1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/1267/26 1-кс/335/522/2026
09 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030006925, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 травня 2025 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, -
Старший слідчий СВ ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначила, що в провадженні СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025170030006925 від 03.05.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.11.2024 року, ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді гранатометника 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, без поважних причин, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , який на той час розташовувався в АДРЕСА_1 , після чого свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.
03.02.2026 в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 . В рамках затримання було проведено обшук особи ОСОБА_4 в присутності двох понятих, в ході якого було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 150 грн.; куртку зимову темно-синього кольору; кросівки чорні; кофту спортивну чорного кольору; гаманець коричневого кольору, ІD-паспорт на імя ОСОБА_4 ; банківську картку «Ощадбанк», військовий квиток НОМЕР_2 на імя ОСОБА_4 .
На теперішній час вказані речі мають значення речового доказу по вказаному кримінальному провадженню та в подальшому з вказаними об'єктами буде проведено комплекс судової експертиз, висновки яких також матимуть доказове значення по вказаному кримінальному провадженню.
На стадії досудового розслідування виникла необхідність у накладанні арешту на наступне майно: куртку зимову темно-синього кольору, кросівки чорні, кофту спортивну чорного кольору. Дані речі належать підозрюваному ОСОБА_4 ..
На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт на майно в рамках даного кримінального провадження, а саме на куртку зимову темно-синього кольору, кросівки чорні, кофту спортивну чорного кольору, які були вилучені під час затримання ОСОБА_4 , для використання їх як доказу, так як дані матеріальні об'єкти зберегли на собі сліди злочину, а також містять відомості, які можуть бути використані, як докази обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки необхідним є призначення судових експертиз по їх дослідженню.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, надав заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримує, просить його задовольнити.
У судове засідання власник вилученого майна не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, рішення ухвалити на розсуд суду.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксації судового процесу.
Враховуючи те, що неявка вищезазначених осіб у судове засідання не є перешкодою для розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання у їх відсутність, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, роз'яснивши, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Вивчивши матеріали клопотання, перевіривши надані в його обґрунтування докази, слідчий суддя доходить до наступного висновку.
В провадженні СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025170030006925 від 03.05.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
03.02.2026 в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 . В рамках затримання було проведено обшук особи ОСОБА_4 в присутності двох понятих, в ході якого було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 150 грн.; куртку зимову темно-синього кольору; кросівки чорні; кофту спортивну чорного кольору; гаманець коричневого кольору, ІD-паспорт на ім'я ОСОБА_4 ; банківську картку «Ощадбанк», військовий квиток НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 .
Постановою слідчого від 03.02.2026 майно, вилучене 03.02.2026 в ході проведення затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
В порядку ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якогопрямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернутоособі, у якої його було вилучено. Обшук ОСОБА_4 проведено 03.02.2026 року, клопотання слідчого про арешт майна надійшло до суду 04.02.2026, а відтак слідчим дотримано строки подання клопотання про арешт майна.
Клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпеченняцивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінностіта інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховано вимоги ст. 173 КПК України, а саме правові підстави для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та необхідність накладення арешту на майно, яке було вилучено 03 лютого 2026 року під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме куртку зимову темно-синього кольору; кросівки чорні; кофту спортивну чорного кольору.
Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030006925, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 травня 2025 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на майно в рамках даного кримінального провадження, а саме на - куртку зимову темно-синього кольору, кросівки чорні, кофту спортивну чорного кольору, які були вилучені під час затримання ОСОБА_4 , для використання їх як доказу, так як дані матеріальні об'єкти зберегли на собі сліди злочину, а також містять відомості, які можуть бути використані, як докази обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки необхідним є призначення судових експертиз по їх дослідженню.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1