справа № 380/14604/25
13 лютого 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
встановив:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі за текстом позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі за текстом ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6 (далі за текстом ГУ ПФУ в Херсонській області), в якій позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову в перерахунку пенсії позивача від 24.06.2025 № 134250007521 (вих. 26.06.2025 7342/03-16);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців:
- період роботи з 01.04.1986 до 23.01.1989 у Старосамбірському районному агропромисловому об'єднанні на посаді старшого агронома - насіннєвода, з урахуванням записів у Трудовій книжці серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (Запис № 4 та Запис № 5 в Трудовій книжці);
- час проходження строкової військової служби у Збройних Силах в період з 04.05.1981 до 28.04.1983, з урахуванням військового квитка серія НОМЕР_3 , виданого позивачу;
- зобов'язати відповідача-1 повторно розглянути заяву від 17.06.2025 № 1739, подану позивачем стосовно переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Кисильовою О.Й. від 22.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Львівського окружного адміністративного суду справу передано на повторний автоматизований розподіл справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 року справу №380/14604/25 передано на розгляд судді Мричко Н.І.
Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених вказаним Кодексом.
Ухвалою від 28.01.2026 прийнято до провадження адміністративну справу №380/14604/25.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не враховано до стажу державної служби період роботи з 01.04.1986 по 23.01.1989 старшим агрономом та період проходження військової служби.
Представник відповідача ГУ ФПУ у Львівській області подав до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що немає підстав для зарахування періоду проходження строкової військової служби в Збройних Силах в період з 04.05.1981 до 28.04.1983 та періоду роботи з 01.04.1986 по 23.01.1989 в Старосамбірському районному агропромисловому об'єднанні на посаді старшого агронома-насіннєвода не підлягає зарахуванню до посад державної служби, оскільки відсутні в переліку посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723.
Представник відповідача ГУ ПФУ в Херсонській області подав до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що 17.06.2025, позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо переведення з пенсії за віком, відповідно Закону № 1058 на пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889). За принципом екстериторіальності, заява від 17.06.2025 розглядалась ГУ ПФУ в Херсонській області. За результатами розгляду заяви, прийнято рішення №134250007521 від 24.06.2025 про відмову ОСОБА_1 в проведені перерахунку пенсії щодо переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком, відповідно до Закону №889, оскільки відсутні законодавчі підстави а саме - станом на 01.05.2016 заявник не має не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі- Закон № 3723).
Зазначає, що управлінням не зараховано до спеціального стажу (державна служба) період роботи з 01.04.1986 по 23.01.1989 в управлінні агропромислового розвитку Старосамбірської РДА. Вказує, що на підтвердження вищезазначеного періоду, позивачем надано довідку №427 від 17.06.2025 видану Трудовим архівом Добромильської міської ради про те, що в документах управління агропромислового розвитку Старосамбірської РДА значиться, що позивач був прийнятий на роботу 01.04.1986 та звільнений 23.01.1989. Проте, вищезазначена довідка не містить назви організації та посади, яку обіймав ОСОБА_1 . Крім того, звертає увагу суду на роз'яснення Національного агенства України з питань державної служби від 23.09.2019 № 72-р/3, яким передбачено, що до 01 травня 2016 року посади державних службовців було віднесено до відповідних категорій посад статтею 25 Закону № 3723. У вказаній статті Закону № 3723 перелічено посади, які відносилися до відповідних категорії посад державних службовців, та зазначено, що до кожної категорії посад належить також й прирівняні до них посади. Віднесення наявних посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідних категорій нових посад державних службовців проводилося Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом, тобто шляхом видання відповідного акта КМУ. Зазначає, що статтею 3 Закону №889 передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходження та припинення, визначає правовий статус державного службовця. Дія цього Закону не поширюється, зокрема, на працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами (п.п. 15 ст.3 Закону № 889 - відповідно до підпункту 15 ст.3 Закону №899 не поширюється зокрема, на працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами).
Отже, на думку відповідача період роботи з 01.04.1986 по 23.01.1989 старшим агрономом насіннєводом, не підлягає зарахуванню до посад державної служби, оскільки вищезазначену посаду неможливо віднести до жодної з категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3725.
Щодо зарахування позивачу до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців час проходження строкової військової служби у Збройних Силах в період з 04.05.1981 по 28.04.1983, з урахуванням військового квитка серія НОМЕР_3 , зазначає, що стаж державної служби згідно ст. 46 Закону №889 визначається лише для права на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки та не враховується під час визначення права на пенсію за віком відповідно до вищезгаданого Закону. Крім того, пункт 4 Порядку №229 містить вичерпний перелік періодів роботи, служби та навчання, які зараховуються до стажу державної служби. Проходження строкової військової служби у Збройних Силах п. 4 Порядку №229 не передбачена.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив ті ж самі мотиви що і у позовній заяві.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
17.06.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії - перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до рішення №134250007521 від 24.06.2025 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Зазначено:
Статтею 25 Закону № 3723-ХІІ визначено сім категорій посад державної служби, а також посади, які належать до кожної із цих категорій. Також цією статтею зазначено, що віднесення посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
До заяви на перерахунок ОСОБА_1 надав довідку № 427 від 17.06.2025 видану Трудовим архівом Добромильської міської ради про те, що в документах управління агропромислового розвитку Старосамбірської РДА значиться, що він був прийнятий на роботу 01.04.1986 та звільнений 23.01.1989 (без зазначення назви організації та посади).
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 та наданими документами та за записами трудової книжки НОМЕР_2 від 18.08.1983 станом на 01.05.2016 має 8 років 8 місяців 26 днів стажу державної служби (період 02.08.2007 - 28.04.2016).
Період роботи з 01.04.1986 по 23.01.1989 старшим агрономом, стосовно якого заявник наполягав, не підлягає зарахуванню до посад державної служби оскільки відсутній в переліку посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу».
За таких обставин прийнято рішення: відмовити ОСОБА_1 в проведені перерахунку пенсії щодо переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УІП оскільки відсутні законодавчі підстави а саме - станом на 01.05.2016 заявник не має не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу».
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи це спір по суті, суд виходив з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 3723- ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Аналіз частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 10 років стажу державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку, та перебування на час досягнення пенсійного віку на посаді державної служби, наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких в осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Статтею 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, у спірному випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.
Суд встановив, що 17.06.2025 позивач звернувся до пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії - перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Однак, відповідно до рішення №134250007521 від 24.06.2025 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Зазначено:
Статтею 25 Закону № 3723-ХІІ визначено сім категорій посад державної служби, а також посади, які належать до кожної із цих категорій. Також цією статтею зазначено, що віднесення посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
До заяви на перерахунок ОСОБА_1 надав довідку № 427 від 17.06.2025 видану Трудовим архівом Добромильської міської ради про те, що в документах управління агропромислового розвитку Старосамбірської РДА значиться, що він був прийнятий на роботу 01.04.1986 та звільнений 23.01.1989 (без зазначення назви організації та посади).
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 та наданими документами та за записами трудової книжки НОМЕР_2 від 18.08.1983 станом на 01.05.2016 має 8 років 8 місяців 26 днів стажу державної служби (період 02.08.2007 - 28.04.2016).
Період роботи з 01.04.1986 по 23.01.1989 старшим агрономом, стосовно якого заявник наполягав, не підлягає зарахуванню до посад державної служби оскільки відсутній в переліку посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу».
За таких обставин прийнято рішення: відмовити ОСОБА_1 в проведені перерахунку пенсії щодо переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УІП оскільки відсутні законодавчі підстави а саме - станом на 01.05.2016 заявник не має не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу».
Щодо аргументів відповідача в тій частині, що: «до заяви на перерахунок ОСОБА_1 надав довідку № 427 від 17.06.2025 видану Трудовим архівом Добромильської міської ради про те, що в документах управління агропромислового розвитку Старосамбірської РДА значиться, що він був прийнятий на роботу 01.04.1986 та звільнений 23.01.1989 (без зазначення назви організації та посади)», суд зазначає таке.
Суд встановив, що відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 18.08.1983, позивач, зокрема працював:
- 23.08.1983 призначений на посаду старшого агронома-насіннєвода в колгоспі ім. Шевченка Старо-Самбірського району (наказ №11-К від 23.08.1983);
- 01.07.1986 звільнений у зв'язку з ліквідацією (наказ №6-п від 31.03.1986);
- 01.04.1986 прийнятий на посаду старшого агронома-насіннєвода (наказ №27-К від 01.04.1986);
- 23.01.1989 звільнений у зв'язку з обранням на виборну посаду.
Також, в матеріалах справи наявна довідка № 427 від 17.06.2025 видана Трудовим архівом Добромильської міської ради про те, що в документах управління агропромислового розвитку Старосамбірської РДА значиться, що він був прийнятий на роботу 01.04.1986 та звільнений 23.01.1989.
Відтак, робота позивача на посаді старшого агронома підтверджується відомостями його трудової книжки.
Слід наголосити, що за приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 № 637 (далі-Порядок № 637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд врахував, що в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, як на підстави внесення записів, які не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, з відповідними відмітками щодо посадових осіб, які вносили відповідні записи до трудової книжки позивача, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності, відтак такі доводи відповідача є безпідставними.
Щодо не зарахування періоду роботи з 01.04.1986 по 23.01.1989 старшим агрономом-насіннєводом.
Як вже було встановлено судом, позивач з 01.04.1986 по 23.01.1989 перебував на посаді старшого агронома-насіннєвода у Старосамбірському районному агропромисловому об'єднанні.
Згідно із пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби від 3 травня 1994 року №283 до стажу державної служби зараховуються періоди роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
Додатком до Порядку № 238 затверджений перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, періоди роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби. До стажу державної служби зараховується, зокрема, робота на посадах у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.
Згідно Загальносоюзного класифікатора професій, посад та тарифних розрядів, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 27.08.1986 № 016, посада агронома-насіннєвода (по тексту «агроном по семеводству») відноситься до категорії спеціалістів.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII посади спеціалістів відділів районних державних адміністрацій відносяться до категорії посад державних службовців.
Також суд враховує, що відповідно до довідки № 427 від 17.06.2025 виданої Трудовим архівом Добромильської міської ради про те, що в документах управління агропромислового розвитку Старосамбірської РДА значиться, що позивач був прийнятий на роботу 01.04.1986 та звільнений 23.01.1989.
Наведене додатково підтверджується і листом-роз'ясненням Головного управління державної служби України від 17.07.2007 № 5587/11-07, згідно якого періоди роботи керівних працівників і спеціалістів у місцевих органах державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, зокрема періоди роботи в управлінні сільського господарства райвиконкому на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховуються до стажу державної служби.
Правова позиція щодо зарахування періоду роботи в районному агропромисловому об'єднанні до стажу державної служби була неодноразово викладена у постановах Верховного Суду України від 16.12.2021 року у справі № 538/804/17, від 17.05.2021 року у справі №607/5615/17, від 18.12.2018 року у справі № 1805/2а-255/11.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що період роботи позивача на посаді агронома-насіннєвода з 01.04.1986 по 23.01.1989 підлягає зарахуванню до його стажу державної служби, що протиправно не здійснено відповідачем.
Щодо зарахування до стажу державної служби період проходження військової служби.
За пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону889-VIII, цей Закон набирав чинності з 01 травня 2016 року.
До 2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМУ від 3 травня 1994 року №283 (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ №229 від 25.03.2016), яким визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Пунктом 3 Порядку №283 було передбачено, що до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
За змістом пункту четвертого Порядку, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Згідно записів військового квитка НОМЕР_3 , позивач з 04.05.1981 по 28.04.1983 проходив строкову службу в лавах Радянської Армії.
Як зазначено в статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.92 №2232-XII (далі - Закон №2232), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 6 Закону №2232 визначено види військової служби, до яких, зокрема, належить і строкова військова служба.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що проходження позивачем строкової військової служби в Збройних Силах СРСР підлягає зарахуванню до його стажу державної служби.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 03.07.2018 по справі №569/350/17.
Разом з тим, суд зауважує, що згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи NR (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Виходячи зі змісту оскарженого рішення, суд зауважує, що у такому відсутня оцінка в частині не врахування до стажу державної служби періоду проходження позивачем військової служби, тому вимоги позивача у цій частині є передчасними.
Отже, щодо врахування періоду проходження позивачем військової служби, суд зазначає, що спочатку має надати оцінку територіальний орган Пенсійного фонду України як уповноважений орган, що призначає (перераховує) пенсії, і лише у разі відмови, суд оцінює правомірність таких дій відповідача.
Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову в перерахунку пенсії позивача від 24.06.2025 № 134250007521.
При цьому, суд враховує, що згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Херсонській області, рішенням якого відмовлено в перерахунку пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення пенсії за заявою позивача, яким у даному випадку є ГУ ПФУ в Херсонській області.
Відтак, застосовуючи механізм ефективного захисту порушеного суб'єктом владних повноважень права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців період роботи з 01.04.1986 до 23.01.1989 у Старосамбірському районному агропромисловому об'єднанні на посаді старшого агронома - насіннєвода, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2025 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України з ГУ ПФУ в Херсонській області за рахунок їх бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову в перерахунку пенсії позивача від 24.06.2025 № 134250007521.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6) зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців період роботи з 01.04.1986 до 23.01.1989 у Старосамбірському районному агропромисловому об'єднанні на посаді старшого агронома - насіннєвода та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 24.06.2025 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.