12 лютого 2026 року справа №320/33793/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в м. Києві, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Управління державного казначейства України у Печерському районі м. Києва, про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ПФУ в м. Києві, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Управління державного казначейства України у Печерському районі м. Києва, про визнання протиправним рішення відповідача про відмову повернути позивачу сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання відповідача повернути сплачений збір.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 11.08.2023 він на підставі договору купівлі-продажу квартири придбав у власність квартиру, та при оформленні угоди ним був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 34 759,27 грн.
Позивач наголосив на тому, що придбав житло вперше, а тому не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого такий збір підлягає поверненню.
Враховуючи, що за результатом розгляду звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідач відмовив у вчиненні необхідних дій, позивач звернулась до суду з вимогою про спонукання органу Пенсійного фонду України вчинити відповідні дії у примусовому порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано відзив про невизнання позову. За твердженням представника, сплативши збір на обов'язкове державне пенсійне страхування під час оформлення в нотаріуса договору купівлі-продажу квартири, позивач не скористався правом на подання відповідно до пункту 15-2 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" доказів, які б свідчили про звільнення його від сплати збору, оскільки житло ним придбавалось вперше. Також представник відповідача зазначив, що такі докази не надавались до Пенсійного фонду України в м. Києві та не додані вони й до позовної заяви, тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивачем до суду подано відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
11.08.2023 між ТОВ "Компанія з управління активами "Крістал Ессет Менеджмент" (код ЄДРПОУ 33943393) (Продавець) та ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грушицькою В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2158.
Судом встановлено, що при придбанні вищевказаної квартири позивачем було сплачено збір з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34 759,27 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.08.2023 № 0.0.3140944929.1.
Матеріали справи свідчать, що позивач 13.03.2024р. вперше звернувся до Головного управління ПФУ в м. Києві з заявою, у якій просив відповідача повернути сплачений ним збір на обов'язкове пенсійне страхування у зв'язку з тим, що нерухоме майно придбавалося ним вперше, внаслідок чого він не є платником цього збору.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 27.03.2024 відмовило позивачу у поверненні коштів, сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, мотивуючи це недостатністю доказів придбання майна вперше.
10.05.2024р. позивач повторно звернувся до відповідача із доповненим переліком документів, втім листом від 20.05.2024р. відповідачу повторно відмовлено у поверненні коштів, сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в якому вказано на те, що придбання житла вперше підтверджується шляхом подання необхідної інформації до нотаріуса, який посвідчує відповідний договір, та перевіркою інформації відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, з приводу чого суд зазначає таке.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.97, N 400/97-ВР Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 1740 від 03.11.98.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку N 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 N866 Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі - Постанова N 866).
Відповідно до пункту 15-2 Порядку N 1740 (в редакції Постанови N 866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Пункт 15-3 Порядку N 1740, з урахуванням доповнень, внесених Постановою N 866, передбачає наступний зміст:
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З наведених вище положень Закону N 400/97-ВР та Порядку N 1740 вбачається, що з 19.08.99 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.
Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд зауважує, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році до 25.09.2020 включно механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не функціонував.
З 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Крім того, у наведених положеннях пункту 15-3 Порядку N 1740, з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою N 866, деталізовано зміст поняття придбаває житло вперше, яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя. Тобто, виходячи з норм Порядку N 1740 при вирішенні питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін придбавання майна треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його приватизацію, успадкування, дарування та купівлю частки в спільному майні подружжі. Лише у разі відсутності наведених способів придбавання нерухомого майна, особа відповідно до пункту 15-2 Порядку N 1740 не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.
Зі змісту Порядку N 1740 вбачається, що з 26.09.2020 особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку N 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом в пункту 15-2 Порядку N 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови відповідно оскаржити таке рішення до суду.
У цій справі позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористався механізмом, визначеним Порядком N 1740, та звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів.
У заяві про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивач зазначив, що квартира, придбана відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу є першим нерухомим майном, що він придбав.
Як вбачається з наданих позивачем копій документів, до заяви про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 10.05.2024р. позивач додав документи на підтвердження наступної інформації:
- з 06.01.1998 по 09.09.2015 позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (довідка N? 48/08-07 від 15.04.2024)
- з 09.09.2015 по 03.07.2019 позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , (довідка N?46/05/1793 від 08.03.2024);
- з 18.07.2019 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (витяг № 2024/004529453 від 06.05.2024р.).
Разом з тим, відповідно до довідок:
- з АТ «Державний Ощадний Банк України №10026/080-811 від 05.03.2024, позивач не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію житла, житлові чеки не використані за адресою: АДРЕСА_4 ; № 10026/080-812 від 06.03.2024 - не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію житла, житлові чеки не використані за адресою: АДРЕСА_2 ;
- з НАВС МВС України № 46/05/1793 від 08.03.2024, за період навчання та реєстрації на обліках осіб, які потребують поліпшення житлових умов, позивач не перебував, житла не отримував, й участі в приватизації не приймав, при цьому, зазначено, що відповідно до законодавства гуртожитки ( АДРЕСА_3 ) Національної академії внутрішніх справ приватизації не підлягають.
- з КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради № 219 від 03.05.2024, згідно архівних даних станом на 29.12.2012 об?єктів нерухомого майна на праві власності за позивачем у місті Коростені Житомирської області не рахується;
- з Ушомирської сільської ради № 48/08-07 від 15.04.2024, на території округу на квартирному обліку позивач не перебував, житла у власності не мав;
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №377326269 від 06.05.2024, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , набув 11.08.2023 та іншого майна не мав.
Так, відповідно до зазначених довідок позивач право на приватизацію житла не використовував, участі у приватизації не приймав, житлові чеки не використовував, у списках громадян, які мають право на приватизацію житла не значиться.
Відповідні адреси кореспондується з паспортними даними щодо зареєстрованого місця проживання позивача.
Тобто, станом на час придбання квартири, 11.08.2023, за адресою: АДРЕСА_1 , у позивача не було зареєстрованого на праві приватної власності житла.
Наведені обставини дають підстави для висновку, що позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві всі належні докази про те, що він придбав житло вперше.
Як вже зауважив суд, особа, яка при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу житла не скористалась передбаченим пунктом 15-2 Порядку N 1740 механізмом доведення факту, що вона придбаває житло вперше, вправі скористатися цим самим механізмом після сплати коштів в бюджет шляхом звернення до територіальному органу Пенсійного фонду України про повернення помилково сплачених коштів та надання визначених підпунктом в пункту 15-2 Порядку N 1740 документів, що підтверджують факт придбання житла вперше.
Чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Оскільки такі вимоги дотримані позивачем та подані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві усі необхідні документи, визначені пунктом 15-2 Порядку N 1740, то у відповідача були достатні правові підстави для формування подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених обставин.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі N 280/9714/20, в якій вирішувалося питання: чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна. Верховний Суд у пункті 41 цієї постанови зазначив: Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку N 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, поданий позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві пакет документів був достатнім для прийняття позитивного рішення про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому відповідач необґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві неправомірно відмовило позивачу у вжитті заходів щодо повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об'єкта купівлі-продажу.
Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 N787 (далі - Порядок N 787).
Відповідно до пункту 3 Порядку N 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 5 Порядку N 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Відповідно до Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 N 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету", контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд України.
Отже, враховуючи, що позивач був звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла, але фактично сплатив цей збір у сумі 34 759,27 грн. суд приходить до висновку, що сплачені кошти підлягають поверненню позивачу за поданням відповідача.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача сформувати та подати до Управління державного казначейства України у Печерському районі м. Києва подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34 759,27 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем протиправно не було сформовано та направлено до територіального органу Державної казначейської служби України подання про повернення позивачу сплаченої ним суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Управління державного казначейства України у Печерському районі м. Києва подання про повернення помилково сплаченого позивачем збору у розмірі 34 759,27 грн. на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією від 11.08.2023р. № 0.0.3140944929.1
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у відповідності до вимог приписів ч. 1 ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Управління державного казначейства України у Печерському районі м. Києва (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9-а; код ЄДРПОУ 38004897), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) щодо відмови у складанні та направленні до Управління державного казначейства України у Печерському районі м. Києва (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9-а; код ЄДРПОУ 38004897) подання про повернення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 11.08.2023р. № 2158 у розмірі 34 759,27 грн.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) сформувати та подати до Управління державного казначейства України у Печерському районі м. Києва (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9-а; код ЄДРПОУ 38004897) подання про повернення помилково сплаченого ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) збору у розмірі 34 759,27 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять гривень, двадцять сім копійок) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири, оформленої договором від 11.08.2023р. № 2158.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16).
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.