Справа № 390/3278/25
Провадження № 3/390/920/25
"10" лютого 2026 р.Суддя Кропивницького районного суду Кіровоградської області Бойко І.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу серії ЕПР 1 № 533283 від 06.12.2025 ОСОБА_1 06.12.2025 о 14.24 год на автодорозі Т12-21, 2 км, керував транспортним засобом «Fiat Croma», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, мляве мовлення, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я - «КНП КОПЛ КОР» відмовився. У протоколі вказано, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві просив закрити справу відносно нього та зазначив, що 06.12.2025 був зупинений працівниками поліції, які запропонували пройти медичний огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння. Проходити огляд відмовився, оскільки поспішав на роботу. 08.12.2025 звернувся до медичного закладу та пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння, про що надав відповідну довідку.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження підлягає закриттю, виходячи з таких підстав.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суду надано наступні матеріали.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 533283 від 06.12.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відеозаписи з відео-реєстратора працівників поліції, які досліджено у судовому засіданні, де зафіксовано зупинку автомобіля «Fiat Croma», державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та подальшу його розмову з працівниками поліції. Під час перевірки особи ОСОБА_1 за базами даних було встановлено, що останній притягувався до відповідальності за ст.309 КК України та у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 спочатку погодився пройти такий огляд. Однак, після проведення поверхневої перевірки та повідомлення працівниками поліції, що після проходження медичного огляду його до автомобіля назад не привезуть, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду. При цьому, на відеозаписі зафіксовано, що поліцейський назвав лише одну ознаку наркотичного сп'яніння - зіниці ока не реагує на світло, і короткочасно посвітив ліхтариком телефону в очі ОСОБА_1 . Надалі поліцейські складають протокол.
Відповідно до п.2, п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (тобто, відповідно до п.3 цієї Інструкції, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння лише за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а саме: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як вбачається з відеозапису поліцейський під час спілкування з ОСОБА_1 назвав лише одну ознаку наркотичного сп'яніння - зіниці очей не реагуть на світло, при цьому посвітивши ліхтариком телефона в очі та повідомив, що зіниці очей не реагуть на світло. Однак, ознакою наркотичного сп'яніння є звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло. Крім того, таку ознаку наркотичного сп'яніння як тремтіння пальців рук ніхто не перевіряв .
Щодо зазначеної у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння - млява мова суд зазначає, що згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції така ознака відсутня.
Більше того, з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що під час спілкування з поліцейськими, ОСОБА_1 поводив себе адекватно, висловлював свої заперечення, чітко відповідав на питання та виконував всі вказівки поліцейского під час поверхневого огляду автомобіля.
Будь-яких інших доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суду не надано.
Окрім того, з долученої до матеріалів справи довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 319 від 08.12.2025 вважається, що у ОСОБА_1 відсутні протипоказання щодо керування транспортними засобами.
Таким чином, за результатами судового розгляду суд дійшов до переконання про відсутність належних і достатніх доказів для висновку про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з вказаними у протоколі ознанками наркотичного сп'ніння..
Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, викладені обставини свідчать про відсутність належних, допустимих і достатніх доказів, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.130,247,279, 280, 283 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.А. Бойко