Справа № 2-др/593/1/2026
"09" лютого 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду судді Крамаря В. М.
при секретарі судового засідання Осадці М. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бережанах заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,-
Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 13 січня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на частину: житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 40,7 кв. м., житловою площею 29,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 2500 кв.м. кадастровий номер 6120485700:02:001:0267, що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 3500 кв.м. кадастровий номер 6120485700:02:001:0268, що призначена для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Тернопільська область, Бережанський район, с. Підвисоке, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позовної заяви судовий збір.
20 січня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій позивачка просить ухвалити додаткове рішення у вказаній справі, де вирішити питання про відшкодування судових витрат, а саме стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень).
На розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення позивачка та її представниця - ОСОБА_3 не з'явилися, представниця позивачки подала до суду заяву, в якій просить подану заяву розглянути без участі позивачки та її представниці.
Відповідач ОСОБА_2 на розгляд заяви не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоч про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження розміру витрат на оплату послуг до заяви додано: копію договору № Ф01/03/25 про надання правничої допомоги від 03 березня 2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 (платником податку на 3 групі спрощеної системи оподаткування, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору № Ф01/03/25 про надання правничої допомоги від 03.03.2025 р., складений між ФОП ОСОБА_3 (виконавцем) та ОСОБА_1 (замовником), платіжну інструкцію № 740277841 від 22.04.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_3 11000,00 грн (одинадцять тисяч гривень 00 копійок), призначення платежу оплата онлайн послуг юриста ОСОБА_1 , - у вказаних документах жодним чином не зазначено, що ФОП « ОСОБА_3 » діє як адвокат.
Відповідно до п.1, 2, 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат це - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність це - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; договір про надання правничої допомоги це - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Ч.1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Згідно з п.п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа це - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;
Таким чином, адвокат як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, не може здійснювати таку діяльність, як фізична особа підприємець.
Виходячи з наведеного, до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, а саме стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень), не додано доказів понесення таких витрат на користь адвоката, а тому відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: