Справа № 216/9423/25
Провадження № 3/216/321/26
09 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Онопченко Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області (Дніпропетровський рибоохоронний патруль) про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85-1 КУпАП, -
09 листопада 2025 року ПДІ провідним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Новіковим В.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДП № 004222 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 85-1 КУпАП.
Зі змісту протоколу встановлено, що 09 листопада 2025 року о 12:00 годині у магазині «Фрекціон» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Миколаївське шосе, буд. 21, було виявлено ОСОБА_1 , яка здійснювала продаж заборонених пп. 1 п. 1 розділу ІV Правил любительського рибальства знарядь лову пасткового типу, а саме: раколовку, в кількості 1 штука, чим своїми діями порушила ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ».
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час, день та місце слухання справи повідомлялася належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, прийшов до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, диспозицією частини 1 статті 85-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) об'єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції.
Згідно з вимогами ст. ст. 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП визначено, що посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП покладає обов'язок на посадову особу при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз положень ст. ст. 254, 255, 256 КУпАП дає підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Так, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Згідно із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
З досліджених матеріалів справи встановлено, що на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 85-1 КУпАП не надано належних доказів, оскільки інкриміноване їй правопорушення ґрунтується лише на протоколі про адміністративне правопорушення. На думку суду, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, а наявний у матеріалах справи опис знарядь незаконного добування водних живих ресурсів, плавучих, транспортних засобів, зброї та боєприпасів, спеціальних документів, водних живих ресурсів не може бути беззаперечним доказом у даній справі, оскільки жодним чином не підтверджує обставини, що зазначені у протоколі.
У справах «Лучанінова протиУкраїни» від 09.06.2011, «Карелін проти росії» від 20.09.2016, Європейський суд з прав людини наголошував, що увипадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Наведені вище обставини ставлять під сумнів повноту й достовірність дійсних обставин інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, внаслідок чого оцінюються критично та не можуть бути визнані допустимими доказами в підтвердження її вини.
Сукупність наведених обставин свідчить про те, що за вказаних фактичних даних дійти беззаперечного висновку про наявність вини ОСОБА_1 неможливо, оскільки викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості в частині встановлення вини останньої не підтверджені належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, обов'язок щодо збирання яких покладається на працівників поліції, що виключає адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією, тому що відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на наведене вище, оцінивши зібрані в цій справі докази, приходжу до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85-1 КУпАП, а відтак і відсутність в її діянні складу такого адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 85-1, 245, 247, 251, 252, 266, 279, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 85-1 КУпАП - закрити за відсутністю складу в її діях адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В.Онопченко