13 лютого 2026 рокуСправа №160/10691/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до Дніпровської митниці в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110150/2025/000004/2 від 28.01.2025р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. У зв'язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які звернуті до оскарження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення є законним та обґрунтованим. Відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" зареєстроване як юридична особа за адресою: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, Звенигородське шосе, буд.1, що підтверджується копією Виписки з ЄДРПОУ, наявною у справі.
21.03.2018 року між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (Україна), як Покупцем, та компанією MTO FURNITURE MATERIALS CO, LTD OF FOSHAN (Китай), як Продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт № 3/18, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує: товари широкого споживання, надалі за текстом «Товар», з якістю згідно сертифікату якості виробника Товару (п.1.1 Контракту).
Товар постачається в кількості (партіями) та на умовах узгоджених Сторонами в додаткових угодах (специфікаціях) до цього контракту, що є невід'ємною частиною цього контракту (п. 1.2. Контракту).
Відповідно п. 2.2 та п. 2.3 Контракту, ціна та умови оплати товару, що постачається узгоджується сторонами у додаткових угодах (специфікаціях).Сторони погоджуються, що форма оплати по цьому контракту для здійснення поставок товарів передоплата шляхом банківського переказу на рахунок Продавця.
Згідно п. 3.3. Контракту, поставка товару здійснюється морським і автомобільним транспортом. Поставка товару здійснюється на умовах FOB Shenzhen (Сhіnа) (ІНКОТЕРМС 2011), узгоджених Сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього контракту на кожну окрему партію товару.
ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» з метою митного оформлення товарів «Металеві конструктивні частини меблів для сидіння, що перетворюються або не перетворюються на ліжка: ніжки металеві в асортименті - 1620 шт. Конструктивні характеристики ніжок і їх дизайн дозволяє використовувати їх лише у виробництві диванів. Див. "електронний інвойс" 2. Місць - 27 СТ/273. 1/CAAU8965708/221/2; 1. Арматура кріпильна, з недорогоцінних металів, що використовується для меблів: Петля для функціювання дивану: Sofa Function Hinge Model; FH-056 -2000 nap, Sofa Function Hinge: Model: FH-001 - 201 0 nap, Sofa Function Hinge: Model: FH-001 - 300 пар. Див. "електронний інвойс" Див. доп. 1. Вимикачі та перемикачі кнопкові для напруги не більш ніж 60В: контролер - 100 шт. Див. "електронний інвойс" 2. Місць - 1 СТ/І 3. 1/CAAU8965708/221/2; 1. Вироби кріпильні (фурнітура) з пластмаси для меблів, нові, пластиковий захист для механізму дивану: Protection for Mechanism, довжина - 790мм, товщина - 1мм - 5000 шт. Див. "електронний інвойс" 2. Місць - 25 СТ/25 3. CAAU8965708/221/2; Вузькі тканини у вигляді переплетення, з вмістом гумових ниток більше 5 мас. %, з тканими пругами з обох боків, пас еластичний: Elastic Webbing 150В - 49490 м.п., Elastic Webbing 80С001 - 19600 м.п., Elastic Webbing 350В - 18620 м.п. Див. "електронний інвойс" 2. Місць - 179 L171793. 1/CAAU8965708/221/2; 1. Пневматичні циліндри лінійної дії: 22mm*10mm 360mm/145 D10 Hole 8mm,350N,iron head - 6000 шт, 22mm* 10mm 360mm/145 D10 Hole 8mm,450N,iron head - 10000 шт; 22mm*10mm 360mm/145 D10 Hole 8mm,750N, iron head - 6000 шт; 22mm*10mm 360mm/145 D10 Hole 8mm,1000N, iron head - 10000 шт; 22mm* 10mm 360mm/145 D10 Hole 8mm,1100N, і Див. доп.» (далі - товари) подало до Дніпровської митниці електронну митну декларацію: 25UA110150001068U0.Q01 від 28.01.2025 року.
Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема: Контракт №3/18 від 21.03.2018 року; Специфікацію №19 від 07.11.2024 року; Проформу інвойс №20240806 від 06.08.2024 року; Проформу інвойс №MD20240916 від 16.09.2024 року; Комерційний інвойс №MD20240916 від 07.11.2024року; Свіфт від 19.09.2024 року; Свіфт від 10.01.2025 року; Пакувальний лист б/н від 07.11.2024р; Лист продавця від 15.11.2024 року; Коносамент №QN24100530 від 15.11.2024 року; ЦМР №708 від 17.01.2025; Сертифікат про походження товару №С250719100360001 від 15.01.2025 року; Рахунок-фактуру №РФ-23857 від 15.01.2025р; Довідку про транспортні витрати від 27.01.2025р; Заявку на перевезення №2001/01 від 28.10.2024р; Договір перевезення №3011/23/01 від 30.11.2023 року; Договір перевезення №0107/20/04 від 01.07.2020 року; Супровідний документ №25ROCT1900RC4446M5 від 20.01.2025 року; Митну декларацію країни відправлення №530420240041822816 від 08.11.2025р.
Так, митницею було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000004/2 від 28.01.2025р. та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2025/000016 від 28.01.2025р.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів органом доходів і зборів зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування та полягають у наступному:
«ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 28.01.2025 №25UA11015000I068U0 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником товару (код 4104 в гр.44) від 21.03.2018 №3/18 з «МТО FURNITURE MATERIALS CO., LTD OF FOSHAN», рахунком-інвойс від 07.11.2024 №MD202409I6. Відповідно до n. в) частини восьмої ст.257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації , до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). І. Відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є «МТО FURNITURE MATERIALS CO., LTD OF FOSHAN» (Китай). У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів. У наданому до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 21.03.2018 №3/18 підприємство «МТО FURNITURE MATERIALS CO., LTD OF FOSHAN» (Китай) зазначено як Продавець. При цьому, в наданих до митного оформлення документах відсутні посилання на заявлену торгову марку та виробника. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:- копія ліцензії на виробництво товару;- копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва;- копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN, Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД. 2. Відповідно до п.2 cm.52 МКУ, декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 2.3. зовнішньоекономічного контракту від 21.03.2018 №3/18, умови оплати - передоплата. До митного оформлення надані банківські платіжні документи Swift від 10.01.2025 на суму 56991,49 дол. США, Swift від 19.09.2024 на суму 10000 дол.США. В призначенні платежу вказано виключно реквізити контракту від 21.03.2018 №3/18. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (частина 2 статті 53 МКУ). Відповідно до п. 7 висновків Постанови Пленуму В АСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року», платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Так само платіжне доручення не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснено поставку певного товару. Інші платіжні документи, до митного оформлення не надавалися. Враховуючи вищезазначене, надані платіжні документи неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару. У відповідності до вимог статей 54, 58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 3. У митних деклараціях країни відправлення від 08.11.2024 № 530420240041822816- відсутні посилання на коносамент від 15.11.2024 № QN24100530 та вказано реквізити транспортного перевізного документу ЕВ42411080868, що не відповідає наявному у графі 44 ЕМД та до митного оформлення не надано. Вартість всіх товарів за копією декларації країни відправлення складає 62530,83 дол. США, що не кореспондується з заявленою партією товару та рахунком-інвойсом від 07.11.2024 №MD20240916. Не наданий переклад копії декларації країни відправлення товару. Наявність інших товаросупровідних та транспортних документів ставить під сумнівний характер зовнішньоекономічної угоди та може свідчити про наявність посередників в зовнішньоекономічній операції. 4. Для підтвердження транспортної складової декларантом надано договір ТЕО від 30.11.2023 №3011/23/01 між ТОВ «Клевер Тім» та ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ», договір від 01.07.2020 № 0107/20/04 між ТОВ «Клевер Тім» та ТОВ «Катром», рахунок на ТЕО від 15.01.2025 № РФ-23857 на суму 313457,12 грн, Довідка про транспортні витрати № 2701/25 від 27.01.2025, Заявка на перевезення № 2001/01 від 28.10.2024. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у графі 20 Зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа З ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ). Після тексту «Витрати на транспортування до'' зазначається літерний код альфа-2 відповідно до Класифікації країн світу країни (адміністративно-територіальної одиниці у складі країни, що має власний літерний код за цією Класифікацією), на території якої міститься географічний пункт, до якого понесені витрати на транспортування товарів, наведені у цій графі, через пропуск - назва цього географічного пункту. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Надана довідка на транспортні витрати № 2701/25 від 27.01.2025 не містить відомості про протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до відомостей рахунку від 15.01.2025 № РФ-23857, визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: міжнародне морське перевезення вантажу за межами державного кордону України Shekou-Constanta - 178755,48 грн; Додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України - 17543,46 грн.; Додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України - 8454,68 грн.; Міжнародне автоперевезення вантажів по маршруту Констанца (Румунія)-п.п Орловка(Україна)- 31705,05 грн.; Міжнародне автоперевезення вантажів по маршруту п.п Орлівка(Україна) - м.Дніпро (Україна)- 73978,45 грн.; Транспортно-експедиційне обслуговування на території України - 2500,00 грн. Разом - 313457,12 грн, В рахунку-інвойс від 07.11.2024 №MD202409I6 та ЕМД зазначені умови поставки FOB- SHENZHEN. Відомості про доставку з Shekou до SHENZHEN відсутні. Рахунок на ТЕО від 15.01.2025 № РФ-23857 на суму 313457,12 грн та Заявка на перевезення № 2001/01 від 28.10.2024 на суму 7365 дол.США не кореспондуються між собою. У рахунку від 15.01.2025 № РФ-23857 вказано експедиційна винагорода лише на території України, що викликає обгрунтовані сумніви щодо повноти включення витрат на транспортування оцінюваної партії товару, які є складовими митної вартості. Згідно пункту 4 статті 306 Господарського кодексу України, транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу. Законом України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі - Методичні рекомендації), собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно- експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, п. 4, 10 статті 58 МКУ), Податкового кодексу України (п. 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. В Заявці на перевезення № 2001/01 від 28.10.2024 зазначено що сплата у повному розмірі за фрахт та портові витрати, а також локальних послуг відбувається в день прибуття контейнера в порт вивантаження, тобто рахунок повинен бути сплачений. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують оплату транспортної складової митної вартості товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (частина 2 статті 53 МКУ)».
З урахуванням положень частини Митного кодексу України товари було випущено у вільний обіг за митною декларацією: 25UA110150001141U4 від 28.01.2028 року. Дніпровською митницею було здійснене коригування у наступному розмірі: мито у розмірі 60441,69 грн та ПДВ у розмірі 185401,37 грн разом на загальну суму 245843,06 грн.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.
За приписами ч.1 ст.49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до вимог ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІ цього Кодексу та цією главою.
Частина 2 ст.53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідності до вимог ч.5 ст.53 наведеного Митного Кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.
Згідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
У відповідності до вимог ч.3, ч.4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості ч.1 ст.54 Митного кодексу України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ч.3 ст.54 Митного кодексу України.
Згідно до п.2, п.3 ч.4 ст.54 наведеного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, а саме:
- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
При цьому, у відповідності до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Таким чином, тлумачення вищенаведених норм у їх системному зв'язку між собою та з положеннями п.2 ч.4 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про надання додаткових документів, які надсилаються на адресу декларанта, а в подальшому і рішення про коригування митної вартості повинні містити причини (сумніви) неможливості визначення заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини, при цьому, відмова у митному оформленні повинна бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими причинами, у зв'язку з якими органом доходів і зборів були витребувані додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов'язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, зі змісту оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2025р. видно, що воно не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару.
В той же час, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, а також і додатково наданих за результатами консультації документів, вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується змістом наявних у справі копій відповідних документів.
Оскільки під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту повідомлення від митниці та оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 27.03.2025р., а тому слід дійти висновку, що наведені документи не містили розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів.
Отже, у зв'язку з тим, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товару за поданими декларантом документами, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.
За викладених обставин та з урахуванням аналізу змісту наведених документів та норм митного законодавства, можна дійти висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості ввезеного товару від 28.01.2025р. є протиправним, так як наведене оспорюване рішення суб'єкта владних повноважень не містить обґрунтованих сумнівів того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх (повних) відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; оспорюване рішення не містить причин неможливості визначення заявленої митної вартості за ціною договору, у ньому також не наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, що передбачено положеннями ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України.
Так, відповідачем, в оспорюваному рішенні, було повідомлено позивача про те, що у поданих до митного оформлення документах було виявлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: 1) Відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є «МТО FURNITURE MATERIALS CO., LTD OF FOSHAN» (Китай). У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів; 2) Відповідно до пункту 2.3. зовнішньоекономічного контракту від 21.03.2018 №3/18, умови оплати - передоплата. До митного оформлення надані банківські платіжні документи Swift від 10.01.2025 на суму 56991,49 дол. США, Swift від 19.09.2024 на суму 10000 дол.США. В призначенні платежу вказано виключно реквізити контракту від 21.03.2018 №3/18, тому наданий платіжний документ неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару, а тому всупереч положенням статей 54, 58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) У митних деклараціях країни відправлення від 08.11.2024 № 530420240041822816 відсутні посилання на коносамент від 15.11.2024 № QN24100530 та вказано реквізити транспортного перевізного документу ЕВ42411080868, що не відповідає наявному у графі 44 ЕМД та до митного оформлення не надано. Вартість всіх товарів за копією декларації країни відправлення складає 62530,83 дол. США, що не кореспондується з заявленою партією товару та рахунком-інвойсом від 07.11.2024 №MD20240916; 4) Надана довідка на транспортні витрати № 2701/25 від 27.01.2025 не містить відомості про протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; 5) Рахунок на ТЕО від 15.01.2025 № РФ-23857 на суму 313457,12 грн та Заявка на перевезення № 2001/01 від 28.10.2024 на суму 7365 дол.США не кореспондуються між собою. У рахунку від 15.01.2025 № РФ-23857 вказано експедиційна винагорода лише на території України, що викликає обгрунтовані сумніви щодо повноти включення витрат на транспортування оцінюваної партії товару, які є складовими митної вартості. В Заявці на перевезення № 2001/01 від 28.10.2024 зазначено що сплата у повному розмірі за фрахт та портові витрати, а також локальних послуг відбувається в день прибуття контейнера в порт вивантаження, тобто рахунок повинен бути сплачений.
Разом з тим, як вбачається зі змісту графи 44 ЕМД від 28.01.2025 №25UA110150001068U0, позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів.
Зазначення ж відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товару про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності не можна вважати належним обґрунтуванням правомірності коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України.
З цього приводу Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України у п.70, п.71 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.
Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача.
Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка висловлена у його постанові від 12.04.2018р. у справі №820/2014/17 (адміністративне провадження №К/9901/448/17).
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення в оспорюваному рішенні обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.
Судом відхиляються посилання відповідача в оспорюваному рішенні на те, що відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є «MTO FURNITURE MATERIALS CO., LTD OF FOSHAN» (Китай). Проте, у наданих до митного оформлення комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів, оскільки митницею не зазначено, яким чином наведене впливає саме на числові значення формування митної вартості товарів.
Щодо посилань відповідача на те, що відповідно до пункту 2.3. зовнішньоекономічного контракту від 21.03.2018 №3/18, умови оплати передоплата. До митного оформлення надані банківські платіжні документи Swift від 10.01.2025 на суму 56991,49 дол. США, Swift від 19.09.2024 на суму 10000 дол.США, в призначенні платежу якого вказано виключно реквізити контракту від 21.03.2018 №3/18, тому наданий платіжний документ неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару, а тому всупереч положенням статей 54, 58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, виходячи з наступного.
За правилами 15 Положення № 216 від 28.07.2008 затвердженого постановою Правління Національного банку України, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, чинним законодавством України не встановлено обов'язку здійснювати посилання в платіжному документі на комерційний інвойс. Тому, сама по собі відсутність у вказаному платіжному документі посилання на комерційний інвойс, за умови наявності вказівки на контракт згідно комерційного інвойсу, який оплачується та має посилання на Контракт, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.
Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.
Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.
Отже, надані митному органу документи є достатніми для підтвердження митної вартості товару, а наведені відповідачем обставини щодо змісту платіжного свіфта від 10.01.2025 року та від 19.09.2024 року не свідчать про неможливість його врахування при визначенні числового значення митної вартості яка зазначена декларантом для митного оформлення товару.
Щодо транспортних витрат суд зазначає, що за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Судом відхиляються і доводи відповідача про те, що у митних деклараціях країни відправлення від 08.11.2024 № 530420240041822816 відсутні посилання на коносамент від 15.11.2024 № QN24100530 та вказано реквізити транспортного перевізного документу ЕВ42411080868, що не відповідає наявному у графі 44 ЕМД та до митного оформлення не надано. Вартість всіх товарів за копією декларації країни відправлення складає 62530,83 дол. США, що не кореспондується з заявленою партією товару та рахунком-інвойсом від 07.11.2024 №MD20240916, оскільки декларація країни відправлення не є джерелом інформації про митну вартість товару та цей документ не передбачений переліком документів, визначених статтю 53 МК України, що підтверджують митну вартість товару.
Окрім того, судом враховується і те, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, які є обов'язковими для врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття суб'єктом владних повноважень вищенаведеного оспорюваного рішення, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару відповідачем прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення про коригування митної вартості від 28.01.2025р. відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування наведеного рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи - ч.3 ст.132 наведеного Кодексу.
За приписами ч.3, ч.4 та ч.5ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги №40 від 04.04.2025 р., ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» має сплатити на користь АБ «МАЙЯ СЕРГЄЄВА ТА ПАРТНЕРИ» гонорар у розмірі 7000 грн.
Пунктом 2 та 3 додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №40 від 04.04.2025 року передбачено, що гонорар є фіксованим і включає в себе повне юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішень про коригування митної вартості Дніпровської митниці, а саме: №UA110150/2025/000004/2 від 28.01.2025 року в суді першої інстанції та складає 7000 (сім тисяч) гривень. Оплата вартості послуг (Гонорару) здійснюється протягом десяти календарних днів з моменту надання рахунку. Згідно рахунку №60 від 08.04.2025 року, товариство оплатило послуги (платіжна інструкція №11053 від 08.04.2025 року).
Таким чином витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110150/2025/000004/2 від 28.01.2025р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3687,65 грн. а витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ".
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова