені Договором.
Виключні характеристики обладнання, що підлягало постачанню за Договором поставки, були викладені в додатку № 1 до Договору поставки - Специфікації №1 від 31.07.2023.
Загальна сума Договору становить 9 633 296,00 грн з урахуванням ПДВ - 1 605 549,33 грн і складається із вартості товару та вартості послуг по проведенню пусконалагоджувальних робіт. Отже, ціна договору включила в себе ціну поставленого товару та ціну виконання пусконалагоджувальних робіт, що було повністю погоджено відповідачем і позивачем на умовах Договору поставки, скріпленого підписами і печатками сторін.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов Договору поставки, зокрема, щодо його ціни, яка вказана в Специфікації.
З огляду на характер пусконалагоджувальних робіт поставленої техніки, які відповідач зобов'язався виконати, правовідносини між сторонами мають ознаки підряду.
Положеннями ч.1 ст.837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, сума, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи відсутність виставленого відповідачем рахунку на оплату пусконалагоджувальних робіт, суд приходить до висновку, що сторонами не погоджено строк виконання пусконалагоджувальних робіт та ціну робіт.
Відповідно до ч.8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
З огляду на зазначене, до спірного Договору поставки не можна застосовувати ознаки договору підряду на виконання пусконалагоджувальних робіт, оскільки, договір з ознаками підряду в цій частині є неукладеним (таким що не відбувся), в ньому відсутні передбачені правом загальні умови, необхідні для здійснення угоди. У зв'язку з чим заперечення відповідача у цій частині судом до уваги не приймаються.
Щодо підстав стягнення коштів за неякісний товар
Положення, що стосуються якості товару закріплені, зокрема у статтях 673 - 681-1 ЦК України.
Частина 1 статті 674 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Відповідно до статей 675, 678, 679, 680 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості у момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Як зазначено вище, у червні 2024 року розпочалося випробування поставленого обладнання та виявлено, що поставлена техніка не відповідає заявленим виробником та постачальником технічним вимогам та не виконує заявлені показники.
Сторонами у Договорі (п.3.2.) передбачено, що якість товару та/або робіт повинна відповідати діючим ДСТУ та технічним умовам, що є чинними на території України для відповідної категорії товару.
У п. 3.3 Договору встановлено гарантійний термін на Товар - 12 місяців з моменту підписання між сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт щодо устаткування, що виступає об'єктом поставки за цим Договором, при умові експлуатації такого устаткування у відповідності з інструкцією виробника.
Умовами п.4.6 Договору поставки встановлено, що у випадку, якщо в процесі приймання Товару по якості буде встановлена невідповідність Товару вимогам якості Покупець зобов'язується викликати представника Постачальника для складання двостороннього акту. Якщо протягом трьох робочих днів представник Постачальника не прибуде та не буде присутній на виробничій території Покупця, то в такому разі Акт про неналежну якість (дефектний акт) Товару складається Покупцем одноособово і вважається беззаперечно прийнятим Постачальником. У випадку підтвердження факту відхилень по якості або комплектності Товару з вини Постачальника, останній зобов'язаний протягом терміну, встановленому у вказаному Акті, але в будь-якому випадку не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів з дати його підписання, за власний рахунок усунути виявлені недоліки або провести заміну Товару на якісний (Договору).
Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо дефектів у роботі придбаного комплексу, відповідач намагався їх усунути, що також не заперечується відповідачем. Акти про виявлені дефекти устаткування відповідачем не підписувалися.
Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою щодо приведення у строк до 31.12.2024 сортувально-фасувальної лінії для лохини та фотосепаратора для заморожених ягід у відповідність до характеристик, заявлених виробником та постачальником під час укладення Договору.
У відповіді відповідач повідомив, що поставлений товар відповідає усім заявленим у супровідних документах характеристикам і немає підстав для усунення будь-яких невідповідностей.
Судом встановлено, що за замовленням позивача Торгово-промисловою палатою України (Чернігівська регіональна ТПП) були проведені наступні експертизи: ЧК-715 від 27.12.2024 (фотосепаратор для заморожених ягід); ЧК-716 від 20.01.2025 (сортувально - фасувальне обладнання лохини).
Висновками проведених експертиз встановлено:
-за результатами двох контрольних сортувань ягід обліпихи заморожених в фотосепараторі WYCS_256, заводський номер WYL230808, дата виробництва: 06.10.2023 - чистий коефіцієнт відбору складає 73,53%, що має значне відхилення від заявленого показника (у відсотках) у наданому замовником Керівництві користувача фотосепараторів на фотосепаратор моделі 6SXZ-256G;
-під час процесу фасування лохини на фасувальній частині сортувально-фасувальної лінії для лохини виникають збої в роботі, в результаті чого відбувається пошкодження товару та упаковки, а саме: розсипання та механічне пошкодження ягід; деформація упаковки в процесі руху по конвеєру; пропуск фасування ягід в упаковку; нещільне притискання кришки коробки.
Крім того, ТОВ «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» проведено товарознавче дослідження за заявою позивача, про що складено Висновок експерта №152 від 28.02.2025.
Відповідно до п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) (далі-Інструкція) основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, товарознавча експертиза.
Основними завданнями товарознавчої експертизи є в тому числі: визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об'єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
Так, на вирішення експертного дослідження поставлено наступні питання:
1. Чи забезпечені необхідні умови для стабільної роботи обладнання?
2. Чи відповідає обладнання заявленим виробником характеристикам?
3. Які фактичні показники роботи обладнання, а саме швидкість, відсоток поганої (не ліквідної) у відібраній ягоді, відсоток хорошої ягоди у поганій?
4. Чи призначене дане обладнання для роботи при мінусовій температурі?
Експертом встановлено, що ягода, яка повинна потрапляти в «чисту» ємність, не відповідає вимогам ДСТУ щодо вимог до якості заморожених ягід вищого сорту. Крім того до відбракованого продукту потрапляє більше 50% якісної ягоди, що говорить про абсолютну невідповідність досліджуваного обладнання технічному параметру «Точність сортування - ? 99.9%»
Відповідно до положень ДСТУ 4837:2007 «...швидкозаморожені фрукти та ягоди транспортують транспортними засобами, пристосованими для перевезення заморожених продуктів харчування, за температури не вище ніж мінус 18 °С, швидкозаморожені продукти перед завантажуванням повинні мати температуру не вище ніж мінус 18 °С» (розділ 10 Правила та зберігання ДСТУ). Тобто, всі процеси, пов'язані з життєвим циклом ягоди замороженої, повинні проводитися при мінусовій температурі.
Безпосередньо тестування сепаратора відбувалося у виробничому приміщенні при температурі мінус 6,8 °С:
У Висновку експерта №152 від 28.02.2025 товарознавчого дослідження фотосепаратора для заморожених ягід моделі фотосепараторі WYCS_256, заводський номер WYL230808, дата виробництва: 06.10.2023, зазначено, що при створенні всіх необхідних умов для нормальної роботи досліджуваного обладнання, воно не відповідає заявленим технічним параметрам в частині швидкості роботи та якості сепарування, а також умовам договору та комерційній пропозиції, не забезпечує отримання задекларованого результату в процесі роботи. Крім того, фотосепаратор WYCS_256, № WYL230808 непридатний для експлуатації в умовах мінусових температур.
Відтак, експертом зроблено наступні висновки:
По другому питанню: Швидкість роботи досліджуваного обладнання становить 1,415 т/год без урахування часу на заміну/доставку чергової партії продукту. Відсоток поганої (неліквідної) у відібраній ягоді складає 17,83%. Відсоток хорошої ягоди у поганій складає 49,51 %.
По третьому питанню: Досліджуване обладнання не відповідає заявленим виробником характеристикам.
По четвертому питанню: Досліджуване обладнання не призначене до експлуатації при мінусовій температурі.
Експерт у висновку зазначив, що перше питання відноситься до компетенції електротехнічного дослідження та викладене в окремому висновку (Висновку експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження від 24.02.2025 №151, складений судовим експертом Гаврилюком Олегом Михайловичем).
Відповідно до підпунктів пп. 12.1.-12.3 Інструкції до основних завдань електротехнічної експертизи належать: встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам.
Об'єктами електротехнічної експертизи є електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів, і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми тощо. До основних завдань електротехнічної експертизи належать: встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам.
Так, згідно з Висновком експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження від 24.02.2025 №151:
Місце улаштування фотосепаратору для замороженої обліпихи моделі WYCS4_256, № WYL230808 та мережа електричного живлення фотосепаратору для замороженої обліпихи моделі WYCS4_256, № WYL230808, для забезпечення працездатності фотосепаратору для замороженої обліпихи моделі WYCS4_256, № WYL230808, - відповідають необхідним умовам енергопостачання.
Фотосепаратор для замороженої обліпихи моделі WYCS4_256, № WYL230808, що досліджувався був встановлений на підготовленій для монтажу поверхні, що забезпечує горизонтальність улаштування обладнання.
Фотосепаратор для замороженої обліпихи моделі WYCS4_256, № WYL230808 для забезпечення працездатності фотосепаратору для замороженої обліпихи модемі WYCS4_256, № WYL230808 було забезпечено магістраллю подачі повітря в достатній кількості.
Обчислювальний комплекс фотосепаратору для замороженої обліпихи моделі WYCS4_256, № WYL230808 отримує електричне живлення від мережі електричного живлення змінного струму промислової частоти 50 Гц в системі із глухозаземленною нейтраллю, номінальною напругою 220 В.
Номінальна напруга живлення обчислювального комплексу фотосепаратору для замороженої обліпихи моделі WYCS4_256, № WYL230808 на час проведення дослідження 15 січня 2025 року знаходилася в межах 220,2 В, 220,3 В, що знаходиться в допустимих нормованих межах відхилення напруги ±10 % від свого номінального значення 220 В, яке згідно нормативних документів за допустимі межі відхилення, не виходило.
Металеві частини фотосепаратору для замороженої обліпихи моделі WYCS4_256, № WYL230808, які доступні до торкання та на які можливий непередбачений нормальними умовами роботи винос напруги, заземлені.
Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Зі змісту статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов'язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Статтею 104 ГПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приписами ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
Частиною 2 та 3 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Суд звертає увагу, що висновки експерта №152 від 28.02.2025 та №151 від 24.02.2025 складені судовими експертами Поповим Р.В. та Гаврилюком О.М., які мають кваліфікацію судових експертів з правом проведення експертиз, що підтверджується свідоцтвами №2-23/11 від 12.01.2023 та №18-24/П від 22.02.2024, виданими на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.
Враховуючи викладене, суд приймає до уваги висновки експерта №152 від 28.02.2025 та №151 від 24.02.2025 складені судовими експертами Поповим Р.В. та Гаврилюком О.М., які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку згідно ст. 384 Кримінального кодексу України, оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності, підготовлені для подачі до суду.
Отже, вказані висновки експертів є належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України. Суд не вбачає підстав для відхилення висновків експертів.
Таким чином, з наданих позивачем висновків експертів вбачається, що за своїми фізичними характеристиками поставлений відповідачем товар не відповідає наявному запиту та умовам Договору, не відповідає заявленим технічним параметрам, а також умовам договору та комерційній пропозиції, не забезпечує отримання задекларованого результату в процесі роботи, а отже, за таких умов використання обладнання зазначеного в специфікації до Договору поставки та комерційній пропозиції не може гарантувати його безпечну та нормальну експлуатацію за функціональним призначенням.
При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження звернення до незалежної експертної організації, що має акредитацію на проведення якісних досліджень такого виду товару, й отримання відповідного висновку про якість товару, переданого на виконання умов Договору. Більше того, суд зазначає, що відповідачем не було заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою визначення чи відповідає поставлений останнім товар вимогам якості.
Відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Відповідно до частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов'язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.
Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18, від 30.09.2020 у справі № 927/787/19, від 29.07.2021 у справі № 904/5217/19.
Посилання відповідача щодо застосування до спірних правовідносин Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 спростовується судової практикую, що склалася, зокрема щодо дослідження питання якості та належності переданого товару.
Так, даний відомчий акт колишнього СРСР не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки не відповідає положенням частини першої статті 3 ГПК України, і містить приписи, несумісні із законодавством України і практично невиконувані (зокрема, щодо участі у прийнятті продукції представників галузевих інспекцій по якості продукції, представників громадськості тощо). Наведена правова позиція узгоджується з постановами Верховного Суду по справі № 917/924/23, від 12.09.2019 у справі №910/8922/18, від 13.02.2020 у справі № 927/293/19, від 01.06.2021 у справі № 927/144/20, від 01.07.2021 у справі №916/1068/20, від 10.01.2024 у справі № 911/1249/22.
Положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу №П-7 від 25.04.1966, за якою саме на покупця покладений обов'язок з складання відповідних актів у разі виявлення прихованих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції, не застосовуються як підстава для звільнення постачальника (виробника) від обов'язку доводити, що дефекти товару виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу, оскільки, відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР", може застосувати лише ті нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.
Одночасно відповідно до частини 7 статті 11 чинного ГПК України в разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
Зазначена Інструкція застосовується, коли дефекти виникли при прийманні продукції виробничо-технічного призначення, а не в процесі експлуатації продукції, на яку надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18.
Як свідчать встановлені обставини даної справи етап передання-приймання товару за якістю та кількістю в спірних правовідносинах відбувся та закінчився без зауважень. Спір у справі виник в процесі використання/експлуатації товару.
У даному випадку спірні правовідносини врегульовані законами України.
Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").
Господарський суд дійшов висновку, що виходячи з наявних матеріалів справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором поставки в частині оплати вартості товару та виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині поставки позивачу товару, що позивачем також не заперечується, натомість в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем умов договору в частині поставки позивачу товару належної якості, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що недоліки товару виникли після його передання позивачу, внаслідок порушення позивачем правил користування чи зберігання товару, або дій третіх осіб, або непереробної сили.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевстановлені судом обставини, ступінь виконання зобов'язань, умови і мету укладеного господарського договору, господарський суд вказує, що мета договору таким чином не досягнута, позивач в повному обсязі не отримав те, на що розрахував при його укладанні, а тому має право на повернення здійсненої оплати, так само як і відповідач має повне право на повернення обладнання, яке передане позивачу на суму 9 633 296,00 грн (товар: сортувально-фасувальна лінія для лохини: фасувальна частина сортувально-фасувальної лінії для лохини з системою автоматичної подачі лотків (тари) та закриття кришок з аплікатором етикеток, в складі: модульні ваги, робоча платформа, похилий конвеєр, автоматичний дозатор лотків, машина для етикетування верхньої площини, ротаційний збірний стіл; сортувальна частина сортувально-фасувальної лінії для лохини - калібровщик - у кількості 1 шт; фотосепаратор для заморожених ягід у кількості 1 шт.) Вказаний товар був невід'ємною частиною виконання укладеного господарського договору у комплексі з пусконалагоджувальними роботами, однак враховуючи той факт, що у зв'язку з нкналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань мета договору не досягнута, відповідно сплачена позивачем сума оплати за товар за договором підлягає поверненню відповідачем позивачу, а передане відповідачем обладнання підлягає поверненню та з урахуванням характеру спірних правовідносин є власністю останнього.
За таких обставин, з урахуванням також концепції вірогідності доказів і того факту, що докази, подані позивачем на підтвердження позовних вимог є більш вірогідними ніж докази, надані відповідачем на їх спростування, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 9 633 296,00 грн є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Господарський суд вказує, що відповідач, як виконавець, повинен був здійснити всі дії в частині повного та належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором, проте не здійснив цього, натомість виходячи з дій сторін позивач був готовий прийняти відповідні послуги за умови їх належного виконання.
Також господарський суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 633 296,00 грн задоволені, поставлений відповідачем позивачу товар має бути повернутий відповідачу.
Щодо стягнення штрафу.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Позивач у позові, посилаючись на п.8.3.1. Договору, просить стягнути з відповідача 514 871,87 грн штрафних санкцій у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від повної вартості поставленого неякісного Товару.
Розрахунок штрафних санкцій у матеріалах справи відсутній.
Пунктом 8.3.1 Договору передбачена відповідальність Постачальника за не виконання або неналежне виконання зобов'язань з поставки, заміни Товару, відповідно до Договору у встановлені Договором строки, Постачальник сплачує на користь Покупця неустойку у вигляді штрафу у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ, за кожен день прострочення від повної вартості Товару непоставленого в належні строки.
Дослідивши умови п.8.3.1. Договору, судом встановлено, що сторонами передбачена відповідальність саме за не виконання або неналежне виконання зобов'язань з поставки або заміни Товару. Відповідальність за поставку неякісного товару умовами Договору не передбачена.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що у відповідності до норм частини 2,3 статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №2921-III від 10.01.2002 р. (надалі - Закон №2921-ІІІ), розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
З огляду на зазначене сторони в договорі можуть встановити відповідальність у вигляді штрафу, який обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та/або пеню, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, та не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову позивачу у стягненні з відповідача 514 871,87 грн штрафних санкцій у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від повної вартості поставленого неякісного Товару.
Щодо позовної давності.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов'язання.
За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Положеннями ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а ст. 258 - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.
За змістом статті 681 ЦК України до вимог в зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статті 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків в межах гарантійного строку (строку придатності).
Згідно з частиною восьмою статті 269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Частиною першою статті 269 ГК України передбачено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Як зазначено вище, товар (обладнання) позивачем отримано відповідно до видаткових накладних та платіжних інструкцій із повним виконанням комплексу пусконалагоджувальних робіт, що підтверджується актом надання послуг від 26.04.2024 та не заперечується відповідачем.
Гарантійний термін відповідно до умов п. 3.3. Договору становить 12 місяців з моменту підписання між сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (26.04.2024), отже останнім днем коли на поставлене обладнання спливає гарантійний строк 26.04.2025.
27.12.2024 позивачем було встановлено недоліки поставленого йому товару при отриманні ним висновку Чернігівської ТПП 27.12.2024, в межах гарантійного строку передбаченого Договором.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 24.02.2025, що підтверджується даними в системі «Електронний суд», тобто в межах спеціального строку позовної давності, а тому суд не приймає до уваги заяву відповідача про застосування строку позовної давності.
Розподіл судових витрат.
Позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача 36 000,00 грн вартості проведених експертиз та 66 000,00 грн часткової оплати ТОВ “НIСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» за проведення товарознавчої експертизи.
Стаття 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;
пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України).
Як слідує з матеріалів справи, 27.12.2024, за замовленням ТОВ «Аграрна компанія Еко-Парк», Торгово-промисловою палатою України (Чернігівська регіональна ТПП) були проведені наступні експертизи: ЧК-715 від 27.12.2024 (фотосепаратор для заморожених ягід); ЧК-716 від 20.01.2025 (сортувально-фасувальне обладнання лохини).
На підтвердження зазначеного, позивачем до матеріалів справи додано підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) ЧК-715 від 27.12.2024 на суму 18 000,00 грн та ЧК-716 від 20.01.2025 на суму 18 000,00 грн.
На підставі виставлених ТПП рахунків ТОВ «Аграрна компанія Еко-Парк» сплачено 36 000,00 грн за експертні дослідження, що підтверджено платіжними інструкціями, долученими до матеріалів справи.
Крім того, ТОВ «Аграрна компанія Еко-Парк» звернулося до ТОВ «НІСЕ-експертиза» із заявою на проведення експертизи/дослідження.
27.12.2024 між ТОВ «Аграрна компанія Еко-Парк» та ТОВ «НІСЕ-експертиза» укладено договір №050/12-24 про надання послуг з проведення експертизи, згідно з умовами якого Виконавець зобов'язався провести товарознавчу експертизу, а Замовник - оплатити виконання зазначеної експертизи.
Відповідно до п.2.1. вищевказаного договору вартість послуг становить 110 000,00 грн, без ПДВ.
Згідно з п.2.2. договору Замовник сплачує вартість послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, на підставі рахунків останнього, на наступних умовах:
2.2.1. попередня оплата у розмірі 60% від вартості послуг, визначеної у п.п.2.1. цього Договору, протягом 3 робочих днів з дня виставлення рахунку;
2.2.2. остаточний розрахунок у розмірі 40% від вартості послуг, визначеної у п.п.2.1. цього Договору, протягом трьох днів після надання Виконавцем проекту Висновку.
На виконання умов договору ТОВ «НІСЕ-експертиза» виставлено позивачу рахунок-фактуру №2712241 від 27.12.2024, а останнім відповідно до платіжного доручення №1446 від 07.01.2025 перераховано 66 000,00 грн часткової оплати за проведення товарознавчої експертизи.
ТОВ «НІСЕ-експертиза» проведено товарознавче дослідження та електротехнічне дослідження за заявою ТОВ «Аграрна компанія Еко-Парк» від 27.12.2024, про що складено висновки експертів №151 від 24.02.2025 та №152 від 28.02.2024.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем, згідно з вимогами 74 ГПК України, доведено проведення Торгово-промисловою палатою України (Чернігівська регіональна ТПП) експертиз: ЧК-715 від 27.12.2024; ЧК-716 від 20.01.2025, та ТОВ «НІСЕ-експертиза» - товарознавчого та електротехнічного дослідження, а також сплату ТОВ «Аграрна компанія Еко-Парк» 36 000,00 грн вартості проведених експертиз та 66 000,00 грн часткової оплати ТОВ “НIСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» за проведення товарознавчої експертизи.
У відповідності до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
За таких обставин, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, 36 000,00 грн вартості проведених експертиз та 66 000,00 грн часткової оплати ТОВ “НIСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» за проведення товарознавчої експертизи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, як слідує із матеріалів справи, позивачем згідно платіжного доручення № 1539 від 27.02.2025 за звернення до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 123 003,00 грн.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог 119 245,95 грн витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сквадра» (код ЄДРПОУ 43730586, вул. Рибальська, 13, оф. 4, м. Київ, 01011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрна компанія “Еко-Парк» (код ЄДРПОУ 40142687, вул. Дружби, 76, с. Чемер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17036) 9 633 296,00 грн за поставлений неякісний товар, 102 000,00 грн витрат на проведення експертиз, 119 245,95 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сквадра» (код ЄДРПОУ 43730586, вул. Рибальська, 13, оф. 4, м. Київ, 01011) за власний рахунок демонтувати поставлене Товариству з обмеженою відповідальністю “Аграрна компанія “Еко-Парк» (код ЄДРПОУ 40142687, вул. Дружби, 76, с. Чемер, Чернігівський район, Чернігівська область, 17036) обладнання, розташоване за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Чемер, вул. Дружби 76.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
4. У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2026.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор