Іменем України
(заочне)
Справа № 285/201/26
провадження у справі № 2/0285/874/26
12 лютого 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі : головуючої судді Михайловської А.В.,
при секретарі Валінкевич І.І.,
сторони у справі : позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
встановив:
14.01.2026 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просила стягувати щомісячно з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду і до повноліття дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , яка проживає з позивачем. Відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає в достатньому розмірі, а лише в мінімальному, що ставить позивача у вкрай скрутне матеріальне становище. Дитина потребує постійних матеріальних витрат на утримання та розвиток. Натомість відповідач взмозі надавати утримання дитині, оскільки є фізично здоровим та працездатним, працює неофіційно та може сплачувати аліменти в 1/4 частці від свого заробітку (доходу). Оскільки угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто, звернулася до суду з даними позовними вимогами, що сприятиме забезпеченню інтересів дитини.
14.01.2026 ухвалою суду було прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження, розгляд справи по суті вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони в судове засідання не прибули.
Позивач заявила письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, які просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений рекомендованою поштою, про причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за наявних у справі доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення за наступних підстав.
Судом встановлено, що під час шлюбу у сторін, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Відповідач проживає окремо від сім'ї. Неповнолітня дочка проживає з позивачем та нею утримується. Натомість відповідач є працездатним, фізично здоровим, як вказує позивач, неофіційно працює, від чого має нерегулярні доходи та не надає достатнє матеріальне утримання для своєї дочки. Вказані обставини відповідачем не оспорено.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Жодних документів, які б підтверджували непрацездатність відповідача, суду надано не було. Отже будь-яких поважних причин, що унеможливлюють надання ним матеріальної допомоги дитині судом не встановлено.
Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.
Враховуючи вищевикладене, а також обставини, передбачені ст. 182 СК України, законодавчо закріплений розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що буде відповідати як реальним та дійсним інтересам та потребам дитини, так і матеріальному становищу та стану здоров'я платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 79, ч.1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання (пред'явлення) позовної заяви.
У відповідності до вимог п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання судових витрат суд приходить до наступного.
Так, позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»,
Отже, взявши до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави 1 331,20 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 89, 141, 142, 206, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подання позову до суду з 14.01.2026 року.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційний розгляд справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Найменування сторін:
- позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_1 );
- відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ).
Дата складення повного судового рішення - 12.02.2026.
Суддя А.В.Михайловська