Єдиний унікальний номер 728/2893/25
Номер провадження 2/728/64/26
11 лютого 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді - Сороколіта Є.М.
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
а також
позивача - не з'явися,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “СВЕА ФІНАНС» (бул. Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 11.11.2025 № 728/2893/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “СВЕА ФІНАНС» (далі також - Позивач, ТОВ “СВЕА ФІНАНС»), представництво інтересів якого здійснює Паладич Аліна Олександрівна, до ОСОБА_1 (далі також - Відповідач), за змістом якої Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором від 06.06.2024 № 4712945 у загальному розмірі 29 925,00 грн, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 2 422,40 грн судового збору.
2. У подальшому встановлено, що ухвала Суду від 11.11.2025 № 728/2893/25 разом з відповідними додатками повернулася неврученою Відповідачу, у зв'язку з чим вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено проведення судового засідання на 11.02.2026 о 09 год 00 хв, про що постановлено відповідну ухвалу Суду від 13.01.2026 № 728/2893/25.
3. У призначене судове засідання Позивач та Відповідач не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.
4. Водночас Позивач у поданій до Суду позовній заяві вказував, що у випадку його відсутності чи його представника у судовому засіданні, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
5. Відповідач ОСОБА_1 , був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, зокрема шляхом публікації оголошення про виклик на сайті Суду, у судове засідання повторно не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позовну заяву не подав.
6. Відповідно, за вищевказаних фактичних обставин Суд вважає за можливе постановити ухвалу про заочний розгляд справи на підставі вимог статті 281 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України).
7. Окрім того, у зв'язку з не явкою усіх учасників справи у призначене судове засідання, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Позиції учасників справи.
8. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 06.06.2024 між TOB “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі також - Товариство, Первісний кредитор або Клієнт) та Відповідачем укладено договір № 4712945 про надання коштів на умовах споживчого кредитування (далі також - Договір), за умовами якого кредитор надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн зі строком кредитування у 350 днів та стандартною процентною ставкою у 1,50% на день.
9. У подальшому також 06.06.2024 Відповідачем було підписано Додатковий договір до Договору № 4712945 (далі також - Додатковий договір), за умовами якого кредитор додатково надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 3 000,00грн з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Стандартна процентна ставка 10666,09% річних (або 1,498% в день).
10. Договори підписані електронним підписом Відповідача, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора у порядку визначеному статтею 12 Закону України “Про електронну комерцію».
11. Згідно з Договором, а саме пунктом 1.2, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
12. Також TOB “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Позивач уклали договір факторингу від 24.01.2025 № 01.02-02/25, за змістом якого Клієнт відступив право вимоги до Відповідача на користь Позивача, з урахуванням Реєстру боржників та розрахунку заборгованості за Договором від 06.06.2024 № 4712945, з урахуванням умов Додаткового договору, на загальну суму 29 925,00 грн, яка складається з: 6 000,00 грн заборгованості за основним боргом, 20 925,00 грн розмір заборгованості за нарахованими процентами та 3 000,00 грн неустойки (пені).
13. Позивач наголошує, що свої зобов'язання за Договором Відповідач у повному обсязі не виконав ні перед ним, ні перед Первісним кредитором, що є підставою для звернення до Суду за захистом його порушеного права.
14. Як на правову підставу своїх вимог посилався на статті 536, 610, 629, 625, 1048, 1049, 1054, 1077 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) а також на положення Закону України “Про електронні довірчі послуги» та Закону України “Про електронну комерцію».
15.Окрім того, просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
16. Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що останній відзив на позов не подав, правом надати Суду пояснення та докази не скористався, не спростував доводи Позивача щодо обґрунтованості його позовних вимог та розрахунку вищевказаних сум, які Позивач просить стягнути.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
17. Між TOB “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем 06.06.2024 укладено договір № 4712945 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документа за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Вебсайт або мобільний за стосунок “Credit7» (а.с. 6-15)
18. Також 06.06.2024 між Первісним кредитором та Відповідачем укладено додатковий договір до договору № 4712945-Т1 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документа за допомогою ІТС TOB “ЛІНЕУРА УКРАЇНА», доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний за стосунок “Credit7» (а.с. 16-17).
19. Відповідач електронним підписом підписав Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) (а.с. 15 зворот, 18, 19-24).
20. На умовах встановлених Договором (з урахуванням додаткового договору) TOB “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язалося надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
21. За взаємною згодою, сторони погодили такі умови: згідно з пунктом 1.2. Договору, з урахуванням Додаткового договору, сума кредиту 6 000,00 грн, згідно із пунктом 1.3. Договору - строк кредиту 350 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів, згідно з пунктом 1.4. Договору, в редакції Додаткового договору, стандартна процентна ставка становить 10666,09 процентів річних.
22. На підставі погоджених умов, викладених в пункті 2.1. Договору, TOB “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало кредит шляхом перерахування у безготівковій формі коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
23. Відповідно до зазначених вище умов Договору, Первісний кредитор свої зобов'язання перед Відповідачем виконав та надав йому кредит у загальній сумі 6 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується копіями довідки платіжного провайдера ТОВ “УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (а.с. 38,39).
24. Згідно з пунктом 3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.
25. Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 Договору.
26. Відповідно до пункту 4.1. Договору, повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в пункті 4.3. Договору.
27. За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором від 06.06.2024 № 4712945 у період з 06.06.2024 по 24.01.2025 включно Первісним кредитором нараховані проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 20 925,00 грн, а також - 3 000,00 грн штрафних санкцій (а.с. 34-37).
28. У подальшому Первісний кредитор та Позивач уклали договір факторингу від 01.02.2025 № 01.02-02/25, відповідно до умов якого Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до низки осіб, які є боржниками TOB “ЛІНЕУРА УКРАЇНА», в тому числі, і до ОСОБА_1 за договором від 06.06.2024 № 4712945 (а.с. 40-47).
29. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 01.02.2025 № 01.02./25 та розрахунку заборгованості за договором від 06.06.2024 № 4712945 загальна сума заборгованості Відповідача, яка передається Клієнтом Позивачу становить 29 925,00 грн , із яких: 6 000,00 грн заборгованість за основним боргом (сумою кредиту); 20 925,00 грн заборгованість за процентами та 3 000,00 грн штрафні санкції (а.с. 34-37,52-54).
30. Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статутом підтверджується, що ТОВ “СВЕА ФІНАНС» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на провадження господарської діяльності з наданням фінансових послуг (а.с. 57-65).
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
31. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
32. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
33. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
34. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими Суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
35. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
36. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
37. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
38. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
39. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
40. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
41. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
42. Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
43. Також у статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
44. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
45. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
46. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України “Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VІІІ (далі також - Закон № 675).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 675 електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону № 675).
47. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону № 675).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675 у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
48. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
49. Стаття 12 Закону № 675 визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону № 675, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
50. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 13 Закону № 675 Розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України “Про платіжні послуги», “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
51. Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 675 продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.
52. У силу положень частини другої статті 41, статті 49 Закону № 675 передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.
53. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд вважає доведеним факт укладення між TOB “ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.06.2024 № 4712945 і Додаткового договору до нього та його належне виконання зі сторони Первісного кредитора.
54. Суд зауважує, що укладеним договором сторони узгодили як розмір кредиту, що надається, так і строк кредитування, який становить 350 днів, та порядок нарахування плати за користування кредитними коштами.
55. При цьому Відповідачем не спростовано позицію Позивача щодо відсутності повного чи часткового погашення основної заборгованості за кредитом.
56. Відповідно, розмір процентів, який підлягає сплаті боржником за користування коштами протягом узгодженого періоду кредитування і перерахований Судом, становить 20 925,00 грн станом на 24.01.2025.
57. Оцінюючи подальший перехід права вимоги Суд наголошує на такому.
58. Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
59. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
60. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
61. Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
62. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
63. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
64. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 “Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231», передбачено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
65. Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Діюче законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.
66. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.
67. Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги, за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
68. При цьому, Суд враховує, що згідно із загальними принципами цивільного права, ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
69. Відповідно щодо заявлених вимог про стягнення пені на підставі положень статті 549 ЦК України, то Суд наголошує, що з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
70. Згідно з Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнний стан, який триває і на час розгляду цієї справи.
71. Тобто, Суд приходить до висновку, що Первісним кредитором не могло бути нараховано за Договором від 06.06.2024 № 4712945 та у подальшому передано Позивачу неустойку (пеню) у розмірі 3 000,00 грн, пов'язану з невиконанням грошового зобов'язання, і, відповідно, знаходить безпідставним заявлення Позивачем позовних вимог щодо її стягнення та відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.
72. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням досліджених доказів і їх правової оцінки кожного окремо та у взаємозв'язку, Суд констатує, що, на його переконання, до Позивача перейшло право вимоги на суму 26 925,00 грн (двадцять шість тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень 00 коп.), яка складається з 6 000,00 грн (шести тисяч гривень 00 коп) основної заборгованості та 20 925,00 грн (двадцяти тисяч дев'ятсот двадцяти п'яти гривень 00 коп.) заборгованості за нарахованими процентами за період з 06.06.2024 по 24.01.2025, які підлягають стягненню з Відповідача.
V. Розподіл судових витрат.
73. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
74. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
75. При цьому Суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
76. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі також - Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
77. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
78. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнював 3 028,00 грн.
79. Згідно з копією платіжної інструкції АТ “ОТП БАНК» від 28.10.2025 № 44 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір».
80. Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем на користь Позивача частково, у відповідній пропорції до задоволеної частки позовних вимог, а саме - 2 179,43 грн (дві тисячі сто сімдесят дев'ять гривень 43 коп.).
81. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України Суд, -
1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
2. Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “СВЕА ФІНАНС» (бул. Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за кредитним договором від 06.06.2024 № 4712945 у загальному розмірі 26 925,00 грн (двадцять шість тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень 00 коп.), яка складається з 6 000,00 грн (шести тисяч гривень 00 коп) основної заборгованості та 20 925,00 грн (двадцяти тисяч дев'ятсот двадцяти п'яти гривень 00 коп.) заборгованості за нарахованими процентами за період з 06.06.2024 по 24.01.2025.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “СВЕА ФІНАНС» (бул. Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 37616221) 2 179,43 грн (дві тисячі сто сімдесят дев'ять гривень 43 коп.) в якості відшкодування сплаченого судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “СВЕА ФІНАНС», адреса місцезнаходження: бул. Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, індекс 03124, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Є.М. Сороколіт