11 лютого 2026 р. Справа № 520/21140/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 20.08.25 у справі № 520/21140/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС БУД"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Буд» (далі за текстом також - позивач, ТОВ «Експрес Буд») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України (далі за текстом також - відповідачі), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 06.06.2024 за № 11186979/45075521;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 28.06.2024 за №271/45075521, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість без змін;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області врахувати таблицю даних платника податку, зареєстровану у контролюючому органі 03.06.2024 за № 9148915029.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 06.06.2024 за № 11186979/45075521.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області врахувати таблицю даних платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Буд», зареєстровану у контролюючому органі 03.06.2024 за № 9148915029.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Буд» витрати зі сплати судового збору в сумі 969,00 грн.
Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Буд» витрати по сплаті судового збору в сумі 969,00 грн.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Буд» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.
Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Буд» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500,00 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області зазначило, що ухвалюючи рішення, Харківський окружний адміністративний суд невірно застосував приписи Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року. Вказує, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн не підтверджений належними аргументами, які б доводили необхідність та неминучість їх понесення позивачем.
За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та перебуває на обліку у ГУ ДПС у Харківській області.
Позивачем подано до ГУ ДПС у Харківській області разом з повідомленням про подання інформації та копій документів щодо господарської діяльності платника податку таблицю даних платника податку за встановленою формою в Додатку 5 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 за № 1165.
Вказану таблицю прийнято контролюючим органом, однак її реєстрація зупинена, про що отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкових накладних від 03.06.2024.
У отриманій квитанції податковий орган зазначив, що інформацію таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі від 03.06.2024 за № 9148915029, не враховано автоматично через невиконання вимог пункту 18 Порядку № 1165.
Позивачем складено та подано до податкового органу повідомлення щодо надання пояснень та копій документів щодо таблиці даних платника податку, до якого додано пояснення та документи достатні, на його думку, для прийняття рішень про врахування таблиці, що підтверджується квитанцією, яка наявна у матеріалах справи.
Комісією ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 06.06.2024 за № 11186979/45075521 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Підставою відмови у реєстрації таблиці є «встановлення невідповідності визначених платником податку в таблиця даних видів діяльності згідно КВЕД, кодів послуг згідно ДКПП, кодів товарів згідно УКТЗЕД: недотримання пункту 13 Порядку; отримано податкову інформацію, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: встановлено невідповідність обсягів реалізованого товару до придбаного».
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач в адміністративному порядку звернувся до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової центрального рівня - ДПС України зі скаргою, якою прийнято рішення про залишення скарги позивача без задоволення, а рішення від 06.06.2024 за № 11186979/45075521 - без змін.
Не погодившись з рішенням комісії регіонального рівня від 06.06.2024 за № 11186979/45075521 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та рішенням комісії центрального рівня, позивач звернувся до суду з позовною заявою у цій справі.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень, та в свою чергу, вказує на наявність підстав про визнання протиправними та скасування рішення комісії ГУ ДПС в Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 06.06.2024 № 11186979/45075521.
З метою належного захисту прав позивача суд першої інстанції зобов'язав ДПС України врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість позивача, зареєстровану у контролюючому органі датою її подання.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі за текстом - ПК України).
Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 1165).
Згідно з приписами пункту 2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Пунктом 12 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1165 у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (пункт 14 Порядку № 1165).
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання (пункт 15 Порядку № 1165).
Згідно з пунктом 16 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (додаток 6).
Відповідно до пункту 16-1 Порядку № 1165 у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування таблиці даних платника податку відповідно до пункту 16 цього Порядку або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких зупинена відповідно до пункту 1 додатка 3 до дня, що передує даті прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку, підлягають автоматичній реєстрації в Реєстрі на п'ятий робочий день, що настає за днем прийняття такого рішення, якщо одночасно виконуються такі умови: - відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої таблиці даних платника відповідно до пункту 19 цього Порядку; - у податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД/кодами послуг згідно з Державним класифікатором/умовним кодом такого товару, що відображені у такій таблиці даних платника податку, та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3, та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; - такі податкові накладні/розрахунки коригування складені та подані для реєстрації в Реєстрі не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку; - щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520; - у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 або 200-1.9 статті 200-1 Кодексу.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 1165 у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з приписами пункту 18 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: - така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); - зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), врахованої відповідно до пунктів 16 та/або 18 цього Порядку, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої відповідно до рішення про задоволення скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, що надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі, з дотриманням вимог Кодексу, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, якщо: - стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1; - до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.
У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про неврахування таблиці даних платника податку може бути оскаржено: - в адміністративному або судовому порядку у разі прийняття рішення комісією регіонального рівня; - у судовому порядку у разі прийняття рішення комісією центрального рівня.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1165 якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку (пункт 21 Порядку № 1165).
Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили (пункт 22 Порядку № 1165).
Згідно з пунктом 23 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Відтак з викладених норм права вбачається, що рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних обов'язково має містити чітку підставу для такого неврахування.
Водночас за своїм змістом спірне рішення відповідача, є індивідуально-правовим актом, яке повинно відповідати вимогам, встановленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, водночас можливість оскарження такого рішення в судовому порядку передбачена абзацом 3 пункту 19 Порядку № 1165.
З аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування і може бути ухвалене у разі надходження до контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про надання платником податку в поданій таблиці недостовірної інформації.
У спірному рішенні комісія ГУ ДПС в Харківській області, в якості підстави неврахування поданої таблиці даних платника податку на додану вартість, зазначила інші підстави, а саме: «встановлення невідповідності визначених платником податку в таблиця даних видів діяльності згідно КВЕД, кодів послуг згідно ДКПП, кодів товарів згідно УКТЗЕД: недотримання пункту 13 Порядку; отримано податкову інформацію, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: встановлено невідповідність обсягів реалізованого товару до придбаного».
Таке загальне формулювання не дає розуміння конкретних причин їх прийняття у кожному випадку. При цьому і у відзиві не наведено більш конкретизованих причин.
За змістом пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України. Така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, а всі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України.
Не заперечуючи повноважень комісії центрального рівня на прийняття рішень про неврахування таблиці даних платника податку, колегія суддів зазначає, що виконання суб'єктом владних повноважень завдань та функцій, покладених чинним законодавством, має відбуватися у чіткій відповідності до приписів нормативно-правових актів, якими така діяльність унормована, що відповідає закріпленому у частині другій статті 19 Конституції України обов'язку діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що за приписами пунктів 40, 44, 45 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.
Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.
Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні.
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Відповідач не надав суду доказів того, що ним дотримано наведених приписів Порядку № 1165 під час прийняття оспорюваного рішення (протоколу засідання комісії, використаних джерел інформації для перевірки поданих позивачем разом із таблицями даних документів).
Спірне рішення відповідача від 06.06.2024 за № 11186979/45075521 є актом індивідуальної дії, головною рисою якого є його конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктом адміністративного права, який видає такий акт; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Суд зазначає, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідне рішення не може вважатися належним чином оформленим. Податковий орган у згаданому рішенні повинен зазначити конкретну причину, на підставі якої ним не було враховано подану таблицю даних платника податку.
У контексті спірних правовідносин про обґрунтованість прийнятого рішення йдеться у пунктах 17, 19 Порядку №1165, які обумовлюють у разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника зазначати детальну інформацію: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Наявність у формі рішення рядка інше також зобов'язує комісію контролюючого органу у доступній формі викласти чіткі і конкретні мотиви неврахування таблиці даних платника податку.
Отже, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні (як-от, наявність рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості; яка податкова інформація свідчить про невідповідність інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності, чи про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку).
На переконання суду, оскаржуване рішення не містить жодної, передбаченої чинним законодавством мотивації підстав та причин неврахування таблиці даних платника податку та не містять доказів наявності податкової інформації, яка свідчила б про надання платником податку недостовірної інформації в таблицях даних.
Щодо необхідності зазначення в рішенні про неврахування таблиці даних платника ПДВ конкретної податкової інформації та доведення її наявності під час судового розгляду справи неодноразово вказував Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22, від 31.05.2023 у справі № 280/1255/20.
Разом з цим колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що приймаючи рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Предметом розгляду у такому випадку є виключно питання правильності та правомірності рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а нереальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом, що встановлені обставини справи свідчать, що рішення від 06.06.2024 за № 11186979/45075521 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість є необґрунтованим та належно невмотивованим, що не відповідає, установленим Кодексом адміністративного судочинства України критеріям правомірності індивідуально-правового акту, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки згідно з пунктом 22 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили, то врахування таблиці даних платника податку є законодавчо встановленим обов'язком для контролюючого органу у разі надходження до нього рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
Враховуючи висновки суду про протиправність рішення від 06.06.2024 за № 11186979/45075521, з метою належного захисту прав позивача, суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав ДПС України врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість позивача, зареєстровану у контролюючому органі, датою її подання.
Щодо законності та обґрунтованості судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн, колегія суддів зазначає таке.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат позивачем надано до суду: договір про надання правничої допомоги від 29.07.2024 із додатковими угодами від 30.12.2024; акт прийому-передачі наданих послуг від 06.08.2024; платіжну інструкцію.
Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.
Пунктом 2.1.1. передбачено, що виконавець представляє у встановленому порядку інтереси замовника у справі за позовом ТОВ «Експрес Буд» про скасування рішення про неврахування таблиці та її врахування у Харківському окружному адміністративному суді.
Згідно з пунктом 4.1. Договору вартість послуг (правничої допомоги) за договором складає 8000,00 грн.
Актом прийому-передачі наданих послуг від 06.08.2024 за договором про надання правової допомоги від 29.07.2024, зазначено про виконання адвокатом наступних послуг: підготовка та направлення позовної заяви. Всього надано послуг на суму 8000,00 грн.
Позивачем сплачено адвокату кошти у загальній сумі 8000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, слід виходити з того, що ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Враховуючи наведене, предмет спірних правовідносин та наявність значного обсягу судової практики з цього питання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що співмірною сумою відшкодування є 5 000 грн.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 420/1109/20.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі № 520/21140/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц