Справа № 320/18182/25 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка І.М.
13 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Епель О. В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-
ТОВ «Фінансова компанія «Нові кредити» в особі представника Соловей Тамари Глібівни 26.02.2025 звернулось через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (автоматизований розподіл здійснено 14.04.2025) до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 11.11.2024 № 13066524025 та від 11.11.2024 № 13066224025.
Ухвалою ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» повернуто позивачу, оскільки матеріали позовної заяви не містять доказів, які підтверджують повноваження Соловей Тамари Глібівни діяти від імені та представляти інтереси ТОВ «Фінансова компанія «Нові кредити», у тому числі, подавати позов до адміністративного суду.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання прийняття заяви позивача до розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.
У силу пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Суд першої інстанції, приймаючи 12 травня 2025 року ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що позовна заява та додані до неї документи не містять доказів на підтвердження повноважень Соловей Тамари Глібівни діяти від імені ТОВ «Фінансова компанія «Нові кредити», зазначивши, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
За змістом частин першої, третьої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Тобто, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб'єктів владних повноважень та юридичних осіб як у порядку самопредставництва, так і через представника.
Згідно пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, до суб'єктів владних повноважень процесуальний закон відносить, зокрема, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що адміністративний позов від імені ТОВ «Фінансова компанія «Нові кредити» підписаний Соловей Т. Г., -директором вказаного товариства.
Вирішуючи спірні питання, які виникли у правозастосовній практиці, що стосуються представництва/самопредставництва учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2020 року у справі №9901/39/20 звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку представництва/самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження, а у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
У разі сумнівів щодо наявності у особи, яка підписала заяву (скаргу), повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
Отже, за наявності сумніву щодо повноважень підписанта позовної заяви (у порядку самопредставництва) суд першої інстанції не був позбавлений можливості пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Наведений висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 січня 2023 року у справі №160/15934/21, від 05 липня 2024 року у справі №440/16050/23, та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ «Фінансова компанія «Нові кредити», як юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 42152351, є Соловей Тамара Глібівна, яка уповноважений діяти від імені юридичної особи.
У силу частини п'ятої статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Отже, Соловей Тамара Глібівна є особою, уповноваженою на підписання позовної заяви від імені ТОВ «Фінансова компанія «Нові кредити» в порядку самопредставництва.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо відсутності у Соловей Тамари Глібівни повноважень діяти від імені ТОВ «Фінансова компанія «Нові кредити» таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах.
Право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань та посадових осіб.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі «Делькур проти Бельгії» висловлена позиція, що в демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 р. по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватись таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Водночас, повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством права на доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням до суду першої інстанції, оскільки ухвала про повернення позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Керуючись статтями 311, 312, 320, 321, 322, 325, 329, 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нові кредити» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року скасувати.
Справу № 320/18182/25 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя О. В. Епель
СуддяВ. Ю. Ключкович
(Повний текст постанови складено 13.02.26)