11 лютого 2026 року
м. Київ
справа №160/33003/25
адміністративне провадження № К/990/5969/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №160/33003/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРБАЙНД» про стягнення до бюджету податкового боргу,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, через підсистему «Електронний суд» 10.02.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №160/33003/25 про повернення позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в частині позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу згідно податкових повідомлень-рішень №0395050712 від 10.07.2025 у розмірі 1568326,48грн та №0310630415 від 04.06.2025 у розмірі 2,39грн, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Верховний Суд виходить з наступного.
Так, керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з'ясовано, що 18.11.2025 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРБАЙНД», у якому просило стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 1660810,65грн.
Вказана заборгованість виникла у тому числі й на підставі податкових повідомлень-рішень №0395050712 від 10.07.2025 у розмірі 1568326,48грн та №0310630415 від 04.06.2025 у розмірі 2,39грн.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.11.2025, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026, позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в частині наступних заявлених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРБАЙНД» щодо стягнення з відповідача до бюджету податкового боргу у розмірі 1568326,48грн на підставі податкового повідомлення-рішення №0395050712 від 10.07.2025 та у розмірі 2,39грн на підставі податкового повідомлення-рішення №0310630415 від 04.06.2025 повернув позивачу на підставі пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). В іншій частині позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відповідність позовної заяви вимогам процесуального закону, прийняв її до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №160/33003/25.
Суди дійшли висновку, що за приписами пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу. Станом на дату подання позову 18.11.2025, не сплинув строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України для оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень №0395050712 від 10.07.2025 та №0310630415 від 04.06.2025, на підставі яких позивачем заявлено вимогу про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу. А відтак, грошове зобов'язання станом на день подання позовної заяви у відповідній частині не набуло статусу узгодженого.
Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказаним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 13 КАС України.
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках встановлених законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень, підставою для повернення позовної заяви в оскаржуваній контролюючим органом частині стало те, що станом на дату звернення позивача з цією позовною заявою у відповідача не сплинув строк визначений частиною другою статті 122 КАС України для оскарження податкових повідомлень-рішень №0395050712 від 10.07.2025 та №0310630415 від 04.06.2025, на підставі яких заявлено вимогу про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1568326,48грн та в розмірі 2,39грн відповідно.
Судами застосовано пункт 8 частини 4 статті 169 КАС України, відповідно до якого якщо позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві.
Питання щодо застосування судами пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України вже неодноразово було предметом розгляду Верховним Судом. Зокрема у постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №520/12807/19, від 12.05.2022 у справі №420/9673/20 зроблено висновки, що позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому повноваження на пред'явлення визначених законом вимог, але не раніше закінчення шестимісячного строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.
З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій застосували положення пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України у відповідності до наведеного правозастосування.
Як вже було зазначено вище правозастосовна практика з наведеного питання (застосування положення пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України) вже сформована, і Суд не вбачає, що рішення за наслідками розгляду цієї скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Слід також зауважити, що Верховний Суд не відступів від висновків щодо застосування положень пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України, наведених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №520/12807/19, від 12.05.2022 у справі №420/9673/20.
Таким чином, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №160/33003/25 матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №160/33003/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРБАЙНД» про стягнення до бюджету податкового боргу.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова