Справа № 390/3501/25
Провадження № 2/390/2020/25
(заочне)
"12" лютого 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Бойко І.А.,
при секретарі - Погрібної А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кропивницький, в заочному порядку, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Обґрунтовуючи позов зазначив, що 07.07.2023 між ТОВ «ФК "ВІВА КАПІТАЛ"» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 1318844920170, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн. 01.05.2024 згідно умов договору факторингу № 01052024 ТОВ «ФК "ВІВА КАПІТАЛ"» відступило право вимоги за кредитним договором № 1318844920170 від 07.07.2023 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору у останнього виникла заборгованість на загальну суму 12000 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути із відповідача вказану суму боргу, а також судові витрати в сукупному розмірі 8422,40 грн, з яких 2422,40 грн - судовий збір, 6000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи без його участі та, у випадку неявки відповідача, ухвалити заочне рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку за зареєстрованою адресою проживання, причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши всі перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.07.2023 між ТОВ «ФК "ВІВА КАПІТАЛ"» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1318844920170, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 3000 грн на картку № НОМЕР_1 , строком на 120 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом.
З відповіді ТОВ «ФК "Контрактовий Дім"» № НОМЕР_2 від 25.12.2025 «ФК "ВІВА КАПІТАЛ"» перерахувало ОСОБА_1 3000 грн на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції 1261699536.
01.05.2024 між ТОВ «ФК "ВІВА КАПІТАЛ"» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 01052024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК "ВІВА КАПІТАЛ"» відступив ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до боржників, вказаних у додатку.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 01052024 від 01.05.2024 до вказаного договору позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1318844920170 від 07.07.2023 на суму 12000 грн, з яких 3000 грн - сума заборгованості за тілом, 9000 - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.509-510, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (ст.525, 625 ЦК України).
Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, що витікають з кредитних договорів, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Стаття ст.1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним Кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як встановлено матеріалами справи, у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору № 1318844920170 від 07.07.2023 виникла заборгованість на загальну суму 12000 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000 грн, заборгованість за відсотками - 9000 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу, що здійснив відповідач, суд виходить з вимог ст.ст.133, 137, 139, 141 ЦПК України, згідно яких такі витрати позивача, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно до задоволеної частини позову. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.2 ст.134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Зважаючи на задоволення позову судовий збір в сумі 2422,40 грн, який сплатив позивач підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В якості підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.01.2025 та детальний опис наданих послуг. В п.4.1 договору зазначено, що загальна вартість послуг визначається тарифами, визначеними в п.4.8, крім того у випадку прийняття судом позитивного рішення гонорар адвоката складає 6000 грн. Крім того за результатом надання правничих послуг сторони складають акти приймання-передачі, в яких визначаються перелік послуг, їх деталізація та вартість. З детального опису наданих послуг вбачається, що на виконання договору про надання правничої допомоги ТОВ «Діджи Фінанс» надані послугу вартістю 6000 грн, що включають в себе правовий аналіз обставин спірних правовідносин (1,5 год вартістю 2250 грн), складення позовної заяви (3 год вартістю 3000 грн), формування додатків до позовної заяви (1 год вартістю 750 грн).
Розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час, враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 3000 грн.
На підставі ст.509-510, 525-526, 530, 610, 625, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 81, 89, 133, 137 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1318844920170 від 07.07.2023 заборгованість на загальну суму 12000 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000 грн, заборгованість за відсотками - 9000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати у сумі 5422,40 грн, з них: 2422,40 грн - судовий збір, 3000 грн - витрати на правову допомогу.
У задоволенні відшкодування решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», вул.Симона Петлюри, 21/1, м.Бровари, Київської області, поштовий індекс 07406, код ЄДРПОУ 42649746;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя І.А. Бойко