12 лютого 2026 року
м. Київ
справа №320/64887/25
адміністративне провадження № К/990/4542/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі №320/64887/25 за позовом ОСОБА_1 до Директора Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Єленського Віктора Євгеновича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Директора Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Єленського Віктора Євгеновича, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Директора ДЕСС Єленського В.Є. з приводу видання та підписання Наказу з помилками Н-127/11 від 27 серпня 2025 року.
- визнати нечинним Наказ Н-127/11 від 27 серпня 2025 року директора ДЕСС Єленського В.Є. про визнання КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до статті 3 Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» - по причині наявних помилок.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у справі №320/64887/25.
30 січня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі №320/64887/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані ухвали суду першої та апеляційної інстанцій.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Частиною першою статті 328 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, законодавством визначено, що обов'язковою умовою для реалізації такою особою права на касаційне оскарження є перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
За приписами частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. До вказаного переліку, з урахуванням положень пунктів, віднесено ухвали щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху не має наслідком припинення розгляду справи та не перешкоджає її подальшому розгляду, а спрямована на усунення недоліків поданої позовної заяви.
Така ухвала не віднесена Кодексом адміністративного судочинства України до переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, а також не включена до переліку ухвал, визначених частиною другою статті 328 цього Кодексу, що підлягають касаційному оскарженню. За наведених обставин ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху не може бути предметом касаційного перегляду.
Крім того, ця касаційна скарга подана ОСОБА_1 також на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги у цій частині, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно із статтею 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Таким чином, статтею 294 КАС України визначено вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху відсутня у переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду відповідно до статті 294 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вказав, що КАС України не передбачає права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки нормами КАС України не передбачено права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 1 частини першої статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі №320/64887/25 за позовом ОСОБА_1 до Директора Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Єленського Віктора Євгеновича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко