Єдиний унікальний номер 728/3357/25
Номер провадження 2/728/174/26
11 лютого 2026 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді - Сороколіта Є.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
розглянувши матеріали цивільної справи, розгляд якої здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором, -
до Бахмацького районного суду (далі також - Суд) 22.12.2025 через модуль ЄСІТС “Електронний Суд» звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі також - Позивач, ТОВ “ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»), представництво інтересів якого здійснює Усенко Михайло Ігорович, з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі також - Відповідач), за змістом якого Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за договором від 27.12.2021 № 98527314000 у загальному розмірі 6 791,33 грн, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 2 422 ,40 грн судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Ухвалою Суду від 14.01.2026 № 728/3357/25 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У подальшому 26.01.2026 Відповідачем подано заяву, за змістом якої останній просить закрити провадження у справі, у зв'язку з погашенням ним заборгованості після відкриття Судом провадження у справі.
Як на правову підставу посилається на положення пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України) зазначаючи, що між сторонами відсутній предмет спору, позаяк зобов'язання між сторонами припинилося у наслідок його належного виконання.
Вирішуючи порушене питання, перш за все Суд відмічає, що відповідно до частини тринадцятої статті 7 та частини п'ятої статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін здійснюється за наявними у такій справі матеріалами без проведення судового засідання, у зв'язку з чим, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Також Суд враховує, що пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
При цьому поняття “юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) до тлумачення поняття “спір про право». Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття “спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Відповідно, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а значить, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20).
Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, згідно з квитанцією до платіжної інструкції від 26.01.2026 № 33, яка є додатком до заяви Відповідача про закриття провадження у справі, на рахунок Позивача в АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» було перераховано грошові кошти в сумі 6 791,50 грн з призначенням платежу - “погашення кредиту за договором від 27.12.2021 № 98527314000», тобто у розмірі, що є більшим за предмет позовних вимог у цій справі.
Отже Суд висновує про наявність підстав для задоволення заяви Відповідача від 26.01.2026 № б/н про закриття провадження у цій справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Також Суд зауважує, що постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, він вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина друга статті 255 ЦПК України).
Суд нагадує, що згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з частиною другою статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У цьому контексті Суд робить висновок, що заяву Відповідача про закриття провадження у справі разом зі сплатою на користь Позивача грошових коштів у розмірі заявлених позовних вимог цілком можна розцінювати як визнання Відповідачем таких вимог, що було здійснено до початку розгляду цієї справи по суті.
При цьому Суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Зокрема, згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі також - Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнював 3 028,00 грн.
Згідно з платіжним дорученням АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 09.12.2025 № 38348 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір».
При цьому, згідно з частиною третьою статті 7 Закону № 3674-VІ у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Суд зазначає, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Пунктом 5 розділу I Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого Мін'юстом України 25.09.2013 за № 1650/24182, закріплено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету визначено, що суди є органами, що контролюють справляння надходжень бюджету за кодами бюджетної класифікації 22030100 “Судовий збір».
Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що сплачений судовий збір має бути частково компенсовано Відповідачем на користь Позивача, а саме - 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.), а частково - повернутий з державного бюджету у такому ж розмірі.
Щодо інших судових витрат, то за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою Позивачем долучено до матеріалів копію договору про надання правничої допомоги, заявку на надання юридичної допомоги та витяг з акта про надання юридичної допомоги.
Оцінюючи надані документи Суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу він має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічні посилання мають постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, додаткові постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19).
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема:
- час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;
- вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні;
- тривалість розгляду і складність справи тощо.
При цьому для Суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи останнє, Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанови КГС ВС від 24.04.2024 у справі № 922/3850/23, 11.04.2024 у справі № 910/11136/23, постанови КЦС ВС від 22.11.2023 року у справі № 220/571/21, від 20.06.2024 у справі № 760/11612/23).
Підсумовуючи наведене, враховуючи малозначність цієї справи, наявність доволі сталої судової практики щодо розгляду аналогічних питань, розгляд справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання, Суд вважає, що заява про стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню на суму 500,00 грн (п'ятсот гривень 00 коп.).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 49, 142, 255, 259-261, 263, 279 ЦПК України, Суд -
1. Заяву ОСОБА_1 від 26.01.2026 № б/н про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору - задовольнити у повному обсязі.
2. Закрити провадження у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 27.12.2021 № 98527314000 у загальному розмірі 6 791,33 грн.
Роз'яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП ) РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236) 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.) у рахунок відшкодування 50 (п'ятдесяти) відсотків сплаченого судового збору та 500,00 грн (п'ятсот гривень 00 коп.) у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги.
4. Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236) 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.) судового збору, сплаченого ним при поданні позовної заяви, відповідно до платіжної інструкції від 09.12.2025 № 38348.
Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Згідно з вимогами статті 261 ЦПК України ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня проголошення цієї ухвали.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.М. Сороколіт