Справа № 610/1256/24
провадження № 1-кп/632/40/26
/про продовження запобіжного заходу/
13 лютого 2026 року м. Златопіль
Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України, запобіжного заходу,
В провадженні Златопільського міськрайонного суду Харківської області перебуває вище згадане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України.
10.02.2026 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів, яке було підтримано прокурором в судовому засіданні з підстав, зазначених у клопотанні, т.я. строкдії запобіжного заходу закінчується 16.02.2026, а остання обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, а також у зв'язку із тим, що ризики, передбачені п.1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду та продовження вчинення інших кримінальних правопорушень протиоснов національної безпеки України не зменшилися та продовжують існувати, що виправдовує продовження запобіжного заходу.
На думку прокурора, застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить її належну процесуальну поведінку та запобігатиме ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, зазначила, що свої обов'язки виконує сумлінно.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію своєї підзахисної.
Суд, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику суду.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовується в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт, прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України, вручено 14.03.2024. Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 19.03.2024 до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово було продовжено.
Ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 19.12.2025 щодо обвинуваченої ОСОБА_4 було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, строк дії якого спливає 16.02.2026.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 цієї ж статті, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу, не відпали та продовжують існувати.
Запобіжний захід - домашній арешт, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченої, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, також виключає можливість ухилення обвинуваченої від явки до суду, яка вчасно з'являється на всі судові засідання у кримінальному провадженні за її обвинуваченням.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження такого ж запобіжного заходу із зазначенням продовження строку його дії на попередніх умовах раніше обраного домашнього арешту.
Керуючись ст. 177, 181, 194, 331, 371 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , на два місяці, тобто по 12 квітня 2026 року, включно.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
- прибувати за першою вимогою до суду у встановлений ним час;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Дозволити у будь-який час доби покидати місце мешкання у разі оголошення повітряної тривоги з метою збереження здоров'я та життя для прослідування в укриття.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_1