12 лютого 2026 р.Справа № 520/9032/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року по справі № 520/9032/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просила скасувати податкове повідомлення-рішення № 0/25486/24-19 від 09 травня 2024 року про донарахування єдиного податку у розмірі 205969,83 гривень, (з яких 187245,30 гривень - єдиний податок; 18724,53 гривень - штрафні санкції).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області № 0/25486/24-19 від 09 травня 2024 року.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, податковий орган оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року в адміністративній справі № 520/9032/25 скасовано. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з цим позовом. Підстав, які б дозволяли поновити строк звернення до суду з цим позовом судом не встановлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі №520/9032/25 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 18.12.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі № 520/9032/25 скасовано.
Справу № 520/9032/25 направлено до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Справа № 520/9032/25 надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду 07.01.2026.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 18.09.2025 року справу № 520/9032/25 розподілено до провадження судді Чалого І.С., визначений склад суду: головуючий суддя - Чалий І.С., судді: Семененко М.О., Подобайло З.Г.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 прийняти до свого провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року по справі № 520/9032/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та призначити до апеляційного розгляду на 12.02.2026 року о 10:00 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 3.
Сторони про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Перевіривши матеріли справи та враховуючи висновки Верховного Суду, які викладені в постанові від 18.12.2025, колегія суддів зазначає таке.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Питання додержання строку звернення до суду з позовом в частині оскарження податкових повідомлень-рішень (як у випадку використання процедури адміністративного оскарження спірного рішення, так і у випадку її не використання) було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.
26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №580/3469/19, у якій сформулював висновок про те, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 Податкового кодексу України.
Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті» .
Колегія суддів зазначає, що, незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 Податкового кодексу України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.
У розвиток зазначеного правового підходу у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював наступний правовий висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності».
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення без використання процедури досудового вирішення спору становить шість місяців, тоді як строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення з використанням процедури досудового вирішення спору становить один місяць. Вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Стаття 123 Кодексу адміністративного судочинства України регулює питання наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, а саме відповідно до цієї статті:
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Ця норма регулює правила поведінки суду першої інстанції у випадку, коли суд після відкриття провадження виявить факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду. Частина третя статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України не поширює свою дію на суд апеляційної інстанції, однак може бути застосована у зв'язку з вимогами частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Згідно висновків Верховного Суду, які викладені в постанові від 18.12.2025, позивачкою не заперечується наявність у неї шестимісячного строку для звернення до суду з цим позовом, у зв'язку з не використанням досудового вирішення спору (адміністративного оскарження). В той же час, позивач вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу для продовження розгляду, суд касаційної інстанції зазначив, що у випадку застосування вказаних норм, суд апеляційної інстанції не позбавлений можливості залишити позов без розгляду, однак зобов'язаний перевірити наявність інших підстав для поновлення строку звернення до суду. В свою чергу, судом апеляційної інстанції було перевірено наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, зокрема не надано можливість позивачці надати доводи щодо поновлення строку звернення до суду, після виявлення факту пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Враховуючи висновки Верховного Суду, які викладені в постанові від 18.12.2025, пропуск позивачем строку звернення до суду (що нею фактично не заперечується), а також те, що клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не заявлялося, колегія суддів вважає за необхідне запропонувати позивачу подати заяву про поновлення строку звернення із обґрунтуванням поважності причин пропущення строку звернення до суду із адміністративним позовом.
Керуючись ст.ст. 9, 122, 123, 240, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Запропонувати ОСОБА_1 подати до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до суду із позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів (за наявності), протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Чалий І.С.
Судді(підпис) (підпис) Семененко М.О. Подобайло З.Г.