Ухвала від 13.02.2026 по справі 713/320/26

Справа № 713/320/26

Провадження №1-кс/713/56/26

УХВАЛА

іменем України

13.02.2026 м. Вижниця

Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретарки судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця клопотання прокурора Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026262060000044 від 04.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

УСТАНОВИВ:

04.02.2026 слідчий СВ Вижницького РВП ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026262060000044 від 04.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 05.02.2026 клопотання слідчого СВ Вижницького РВП клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12026262060000044 від 04.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - повернуто прокурору Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_5 для усунення недоліків, встановивши строк у 72 години для їх усунення.

Копію ухвали прокурор отримав 09.02.2026.

На виконання ухвали слідчого судді, 11.02.2026 прокурор Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_3 надіслала на поштову адресу суду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026262060000044 від 04.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України з усунутими недоліками.

У клопотанні вказувала, що проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №120262620600000044 від 04.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України про те, що 03.02.2026 на спеціальну лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 . Згідно повідомлення: 03.02.2026 близько 15.30 год. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 приїхав на транспортному засобі марки «Volkswagen» моделі «Tourаn», номерний знак НОМЕР_1 до місця проживання заявника, де вчинив із ним словесний конфлікт, в ході якого, тримаючи в руках гранату, яку останній незаконно придбав, носить без передбаченого законом дозволу, погрожував застосуванням заявникові. Після чого на вищевказаному транспортному засобі ОСОБА_7 поїхав з місця події, зберігаючи вказану гранату в транспортному засобі марки «Volkswagen» моделі «Tourаn», номерний знак НОМЕР_1 або місцю проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

03.02.2026 проведено огляд місця події за адресою: Чернівецька область, Вижницький район, с. Мілієве, вул. Шевченка, 6, біля магазину «Тано», під час якого виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Tourаn», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У присутності понятих транспортний засіб було опечатано та за допомогою евакуатора переміщено на територію Вижницького РВП за адресою: м. Вижниця, вул. Р. Шухевича, 4, з метою забезпечення збереження речового доказу та подальшого проведення слідчих (розшукових) дій.

Невідкладність проведення огляду місця події та тимчасового вилучення транспортного засобу до внесення відомостей до ЄРДР обумовлювалася наявністю реальної та безпосередньої загрози життю і здоров'ю громадян, а також ризиком втрати або знищення речових доказів.

Зазначала, що на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Tourаn», реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що у ньому може зберігатися предмет, схожий на гранату, яким користувач транспортного засобу ОСОБА_7 погрожував ОСОБА_6 та на якому безпосередньо після висловлення погроз залишив місце події.

Накладення арешту на вказаний транспортний засіб є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів, недопущення їх втрати, пошкодження чи знищення, а також для забезпечення можливості подальшого проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема обшуку транспортного засобу на підставі ухвали слідчого судді, отримання якої потребує додаткового часу.

Просила накласти арешт на тимчасово вилучене майно, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження ним, а саме на: транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Touran», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 , який на даний час зберігається у Вижницькому РВП ГУНП в Чернівецькій області, що за адресою: м. Вижниця, вул. Р. Шухевича, 4.

У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилася. До початку судового засідання надала заяву, просила клопотання розглядати за її відсутності, клопотання підтримує повністю.

Також до початку судового розгляду надала до суду заяву, у якій вказала, що 13.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді від 11.02.2026 проведено обшук вказаного транспортного засобу, під час якого виявлено та вилучено пошкоджений предмет, зовні схожий на гранату (муляж) із маркуванням (UA.TR.072-P1-0004-2022». Інших речей та предметів не виявлено і не вилучено. У зв'язку з наведеним відпала необхідність у накладенні арешту на зазначений транспортний засіб.

Просила розглянути клопотання про арешт тимчасово вилученого майна без її участі.

У судове засідання власник тимчасово вилученого майна ОСОБА_8 не з'явилася, належно повідомлена про дату, час та місце розгляду клопотання. Причини неявки не повідомила.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Слідчим суддею установлено, що 04.02.2026 до ЄРДР за №12026262060000044 внесено відомості про кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст.263 КК України.

Згідно відомостей: 03.02.2026 близько 15.30 год. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 приїхав на транспортному засобі марки «Volkswagen» моделі «Tourаn», номерний знак НОМЕР_1 до місця проживання заявника, де вчинив із ним словесний конфлікт, в ході якого, тримаючи в руках гранату, яку останній незаконно придбав, носить без передбаченого законом дозволу, погрожував застосуванням заявнику. Після чого на вищевказаному транспортному засобі ОСОБА_7 поїхав з місця події, при цьому зберігаючи вказану гранату в транспортному засобі марки «Volkswagen» моделі «Tourаn», номерний знак НОМЕР_1 або місцю проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

На обґрунтування викладених у клопотанні обставин прокурор додав копії документів: рапорту ЄО №1857 від 03.02.2026, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ЄО №1857 від 03.02.2026, письмових пояснень ОСОБА_9 від 03.02.2026, протоколу огляду місця події від 03.02.2026, постанови про визнання речових доказів та прилучення їх до кримінального провадження від 04.02.2026, протоколів допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 від 04.02.2026, довідки Вижницького РВП №7792-2026 від 04.02.2026 що інформації ІКС ІПНП на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та протоколу обшуку від 13.02.2026.

Згідно реєстраційної карти транспортного засобу марки «Volkswagen Tourаn», реєстраційний номер НОМЕР_1 , його власником відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 20.10.2022 значиться ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька с. Мілієве, Вижницького району, Чернівецької області.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1 ст.173 КПК України).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Оскільки процесуальний прокурор зазначає, що у арешті тимчасово вилученого майна відпала потреба, то відсутні правові підстави для задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Згідно ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.131, 132, 170, 172, 173, 214, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026262060000044 від 04.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - відмовити.

Транспортний засіб марки «Volkswagen Tourаn», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути власникові - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці с. Мілієве, Вижницького району, Чернівецької області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_11

Попередній документ
134048050
Наступний документ
134048052
Інформація про рішення:
№ рішення: 134048051
№ справи: 713/320/26
Дата рішення: 13.02.2026
Дата публікації: 16.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вижницький районний суд Чернівецької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (09.02.2026)
Дата надходження: 09.02.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПИЛИП'ЮК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
ПИЛИП'ЮК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ