12 лютого 2026 року
м. Черкаси
Справа № 711/9558/24
Провадження № 22-ц/821/182/26
Категорія: 351000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря -Кукушкіної А. О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування м. Черкаси, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Колотило Людмили Михайлівни на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 жовтня 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересовані особи: Виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування м. Черкаси, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 ,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Колотило Л. М. звернулася до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановлення опіки та призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 .
Заяву мотивувала тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_1 .
Відповідно до акту МСЕК від 01.02.2011 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи безтерміново.
Згідно висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 393 від 10.10.2024 ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Також, вона постійно спостерігається лікарем-психіатром медичного закладу.
Внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу, ОСОБА_2 не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги та контролю.
ОСОБА_2 на праві власності належить нерухоме майно, вона отримує пенсію по інвалідності, має банківський рахунок. Однак, враховуючи її психічний стан, вона не може самостійно представляти себе у відповідних органах і установах, самостійно вести свої справи, узв'язку з чим, виникла необхідність звернення до суду з заявою про призначення ОСОБА_1 опікуном.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.10.2025 заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною визначено два роки.
В іншій частині відмовлено.
Виконавчому комітету Черкаської міської ради як органу опіки та піклування м. Черкаси, відповідно до положень ст. 65 ЦК України, до встановлення опіки і призначення опікуна, здійснити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про результати виконання судового рішення в цій частині повідомити суд у строк до 10 грудня 2025 року.
Черкаській філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» компенсовано за рахунок держави судові витрати - витрати пов'язані із проведенням експертизи у розмірі 6921,96 грн.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні підтвердження доводів заявника та висновки/обставини, що містяться у поданні, про те, що матір ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та їхня рідна сестра перебувають за кордоном.
Також, суд зазначив, що не є належними та допустимими доказами копії заяв, складених від імені ОСОБА_3 від 20.07.2025 та ОСОБА_4 від 20.07.2025, на які мається посилання у поданні, про те, що вони не можуть виконувати обов'язки опікуна відносно ОСОБА_2 , бо перебувають за кордоном і не заперечують, щоб такі обов'язки виконував ОСОБА_1 .
Так, під час судового засідання, представником заінтересованої особи було повідомлено, що безпосередньо уповноважена особа органу опіки та піклування не відбирала ці заяви від вказаних осіб, бо ці заяви (фотокопії) надійшли через месенджер без електронного цифрового підпису, тобто фактично на час складання таких заяв не було встановлено осіб, які їх надіслали.
Незважаючи на наявність свідоцтв про смерть ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), підстав вважати, що це діти ОСОБА_2 , у суду першої інстанції не було, оскільки не підтверджені родинні зв'язки цих осіб.
На думку суду, подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном без доведення умов про те, що між ним та ОСОБА_2 склалися особисті приязні взаємини, що забезпечить належний догляд підопічній, - не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому порядку. Сам по собі факт перебування їх у родинних відносинах, не свідчить про наявність приязних, довірливих стосунків.
Крім того, органом опіки та піклування під час здійснення відповідної перевірки заяви ОСОБА_1 не була дана оцінка поведінки ОСОБА_1 та даним, які його характеризують, зокрема, стосовно факту притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП під час судового провадження по цій цивільній справі, про що учасникам справи було відомо; відсутні докази стосовно його матеріального та фінансового стану, оскільки з пояснень ОСОБА_1 , які були надані ним в судовому засіданні, до моменту його мобілізації, він не працював, з яких доходів він жив, харчувався та забезпечував себе всім необхідним, він не довів, а тому є ризики вважати, що він зможе використовувати пенсійні виплати, належні ОСОБА_2 , у своїх інтересах; відсутні характеристики з місця його проживання тощо.
Також, на думку суду, не є доведеними обставинами, що інші особи (матір, сестра) не можуть здійснювати опіку над ОСОБА_2 . Також немає доказів про те, що матір та рідна сестра ОСОБА_2 відмовилися від її опікунства.
За результатами розгляду справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , а саме, задовольнив вимоги щодо визнання ОСОБА_2 недієздатною.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погоджуючись із рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Колотило Л. М. подала апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду винесеним із порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених вимог заяви та постановити нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що в матеріалах справи наявні належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 постійно знаходилася під контролем свого брата ОСОБА_1 . Вони завжди проживали в одному будинку, заявник готував їжу, порався по господарству, прав білизну, прибирав у будинку, купував їжу та ліки. Матір та інша рідна сестра перебувають за кордоном. Згоди бути опікуном ОСОБА_2 не надали. Інші члени сім'ї, які б виявили бажання бути опікуном, відсутні. Скарг з приводу неприязних стосунків чи виявлення негативних фактів під час спільного проживання заявника та його сестри ОСОБА_2 від сусідів чи інших осіб не надходило.
Вказує, що сам факт перебування ОСОБА_1 на військовій службі в ЗСУ не може слугувати підставою для відмови у призначенні його опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою.
Відзив на апеляційну скаргу
18.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення першої інстанції від 01.10.2025 залишити без змін.
Зазначає, що орган опіки та піклування не дослідив матеріальний та фінансовий стан заявника. Під час розгляду справи у судовому засіданні було встановлено із пояснень заявника, що до моменту його мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, він не працював. Підтвердити джерело своїх доходів з яких він жив, харчувався та забезпечував себе всім необхідним, він не зміг.
Вказує, що сам по собі той факт, що лише ОСОБА_1 звернувся до виконкому міськради, як органу опіки та піклування, про призначення його опікуном його сестри ОСОБА_2 , не свідчить про те, що таке призначення буде якнайкраще відповідати інтересам останньої, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Чернявського А. Л. 18.12.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, а оскаржуване рішення суду в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
Вважає правильними доводи апеляційної скарги про те, що сам факт перебування ОСОБА_1 на військовій службі в Збройних Силах України не може слугувати підставою для відмови у призначенні його опікуном.
Інших підстав, які б могли перешкодити ОСОБА_1 бути опікуном ОСОБА_7 та здійснювати догляд за нею, судом першої інстанції не наведено.
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 та її представника адвоката Чернявського А. Л., представника Міністерства оборони України Калюжного О. П., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_8 є сестрою ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 10.12.1974 та серії НОМЕР_3 від 18.03.1988. Даними свідоцтвами підтверджується, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_11 та ОСОБА_1 (а.с. 7-8 т. 1).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сестрою ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 235 т. 1).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 01.02.2011, серії 10 ААА № 253935, ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності за загальним захворюванням, безтерміново. У розділі довідки - висновок про умови та характер праці зазначено «Працепристосування» (а.с. 10 т. 1).
Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу КП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» № 393 від 10.10.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалід 2 групи внаслідок психічного розладу, потребує постійного стороннього догляду. За рівнем обмеження життєдіяльності: обмеження самообслуговування, обмеження здатності контролювати свою поведінку. Висновок дійсний до 10.04.2025 (а.с. 11 т. 1).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_9 , який є батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції складений відповідний актовий запис № 2472 (а.с. 227 т. 1).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 380826805 від 30.05.2024 та копії свідоцтва про спадщину серії НТА 849986 від 13.05.2024, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кам'янецьким В. В., спадкоємцями ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є: дружина ОСОБА_10 , дочка ОСОБА_3 , син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 , які мають на праві власності нерухоме майно (у відповідних частках), що за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-14 т. 1).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 18.07.1998 зареєстровані за однією адресою місця проживання, а саме АДРЕСА_1 , що підтверджується даними витягів з реєстру територіальної громади № 2021/013875420 від 15.11.2024 та № 2024/013301117 від 04.11.2024 (а.с. 4, 6 т. 1).
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.03.2020 у справі № 711/9605/19 шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18.01.1992 в Московському відділі ЗАГСу у м. Харкова, актовий запис № 113, розірваний. Дане рішення суду набрало законної сили 07.08.2020 (а.с. 9 т. 1).
Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», виданого Департаментом інформатизації МВС України, станом на 19.06.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 16 т. 1).
За медичною довідкою Другого Черкаського міського центру первинної медико-санітарної допомоги про стан здоров'я майбутнього опікуна, піклувальника у ОСОБА_1 протипоказів до опікунства немає. На обліку «Д» ОСОБА_1 не перебуває (а.с. 17 т. 1).
Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2025 № 61 старший солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 08.07.2025 по теперішній час (а.с. 99 т. 1).
На виконання ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.02.2025, Черкаською філією судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» надано до суду висновок судово-психіатричного експерта № 224 від 16.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_2 страждає на психічне захворювання - шизофренію параноїдну з безперервним перебігом, вираженим змішаним дефектом особистості. Вказане захворювання згідно всього комплексу досліджених матеріалів є хронічним і стійким. Через вказане хронічне стійке захворювання ОСОБА_2 не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними (а.с. 80-81 т. 1).
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.08.2025 у справі № 711/9558/24 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 грн, а також стягнуто з нього в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Дане судове рішення ОСОБА_1 виконано, про що свідчать квитанції до платіжних інструкцій від 14.08.2025 (а.с. 105-106, 116 т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.09.2025 № 1215 вирішено надати Придніпровському районному суду м. Черкаси подання про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останньої недієздатною за рішенням суду (а.с. 219-220 т. 1).
Судом першої інстанції, під час розгляду справи, були досліджені матеріали, наявні у виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування, стосовно вирішення заяви ОСОБА_1 від 29.07.2025 про доцільність призначення його опікуном ОСОБА_2 , зокрема, акт перевірки умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ; клопотання ОСОБА_13 та ОСОБА_3 від 20.07.2025 про те, що не заперечують проти призначення опікуном ОСОБА_2 . ОСОБА_1 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_9 ; витяг МВС України про те, що станом на 25.06.2025 ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не мав та в розшуку не перебував; свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , тощо (а.с. 221-236 т. 1).
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зазначеним вимогам закону рішення суду в оскаржуваній його частині відповідає.
Відповідно до ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч. 1 ст. 40 ЦК України).
Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абз. 3 п.п. 2.2 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 № 2-рп/2016).
У ч. 1 ст. 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (ч. 1 ст. 300 ЦПК України).
Системно проаналізувавши зміст ч. 1 ст. 60 ЦК України та ч. 1 ст. 300 ЦПК України, можна дійти висновку, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Згідно ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4, ч. 5 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_14 має хронічне стійке психічне захворювання, яка не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, дійшов висновку про визнання її недієздатною.
Рішення суду першої інстанції в цій частині в апеляційному порядку не оскаржується, а відтак не переглядається.
Апеляційний суд відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскаржуваній частині, в даному випадку щодо відмови у призначені опікуном ОСОБА_1 над недієздатною ОСОБА_2 .
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Згідно з ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Згідно з п. 2.1, п. 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Відмовляючи в задоволенні вимоги про встановлення опіки та призначення опікуном ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном без доведення умов про те, що між ним та ОСОБА_2 склалися особисті приязні взаємини, що забезпечить належний догляд підопічній, не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому порядку. Сам по собі факт перебування їх у родинних відносинах, не свідчить про наявність приязних, довірливих стосунків. Крім того, органом опіки та піклування під час здійснення відповідної перевірки заяви ОСОБА_1 не була дана оцінка поведінки ОСОБА_1 та даним, які його характеризують, зокрема, стосовно факту притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП під час судового провадження по цій цивільній справі, про що учасникам справи було відомо; відсутні докази стосовно його матеріального та фінансового стану, оскільки з пояснень ОСОБА_1 , які були надані ним в судовому засіданні, до моменту його мобілізації, він не працював, з яких доходів він жив, харчувався та забезпечував себе всім необхідним, він не довів; відсутні характеристики з місця його проживання тощо. Також, як на думку суду, не є доведеними обставинами, що інші особи (матір, сестра) не можуть здійснювати опіку над ОСОБА_2 . Також і немає доказів про те, що матір та рідна сестра ОСОБА_2 відмовилися від її опікунства.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).
ОСОБА_14 має стійке психічне захворювання, обмежена в самообслуговуванні та здатності контролювати свою поведінку, у зв'язку з чим потребує постійного стороннього догляду, тобто потребує опіки.
Судом встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 08.07.2025, що підтверджується довідкою № 61 від 06.08.2025, яка міститься в матеріалах справи.
Беручи до уваги зміст поняття «опікун» та обов'язки, які має опікун по відношенню до свого підопічного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 на час проходження військової служби, позбавлений можливості виконувати у повній мірі обов'язки опікуна недієздатної особи. Ця обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов'язків як опікуна ОСОБА_2 .
Орган опіки та піклування при направленні подання до суду не з'ясував можливість заявника здійснювати повноваження опікуна з огляду на те, що він перебуває у лавах ЗСУ і фізично не має можливості виконувати такі функції.
Колегія суддів зазначає, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, проте без доведення передбачених законом умов воно не може бути підставою для призначення опікуна у судовому порядку. Оскільки ОСОБА_1 з 08.07.2025 проходить військову службу, вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов'язків як опікуна ОСОБА_2 .
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 742/887/23.
Колегія суддів зазначає, що факт проходження ОСОБА_1 військової служби не був самостійною підставою для відмови судом першої інстанції у задоволенні заяви в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 .
У постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі № 641/7190/23 зазначено, що орган опіки та піклування зобов'язаний у поданні щодо призначення опікуна над недієздатною особою надати належно вмотивовані висновки про можливість здійснення такої опіки, зокрема щодо зайнятості кандидата, взаємин із підопічним та наявності альтернативних кандидатур. В умовах воєнного стану при поданні кандидатури чоловічої статі призовного віку необхідно додатково обґрунтувати необхідність його призначення опікуном, щоб уникнути зловживань і забезпечити баланс між правом на опіку та конституційним обов'язком щодо захисту держави.
Також, апеляційний суд звертає увагу, що судами не встановлено майнову спроможність заявника надавати необхідну допомогу рідній сестрі, забезпечувати її доглядом та лікуванням.
У матеріалах справи відсутні докази про особисті стосунки між заявником та підопічною, на підставі яких можливо дійти висновку про прихильність підопічної до брата. У ОСОБА_14 є інші близькі особи (мати та сестра), які можуть бути її опікунами.
Досліджуючи питання можливості матері та сестри заявника виконувати обов'язки опікуна, враховуючи, що ними такі заяви подані не були, колегія суддів зазначає, що сама відсутність таких заяв від матері та сестри не є безумовною підставою для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Крім того, згідно зі ст. 65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
З урахуванням зазначеного, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_14 , на думку колегії суддів, є правильним.
Відтак, інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення в оскаржуваній його частині з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Колотило Л. М.підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Колотило Людмили Михайлівни- залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 жовтня 2025 року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков