Справа № 541/4692/25
Номер провадження 2/541/397/2026
іменем України
11 лютого 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Дністрян О.М.,
при секретарі Докуніній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Яковенко Г.М., звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Свій позов мотивувала тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 19 листопада 2011 року, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 483. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею і знаходяться на її утриманні. Останнім часом відповідач припинив активно цікавитись життям дітей і, як наслідок, їх виховання та утримання лягло виключно на її плечі. Адже матеріальну допомогу він також припинив надавати, хоча має таку можливість, так як працює в АТ «Укрзалізниця», має стабільну заробітну плату, крім того має у власності - автомобіль марки Citroen. Попри це, матеріальної допомоги на утримання дітей добровільно не надає, демонструючи байдужість до потреб власних дітей. Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини доходу відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дітей.
Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
30 грудня 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується з твердженнями позивачки про ухилення його від участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи. Протягом усього часу він підтримував дітей матеріально та морально, підтримував з ними постійний зв'язок, конфліктних ситуацій ані з дітьми, ані з позивачкою не мав. Зазначив, що регулярно надавав матеріальну допомогу на утримання дітей у межах своїх фінансових можливостей, зокрема, передавав грошові кошти позивачці; брав участь у придбанні одягу, взуття, продуктів харчування, ліків та інших необхідних речей для дітей; здійснював інші витрати, спрямовані безпосередньо на задоволення потреб дітей. Надання допомоги відбувалося як шляхом грошових передач, так і шляхом оплати конкретних витрат, що свідчить про відсутність умисного ухилення від виконання батьківських обов'язків. Заявлений позивачкою розмір аліментів у вигляді 1/3 частини всіх видів доходу не враховує реальних обставин його матеріального становища та фактичної участі у забезпеченні дітей. Враховуючи вищевикладене просив: відмовити у задоволенні позовних вимог у частині визначення аліментів у розмірі 1/3 частини доходу; визначити розмір аліментів у меншій частці або у твердій грошовій сумі.
Позивачка ОСОБА_1 до початку судового засідання подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , сповіщений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 19 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим повторно (а.с.6).
Сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно (а.с. 8, 9).
Як вбачається зі змісту довідок про реєстрацію місця проживання особи № 1872 від 02.08.2017 та №1877 від 09.12.2020, діти проживають разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10, а.с.10 зворотній бік)
Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ч.5 ст.183 СК України, той з батьків або інший законний представник дитини, разом з якими проживає дитина, має право звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).
Враховуючи встановлені судом обставини, матеріальний стан позивача і відповідача, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 03 грудня 2025 року, до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження розміру понесених позивачкою витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано квитанцію №02/12 від 02.12.2025 про прийняття коштів за надання правничої допомоги згідно договору №02/12 від 02.12.2025, зі змісту якої вбачається, що розмір гонорару сплачений адвокату становить 5000 грн.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України.
Таким чином, з відповідача підлягає до стягнення 5000,00 гривень витрат на правничу допомогу.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 180-182 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,76, 206, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 03 грудня 2025 року до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп..
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя: О. М. Дністрян