Справа № 126/3009/25
Провадження № 1-кп/126/212/2026
12 лютого 2026 року м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника, адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42015020310000004 від 20.05.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_5 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суворовське Тульчинського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, старшого дільничного офіцера поліції Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області, раніше не судимого;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України,-
В провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015020310000004 від 20.05.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 147 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_7 заявили клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття відносно нього кримінального провадження.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання, пославшись на те, що строки, притягнення обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачені ст. 49 КК України закінчились.
Потерпілий ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання просив відмовити в його задоволені з тих підстав, що обвинувачений та їх захисники навмисно затягували досудове розслідування та судовий розгляд з метою уникнення від справедливого покарання за вчинений злочин.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він будучи дільничним інспектором міліції СДІМ Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області, спільно з оперуповноваженим СКР Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_8 та курсантом Національної академії внутрішніх справ ОСОБА_9 , 18 травня 2015 року близько 15 години ЗО хвилин на автомобілі ВАЗ-2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у користуванні останнього і яким керував ОСОБА_9 , прибули в с. Ульянівка Тульчинського району до помешкання ОСОБА_4 , який працював старшим охоронцем СТОВ «Ульянівське» с. Ульянівка Тульчинського району.
Там, під приводом необхідності проїхати в СТОВ «Ульянівське», працівники міліції схилили ОСОБА_4 добровільно сісти у автомобіль, яким керував ОСОБА_9 .. Після цього ОСОБА_5 ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, явно перевищуючі свої службові повноваження незаконно позбавили ОСОБА_4 волі та проти волі останнього повезли його у лісосмугу. розташовану неподалік е. Клебань Тульчинського району.
Біля лісосмуги ОСОБА_5 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 вийшли з автомобіля і висадили ОСОБА_4 .. Там вони обшукали останнього та з'ясували, що його мобільний телефон залишився у автомобілі, після чого ОСОБА_10 умисно заподіяв ОСОБА_4 удари кулаком у грудну клітину та у ділянку розташування лівого вуха, намагаючись такими протиправними діями залякати останнього та примуси ти зізнатись у вчиненні крадіжки гербіцидів. Після заяви ОСОБА_11 , що він не причетний до цієї крадіжки, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 проти волі ОСОБА_4 завели його у лісосмугу до дерева черешні. Там ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з групою вказаних вище осіб, повторно штовхнув ОСОБА_4 кулаком в груди, від чого він впав на землю, а ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_8 , за вказівкою ОСОБА_5 , металевим тросом зв'язали зашморгом ноги ОСОБА_4 , після чого перекинули вільний кінець троса через гілку дерева черешні та підвісили останнього на гілці дерева головою до низу і утримували в такому положенні деякий час, який вимірювався хвилинами (згідно показів ОСОБА_4 близько ЗО хвилин) та шляхом таких катувань і погроз вимагали від нього зізнань у вчиненні крадіжки гербіцидів. Зазначені вище дії з підвішування та катування ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 і ОСОБА_5 повторювали ще двічі, через незначні проміжки часу.
Своїми протиправними діями ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 спільно заподіяли ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в лівій виличній ділянці, садна на задньо-зовнішній поверхні нижньої третини правої гомілки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 665 від 29.05.2025 утворились від дії тупих твердих предметів і по ступені тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень».
Такі дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України, а саме: у перевищенні службових повноважень, що супроводжується насильством, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам,інтересам окремих громадян, державним і громадським інтересам, що супроводжувались насильством та болісним і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями; незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань: катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього зізнання, а також з метою залякування, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Відомості про вищевказане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за № 42015020310000004 від 20.05.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України.
Відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 127 КК України, відноситься до тяжких злочинів, правопорушення передбачене ч. 2 ст. 146 КК України до нетяжких злочинів.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Таким чином, законом безальтернативно встановлено обов'язок суду розглянути вказане клопотання відразу після надходження, незалежно від стадії провадження.
Згідно ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину та десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові по справі № 598/1781/17 від 17 червня 2020 року звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, від слідства та суду не ухилявся.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , вчинено 18 травня 2015 року, тобто більше десяти років тому. Вказане, з урахуванням вимог ст.12 КК України та санкції ч. 2 ст. 365 КК України, якими передбачено покарання за вказане кримінальне правопорушення у виді караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років., ч. 2 ст. 127 КК України позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, ч. 2 ст. 146 КК України караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, свідчить що ОСОБА_5 може бути звільнений від кримінальної відповідальності із зазначених у клопотанні підстав.
Відповідно ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Таким чином, законом визначено необхідність отримання обов'язкової згоди на закриття провадження виключно від обвинуваченого і лише у випадку заперечення обвинуваченим щодо закриття провадження, судове провадження може проводитись в загальному порядку.
Після роз'яснення обвинуваченому ОСОБА_5 вказаного, останній просив суд, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 127 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі ст. 284 КПК України.
При цьому, обвинуваченому, судом роз'яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, які ОСОБА_5 зрозумілі.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності, не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, суд оцінивши всі обставини у справі, дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню та вважає за можливе звільнити обвинувачуваного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 127 КК України, а кримінальне провадження щодо нього, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 285, 286, 288 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 365 КК України нам підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 146 КК України нам підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 127 КК України нам підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42015020310000004 від 20.05.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 147 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1