12 лютого 2026 року
м. Київ
справа №160/7130/25
адміністративне провадження № К/990/5946/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 160/7130/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №2664282-2412-0462-UA12020010000033698 від 01 жовтня 2024 року, №2608562-2412-0462-UA12020010000033698 від 30 вересня 2024 року, №2614085-2412-0462-UA12020010000033698 від 30 вересня 2024 року, №2616144-2412-0462-UA12020010000033698 від 30 вересня 2024 року, №2616173-2412-0462-UA12020010000033698 від 30 вересня 2024 року, прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у відношенні ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року відкрито провадження у цій справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року позов задоволено.
До суду першої інстанції від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить суд відшкодувати на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн, висновки пов'язані з залученням експерта 21000 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року, заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 160/7130/25 задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Крім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року додатково стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, їх розгляд здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд першої інстанції відкрив провадження у справі та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року, прийнята за результатами апеляційного перегляду, з моменту їх ухвалення стали невід'ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 160/7130/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко