11 лютого 2026 року м. Київ справа №320/35964/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 22933548; юридична адрес, 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10; Поштова адреса: вул. Варшавська, З-Б, смт. Макарів, Київська область, 08001) щодо не здійснення перерахунку пенсії громадянці України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській обл., 15.06.1999 року місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити різницю між перерахованою та фактично отриманою пенсією з березня місяця 2022 року по сьогоднішній день.
Позивачка оскаржує бездіяльність щодо перерахунку пенсії відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 03.04.2023 №1000-0202-8/49406.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не правильно розрахував пенсію відповідно до статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка не забезпечує належний рівень пенсійного забезпечення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року адміністративна справа № 320/35964/23 прийнята до провадження суддею Панченко Н.Д.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 25.06.2024.
Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 10.07.2024.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Громадянка України, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком.
У березні місяці 2023 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії.
Рішенням відповідача, що викладене у відповідному листі Головного управління від 03.04.2023 року № 1000-0202-8/49406, позивачу було здійснено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у зв'язку збільшенням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 1,197 (6186,32 грн. х 1,197 = 7405,03), але, на думку позивачки, в недостатньому розмірі (далі - оскаржуване рішення).
Як, зокрема, зазначено у листі Головного управління, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
За наявними в пенсійній справі документами розмір пенсії визначений відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства. Врахований стаж та становить 76 років 8 місяців 19 днів.
Позивачка вважає, що розмір пенсії станом на 01.03.2023 року обчислений не правильно, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статей 1, 7, 8 Закону України від 09.07.2003 N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) установлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.
Відповідно до частини першої статті 9, статті 10 Закону N 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону N 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону N 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс * (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв: Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100 %, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону N 1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм Закону N 1058-IV випливає, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону N 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 3 "Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 N 10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», якою визначений порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій, позивачці здійснений перерахунок шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 1,197 (6186,32 грн х 1,197 = 7405,03 грн.), у зв'язку з чим здійснено осучаснення раніше призначеної пенсії з 01.03.2023.
Станом на 01.03.2023 страховий стаж позивачки склав 76 років 8 місяців 19 днів. Коефіцієнт стажу - 0,75000.
Заробітна плата визначена за періоди з 01.01.1992 по 31.12.1996 та з 01.07.2000 по 29.02.2008. Осучаснена середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, застосована в розмірі 7405,03 грн. Індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 1,59741. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 11828,87 грн (7405,03 грн. х 1,59741).
Згідно з наданим пенсійним органом розрахунком, станом на 01.03.2023 року загальний розмір пенсії складає 9929,09 грн та складається з розміру пенсії за віком (8871,65 грн (11828,87 грн х 0,75000) плюс доплата за понаднормовий стаж 601,44 грн, компенсаційна виплата 75-ти річним 456, 00 грн.
В той же час, згідно з розрахунком позивачки, станом на 2023 рік належний загальний розмір її пенсії мав складати 8896,44 грн, що є меншим, ніж визначений пенсійним органом загальний розмір пенсії станом на 01.03.2023 рік (9929,09 грн).
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві перевірці підлягає не доцільність чи економічна обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень, а його законність - тобто відповідність нормам матеріального та процесуального права, прийняття в межах компетенції та у спосіб, визначений законом.
При цьому суд не наділений повноваженнями підміняти собою орган Пенсійного фонду України та здійснювати замість нього спеціалізований розрахунок пенсії, якщо відсутні доведені порушення порядку такого розрахунку або неправильне застосування нормативно визначених показників.
Як убачається з матеріалів справи, позовні доводи зводяться до загального твердження про неправильність перерахунку пенсії.
Водночас позивачка:
- не зазначила, який саме елемент формули, передбаченої статтями 27 та 40 Закону № 1058-IV, застосований неправильно;
- не навела розрахунку із конкретним обґрунтуванням невірного визначення коефіцієнта стажу, індивідуального коефіцієнта заробітку чи показника середньої заробітної плати;
- не подала доказів неврахування певних періодів страхового стажу або помилкового врахування складових заробітної плати;
- не підтвердила арифметичну помилку належними доказами.
Таким чином, позов фактично не містить предметного спростування розрахунку відповідача, а зводиться до формального заперечення його результату.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Хоча у справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок доведення правомірності рішення покладається на відповідача, це не звільняє позивача від обов'язку належним чином обґрунтувати свої вимоги та надати докази на їх підтвердження.
Суд не може за власною ініціативою формувати альтернативний розрахунок пенсії або шукати можливі помилки замість сторони спору, оскільки це суперечило б принципу змагальності та виходило б за межі функції суду як органу правосуддя.
Відповідачем, своєю чергою, надано детальний розрахунок пенсії, матеріали пенсійної справи та письмові пояснення, які підтверджують застосування постанови Кабінету Міністрів України № 168 та норм Закону № 1058-IV. Надані докази є послідовними, взаємоузгодженими та підтверджують правильність проведених арифметичних дій.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням на підставі їх повного та всебічного дослідження. За результатами такої оцінки підстав для висновку про неправильність розрахунку судом не встановлено.
Більше того, визначений відповідачем загальний розмір пенсії (9929,09 грн) перевищує розмір, який, за твердженням самої позивачки, є належним (8896,44 грн), що додатково свідчить про відсутність зменшення чи порушення її пенсійних прав.
Системний аналіз статей 27, 40, 42, 45 Закону № 1058-IV, постанови Кабінету Міністрів України № 168, Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 10-1, у поєднанні з оцінкою доказів відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законом, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України.
Порушень норм матеріального права, неправильного застосування формул обчислення пенсії або арифметичних помилок судом не встановлено.
Відсутність належних і допустимих доказів неправомірності розрахунку виключає можливість втручання суду у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду щодо здійснення спеціалізованих розрахунків у межах закону.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2026.
Суддя Панченко Н.Д.