11 лютого 2026 рокуСправа № 160/12436/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, які полягають у відмові в наданні ОСОБА_1 , а також у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та 01.01.2025, за посадою начальника відділу військової контррозвідки, яку займав перед звільненням, відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 та з 01.02.2025 основного розміру пенсії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня календарного року (на 01.01.2024 та на 01.01.2025 - 3028,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 (4,4);
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку та її копію ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 за посадою начальника відділу військової контррозвідки, яку займав перед звільненням, відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 та 01.02.2025 основного розміру пенсії шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року та на 01 січня 2025 року (3028,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 (4,4);
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області надати копію витягу з фінансової відомості грошового забезпечення чинного співробітника Управління Служби безпеки України на аналогічній посаді начальника відділу, який здійснює оперативну роботу, за поточний період (на 01.01.2024 та 01.01.2025), із зазначенням конкретних значень усіх складових грошового забезпечення (оклад, надбавки, премії, доплати, особливості проходження служби). Також позивач просив суд зазначити в резолютивній частині рішення розміри (у відсотковому значенні) додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби та премії).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену з 06.07.2000 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деякий інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992. З військової служби з посади начальника відділу військової контррозвідки позивача було звільнено у відставку 05.07.2000 наказом начальника Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області № 270ос від 06.07.2000. Після набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». На виконання судових рішень Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області було видано довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023. Позивач 18.02.2025 звернувся до відповідача із запитом щодо надання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Відповідач листом від 04.03.2025 повідомив про відсутність в Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підстав для самостійного визначення розміру грошового забезпечення при оформленні довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 з огляду на ті обставини, що Уряд не приймав рішення про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців органів безпеки, та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надсилало до Управління списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, для підготовки довідок про грошове забезпечення. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені в рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, позивач зазначив, що з метою уникнення спорів через зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення невідповідного (зменшеного) відсоткового значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у резолютивній частині рішення суду має бути вказано розміри (у відсотковому значенні) додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії. На запит позивача від 16.12.2024 про надання витягів із наказів керівника УСБУ, якими визначалося відсоткове нарахування надбавки за особливості проходження служби та преміювання за посадою «начальник регіонального відділу військової контррозвідки» (аналогічною або прирівняною до цієї посади) станом на 01.01.2023 та 01.01.2024, відповідач листом від 20.12.2024 повідомив про відсутність у штаті Управління підрозділів військової контррозвідки.
Ухвалою суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано в Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області відомості щодо конкретних розмірів (у відсотковому значені) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які було виплачено за січень 2024, 2025 років за посадою, яку ОСОБА_1 займав перед звільненням, або прирівняною посадою, постановлено витребувані докази надати суду у строк для подання відзиву.
Копію ухвали від 05.05.2025 доставлено до електронного кабінету відповідача 05.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
21.05.2025 надійшла заява відповідача, подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 20.05.2025, про продовження строку для подання відзиву.
Ухвалою суду від 22.05.2025 задоволено заяву Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про продовження строку для подання відзиву, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів на десять календарних днів, починаючи з дати отримання відповідачем копії цієї ухвали.
02.06.2025 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що діючим військовослужбовцям системи СБУ грошове забезпечення не підвищувалося з 01.03.2018. При розрахунку посадового окладу та окладу за військове звання діючих військовослужбовців не застосовувалася така розрахункова величина, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2024 та 01.01.2025, через те, що відсутнє відповідне рішення Уряду про зміну посадових окладів військовослужбовців. Розміри посадового окладу, окладу за військовим званням діючих військовослужбовців Управління СБУ установлені відповідно до пункту 4 Постанова № 704, тобто шляхом множення 1762 грн на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови № 704. Починаючи з 20.05.2023 розміри посадових окладів та окладів за військовим званням не залежать від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а розраховуються виходячи з 1762,00 грн відповідно до пункту 4 Постанова № 704 з урахуванням змін, внесених Постановою № 481 від 12.05.2023. Оскільки не відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців системи СБУ, не виникло підстав для перерахунку пенсій. Тому в Управління СБУ відсутні підстави для видачі позивачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 і множенням на відповідні тарифні коефіцієнти. У довідках для перерахунку військової пенсії, у разі наявності правових підстав для їх складання та направлення до пенсійного органу для здійснення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відсоткові значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії зазначаються у середніх розмірах. Відповідно до статті 9 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-XII систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України. Положеннями статі 12 Закону № 2229-XII визначено, що органи військової контррозвідки створюються для контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України і Державної прикордонної служби України та інших військових формувань, дислокованих на території України. Тобто відповідно до Закону № 2229-XII органи військової контррозвідки не є структурним підрозділом Управління СБУ (регіонального органу), відповідно, Управління СБУ не володіє інформацію щодо конкретних розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачені за січень 2024, 2025 років за посадою, яку ОСОБА_1 займав перед звільненням з військової служби на пенсію.
03.06.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач висловив незгоду з доводами відповідача. Позивач вважає, що відповідач володіє інформацією щодо розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, виплачених за січень 2024, 2025 років за посадою, яку займав позивач перед звільненням з військової служби на пенсію.
23.06.2025 надійшло клопотання позивача про врахування під час розгляду справи постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24.
25.06.2025 до суду надійшло клопотання позивача, у якому він просив повторно зобов'язати відповідача надати розрахунково-платіжну відомість за січень 2024, 2025 років за посадою, яку позивач займав перед звільненням з військової служби на пенсію, або за прирівняною посадою. Клопотання обґрунтовано тим, що відповідач не надав на виконання ухвали суду від 05.05.2025 таку інформацію, що необхідна для розгляду справи.
29.08.2025 надійшло клопотання позивача, у якому він просив долучити до матеріалів справи копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 160/19968/24 та врахувати викладені в ньому висновки щодо значення платіжних (фінансових) відомостей як доказів реального розміру грошового забезпечення. Також позивач просив витребувати в Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області витяг з фінансової відомості чинного співробітника на посаді, прирівняній до посади начальника відділу військової контррозвідки, яку позивач займав перед звільненням, із відображенням усіх складових грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за звання, надбавки, доплати, премії) у відсотковому вираженні за січень 2024 року та січень 2025 року.
Також 29.08.2025 до суду надійшло клопотання позивача про врахування під час розгляду цієї справи правових висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015, постановах Верховного Суду у справах № 440/2722/20, № 520/2098/19, № 380/19324/23, положень ст. 7 КАС України. Крім того, позивач просив зобов'язати відповідача при підготовці довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 указати конкретні відсоткові значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, які відповідають реальним виплатам чинним співробітникам на посадах, прирівняних до посади начальника відділу військової контррозвідки, відповідно до пункту 16 рішення Верховного Суду у зразковій справі № 380/19324/23.
27.10.2025 надійшло клопотання позивача про врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.10.2025 у справі № 600/193/24-a у подібних правовідносинах.
24.11.2025 до суду надійшло клопотання позивача про врахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 600/193/24-а та № 380/19324/23. Позивач просив у разі задоволення позову зазначити у резолютивній частині рішення про зобов'язання відповідача підготувати та надати до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення згідно з фінансовою відомістю грошового забезпечення чинного співробітника УСБУ на аналогічній посаді начальника відділу, який здійснює оперативну роботу.
Ухвалою від 11.02.2026 було відмовлено у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 06.07.2005, виданого Управлінням Служби безпеки України по Дніпропетровській області.
Згідно з відомостями комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 у справі № 160/7390/24, що набрало законної сили 17.10.2024, визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області щодо зазначення в довідці від 19 лютого 2024 року № 55/11/202-56, виданій ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі № 160/19348/23, розміру надбавки за особливості проходження служби та премії у середньому розмірі фактично виплачених цих складових грошового забезпечення за грудень 2022 року; зобов'язано Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі № 160/19348/23 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, в якій вказати середній розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, станом на 01.01.2023, відповідно до Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБ України від 10 квітня 2018 року № 515/ДСК, та Наказу ЦУ СБ України від 19.01.2023 № 5/ДСК «Про упорядкування грошового забезпечення військовослужбовцям Служби безпеки України з 01.01.2023».
У вказаному рішенні судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач звернувся до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області із запитом про надання інформації (вх. № К-40/ІЗ від 16.12.2024), у якому просив надати витяги з наказів керівників Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, якими визначалося відсоткове нарахування надбавки за особливості проходження служби та преміювання за посадою «начальник регіонального відділу військової контррозвідки» (аналогічною або прирівняною до цієї посади) станом на 01.01.2023 та 01.01.2024.
Листом № 55/14-К-40/73/94 від 20.12.2024 Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області на запит позивача вх. № К-40/ІЗ від 16.12.2024 повідомило, що запит на публічну інформацію стосується надання інформації за посадою начальника регіонального відділу військової контррозвідки (аналогічною або прирівняною до цієї посади), проте у штаті Управління відсутні підрозділи військової контррозвідки. Згідно з п. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадках, зокрема, якщо він не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит. Враховуючи зазначене, задовольнити запит немає можливості відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Позивач звернувся до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області із заявою вх. № К-138 від 18.02.2025, у якій просив надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оригінали та видати йому копії листа-повідомлення про настання істотних обставин для перерахунку пенсії ОСОБА_1 разом із довідкою про розмір грошового забезпечення на посаді, аналогічній посаді начальника регіонального відділу військової контррозвідки Служби безпеки України, який веде оперативну роботу, станом на 01.01.2024 та 01.01.2025, з обов'язковим зазначенням усіх основних та додаткових щомісячних складових грошового забезпечення, премії, з урахуванням 43 тарифного розряду з тарифним коефіцієнтом 4,4. Також просив надати йому витяг з відомості грошового забезпечення діючого співробітника УСБУ на аналогічній його посаді - начальника відділу, який веде оперативну роботу, станом на січень 2024 року та січень 2025 року для перерахунку пенсії з 01.02.2024 та 01.02.2025.
Листом від 04.03.2025 Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області на вказану заяву позивача повідомило про відсутність в Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підстав для самостійного визначення розміру грошового забезпечення при оформленні довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 з огляду на ті обставини, що протягом 2018-2025 років Уряд не приймав рішення про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців органів безпеки, та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надсилало до Управління списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, для підготовки довідок про грошове забезпечення. У листі зазначено, що після отримання від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, позивача буде повідомлено додатково. Надано інформацію щодо грошового забезпечення діючого військовослужбовця за посадою начальник відділу станом на січень 2024 року та 2025 року: посадовий оклад - 7750,00 грн, оклад за військовим званням «полковник» - 1480,00 грн, надбавка за вислугу років може бути встановлена від 25% до 50%, що становить від 2307,50 грн до 4615,00 грн, надбавка за особливості проходження служби - від 1% до 100%, або від 115,38 грн до 13845,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 10% або 15% та становить відповідно 775,00 грн та 1162,50 грн, доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які співробітничають з особами, залученими до участі в ОРД, від 1% до 10%, що становить від 77,50 грн до 775,00 грн, та премія від 1% до 481%, або від 77,50 грн до 37277,50 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до Закону № 2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 № 4-рп/2015 у справі № 1-9/2015 вирішив, що положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ з наступними змінами, згідно з якими «усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством», в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» (далі - Порядок №45).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом 3 Порядку №45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Згідно з абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову КМУ №704, відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Відповідно до пункту 4 Постанови КМУ №704, в первинній редакції від 30 серпня 2017 року станом на дату її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови КМУ №704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 Постанови №704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
З 24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ №103), якою пункт 4 Постанови КМУ №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним пункт 6 Постанови КМУ №103, яким пункт 4 Постанови КМУ №704 викладений у новій редакції.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови КМУ № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15 червня 2023 року у справі № 380/13603/21, від 30 квітня 2025 року у справі № 620/9741/24, від 23 липня 2025 року у справі № 300/2613/24, засновуючись на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили, виснував, що положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року» не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови КМУ № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При цьому Суд у цих справах, з посиланням на положення частини другої статті 265 КАС України також вказав, що оскільки зміни, внесені Постановою КМУ № 103, зокрема, до пункту 4 Постанови КМУ № 704, визнані у судовому порядку нечинними, то з 29 січня 2020 року (дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови КМУ № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року».
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач зазначає, що відмова відповідача у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року є протиправною, оскільки, на його думку, такі довідки мають бути складена із застосуванням положень пункту 4 постанови КМУ № 704 у первинній редакції - тобто з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року, відповідно, як базової величини для розрахунку посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704, викладено абзац перший в такій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Пунктом 3 Постанови КМУ № 481 установлено, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Постанова КМУ № 481 набрала чинності 20 травня 2023 року. Саме з цього дня її положення стали обов'язковими для виконання всіма суб'єктами владних повноважень.
Отже, з дня набрання чинності постановою КМУ № 481 Кабінет Міністрів України запровадив нову розрахункову величину для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням - фіксовану суму 1762 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, пункт 2 постанови КМУ № 481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704 визнано протиправним та нечинним.
Частиною дев'ятою статті 264 КАС України визначено, що суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
Статтею 265 КАС України передбачено наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Приписами частини другої статті 265 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2024 року у справі №320/2796/23 КАС України визначає особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів. Такі положення стосуються наявності передбачених спеціальних повноважень суду у разі визнання такого акта протиправним, а саме - нормативно-правовий акт на відміну від індивідуального акта не скасовується з моменту його прийняття, а визнається нечинним повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду і, відповідно, не передбачає відновлення прав, які були порушені під час дії такого акта. Вказане спрямовано на гарантування ефективного захисту прав позивача, порушення прав якого припиняється з моменту втрати чинності акта, та водночас полягає у недопущенні можливості зловживання позивачем його правом на захист порушених прав внаслідок визнаної протиправності нормативно-правового акта (стягнення сплачених під час дії оспорюваного нормативно-правового акта податків, орендної плати тощо).
Аналогічної правової позиції Верховний Суд дотримався у постанові від 10 вересня 2024 року у справі № 160/7809/19, зазначивши також, що визнання нормативно-правового акта нечинним з моменту його прийняття суперечить принципу правової визначеності.
Крім того, у постанові від 09 квітня 2025 року у справі № 826/17907/18 Верховний Суд наголосив, що положення частини другої статті 265 КАС України мають імперативний характер і не допускають множинного тлумачення. Суд позбавлений повноважень визнавати нормативно-правовий акт нечинним з моменту його прийняття, оскільки втрата чинності таким актом настає виключно з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким його визнано протиправним та нечинним. Разом з тим Верховний Суд зазначив, що такі судові рішення мають пряму (перспективну) дію в часі та не поширюються ретроспективно, тобто не впливають на правовідносини, що виникли і реалізувалися під час чинності нормативного акта, навіть якщо останній згодом було визнано протиправним.
Конституційний Суд України також неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.
Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, з урахуванням положень статті 265 КАС України, правових висновків Верховного Суду та Конституційного Суду України, рішення про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним має виключно пряму (перспективну) дію в часі.
Втрата чинності нормативно-правовим актом настає з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням, яким його визнано протиправним та нечинним, і не поширюється на правовідносини, що виникли та були реалізовані під час його дії.
Отже, постанова КМУ № 481 вважалася чинною та підлягала застосуванню до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/29450/24, яким її окремі положення були визнані протиправними та нечинними.
Таким чином, із дня набрання чинності постановою КМУ № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося виходячи з фіксованої величини 1762 грн, передбаченої постановою КМУ № 481.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.10.2025 у справі № 600/3516/24-а.
Тобто відповідач, реалізуючи 04.03.2025 свої повноваження щодо прийняття рішення за заявою позивача про видачу довідок про розмір грошового забезпечення, діяв на підставі нормативно-правового акта, який мав юридичну силу в період з 20 травня 2023 року до 18 червня 2025 року. Відтак відмова у підготовці та наданні довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року ґрунтувалася на чинному нормативному регулюванні та не може бути визнана протиправною лише з огляду на подальше припинення дії зазначеного нормативно-правового акта.
Відмовляючи у підготовці довідок 04.03.2025, відповідач діяв відповідно до чинного на той час нормативного регулювання (постанови КМУ № 481). Така поведінка повністю узгоджується з вимогами частини другої статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача підготувати та надати довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року із застосуванням положень пункту 4 постанови КМУ № 704 у первинній редакції. Оскільки на момент звернення позивача із відповідною заявою та прийняття відповідачем рішення (04 березня 2025 року) чинною була постанова КМУ № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762 грн, підстав для застосування попередньої редакції постанови № 704 у відповідача не було.
Такий правовий підхід щодо того, що внесені постановою Кабінету Міністрів України № 481 зміни до пункту 4 постанови № 704 не дозволяють застосовувати попередню редакцію цього пункту у правовідносинах, що виникли у межах періоду чинності постанови № 481 - з 20 травня 2023 року до 18 червня 2025 року, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 червня 2025 року у справі № 480/7154/24. У постанові від 20.10.2025 у справі № 600/3516/24-а Верховний Суд не вбачав підстав для відступу від неї.
У справі № 480/7154/24, розглядаючи питання визначення розрахункової величини для виплати грошового забезпечення, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки дії відповідача були вчинені на підставі чинного на той час нормативно-правового акта - постанови КМУ № 481 та зауважив, що у випадку незгоди з нормативно-правовим актом, прийнятим Кабінетом Міністрів України на виконання приписів Закону № 2011-ХІІ, належним та ефективним способом захисту прав є його оскарження у судовому порядку, а не висунення індивідуальних вимог до суб'єктів владних повноважень, які діяли відповідно до такого акта.
Суд підкреслив, що постанова КМУ № 481 до моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання її нечинною залишається чинною та обов'язковою до застосування усіма суб'єктами владних повноважень.
Крім того, Верховний Суд у цій справі зазначив, що внесені постановою КМУ № 481 зміни до пункту 4 постанови КМУ № 704 виключають можливість застосування її попередньої редакції у правовідносинах, які виникли протягом періоду чинності постанови КМУ № 481.
Такий підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 та від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22, згідно з якою суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої чи виконавчої влади. Ігнорування цього принципу суперечить засадам законності, правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування, а також порушує систему стримувань і противаг та принцип поділу влади.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо клопотання позивача про врахування висновків, викладених у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 160/19968/24 щодо значення платіжних (фінансових) відомостей як доказів реального розміру грошового забезпечення, суд зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 було ухвалено у справі № 160/19968/24 за позовом іншої особи, а не позивача у справі, що розглядається, до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд не враховує висновки Верховного Суду, викладені у наведених позивачем постановах від 13.01.2021 у справі № 440/2722/20, від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, від 23.05.2024 у справі № 380/19324/23 з огляду на їх нерелевантність. У постанові Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 600/193/24-а, на яку посилався позивач, відсутні висновки щодо застосування положень постанови КМУ № 704 у період чинності постанови КМУ № 481.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 8, 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відомості про інші судові витрати позивача у матеріалах справи відсутні. Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 23, код ЄДРПОУ 20001496.
Повний текст рішення складено 11.02.2026.
Суддя В.В. Рянська