Справа № 947/5418/26
Провадження № 2-а/947/67/26
11.02.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору за пред'явлення позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи - Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови №762 по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП,
05.02.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи - Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови №762 по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Одночасно в позові, позивачем заявлено до суду заяву про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Калініченко Л.В.
Позивачем у позові заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на скрутний матеріальний стан, проходження військової служби та накладенням арешту на всі його банківські рахунки в рамках виконавчого провадження ВП №80143203.
Розглядаючи дану заяву, суд доходить до наступного висновку.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Також, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження №11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, має бути сплачено судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Приймаючи вищевикладене, за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення, приймаючи ставку судового збору визначену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає сплаті судовий збір в сумі 605,60 грн., а за заявою про забезпечення позову в сумі 998,40 грн.
Отже, за пред'явлення даного позову, разом з заявою про забезпечення позову, з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8 до розміру ставок судового збору приймаючи подання позову до суду в електронній формі, підлягає сплаті судовий збір в загальній сумі 1331,20 грн., з розрахунку: 80% від судового збору в сумі 665,60 грн. за пред'явлення позовної заяви з вимогою про скасування постанови, що становить - 532,48 грн.; 80% від судового збору в сумі 998,40 грн. за пред'явлення заяви про забезпечення позову, що становить - 798,72 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", який є спеціальним законом, що регламентує порядок і підстави сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Визначальним чинником, який дає підстави для застосування статті 8 законодавець пов'язав із поняттям «майнового стану сторони».
Однак, поняття «майнового стану сторони» є оціночним в кожній окремій справі.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Також судом враховується, що згідно положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від14 травня 1981 року та практику Європейського суду з прав людини, які встановлюють, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Водночас, у рішенні по справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року ЄСПЛ констатує, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету.
З поданих позивачем документів вбачається, що дійсно останній - ОСОБА_1 є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою відповідної військової частини від 26.01.2026 року.
Згідно з наданою копією постанови про арешт коштів боржника від 04.02.2026 року , винесеної в рамках виконавчого провадження ВП №80143203, на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на рахунках/електронних гаманцях боржника - ОСОБА_1 накладено арешт.
Приймаючи викладене, доводи сторони позивача, оскільки останній є військовослужбовцем, підтверджено накладення арешту на кошти позивача, що містяться на рахунках, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду, забезпечення належного балансу між інтересами держави у стягненні судового збору та інтересами заявника на судовий захист, суд вважає обгрунтованим клопотання позивача та наявними підстави для відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору за пред'явленим позовом до ухвалення судом судового рішення у справі.
Керуючись ст. 133 КАС України, Законом України «Про судовий збір», суддя,
Заяву ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору - задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок за пред'явлення до суду позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи - Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови №762 по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП, разом з заявою про забезпечення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л. В. Калініченко