ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.02.2026Справа № 910/11814/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСАПРОЛАЙТ»
до Акціонерного товариства «УКРПОШТА»
про визнання недійним п.6.2 договору №280725-34Е від 29.07.2025
за зустрічним позовом Акціонерного товариства «УКРПОШТА»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСАПРОЛАЙТ»
про стягнення суми неустойки за невиконання зобов'язань по договору від 29.07.2025 №280725-34Е у розмірі 1 555 416,00 грн,
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Дубина Т.М.
представники учасників справи:
від позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом: Пашинський В.Ю.;
від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом: Гоч В.М.;
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІСАПРОЛАЙТ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «УКРПОШТА» (надалі - відповідач) про визнання недійним пункту 6.2 договору №280725-34Е від 29.07.2025.
Позовні вимоги, з посиланням на ст.203, 215, 216, 217, 236, 549 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що зміст оспорюваного пункту прямо суперечить поняттю штраф, а також покладає на позивача непередбачену законодавством відповідальність у вигляді надмірної фінансової санкції, що прямо порушує майнові інтереси позивача на мирне володіння власними коштами, а тому такий пункт має бути визнаний недійсним у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/11814/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.10.2025.
20.10.2025 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства «УКРПОШТА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСАПРОЛАЙТ» про стягнення суми грошових коштів у розмірі 1 555 416, 00 грн, з яких: 53 100,00 грн пеня за прострочення поставки товару, 40 356,00 грн пеня за прострочення строків усунення визначених зауважень до товару, 1 419 480,00 грн штраф за прострочення строків поставки товару, 42 480,00 грн штраф за поставку неякісного товару.
Зустрічний позов, з посиланням на ст.15, 16, 526, 530, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.216, 217, 218, 231 Господарського кодексу України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом свого зобов'язання за договором від 29.07.2025 №280725-34Е, у частині своєчасної поставки якісного товару.
20.10.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 21.10.2025, на іншу дату.
21.10.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 21.10.2025, на іншу дату.
У підготовче засідання 21.10.2025 представники сторін не з'явились. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 відкладено підготовче засідання на 18.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2025 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Акціонерного товариства «УКРПОШТА» (надалі - відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСАПРОЛАЙТ» (надалі - позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом) про стягнення неустойки за невиконання зобов'язань по договору від 29.07.2025 №280725-34Е у розмірі 1 555 416, 00 грн та постановлено вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом.
17.11.2025 від представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання призначеного на 18.11.2025 на іншу дату.
У підготовче засідання 18.11.2025 з'явився представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом, представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом в засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином. Суд протокольною ухвалою в порядку ст. 74 ГПК України витребував докази. Також суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом про відкладення підготовчого засідання на іншу дату та ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 відкладено підготовче засідання в справі на 02.12.2025.
27.11.2025 від представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом, на виконання вимог ухвали суду, надійшли витребувані судом документи.
02.12.2025 від представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, призначеного на 02.12.2025 без його участі.
У підготовче засідання 02.12.2025 з'явився представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом, представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом в засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином. Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом про долучення документів до матеріалів справи та долучив подані відповідачем за первісним позовом/позивачем за зустрічним позовом 27.11.2025 документи до матеріалів справи.
Також враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2026.
15.01.2026 від представників позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом надійшли заяви про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 15.01.2026 з'явилися представники сторін. У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом заявив клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, яке суд протокольною ухвалою задовольнив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 відкладено судове засідання в справі на 10.02.2026.
10.02.2026 від представників позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом надійшли клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату і доводи та міркування.
У судове засідання 10.02.2026 з'явилися представники сторін. Суд протокольною ухвалою залишив без розгляду доводи та міркування позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом від 10.02.2026, як такі, що подані з пропуском строку. Також суд протокольною ухвалою, з урахуванням думки представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом відмовив у задоволенні клопотання представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом про відкладення судового засідання з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.194 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст.7 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Згідно з частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 901/278/21.
Отже, враховуючи те, що представники позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом жодного разу не з'являлись у підготовчі засідання, які відбувались 21.10.2025, 18.11.2025 та 02.12.2025, кожного разу подаючи клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, у минулому судовому засіданні 15.01.2026 судом було задоволено клопотання останніх та відкладено судове засідання на 10.02.2026, а також беручи до уваги те, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, сторонам надавалось достатньо часу для надання доказів та пояснень по суті спору, окрім того, позивачем за первісним/відповідачем за зустрічним позовом не було зазначено про неможливості надання доказів чи заявлення клопотань на стадії підготовчого провадження, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання на іншу дату.
У судовому засіданні представник позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом просив задовольнити позовні вимоги за первісним позовом та відмовити у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом. Представник відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом заперечував проти задоволення первісного позову, зустрічний позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
У судовому засіданні 10.02.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
29.07.2025 за результатами електронної закупівлі UA-2025-05-09-012611-a між Акціонерним товариством «Укрпошта» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дісапролайт» (постачальник) було укладено договір №280725-34Е (надалі - договір) відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю у власність обладнання та додаткове обладнання (далі разом - товар), перелік якого міститься у додатку 1 до договору, здійснити установку та монтаж обладнання на об'єктах покупця (далі - роботи), а також здійснювати гарантійне обслуговування товару, а покупець зобов'язується прийняти товар разом із роботами та оплатити їх в порядку та на умовах договору.
Відповідно до п.1.2. договору кількість, комплектація товару, ціна товару, що поставляється за договором, визначено в специфікації, яка є додатком 1 до договору (далі - специфікація), технічні характеристики товару визначено у технічній специфікації, що є додатком 2 до договору (далі - технічна специфікація).
Згідно із п.1.3 договору товар поставляється партіями на підставі заявок, що складаються за формою, визначеною додатком 3 до договору. Партією товару за договором вважається поставка товару в обсязі, що визначений за кожною окремою поставкою, підтвердженою відповідним первинним документом.
У пункті 1.4. договору погоджено, що код УКТ ЗЕД зазначається сторонами у специфікації на підставі інформації, наданої постачальником при укладанні договору. Відповідальність за правильність зазначення ознаки імпортованого товару, коду товару згідно з УКТ ЗЕД в специфікації, в податковій накладній, покладається на постачальника. Зміна умов договору в частині коду УКТ ЗЕД може здійснюватися постачальником шляхом надсилання покупцю письмового повідомлення, у якому визначаються підстави внесення таких змін та інформація щодо нового коду УКТ ЗЕД. У разі відсутності заперечень покупця щодо таких змін до договору, зазначене письмове повідомлення є належним підтвердженням зміни договору та невід'ємною частиною договору, при цьому зміна договору у цьому випадку здійснюється без укладання сторонами додаткової угоди.
Постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає вимогам, які зазначені у специфікації та технічній специфікації. Якість товару та робіт має відповідати іншим вимогам, що звичайно ставляться до даного виду товару та відповідних робіт. Постачальник гарантує, що товар не має недоліків та дефектів, відповідає всім необхідним вимогам охорони праці, екології, пожежної безпеки та санітарно-гігієнічним вимогам (п.2.1. договору).
Згідно із п.2.2. договору постачальник зобов'язується поставити товар, гарантійний строк якого становить не менше строку, що зазначений у специфікації, але в будь-якому випадку не менше строку, встановленого виробником товару.
Постачальник гарантує якість товару у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі і складові частини товару в будь-якому випадку вважається рівним гарантійному строку на товар в цілому, окрім випадку, коли гарантійний строк на відповідні комплектуючі і складові товару перевищує гарантійний строк на товар, в цьому випадку застосовується збільшений гарантійний строк до такого комплектуючого виробу.
Відповідно до п.2.4. договору гарантійний строк обчислюється з дня (моменту) прийняття товарів, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною або актом приймання-передачі товару, що сформований за примірною формою наведеною в додатку 4 до договору.
Згідно із п.2.5. договору якщо протягом гарантійного строку будуть виявлені недоліки: невідповідність товару повністю або частково умовам договору, постачальник зобов'язується за свій рахунок усунути всі виявлені дефекти шляхом ремонту або, у випадку якщо ремонт товару або його складових частин неможливий, замінити дефектний товар або його складові частини новим товаром або новими складовими частинами товару відповідно до умов договору протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту направлення покупцем письмового повідомлення постачальнику, якщо не доведе, що відповідні недоліки/дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації товару.
Покупець інформує постачальника про дефекти або невідповідність поставленого товару умовам договору письмово, включаючи опис дефекту невідповідності одним із способів, визначених умовами договору.
Покупець має право звернутися в будь-яку незалежну компетентну організацію для підтвердження невідповідності товару умовам договору. Висновок такої організації зобов'язує постачальника усунути дефекти в порядку і на умовах договору. У разі відсутності вини покупця, виникненні дефекти, витрати по залученню незалежної компетентної організації для підтвердження невідповідності товару умовам договору несе постачальник (п.2.6. договору).
Відповідно до п.2.9. договору роботи вважаються якісними, якщо вони забезпечують можливість використання обладнання за призначенням. Постачальник гарантує якісь виконаних робіт та гарантійного обслуговування товару протягом гарантійного строку, що встановлюється на товар, відповідно до умов договору, та можливість експлуатації товару протягом його гарантійного строку.
Згідно із пунктами 2.10.-2.13. договору в разі виявлення покупцем протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у виконаних роботах він негайно письмово повідомляє про них постачальника. Постачальник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені у виконаних роботах протягом гарантійного строку, визначеного умовами договору, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України. Початком перебігу гарантійного строку на виконані роботи вважається день підписання сторонами акту приймання-передачі товару. Гарантійний строк на виконані роботи продовжується на час, протягом якого товар не міг експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за якість яких несе постачальник. У разі виявлення покупцем недоліків (дефектів) протягом гарантійного строку він зобов'язаний запросити постачальника для складення відповідного акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо останній відмовився взяти участь у складенні такого акту, покупець має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його постачальнику для усунення виявлених недоліків (дефектів). Недоліки (дефекти) за відповідним актом повинні бути усуненні постачальником протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання акту відповідно до умов договору, якщо інше не буде погоджено сторонами.
Якщо між сторонами виник спір щодо усунення виявлених недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежно експертизу. Фінансування витрат, пов'язаних з проведенням такої експертизи, покладається на постачальника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору постачальником або причинного зв'язку між його діями та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах (п.2.14. договору).
Відповідно до п.3.1. договору ціна договору складає 14 194 800,00 грн.
У пункті 5.1. договору сторонами погоджено, що постачальник поставляє товар та виконує роботи на об'єктах покупця, розташованих на території міст Київ та Одеса, за умови, що вони не відносяться до окупованих територій та територій на яких ведуться бойові дії, згідно з наданими покупцем заявками на поставку товару, за формою, яка наведена у додатку 3 до договору (далі - заявка).
Покупець має право із загальної кількості обладнання, що зазначене в таблиці 2 додатку 1 до договору в першу чергу замовити контрольний зразок товару в кількості 1 (однієї) одиниці. Замовлення контрольного зразку здійснюється в порядку, з урахуванням особливостей визначених нижче.
Строк поставки контрольного зразка товару складає не більше 10 (десяти) календарних днів з моменту надання заявки покупцем.
Контрольний зразок товару повинен бути виготовлений відповідно до умов договору та вимог, зазначених в додатку 2 до договору. Покупець зобов'язується розглянути та погодити наданий контрольний зразок у строк, що не перевищує 2 (два) робочі дні з дня його поставки покупцю, або надати вмотивовану відмову від такого погодження із зазначенням переліку зауважень та пропозицій щодо доопрацювань.
Постачальник зобов'язується усунути визначені покупцем зауваження у строк, що не перевищує 3 (три) робочі дні з моменту отримання відповідних зауважень та пропозицій щодо доопрацювань.
Приймання-передача контрольного зразку здійснюється після перевірки його на відповідність технічним вимогам, що визначені у договорі, та усунення зауважень покупця (за наявності), про що сторонами складається та підписується акт погодження контрольного зразка. Постачальник складає та передає на підпис покупцю акт приймання-передачі товару щодо контрольного зразка на дату підписання сторонами акту погодження контрольного зразка без зауважень.
Товар, що постачатиметься постачальником за договором, має відповідати контрольному зразку товару, погодженому покупцем відповідно до умов цього пункту договору. У разі порушення цієї умови постачальник несе відповідальність, визначену договором.
Постачальник зобов'язаний поставити обладнання та додаткового обладнання, що зазначене в таблиці 2 додатку 1 до договору, протягом не більше ніж 60 (шістдесят) календарних днів з моменту надання відповідної заявки покупцем.
Сумарна кількість товару за заявками не може перевищувати кількість, вказану в специфікації.
Згідно із п.5.2. договору процес надання заявок відбувається в такому порядку:
5.2.1. По факту готовності об'єкту покупець, у спосіб, передбачений у п.5.3 договору, направляє постачальнику заявку.
5.2.2. Постачальник зобов'язаний повідомити покупця про дату поставки товару та виконання робіт не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до такої дати. Поставка товару та усі необхідні роботи постачальником проводяться на підставі заявки у термін, визначений заявкою. Не повідомлення (несвоєчасне повідомлення) покупця про поставку товару згідно з вищенаведеними вимогами надає право покупцю не приймати товар із звільненням останнього за це від будь-якої з цим пов'язаної відповідальності.
Відповідно до 5.3. договору заявка або будь-який інший документ (кореспонденція) за договором, які оформлюються сторонами, подається одна одній одним із таких способів:
5.3.1. Шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту, зазначену в розділі «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» договору, відповідної сторони з додаванням до такого листа сканованої копії відповідного документу, підписаного стороною, в форматі РDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. У даному випадку відповідний документ вважається отриманим стороною з дати його направлення на електронну адресу відповідної сторони, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення сторони, що направила документ. Цей спосіб не застосовується для обміну первинними документами та документами, що мають бути підписані обома сторонами в оригіналі (власноручно).
5.3.2. Шляхом направлення відповідного електронного документу за допомогою сервісу, при цьому такий документ вважається отриманим стороною з моменту присвоєння сервісом статусу документу «Відправлений». Документ направлений за допомогою сервісу підписується шляхом накладання електронних підписів, використання яких передбачено договором. Доказом належного отримання документів за допомогою сервісу є відповідна роздруківка повідомлення з сервісу з поміткою зазначеного статусу документа або лист відповідної особи що здійснює надання послуг за сервісом з відповідним підтвердженням.
5.3.3. Шляхом надіслання оригіналу відповідного документу у паперовому вигляді на адресу відповідної сторони, зазначену в розділі «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» договору та/або передачі її уповноваженому представнику відповідної сторони, що підтверджується власноручним підписом такого представника.
Приймання обладнання на предмет відповідності його кількості, комплектності, технічним вимогам товару, вимогам щодо якості товару та робіт визначених умовами договору, здійснюється уповноваженим представником покупця у присутності представника постачальника з складанням акту технічного приймання, примірна форма якого наведена в додатку 5 до договору, який складається у двох примірниках (по одному для кожної із сторін) та підписується зазначеними представниками сторін (5.5. договору).
Відповідно до п.5.6. договору за наявності зауважень до обладнання, зафіксованих в акті технічного приймання, постачальник зобов'язаний безоплатно усунути виявлені недоліки (дефекти) у строк, погоджений сторонами, який визначається в акті технічного приймання.
Приймання обладнання після завершення робіт по якості та кількості здійснює відповідальна особа покупця.
Акт технічного приймання підписується покупцем за відсутності зауважень, недоліків та дефектів до товару та/або робіт або після їх усунення (у випадку їх наявності).
Згідно п.5.7. договору акт приймання-передачі товару (далі - первинний документ) складається постачальником за формою, наведеною в додатку № 4 до договору, за кожною заявкою: для поставки обладнання акт складається на підставі підписаного, у порядку, передбаченому умовами договору, акту технічного приймання, а для додаткового обладнання - за фактом приймання-передачі за адресою поставки, зазначеною в заявці.
Відповідно до п.5.8. договору постачальник складає акт приймання-передачі товару станом на дату фактичного приймання товару покупцем, підписує його та надає на підпис покупцю у спосіб, визначений договором, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати складання. Акт приймання-передачі товару крім обов'язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством для первинних документів, повинен містити код УКТ ЗЕД для кожного найменування товару, а також посилання на номер та дату договору та відповідний номер та дату заявки згідно якої здійснюється поставка товару, перелік товару із зазначенням його вартості. Разом з актом приймання-передачі товару постачальник передає покупцю супровідні документи, що визначені в специфікації.
Покупець зобов'язаний підписати акт приймання-передачі товару протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання або в цей же строк надати вмотивовану відмову від його підписання (п.5.9. договору).
Перехід права власності на товар відбувається після його поставки у відповідному місці поставки відповідно до умов договору (для обладнання - коли товар буде змонтований і встановлений на об'єкті покупця в готовому для використання вигляді (комплектації)) на підставі належно оформлених первинних документів, підписаних уповноваженими представниками обох сторін (п.5.10. договору).
Згідно до п.5.11. договору обов'язки постачальника по передачі товару покупцю вважаються виконаними належним чином постачальником з моменту своєчасної поставки товару та виконання робіт за місцем поставки товару, визначеним покупцем у заявці, підписання сторонами належним чином оформлених первинних документів без зауважень сторін, за умови відсутності в подальшому аргументованих (підтверджених) претензій покупця щодо якості товару та робіт.
Відповідно до п.6.2. договору за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених договором, постачальник зобов'язується сплатити покупцю пеню у розмірі 1% (одного відсотку) вартості товару, щодо якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 5 (п'ять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від загальної вартості договору, зазначеної в таблиці 1 додатку 1 до договору (по кожній заявці, по якій мало місце таке прострочення).
Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в 3 (три) роки.
Згідно із пунктами 6.3. та 6.4. договору за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товару з постачальника стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісного (некомплектного) товару. За прострочення оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% (відсоток) від суми простроченого платежу за кожний робочий день прострочення, але не більше однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.9.1. договору він набирає чинності з дня його підписання/підписання шляхом накладання електронних підписів, використання яких передбачено договором (у залежності від форми складання договору: паперовій чи у формі електронного документу відповідно) уповноваженими представниками сторін та діє до дати, зазначеної у специфікації. Припинення дії договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою стороною свого зобов'язання за договором.
Згідно п.9.6. договору покупець має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, без укладання додаткової угоди, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань постачальником, повідомивши його про це у строк за 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання, шляхом направлення письмового повідомлення на адресу постачальника із зазначенням дати розірвання договору. В цьому випадку, договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні покупця.
До договору сторонами підписано додаток №1 - специфікацію (надалі - додаток №1), у якій погоджено найменування товару, код УКТЗЕД, кількість, ціну та загальну вартість у сумі 14 194 800, 00 грн.
Відповідно до п.4 додатку №1 дата виготовлення товару та його конструктивних складових, що поставляється за договором, не повинна бути раніше 2024 року.
Згідно із п.6 додатку №1 у відповідності до п.9.1. договору він діє до 31.12.2026, включно.
Також до договору сторонами підписано додаток №2 - технічну специфікацію.
Так, 04.08.2025 покупцем у порядку, визначеному п.1.9., п.п. 5.3.2. п.5.3. договору (через сервіс), постачальнику надіслано заявку №055499 від 04.08.2025 на поставку контрольного зразку товару, а саме: 1) основного модуля поштомату підвищеної автономності в кількості 1 штуки; 2) акумулятора (АКБ) для поштомату підвищеної автономності в кількості 1 штуки; 3) додаткового модуля поштомату типу 1 в кількості 1 штуки; 4) додаткового модуля поштомату типу 2 в кількості 1 штуки.
14.08.2025 постачальником було поставлено замовлений товар та в той же день сторонами складено акт технічного приймання №1/14082025 (надалі- акт), який підписано зі сторони АТ «Укрпошта» комісією відповідно до наказу №6063 від 14.08.2025 та зі сторони ТОВ «Дісапролайт» - Пашинським В.Ю. , як директором вказаного товариства.
Так, зокрема, серед іншого, комісією виявлені наступні зауваження до товару: 1) відсутній сертифікат відповідності надійності замка комірок (значення на розрив, п.6); 2) не всі комірки відкрилися, а тому неможливо перевірити тип замка комірок (п.8); 3) не працює без електроживлення(невідповідність стандартної автономності при відсутності електромережі, п.14); 4) не працює без електроживлення (невідповідність підвищеної автономності при відсутності електромережі, п.15) 5) невідповідність глибини комірки (наявна 390мм. при вимогах в 470мм, пп.30.1- 30.4). 6) на товарі є сліди вм'ятин (ліва сторона). В результаті цього зміщені та деформовані комірки.
Відповідно до висновку комісії, товар не відповідає технічним вимогам та контрольний зразок товару не прийнятий.
15.08.2025 покупцем було направлено постачальнику, в порядку, визначеному п.5.3.2 договору повідомлення щодо вжиття всіх необхідних заходів для оперативного усунення недоліків товару, що вказані в акті, у строк, що не перевищує 3 (три) робочі дні.
22.08.2025 покупець звернувся до АТ «Оксі Банк» про сплату суми гарантійного платежу в сумі 709 740,00 грн за гарантією виконання зобов'язань №2142/07/А/ВGV від 29.07.2025, у зв'язку з порушенням постачальником умов договору №280725-34Е від 29.07.2025.
26.08.2025 постачальником направлено покупцю вимогу щодо припинення порушення положень ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що акт від 14.08.2025 та положення п.6.2. договору є недійсними, а тому вимагав припинити дії щодо необґрунтованого та безпідставного здійснення стягнення грошових коштів за рахунок банківської гарантії в сумі 709 740,00 грн.
29.08.2025 покупцем було направлено постачальнику претензію (вимогу) про сплату неустойки за договором, а також лист про розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до п.9.6. договору, з 22.09.2025.
Предметом первісного позову є вимоги постачальника до покупця про визнання недійним пункту 6.2. договору №280725-34Е від 29.07.2025.
Відповідач (покупець) вимоги за первісним позовом не визнає, а також заявив зустрічний позовом про стягнення з постачальника 53 100,00 грн пені за прострочення поставки товару, 40 356,00 грн пені за прострочення строків усунення визначених зауважень до товару, 1 419 480,00 грн штрафу за прострочення строків поставки товару, 42 480,00 грн штрафу за поставку неякісного товару.
Враховуючи предмет та підстави первісного та зустрічного позову, суд вважає за необхідне розглянути первісний позов про визнання недійним пункту 6.2. договору №280725-34Е від 29.07.2025.
Так, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.
Згідно із статтями 11, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України ).
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Зі змісту наведеного вище договору вбачається, що він договір містить елементи договору поставки (поставка товару та обладнання) та договору підряду (здійснення установки та монтажу обладнання), тобто сторони уклали змішаний договір.
Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глав 54 та 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Так, оспорюваним пунктом 6.2. договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених договором, постачальник зобов'язується сплатити покупцю пеню у розмірі 1% (одного відсотку) вартості товару, щодо якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 5 (п'ять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від загальної вартості договору, зазначеної в таблиці 1 додатку 1 до договору (по кожній заявці, по якій мало місце таке прострочення). Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в 3 (три) роки.
За статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.
Згідно з частинами 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статтей 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити: ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
За частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В обґрунтування наявності правових підстав для визнання пункту 6.2. договору недійсним позивач за первісним позовом посилається на те, що оспорюваний пункт не відповідає положенням ст.549 Цивільного кодексу України та ст.231 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин), оскільки ним передбачені штрафні санкції, які обраховуються від загальної ціни договором, без урахування фактичного розміру невиконаного зобов'язання.
Пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що договір №280725-34Е від 29.07.2025 був підписаний уповноваженими представниками сторін на основі вільного волевиявлення, позивач за первісним позовом добровільно взяв участь у процедурі публічної закупівлі UA-2025-05-09-012611-a, був ознайомлений з тендерною документацією, у тому числі надав згоду на представлений в ній проект договору, умови якого (у тому числі спірного пункту договору) є тотожніми до укладеного між сторонами правочину.
Докази того, що спірний договір був укладений зі сторони позивача за первісним позовом під впливом помилки, насильства, обману, тяжкої обставини, або за інших передбачених законом обставин, які дають підстави для визнання його недійсним, у матеріалах справи відсутні.
Слід зазначити, що під час розгляду справи судом не було встановлено фактів вчинення відповідачем за первісним позовом недобросовісних дій по відношенню до позивача за первісним позовом.
Частина 1 статті 216 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) визначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно із частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Тобто, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин).
За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Суд зазначає, що посилання позивача за первісним позовом відносно недійсності пункту 6.2. договору в зв'язку з встановленням цим пунктом обов'язку виконавця сплатити на користь замовника штраф, розрахований від загальної вартості договору без урахування фактичного розміру невиконаного зобов'язання, не беруться судом до уваги з огляду й на те, що частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) прямо передбачено можливість встановлення договором розміру санкцій у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання.
При цьому, норми чинного законодавства не ставлять у залежність умови недійсності правочину від наявності/відсутності відповідного кореспондуючого обов'язку іншої сторони щодо сплати неустойки у формі пені в разі порушення нею договірного зобов'язання.
Крім того, судом враховано, що позивач за первісним позовом сам прийняв участь у закупівлі та з моменту укладення спірного договору не заперечував дійсності його умов, а навпаки на виконання умов цього правочину почав виконувати договір. Слід також зазначити, що вимоги позивача за первісним позовом про визнання недійсними пункту 6.2. укладеного між сторонами договору були пред'явлені лише після звернення відповідача з первісним позовом з претензією про сплату неустойки.
При цьому, позивачем за первісним позовом заявлена вимога про визнання недійсним пункту 6.2. договору вцілому, однак, жодних підстав недійсності положення абзаца 2 вказаного пункту правочину в позовній заяві не наведено, як і не обґрунтовано.
Позивачем за первісним позовом також не надано жодних належних і допустимих доказів того, що під час укладення спірного договору, у тому числі в частині його пункту 6.2., сторонами не було дотримано загальних вимог закону, додержання яких є необхідними для чинності правочину.
Разом із цим, суд наголошує, що лише у разі порушення позивачем за первісним позовом своїх зобов'язань за договором, останнє буде нести відповідальність за оспорюваним пунктом 6.2. договору, що цілком відповідає загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, у частині дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності усіх учасників цивільних правовідносин.
Суд зазначає, що сторони при укладенні договору були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали дані правочини на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, а тому всі умови договору з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем за первісним позовом не надано належних доказів та не обґрунтувало наявності правових підстав, з якими закон пов'язує можливість визнання недійсними спірного положення укладеного між сторонами договору.
Що стосується позовних вимог зустрічного позову, суд зазначає таке.
Як установлено судом між сторонами укладено правочин згідно якого позивач за первісним/відповідач за зустрічним позовом (постачальник) зобов'язався, зокрема, передати у власність відповідачу за первісним позовом/позивачу за зустрічним позовом (покупцю) обладнання та додаткове обладнання, перелік якого міститься у додатку 1 до договору, здійснити установку та монтаж обладнання на об'єктах покупця загальною вартістю 14 194 800,00 грн.
Сторонами в пункті 5.1. договору погоджено, що постачальник поставляє товар та виконує роботи на об'єктах покупця, розташованих на території міст Київ та Одеса, за умови, що вони не відносяться до окупованих територій та територій на яких ведуться бойові дії, згідно з наданими покупцем заявками на поставку товару, за формою, яка наведена у додатку 3 до договору (далі - заявка).
Покупець має право із загальної кількості обладнання, що зазначене в таблиці 2 додатку 1 до договору в першу чергу замовити контрольний зразок товару в кількості 1 (однієї) одиниці. Замовлення контрольного зразку здійснюється в порядку, з урахуванням особливостей визначених нижче.
Строк поставки контрольного зразка товару складає не більше 10 (десяти) календарних днів з моменту надання заявки покупцем.
Контрольний зразок товару повинен бути виготовлений відповідно до умов договору та вимог, зазначених в додатку 2 до договору. Покупець зобов'язується розглянути та погодити наданий контрольний зразок у строк, що не перевищує 2 (два) робочі дні з дня його поставки покупцю, або надати вмотивовану відмову від такого погодження із зазначенням переліку зауважень та пропозицій щодо доопрацювань.
Постачальник зобов'язується усунути визначені покупцем зауваження у строк, що не перевищує 3 (три) робочі дні з моменту отримання відповідних зауважень та пропозицій щодо доопрацювань.
Приймання-передача контрольного зразку здійснюється після перевірки його на відповідність технічним вимогам, що визначені у договорі, та усунення зауважень покупця (за наявності), про що сторонами складається та підписується акт погодження контрольного зразка. Постачальник складає та передає на підпис покупцю акт приймання-передачі товару щодо контрольного зразка на дату підписання сторонами акту погодження контрольного зразка без зауважень.
Так, 04.08.2025 покупцем у порядку, визначеному п.1.9., п.п. 5.3.2. п.5.3. договору постачальнику надіслано заявку №055499 від 04.08.2025 на поставку контрольного зразку товару на загальну суму 212 400, 00 грн з ПДВ, а саме: 1) основного модуля поштомату підвищеної автономності в кількості 1 штуки; 2) акумулятора (АКБ) для поштомату підвищеної автономності в кількості 1 штуки; 3) додаткового модуля поштомату типу 1 в кількості 1 штуки; 4) додаткового модуля поштомату типу 2 в кількості 1 штуки.
14.08.2025 постачальником було поставлено замовлений товар та в той же день сторонами складено акт технічного приймання №1/14082025, який підписано зі сторони АТ «Укрпошта» комісією відповідно до наказу №6063 від 14.08.2025 та зі сторони ТОВ «Дісапролайт» - Пашинським В.Ю., як директором вказаного товариства.
Так, зокрема, комісією виявлені наступні зауваження до товару: 1) Відсутній сертифікат відповідності надійності замка комірок (значення на розрив, п.6); 2) Не всі комірки відкрилися, а тому неможливо перевірити тип замка комірок (п.8); 3) Не працює без електроживлення(невідповідність стандартної автономності при відсутності електромережі, п.14); 4) Не працює без електроживлення (невідповідність підвищеної автономності при відсутності електромережі, п.15) 5) Невідповідність глибини комірки (наявна 390мм. при вимогах в 470мм, пп.30.1- 30.4). 6) На товарі є сліди вм'ятин (ліва сторона).В результаті цього зміщені та деформовані комірки.
Відповідно до висновку комісії, товар не відповідає технічним вимогам та контрольний зразок товару не прийнятий.
Суд наголошує, що акт підписаний зі сторони постачальника (позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом) без будь-яких зауважень чи заперечень.
15.08.2025 покупцем було направлено постачальнику, в порядку, визначеному п.5.3.2 договору повідомлення щодо вжиття всіх необхідних заходів для оперативного усунення недоліків товару, що вказані в акті, у строк, що не перевищує 3 (три) робочі дні.
Разом з тим, доказів усунення недоліків товару в погоджені сторонами строки матеріали справи не містять.
Вирішуючи питання відносно набуття позивачем права на нарахування штрафу та пені за договором внаслідок поставки неякісного товару та за прострочення поставки товару, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Згідно з ч.1 ст.675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Згідно з ч.1 ст.680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що відповідачем за зустрічним позовом не було добровільно замінено неякісний товар.
Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України: наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд зазначає, що відповідач за зустрічним позовом не скористався своїм правом на проведення експертизи поставленого товару, а отже не спростував доводів позивача щодо поставки неякісного товару.
З огляду на висновки, наведені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2024 у справі №916/4453/23: принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що обставини поставки неякісного товару, порушення строків на усунення відповідачем недоліків товару та несвоєчасну поставку товару є доведеними, тоді як відповідачем за зустрічним позовом дані обставини, в порядку передбаченому Господарського процесуального кодексу України, спростовані не були.
Отже, суд приходить висновку, що позивач за зустрічним позовом набув право на нарахування штрафу та пені відповідно до пунктів 6.2. та 6.3. договору.
За правилами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із п.6.2. договору за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених договором, постачальник зобов'язується сплатити покупцю пеню у розмірі 1% (одного відсотку) вартості товару, щодо якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 5 (п'ять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від загальної вартості договору, зазначеної в таблиці 1 додатку 1 до договору (по кожній заявці, по якій мало місце таке прострочення).
Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в 3 (три) роки.
Відповідно до п. 6.3. договору за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товару з постачальника стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісного (некомплектного) товару.
У випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За таких обставин, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).
Приписами ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Так, специфікацією №1, яка є додатком №1 до договору, визначено вартість одиниць товару на загальну суму 212 400, 00 грн (70 000, 00 грн (основний модуль поштомату підвищеної автономності) + 40 000, 00 грн (додатковий модуль поштомату типу 1) + 60 000, 00 грн (додатковий модуль поштомату типу 2) + 7 000, 00 грн (акумулятор (АКБ) для поштомату підвищеної автономності) + 20% ПДВ ).
Перевіривши розрахунки пені за прострочення поставки товару на підставі п. 6.2. договору за період з 15.08.2025 по 08.09.2025 у розмірі 53 100, 00 грн та за прострочення строків усунення визначених зауважень до товару на підставі п. 6.2. договору за період з 21.08.2025 по 08.09.2025 у розмірі 40 356, 00 грн суд встановив, що вони є арифметично вірними, відповідають положенню чинного законодавства та умовам договору, а тому вимоги про стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також перевіривши розрахунки штрафу на підставі п. 6.2. договору за прострочення строків поставки товару в розмірі 1 419 480, 00 грн (14 194 800, 00 грн (загальна вартість договору) х 10%) та за поставку неякісного товару на підставі п. 6.3. договору в розмірі 42 480,00 грн (212 400, 00 грн (вартість замовленого товару) х 20%), суд встановив, що вони є арифметично вірними, відповідають положенню чинного законодавства та умовам договору, а тому вимоги про стягнення штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen . ), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
Підсумовуючи наведене вище, суд повністю відмовляє в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСАПРОЛАЙТ» та задовольняє зустрічний позов Акціонерного товариства «УКРПОШТА».
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІСАПРОЛАЙТ».
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.
2. Зустрічний позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСАПРОЛАЙТ» (03115, місто Київ, вулиця Михайла Котельникова, будинок 25, офіс 303, 304, ідентифікаційний код 45140600) на користь Акціонерного товариства «УКРПОШТА» (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22, ідентифікаційний код 21560045) 53 100 (п'ятдесят три тисячі сто) грн 00 коп. пені за прострочення поставки товару, 40 356 (сорок тисяч триста п'ятдесят шість) грн 00 коп. пені за прострочення строків усунення визначених зауважень до товару, 1 419 480 (один мільйон чотириста дев'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн 00 коп. штрафу за прострочення строків поставки товару, 42 480 (сорок дві тисячі чотириста вісімдесят) грн 00 коп. штрафу за поставку неякісного товару та 18 665 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн 00 коп. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 13.02.2026.
Суддя Я.А.Карабань