11 лютого 2026 року м. Київ
Справа № 759/9859/25
Провадження №22-ц/824/1830/2026
Резолютивна частина постанови оголошена 11 лютого 2026 року
Повний текст постанови складено 12 лютого 2026 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Желепи В.В.
сторони: позивач Комунальне підприємство виконавчого органу
Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2025 року, ухваленого у складі судді Шум Л.М.,-
У травні 2025 року КП «Київтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 7045,69 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1021,63 грн, три проценти річних у розмірі 246,12 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6153,17 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 892,21 грн, три процента річних у розмірі 214,94 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 20369,58 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2953,59 грн, три проценти річних у розмірі 711,54 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 31904,63 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 4626,17 грн, три проценти річних у розмірі 1114,48 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 30923,90 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 3604,99 грн, три проценти річних у розмірі 854,06 грн., пеня у розмірі 477,38 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 37896,50 грн.,інфляційну складову боргу у розмірі 4605,11 грн, три проценти річних у розмірі 1064,32 грн., пеня у розмірі 624,28 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1357,57 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 712,80 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 99,26 грн. та судовий збір.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 та у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла вказана заборгованість перед позивачем, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року відкрито по справі спрощене позовне провадження.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2025 рокупозов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що КП «Київтеплоенерго», взагалі не визначило правового статусу квартири та її власників/співвласників, що унеможливлює вирішення судом питання про стягнення заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води саме з відповідачами, як власниками вказаного майна.
Також, суд вважає, що позивачем Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» не доведені суми заборгованості за увесь період, що зазначений в довідках про розмір заборгованості.
Доводи позивача щодо розміру нарахованих сум заборгованості не підтверджені жодними належними доказами, а правових підстав приймати бездоказово позицію позивача як апріорі істинну тільки тому, що позивачем є КП «Київтеплоенерго», законом не встановлено і у суду таких повноважень немає.
Не погоджуючись з рішенням суду, КП «Київтеплоенерго» подалоапеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд дійшов помилкового висновку, що позивач не визначив правовий статус власників квартири, що унеможливлює стягнення боргу. Водночас, відповідно до ст. 9 Закону «Про житлово-комунальні послуги» зареєстровані у житлі особи є споживачами послуг і несуть солідарну відповідальність за оплату, тому відсутність документів про власність не може бути підставою для відмови у позові.
Суд безпідставно не врахував подані розрахунки заборгованості. В матеріалах справи наявні два розрахунки: довідковий за період до 01.05.2018 року та основний з 01.05.2018 року, що підтверджують регулярність нарахувань і оплат. Крім того, існує договір між КП «Київтеплоенерго» та КК «Центр комунального сервісу», що підтверджує правомірність виставлення рахунків.
Відповідачка зареєстрована та фактично проживає за адресою надання послуг, тому є належним споживачем. Обов'язок щодо оплати виникає щомісячно, незалежно від укладення письмового договору (ч. 1 ст. 9 Закону).
В судовому засіданні представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» Антончук А.О. підтримала доводи апеляційної скарги.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, судова повістка, яка надсилалася ОСОБА_1 , повернулася до апеляційного суду з відміткою "адресат відсутній", а відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За таких обставин, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Судом встановлено, що 11.10.2018 року між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з - централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 21 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго Святошинського району м. Києва». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, а отже з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Правовідносини з постачання фізичним особами централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.
Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ч.7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення ( з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання).
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона може запропонувати свої умови.
Відповідно до норм Цивільного Кодексу України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних пропозицій умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей, тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, договір вважається укладеним.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.
Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися).
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» зазначило, що 06 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 111(4511) воно опублікувало повідомлення про публічний договір (оферту) про надання КП «Київтеплоенерго» послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Правовідносини між сторонами регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин - у період нарахованої заборгованості) (далі - Правила № 630).
Указаний Закон містить визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За приписами статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого постачання холодної води та водовідведення.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Частина 7 статті 26 цього Закону визначає, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
За приписами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За приписами статті Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, пунктів 18, 20, 30 Правил, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно з статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
З 01 травня 2019 року набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Тарифи на комунальні послуги, які надаються позивачем, формуються відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (зі змінами внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 291 від 03 квітня 2019 року).
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Правовідносини з постачання фізичним особами централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.
Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ч.7 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання).
З матеріалів справи убачається, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12. 2017 № 1693 КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади м. Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
За розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у місті Києві здійснює КП «К Київтеплоенерго».
28.03.2018 в газеті «Хрещатик» № 34 (5085) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання КП «Київтеплоенерго», як виконавцем, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Повідомленням визначено, що відповідно до норм статті 634 ЦК України, договір приєднання вважається акцептованим усіма споживача, які у встановленому порядку не надали заперечення щодо умов цього договору.
Відповідно до пункту 1, 14 договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води згідно діючими нормативами, а споживач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплатити послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що зазначені договором. Розрахунковим періодом є календарний місяць, якщо інше не визначено договором. Оплата послуг щомісячна. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяця) на підставі розрахунків на оплату наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а. с. 18 - 19).
11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» було укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору (а. с. 17).
Згідно з пунктом 3.4.2 договору новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у додатку № 1 та/або додатку № 2 до договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором.
Приписи статей 205, 634, 641, 642, 714 ЦК України і частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчать про обов'язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17 зазначено, що надавач послуг опублікував в газеті у якості пропозиції (оферти) для підписання споживачами публічний договір про надання комунальних послуг, а тому з огляду на те, що відповідач протягом місяця з дня публікації не направив свою письмову відмову укласти договір, то він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача про укладення договору. При цьому Верховний Суд керувався тим, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Встановлено, що відповідачка від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялася (не відключалася).
Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачці платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживачка має здійснювати оплату рахунків.
Відповідно до частини третьої статті 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
З 01.05.2018 ПАТ «Київенерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання, про що було повідомлено на офіційному сайті ПАТ «Київенерго» та у газеті «Хрещатик» від 04.05. 2018 № 48 (5099) про припинення дії пропозиції (публічної оферти) мешканцям житлових будинків м. Києва щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню.
Виходячи з наведенного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що відступлення права вимоги відбулось 04.05.2018, та оскільки воно було опубліковано в загальному доступі, а саме газеті «Хрещатик», даний договір є загальновідомою обставиною та не потребує доказування.
Крім того, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Як зазначено вище, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався, в тому числі, на те, що позивачем не визначено правового статусу квартири та її власників/співвласників, що унеможливило вирішення питання про стягнення заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води саме з відповідачки .
Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що до позовної заяви додано Витяг з реєстру територіальної громади м. Києва, який підтверджує, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані такі особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,, ОСОБА_4 (а. с. 48).
Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку кредитор має право вимагати виконання зобов'язання як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, як повністю, так і частково. Отже, надавач послуг вправі обрати, до кого саме він звертається з вимогою про стягнення заборгованості, і наявність інших зареєстрованих осіб чи фактичних користувачів не обмежує цього права.
Наявність у квартирі інших зареєстрованих чи фактичних користувачів не звільняє відповідачку від відповідальності перед надавачем послуг, а питання подальшого розподілу витрат може бути вирішене нею самостійно шляхом пред'явлення регресних вимог.
Отже, між сторонами існують договірні правовідносини, які стали підставою для пред'явлення позову.
З матеріалів справи убачається, що внаслідок порушення вимог законодавства відповідачкою у сфері житлово-комунальних послуг, а саме не здійснення своєчасної оплати за спожиті послуги з централізованого опалення (ЦО) та централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ), а також за послуги з постачання теплової енергії (ТЕ) та гарячої води (ГВ), виникла заборгованість, яка за період з 01.05.2018 по 31.03.2025 становить 136 463,10 грн.
Колегія суддів відмічає, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405, яка набула чинності 30.12.2023, з 31.12.2023 року поновлено нарахування 3% річних та інфляційних втрат у випадку прострочення сплати комунальних послуг, у зв'язку з чим, позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені.
У підсумку, загальна сума позовних вимог, що підлягає стягненню, становить 159 473,92 грн, у тому числі інфляційні втрати, три відсотки річних та пеня у сумі 23 010,82 грн.
Колегія суддів перевірила розрахунки, надані позивачем, та дійшла висновку про їх правильність.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції порушив норми цивільного процесуального закону, відповідно до яких обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів, а також захист порушеного права особи, яка звернулася до суду.
За таких обставин, апеляційна скарга КП «Київтеплоенерго» підлягає задоволенню, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2025 року скасуванню, з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
Згідно з вимогами п. п. в) п. 4 ч.1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Оскільки наслідком апеляційного перегляду справи є задоволення апеляційної скарги КП «Київтеплоенерго» та як наслідок скасування судового рішення, з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у сумі 7 570,00 грн (за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 3028,00 грн та за подання апеляційної скарги в сумі 4 542,00 грн).
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення в сумі 7045,69 грн., інфляційну складову боргу у сумі 1021,63 грн, три проценти річних у сумі 246,12 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги централізованого гарячого водопостачання у сумі 6153,17 грн., інфляційну складову боргу у сумі 892,21 грн, три процента річних у сумі 214,94 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у сумі 20369,58 грн., інфляційну складову боргу у сумі 2953,59 грн, три проценти річних у сумі 711,54 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 31904,63 грн., інфляційну складову боргу у сумі 4626,17 грн, три проценти річних у розмірі 1114,48 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у сумі 30923,90 грн., інфляційну складову боргу у сумі 3604,99 грн, три проценти річних у сумі 854,06 грн., пеня у сумі 477,38 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у сумі 37896,50 грн., інфляційну складову боргу у сумі 4605,11 грн, три проценти річних у сумі 1064,32 грн., пеня у сумі 624,28 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у сумі 1357,57 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у сумі 712,80 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у сумі 99,26 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) судовий збір у сумі 7570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна