Єдиний унікальний номер 621/457/25
Номер провадження 22-ц/818/1242/26
12 лютого 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача адвокатів Григоренко Ю. Є., Горошко Т. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» на окрему ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2025 року в складі судді Овдієнко В.В. по справі № 621/457/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про визнання недійсним акта недопуску персоналу AT "Харківобленерго" Зміївського РРЕ до електроустановки споживача; про визнання незаконним відключення електропостачання Зміївським РРЕ AT "Харківобленерго" до домоволодіння; про зобов'язання відповідача негайно відновити електропостачання; стягнення збитків; визнання незаконним та скасування повідомлення про припинення розподілу електричної енергії; про зобов'язання укласти з позивачем індивідуальний у паперовій формі договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, відмінний від типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року, -
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго»), в якому, з урахуванням уточнень, просила:
- визнати "Акт недопуску персоналу AT "Харківобленерго" Зміївського РРЕ до електроустановки споживача" від 24 січня 2025 року недійсним;
- визнати незаконним відключення електропостачання Зміївським РРЕ AT "Харківобленерго" до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як таке, що здійснене без належних правових підстав та з порушенням її прав як людини;
- визнати за нею статус людини, як самовизначеної істоти, наділеної природними правами, що не є виключно "фізичною особою" у значенні, визначеному чинним законодавством;
- прийняти її волевиявлення, як свідомий правовий акт, що спростовує презумпцію її автоматичного включення до категорії "фізичних осіб" шляхом засвідчення справжності її підпису на Афідевіті особистості (аркуші справи 117-121), який є її офіційним актом самовизначення;
- зобов'язати відповідача Зміївський РРЕ AT "Харківобленерго" негайно відновити електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з Зміївського РРЕ AT "Харківобленерго" на користь позивача понесені збитки у розмірі 34239 грн 20 коп.;
- визнати незаконним та скасувати повідомлення про припинення розподілу електричної енергії 56 РРЕ/34-191 від 30 січня 2025 року;
- до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України) зобов'язати AT "Харківобленерго" укласти з нею індивідуальний у паперовій формі договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, відмінний від типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14 липня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду.
13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подала клопотання, в якому просила постановити окрему ухвалу суду щодо виконання АТ "Харківобленерго" абзацу 4 пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312.
Окремою ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 - задоволено.
Зобов'язано відповідача АТ «Харківобленерго» на виконання вимог абзацу 4 пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року (з наступними змінами), на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил відновити електропостачання за адресою: АДРЕСА_2 .
Зобов'язано відповідача АТ «Харківобленерго» в строк до 20 жовтня 2025 року надати відповідь щодо виконання окремої ухвали суду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем не дотримано положення чинного законодавства щодо заборони припинення електропостачання та відновлення електропостачання передбачене на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем будь-яких вимог вказаних Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами. Наявність у провадженні суду цієї справи є підставою для відновлення електропостачання, що відповідачем самостійно після відкриття провадження у справі не виконане, у зв'язку з чим наявні підстави для постановлення окремої ухвали.
Заявник обґрунтувала необхідність постановлення окремої ухвали, оскільки на цей час в суді перебуває на розгляді справа щодо вирішення спірного питання про порушення споживачем ОСОБА_1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.
На вказане судове рішення 29 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» АТ «Харківобленерго» подано апеляційну скаргу, в якій товариство просило скасувати вказане судове рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково застосовано положення п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії до спірних правовідносин. Вказувало, що вимога щодо відновлення підключення до електромережі на час вирішення судового спору, на підставі цієї норми, не може бути висунута, оскільки електропостачання припинено не у зв'язку з наявністю заборгованості.
При недопуску до вузлів обліку та засобів вимірювальної техніки спричиненим умисними діями або бездіяльністю користувача системи (споживача), такий факт фіксується актом про недопуск до вузла обліку.
Вказаний Акт є підставою для припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії користувачу системи у порядку, визначеному пунктом 7.5 розділу VІІ Правил роздрібного ринку та підпунктом 3 пункту 11.5.2 глави 11.5 розділу ХІ Кодексу системи розподілу.
На виконання вимог ККОЕЕ, у порядку пп. 4 пункту 7.3.4. розділу VІІ КСР, відповідно до пункту 11.5.2 глави 11.5 розділу XI КСР, у зв'язку із відсутністю доступу до засобу комерційного обліку та за наявності складеного Акту про недопуск від 24 січня 2025 року і не одноразового повідомлення Споживачки про необхідність надання доступу до засобу комерційного обліку (листами від 21 жовтня 2024 року і від 10 січня 2025 року), а також про припинення розподілу електричної енергії у зв'язку із недопуском до електроустановки (лист від 30 січня 2025 року ), Оператор системи розподілу АТ “Харківобленерго» 12 лютого 2025 року виконав відключення ОСОБА_1 від електромережі.
ОСОБА_1 не погодилась з діями АТ “Харківобленерго» щодо відключення її електроустановки від електромережі та звернулась до Зміївського районного суду Харківської області з позовними вимогами до АТ “Харківобленерго» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
У випадку недопущення посадових осіб ОСР до електроустановок користувача та/ або до розрахункових засобів обліку електричної енергії, відповідно до п.11.5.8 КСР, ОСР має надати попередження про обмеження/припинення розподілу електричної енергії користувачу (окрім планових перерв) після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій не менше ніж за 5 робочих днів до запланованої дати обмеження/припинення розподілу електричної енергії. При цьому в попередженні мають бути зазначені підстави, дата та час, з якого розподіл електричної енергії буде припинено/обмежено.
Так, якщо відключення Користувача від електромережі, має відбутись за наявність боргу зі сплати за спожиті послуги з розподілу електроенергії, то відповідно до п. 11.5.13 КСР, у разі звернення такого Користувача до суду саме з цих підстав, відключення об'єкта Користувача не здійснюється, за умови надання ним Користувачу копії позовної заяви зареєстрованої в канцелярії суду. Водночас, вказана норма не розповсюджується на випадки наявності судових спорів, які виникли у зв'язку із судовим оскарженням Користувачами відключень їх електроустановок, з інших підстав, зокрема і з підстави недопуску уповноважених посадових осіб ОСР до електроустановки Користувача, що регулюється п.11.5.8 та п.11.5.23 КСР.
Також, Товариство посилалось на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2025 року по справі № 922/3346/24 та від 06 травня 2024 року по справі № 922/5196/23.
Вказувало, що відповідно до вказаних висновків АТ "Харківобленерго" є оператором системи розподілу і не є суб'єктом постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його. Тому вжиття заявлених позивачем заходів не може скеровуватися до відповідача.
31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подано пояснення, в якому просила відмовити у відкритті провадження за вимогами АТ “Харківобленерго», оскарження окремої ухвали перешкоджає подальшому розгляду справи та призводить до затягування розгляду спору.
Вказувала, що нею не здійснювались дії щодо перешкоджання доступу до засобу комерційного обліку. Зазначала про ймовірність спору щодо винесення електролічильника за межі будинку.
Заслухавши суддю-доповідача, представників АТ "Харківобленерго» адвокатів Григоренко Ю. Є., Горошко Т. М., які підтримали апеляційну скаргу, позивачку ОСОБА_1 , яка проти скарги заперечувала, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Згідно з частиною першою статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.
Згідно з частиною першою статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Частиною п'ятою статті 262 ЦПК України встановлено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення приписів нормативно-правових актів або недоліки у роботі державного органу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 800/500/16 (провадження № 11-1156заі18) зауважено, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц, провадження № 14-577цс19).
За п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року (далі - Правила) припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі: заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником; недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
За п. 7.11 Правил на період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, припинення електроживлення об'єкта такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови надання споживачем стороні-ініціатору припинення електроживлення до дня відключення його об'єкта відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електроживлення.
Відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених у пунктах 7.5 та/або 7.6 цього розділу, здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу, протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації (п. 7.12 Правил).
Сторонами не заперечується, що між ними існує спір щодо правомірності Акту недопуску персоналу AT "Харківобленерго" Зміївського РРЕ до електроустановки споживача" від 24 січня 2025 року, а також відключення електропостачання Зміївським РРЕ AT "Харківобленерго" до домоволодіння позивачки.
У запереченнях проти позову АТ “Харківобленерго» вказувало, що у відповідності до пп. 12 п. 5.5.5 частини V Правил - споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати доступ представникам оператора системи до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки) і електроустановок та електропроводки. У разі недопуску до вузлів обліку та ЗВТ спричинений діями або бездіяльністю користувача системи, такий факт фіксується відповідним актом.
ОСОБА_1 неодноразово повідомлялась про необхідність надання доступу, але такі повідомлення залишені без належного реагування.
30 січня 2025 року засобами поштового зв'язку споживачу було направлено акт про не допуску персоналу АТ “Харківобленерго» до електроустановки споживача № 34 від 24 січня 2025 року та повідомлення про припинення послуги з розподілу електричної енергії. Враховуючи приписи Правил та не реагування Позивача на листи, послуга електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 була припинена 12 лютого 2024 року.
Вказані дії оскаржені у судовому порядку, проте електропостачання на час вирішення спору до вказаного домоволодіння не поновлено, що не заперечувалось АТ “Харківобленерго».
За клопотанням ОСОБА_1 окремою ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2025 року зобов'язано АТ «Харківобленерго» на виконання вимог абзацу 4 пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року (з наступними змінами), на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил відновити електропостачання за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказана ухвала виконана 16 жовтня 2025 року.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою АТ “Харківобленерго» посилалось на відсутність підстав для застосування п. 7.11 Правил, оскільки відключення Користувача від електромережі було здійснено не внаслідок наявності боргу зі сплати за спожиті послуги з розподілу електроенергії, а з підстав недопуску уповноважених посадових осіб ОСР до електроустановки Користувача.
Між тим, як вбачається зі змісту п. 7.11 Правил законом передбачено заборону припинення електроживлення споживача на період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів без зазначення пункту, на підставі якого було проведено таке відключення.
Отже, вимогами вказаної норми передбачено необхідність відновлення постачання електроенергії й у разі порушення інших вимог Правил, а не тільки у разі наявності заборгованості.
Виходячи з наведеного, у ОСОБА_1 були законні очікування на відновлення електропостачання після початку судового розгляду, проте в порушення вимог чинного законодавства АТ “Харківобленерго», будучи обізнаним про наявність справи у суді, вимоги п. 7.11 Правил дотримано не було, що свідчить про порушення останнім вимог чинного законодавства.
Висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2025 року по справі № 922/3346/24 та від 06 травня 2024 року по справі № 922/5196/23, на які посилається АТ «Харківобленерго» в обґрунтування апеляційної скарги, не є релевантними до спірних правовідносин.
Вказані судові спори стосуються спорів щодо застосування відповідного тарифу відносно договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії, що спричинило завищення вартості послуг з розподілу електричної енергії, та, відповідно подальшого перерахунку заборгованості.
Також, Верховний Суд у постанові від 06 травня 2024 року по справі № 922/5196/23 виснував, що АТ «Харківобленерго» не є суб'єктом електропостачання та враховуючи, що позивач у своєму позові в межах цієї справи порушує питання щодо правомірності/неправомірності дій суб'єкта, який є оператором системи розподілу, а не порушення споживачем ПРРЕЕ та/або умов договорів, то положення п. 7.11 ПРРЕЕ не можуть бути застосовані у даному випадку.
Між тим, сторонами не заперечується, що підставою для відключення було порушення споживачем правил ПРРЕЕ щодо допуску до вузлів обліку та засобів вимірювальної техніки та правомірність відключення оскаржується позивачкою, а тому відсутні підстави вважати, що положення п. 7.11 ПРРЕЕ не можуть бути застосовані у даному випадку.
Зважаючи, що спір виник не у зв'язку з наявністю заборгованості ОСОБА_1 перед електропостачальником (ТОВ «Харківенерго Збут») та обумовлен діями саме АТ «Харківобленерго» судова колегія погоджується с висновками суду першої інстанції про необхідність усунення вказаних порушень та постановлення окремої ухвали.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» залишити без задоволення.
Окрему ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 13 лютого 2026 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина