12 лютого 2026 року м. Рівне№460/686/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Греська О.Р за участю секретаря судового засідання Максімцевої В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Мартинов О.Ю.,
відповідача: представник Дем'яненко І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРівненського Відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області
про зняття арешту майна, -
До Рівненського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області (далі за текстом - відповідач) про припинення обтяжень за реєстраційними номерами № 3874482, № 6997852, № 46510009, № 12815122 та № 11303813.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з огляду на відсутність будь-яких матеріалів виконавчих проваджень, які стали підставою для накладення вказаних арештів, а також визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, існує необхідність припинення відповідних обтяжень.
Представник відповідача не заперечив проти задоволення позову, однак зазначив, що припинення чинності обтяжень можливе лише на підставі відповідного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до Інформаційної довідки № 435867105 від 17.07.2025 на підставі постанови державного виконавця ВДВС РРУЮ про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 41223989 від 13.12.2013 накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .
З відповіді Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі № 72833 від 03.11.2025 вбачається, що АСВП № 41223989 було відкрито для примусового виконання виконавчого листа № 1716/93/2012 від 20.11.2013, виданого Рівненським районним судом, про стягнення з позивача на користь АТ «Укрсиббанк» заборгованості у розмірі 864 886,74 грн (реєстраційний номер обтяження № 3874482).
Відповідно до Інформаційної довідки № 435867105 від 17.07.2025, згідно з постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 44531179, винесеною 11.09.2014 державним виконавцем ВДВС РРУЮ, накладено арешт на все нерухоме майно, що належить позивачу.
Згідно з відповіддю відповідача № 72833 від 03.11.2025 АСВП № 44531179 було відкрито для примусового виконання виконавчого листа № 2-1223/11 від 25.05.2012, виданого Рівненським районним судом, про стягнення з позивача на користь АТ «Укрсиббанк» заборгованості у розмірі 1 110 199,80 грн (реєстраційний номер обтяження № 6997852).
Відповідно до Інформаційної довідки № 435867105 від 17.07.2025, згідно з постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 65058056, винесеною 03.02.2022 державним виконавцем ВДВС РРУЮ, накладено арешт на все нерухоме майно, що належить позивачу.
Згідно з відповіддю відповідача № 72833 від 03.11.2025 АСВП № 65058056 було відкрито для примусового виконання виконавчого листа № 2-2292/11 від 05.06.2018, виданого Рівненським районним судом, про солідарне стягнення з позивача та ОСОБА_2 на користь АТ «Укрсиббанк» заборгованості у розмірі 224 013,09 грн (реєстраційний номер обтяження № 46510009).
Відповідно до Інформаційної довідки № 435867105 від 17.07.2025, згідно з постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 33088006, винесеною 13.06.2012 державним виконавцем ВДВС РРУЮ, накладено арешт на все нерухоме майно, що належить позивачу.
Згідно з відповіддю відповідача № 72833 від 03.11.2025 АСВП № 33088006 було відкрито для примусового виконання виконавчого листа № 2-1223/11 від 25.05.2012, виданого Рівненським районним судом, про стягнення з позивача на користь АТ «Укрсиббанк» заборгованості у розмірі 1 110 199,80 грн (реєстраційний номер обтяження № 12815122).
Відповідно до Інформаційної довідки № 435867105 від 17.07.2025, згідно з постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження без номера, винесеною 14.06.2011 Відділом ДВС РРУЮ, накладено арешт на все нерухоме майно, що належить позивачу (реєстраційний номер обтяження № 11303813).
Згідно з відповіддю відповідача № 72833 від 03.11.2025 відомості щодо підстав накладення арешту на майно позивача та оголошення заборони на його відчуження у відповідача відсутні.
У жовтні 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про закінчення виконавчих проваджень та зняття арештів з належного йому майна. Відповідно до відповіді відповідача № 72833 від 03.11.2025 матеріали зазначених виконавчих проваджень знищені у порядку, передбаченому пунктом 6 глави ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та у приватних виконавців, шляхом подрібнення із застосуванням паперознищувальних пристроїв, а також шляхом пресування та тюкування.
У зв'язку з відсутністю у відповідача матеріалів виконавчих проваджень позивачу роз'яснено право на звернення до суду з метою зняття обтяжень з майна.
Як наслідок, позивач звернувся до суду з позовом до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області (далі за текстом - відповідач) про припинення обтяжень за реєстраційними номерами № 3874482, № 6997852, № 46510009, № 12815122 та № 11303813.
Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення постанов про накладення арешту) передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до частин третьої, четвертої і п'ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (частина 2 статті 59 Закону № 1404-VIII).
Таким чином, судове рішенням про зняття арешту з майна боржника, що набрало законної сили, є самостійною підставою для зняття арешту з такого майна постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Судом встановлено, що ухвалою Рівненського районного суду від 06 серпня 2025 року виконавчий лист № 1716/93/2012 визнано таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Рівненського районного суду від 05 червня 2025 року виконавчий лист № 2-1223/11 визнано таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Рівненського районного суду від 19 квітня 2024 року виконавчий лист № 2-2292/11 визнано таким, що не підлягає виконанню.
В свою чергу, будь-яка інформація щодо виконавчого провадження у якому було накладено арешт на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 11303813) на підставі постанови ВДВС б/н від 14.06.2011 - відсутня.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу 11 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Положеннями статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Станом на час судового розгляду цієї справи арешт, накладений на майно позивача, не знятий, продовжує існувати і заборона відчуження майна, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
При цьому як вже встановлено судом, на виконанні у відповідача відсутні відкриті виконавчі провадження, в межах яких можливе звернення стягнення на майно позивача, а тому суд не вбачає ні фактичних, ні юридичних підстав для існування обтяження та арешту на нерухоме майно позивача.
Поряд із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення у даній справі ухвалюються не з підстав протиправності рішень, дій чи бездіяльності відповідача, оскільки їх правомірність неможливо оцінити за давністю подій та відсутністю документів, а з підстав неможливості поновлення прав позивача, в інший спосіб ніж через судове рішення.
Отже, враховуючи те, що на момент розгляду даної адміністративної справи, по-перше, не вбачається можливим встановити, в межах якого виконавчого провадження було накладено арешт на нерухоме майно позивача (реєстраційний номер обтяження 11303813) на підставі постанови ВДВС б/н від 14.06.2011, по-друге, виконавчі документи, на підставі яких були відкриті виконавчі провадження №41223989, №44531179, №65058056, №33088006, визнано таким, що не підлягають виконанню, суд дійшов висновку про необхідність зняття арешту з майна позивача.
Приймаючи до уваги все вищевикладене та враховуючи те, що судом під час розгляду цієї справи не встановлено протиправної бездіяльності відповідача, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9, абзацу 2 ч. 4 ст. 245, ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що належним та найбільш ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача буде зобов'язання Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений на підставі постанов №41223989 від 13.12.2013 (реєстраційний номер обтяження №3874482), №44531179 від 11.09.2014 (реєстраційний номер обтяження №6997852), №65058056 від 03.02.2022 (реєстраційний номер обтяження №46510009), №33088006 від 13.06.2012 (реєстраційний номер обтяження №12815122), від 14.06.2011 (реєстраційний номер обтяження №11303813).
Таким чином, позов належить до задоволення повністю.
Керуючись статтями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області задовольнити повністю.
Зобов'язати Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений на підставі постанов №41223989 від 13.12.2013 (реєстраційний номер обтяження №3874482), №44531179 від 11.09.2014 (реєстраційний номер обтяження №6997852), №65058056 від 03.02.2022 (реєстраційний номер обтяження №46510009), №33088006 від 13.06.2012 (реєстраційний номер обтяження №12815122), від 14.06.2011 (реєстраційний номер обтяження №11303813).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 12 лютого 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Рівненський Відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області (вул. Петра Могили, 22Б,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33001, ЄДРПОУ/РНОКПП 35007151)
Суддя Олег ГРЕСЬКО