13 лютого 2026 рокуСправа №160/13919/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до Дніпровської митниці в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110150/2025/000012/2 від 18.03.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. У зв'язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які звернуті до оскарження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення є законним та обґрунтованим. Відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" зареєстроване як юридична особа за адресою: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, Звенигородське шосе, буд.1, що підтверджується копією Виписки з ЄДРПОУ, наявною у справі.
13.07.2023 між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (далі Покупець) та іноземною компанією JIANGSU HUATUO TEXTILE TECHNOLOGY CO.,LTD (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №13/07 на продаж продукції.
Згідно до п.1.1 Контракту продавець продає, а Покупець купує товари широкого споживання, з якістю згідно сертифікату якості виробника Товару.
1.2. Товар постачається в кількості (партіями) та на умовах узгоджених Сторонами в додаткових угодах (специфікаціях) до цього контракту, що є невід'ємною частиною цього контракту.
1.3. Покупець зобов'язується сплатити вартість товару в кількості, за цінами і в порядку, узгодженому Сторонами в додаткових угодах (специфікаціях), що є невід'ємною частиною цього контракту.
3.1. Кількість, асортимент, та вартість товару відображається в інвойсі при відвантаженні чергової партії товару.
3.2. Продавець повідомляє Покупця про факт відвантаження Товару негайно (у письмовій формі), і зведення про дату відвантаження, номери накладних, тощо.
3.3. Поставка Товару здійснюється морським автомобільним транспортом.
Поставка товару здійснюється на умовах FOB SHANGHAI (China) (ИНКОТЕРМС 2011), узгоджених Сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього контракту на кожну окрему партію товару.
3.4. Датою Поставки вважається дата фактичного отримання товару Покупцем
3.5 Продавець після отримання передоплати відвантажує Товар Покупцю у строк не більший ніж 30 днів.
4.1. Товар упакований в поліетиленові або поліпропіленові 4. мішки по 20-50 кг кожен. Маркування повинно включати о відомості про марку товару, вагу та номери партії.
4.2. Вартість тари, упаковки та маркування, витрати ні оформлення експортних документів, завантаження на 4 транспортний засіб, входять у вартість Товару.
ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» з метою митного оформлення товарів «Вибілена тканина полотняного переплетення з текстурним малюнком (не вибивна) повністю виготовлена з поліефірних комплексних текстурованих ниток, без ворсу, покриття, армування або Просочення, які сприймаються неозброєним оком, поверхнева щільність 80-85 (+/-1гр./м.кв.) відповідно: арт. WHITE/220CM/80GSM - 68533 м.п., арт. WHITE&SUPER SOFT/220CM/85GSM - 4715 Див. доп. 1. Пофарбована тканина полотняного переплетення з текстурним малюнком (не вибивна), повністю виготовлена з поліефірних комплексних текстурованих ниток, без ворсу, покриття, армування або просочення, які сприймаються неозброєним оком, поверхнева щільність 80 (+/-1 гр./м.кв.):арт. 12-0312TPX&EMBOSSED BAMBOO/220CM/80GSM - 5227 м.п., арт. Pantone 15-3817/220CM/80GSM - 4970 Див. доп. 1. Вибивна тканина полотняного переплетення, повністю виготовлена з поліефірних комплексних текстурованих ниток, без ворсу, покриття, армування або просочення, які сприймаються неозброєним оком, поверхнева щільність 65 (+/-1 гр./м.кв.): арт. KJ4543/220CM/65GSM - 4830 м.п., арт. KJ4557/220CM/65GSM - 4400 м.п. Див. "електронний інвойс" Див. дон.» (далі - товари) подало до Дніпровської митниці електронну митну декларацію: 25UA110150003384U1.001 від 17.03.2025 року.
Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема: Контракт №13/07 від 13.07.2023року; Комерційну пропозицію б/н від 08.12.2024 року; Комерційний інвойс MD20241208 від 08.12.2024 року; Пакувальний лист б/н від 08.12.2024року; Свіфт від 05.03.2025року; Договір перевезення №01032024 від 01.03,2024 року; Договір перевезення №16.07.2021/853ОД від 16.07.2021 року; Договір перевезення №UA00200591 від 17.12.2024 року; Заявку на перевезення №TG0177 від 28.11.2024 року; Рахунок-фактуру від №TG120325025 від 12.03.2025року; Довідку про транспортні витрати від 12.03.2025 року; Коносамент №SMT2412090 від 17.12.2024 року; ЦМР №TG017791 від 11.03.2025 року; Сертифікат якості від 08.12.2024 р б/н; Експортну декларацію № 223120240004892088 від 11.12.2024 року; Сертифікат про походження товару №C25MAlWHLBY00005 від 11.02.2025 року; Супровідний документ ТІ №C25MAlWHLBY00005 від 11.02.2025 року; Рішення про визначення коду товару № 25UA11000000007-КТ від 24.01.2025 року; Висновок №1420003700-0020 від 23.01.2025 року.
Так, митницею було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000012/2 від 18.03.2025р. та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2025/000044 від 18.03.2025р.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів органом доходів і зборів зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування та полягають у наступному:
«ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 17.03.2025 №25UA110150003384Ul заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр..44) від 13.07.2023 №13/07 з «JIANGSU HUATUO TEXTILE TECHNOLOGY CO.,LTD.», рахунком-інвойс від 08.12.2024 №MD20241208. Відповідно до пункту 2.2 контракту від 13.07.2023 №13/07 ціна та умови оплати товару, що постачається, узгоджуються Сторонами у додаткових угодах (специфікаціях). Згідно пункту 2.3 сторони погоджуються, що форма оплати по цьому контракту для здійснення поставок товарів - передоплата шляхом банківського переказу на рахунок Продавця. Специфікації на заявлену партію товару декларантом не надано. Згідно інвойсу від 17.03.2025 №25UA110150003384U1 умови оплати по інвойсу -100% впродовж 120 днів з моменту митного оформлення; митне оформлення здійснено за ЕХ декларацією країни відправлення № 223120240004892088 - 11.12.2024; В якості документального підтвердження здійснення оплати за поставлений товар декларантом надано банківський платіжний документ від 05.03.2025 Swift на суму 59005,81 дол.США. В призначенні платежу вказано виключно реквізити контракту від 13.07.2023 №13/07. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (частина 2 статті 53 МКУ). Пунктом 15 розділу II Постанови Правління НБУ від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 р. за №910/15601, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України. Відповідно до п. 7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року», платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Так само платіжне доручення не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснено поставку певного товару. Враховуючи вищезазначене, наданий платіжний документ неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару. Підтвердження остаточної оплати про рахунку-фактурі - не надано. У відповідності до вимог статей 54, 58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до відомостей документів, наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB SHANGHAI, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів, за терміном FOB продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір на перевезення товару. Згідно відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 267668,50 грн. Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації, митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості зазначено: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до відомостей рахунку від 12.03.2025 № TG120325025, визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: Морський фрахт за межами митної території України :- 198997,00 грн; транспортно-експедиційні послуги за межами території України - 23117,86 грн; відшкодування витрат на міжнародне транспортно - експедиційне обслуговування вантажу за маршрутом, м.Констанца, Румунія-м/п Орлівка, Україна - 45553,64 грн.; відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиційне обслуговування вантажу за маршрутом м/п Орлівка, Україна-м.Дніпро, Україна - 51765,50 грн.; експедиційна винагорода (на території України) - 4500,00 грн. (в тому числі ПДВ) - Разом - 323934,00 грн. Експедиційне обслуговування за межами України відсутнє. Відомості вказані в заявці на перевезення № TG017791eid 28.11.2024 не кореспондуються із відомостями вказаними в рахунку від 12.03.2025 № TG120325025 (7800 дол.США) та довідці про транспортні витрати про вартість міжнародного перевезення на доставку вантажу від 12.03.2025 N° N° 17791. Враховуючи визначений маршрут перевезення, відсутні відомості щодо вартості експедиційних послуг за межами території України, викликає обґрунтовані сумніви щодо повноти включення ТЕО на транспортування оцінюваної партії товару, які є складовими митної вартості. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір транспортного експедирування від 16.07.2021 №16.07.2021/853ОД з ТОВ «Таніт груп» (експедитор), рахунок від 12.03.2025 №TG120325025, Довідка про транспортні витрати №17791 від 12.03.2025, Заявка на перевезення №TG01779I від 28.11.2024. Відповідно до пункту 2.1.9 транспортного експедирування від 16.07.2021 №16.07.2021/853ОД, експедитор має право отримувати від Клієнта плату за свої послуги, а також відшкодування витрат, втрат, штрафів та інших платежів, понесених в інтересах Клієнта. Згідно пункту 3.1 договору ТЕО від 16.07.2021 №16.07.2021/853ОД оплата здійснюється протягом 5 календарних днів з дати здійснення митного оформлення; документального підтвердження здійснення оплати за транспортно-експедиційні послуги декларантом не надано. Згідно пункту 4 статті 306 Господарського кодексу України, транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу. Законом України від 01.07.2004 №1955-17 «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі - Методичні рекомендації), собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, п. 4, 10 статті 58 МКУ), Податкового кодексу України (п. 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. Враховуючи виявлені невідповідності, неможливо здійснити перевірку числового значення транспортної складової митної вартості товару. Документальне підтвердження транспортних витрат - не надано. Відповідно до відомостей копії митної декларації країн відправлення від 11.12.2024 № 223120240004892088 з Китаю експортовано товар у контейнері CIPU5193717 загальна вартість товарів - 55150,13 дол.США, що не відповідає задекларованій фактурній вартості - 59005,81 дол.США. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано».
З урахуванням положень частини Митного кодексу України товари було випущено у вільний обіг за митною декларацією: 25UA110150003859U0 від 25.03.2025 року. Дніпровською митницею було здійснене коригування у наступному розмірі: мито у розмірі 33 677,35 грн та ПДВ у розмірі 680 282,57 разом на загальну суму 713 959, 92 грн.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.
За приписами ч.1 ст.49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до вимог ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІ цього Кодексу та цією главою.
Частина 2 ст.53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідності до вимог ч.5 ст.53 наведеного Митного Кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.
Згідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
У відповідності до вимог ч.3, ч.4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості ч.1 ст.54 Митного кодексу України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ч.3 ст.54 Митного кодексу України.
Згідно до п.2, п.3 ч.4 ст.54 наведеного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, а саме:
- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
При цьому, у відповідності до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Таким чином, тлумачення вищенаведених норм у їх системному зв'язку між собою та з положеннями п.2 ч.4 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про надання додаткових документів, які надсилаються на адресу декларанта, а в подальшому і рішення про коригування митної вартості повинні містити причини (сумніви) неможливості визначення заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини, при цьому, відмова у митному оформленні повинна бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими причинами, у зв'язку з якими органом доходів і зборів були витребувані додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов'язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, зі змісту оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2025р. видно, що воно не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару.
В той же час, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, а також і додатково наданих за результатами консультації документів, вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується змістом наявних у справі копій відповідних документів.
Оскільки під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту повідомлення від митниці та оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2025р., а тому слід дійти висновку, що наведені документи не містили розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів.
Отже, у зв'язку з тим, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товару за поданими декларантом документами, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.
За викладених обставин та з урахуванням аналізу змісту наведених документів та норм митного законодавства, можна дійти висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості ввезеного товару від 18.03.2025р. є протиправним, так як наведене оспорюване рішення суб'єкта владних повноважень не містить обґрунтованих сумнівів того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх (повних) відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; оспорюване рішення не містить причин неможливості визначення заявленої митної вартості за ціною договору, у ньому також не наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, що передбачено положеннями ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України.
Так, відповідачем, в оспорюваному рішенні, було повідомлено позивача про те, що у поданих до митного оформлення документах було виявлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Разом з тим, як вбачається зі змісту графи 44 ЕМД від 17.03.2025 №25UA110150003384Ul, позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів.
Зазначення ж відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товару про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності не можна вважати належним обґрунтуванням правомірності коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України.
З цього приводу Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України у п.70, п.71 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.
Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача.
Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка висловлена у його постанові від 12.04.2018р. у справі №820/2014/17 (адміністративне провадження №К/9901/448/17).
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення в оспорюваному рішенні обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.
Так, на виконання умов Контракту Продавцем було виставлено рахунок-інвойс від 08.12.2024 №MD20241208 на суму 59 005,81 дол.США.
Згідно рахунку-інвойсу від 08.12.2024 №MD20241208 умови оплати по інвойсу -100% впродовж 120 днів з моменту митного оформлення. Митне оформлення здійснено за експортною декларацією країни відправлення №223120240004892088 - 11.12.2024 року, тобто на момент митного оформлення строк оплати ще не настав.
Однак, декларантом було здійснено частково оплату за поставлений товар та надано митниці банківський платіжний документ від 07.01.2025 на суму 55087,61 дол.США. В призначенні платежу в свіфті мається посилання на Контракт.
За правилами 15 Положення № 216 від 28.07.2008 затвердженого постановою Правління Національного банку України, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.
При цьому, чинним законодавством України не встановлено обов'язку здійснювати посилання в платіжному документі на комерційний інвойс. Тому, сама по собі відсутність у вказаному платіжному документі посилання на комерційний інвойс, за умови наявності вказівки на контракт згідно комерційного інвойсу, який оплачується та має посилання на Контракт, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.
Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 22.08.2019у справі№810/2784/18.
Однак, навіть відсутність платіжних документів про оплату поставлених товарів має наслідком відстрочку платежу, яка передбачена умовами Контракту і не може свідчити про заниження декларантом митної вартості товару. Поданий до митного оформлення товарів комерційний інвойс і є розрахунково-платіжним документам, в якому покупцю виставляються сума до сплати, та міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору, а отже ця обставина не може слугувати підставою для здійснення коригування митної вартості товару.
Така правова позиція знайшла своє відображення у постанові КАС ВС від 10 травня 2023 року у справі № 815/1780/17.
Відповідно до п.3.3. Контракту поставка товару здійснювалася на умовах FOB Shanghai, Китай (Інкотермс 2011).
Згідно відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 267668,50 грн.
На підтвердження транспортних витрат надано наступні документи: договір перевезення №01032024 від 01.03.2024 року; договір перевезення №16.07.2021/853ОД від 16.07.2021 року; договір перевезення №UA00200591 від 17.12.2024 року; Заявку на перевезення №TG0177 від 28.11.2024 року; рахунок-фактуру №TG120325025 від 12.03.2025 року; довідку про транспортні витрати №17791 від 12.03.2025року; коносамент №SMT2412090 від 17.12.2024 року; ЦМР №TGO17791 від 11.03.2025року.
Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», до документів, що підтверджують митну вартість можуть належати: рахунок- фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відповідно до відомостей рахунку № TG120325025 від 12.03.202 5року, визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: Морський фрахт за межами митної території України :- 198997,00 грн; транспортно-експедиційні послуги за межами території України - 23117,86 грн; відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиційне обслуговування вантажу за маршрутом, м.Констанца, Румунія-м/п Орлівка, Україна - 45553,64 грн.; відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиційне обслуговування вантажу за маршрутом м/п Орлівка, Україна- м.Дніпро, Україна - 51765,50 грн.; експедиційна винагорода (на території України) - 4500,00 грн. (в тому числі ПДВ) - Разом - 323934,00 грн.
Відомості вказані в заявці на перевезення №TG0177 від 28.11.2024 року, де зазначена вартість 7 800 доларів США року за комерційним курсом долара на момент виставлення рахунку від 12.03.2025 № TG120325025, склала саме 323934,00 грн.
Таким чином, транспортні витрати за межами України склали саме 267668,50 грн., що і було заявлено до митного оформлення.
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, зазначено, що оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Довідка про транспортні витрати №17791 від 12.03.2025 року передбачає, вартість морського фрахту до кордону Румунії для ТОВ "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" по коносаменту APU102968 (SMT2412090), контейнер CIPU5193717 становить 198 997,00 грн, додатково ВРР, ТЕО за територією України та міжнародне автоперевезення за маршрутом п. Констанца, Румунія - м/п Орлівка, Україна становлять 68 671,50 грн. Всього, транспортні витрати до кордону України становлять 267 668,50 грн (двісті шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят вісім гривень, 50 коп.) Договором транспортного експедирування страхування вантажу не передбачено.
Також, необхідно зазначити, що транспортно-експедиторське обслуговування було погоджене тільки по території України, що жодним чином не протирічить діючому законодавству України та не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
Відповідно до cm.5З МК України, експортна декларація не є обов'язковим документом необхідним для митного оформлення. Однак, декларант надав її при митному оформленні. За відомості зазначені у експортній декларації відповідальність несе Продавець. Вартість товарів зазначених у експортній декларації не є вищою за ціну, яка зазначена при митному оформленні товарів та жодним чином не свідчить про заниження розміру митної вартості. Отже, невідповідності у експортній декларації є несуттєвими та не перешкоджають числовому визначенню митної вартості товару.
Таким чином, надані Позивачем митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об Активних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені Відповідачем розбіжності є необгрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття суб'єктом владних повноважень вищенаведеного оспорюваного рішення, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару відповідачем прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення про коригування митної вартості від 18.03.2025р. відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування наведеного рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи - ч.3 ст.132 наведеного Кодексу.
За приписами ч.3, ч.4 та ч.5ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги №47 від 11.04.2025 р., ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» має сплатити на користь АБ «МАЙЯ СЕРГЄЄВА ТА ПАРТНЕРИ» гонорар у розмірі 7000 грн.
Пунктом 2 та 3 додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №47 від 11.04.2025 року передбачено, що гонорар є фіксованим і включає в себе повне юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішень про коригування митної вартості Дніпровської митниці, а саме: №UA110150/2025/000012/2 від 18.03.2025 року в суді першої інстанції та складає 7000 (сім тисяч) гривень. Оплата вартості послуг (Гонорару) здійснюється протягом десяти календарних днів з моменту надання рахунку. Згідно рахунку №68 від 11.04.2025 року, товариство оплатило послуги (платіжна інструкція №11123 від 15.04.2025 року).
Таким чином, витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110150/2025/000012/2 від 18.03.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10709,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ".
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова