за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення
11 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/451/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2025, яке набрало законної сили 07.05.2025, у цій справі позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 76 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
12.09.2025 до суду надійшла заява представника позивача про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 16.09.2025 заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення задоволено та зобов'язано відповідача (боржника) Військову частину НОМЕР_1 в строк 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №140/451/25.
За наслідками розгляду заяви про прийняття звіту ухвалою суду від 22.10.2025 відмовлено у її прийнятті. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк - три місяці з дня вручення цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду 12.03.2025 у справі №140/451/25, який має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України, а у разі невиконання рішення суду - надання повних відомостей про керівника Військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім'я, по батькові, посада, РНОКПП). Попереджено керівника Військової частини НОМЕР_1 про відповідальність, передбачену статтею 382-3 КАС України, у вигляді накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
27.01.2026 через підсистему Електронний суд надійшов звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду. У поданому звіті відповідач вказав, що механізм та умови нарахування і виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, в тому числі і грошової компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні з військової служби), визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі -Порядок №260). Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку №260 (як спеціальна норма) розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів (в редакції на час звільнення ОСОБА_1 з військової служби). При цьому, варто наголосити, що ОСОБА_1 призваний на військову службу у військову частину НОМЕР_2 , правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1 , на посаду командира відділення 4 стрілецької роти (наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 24.02.2022 №1). На момент звільнення з військової служби 15.05.2024, ОСОБА_1 (колишній командир відділення 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 ), згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.03.2024 №91 перебував у розпорядженні та не отримував додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Відтак, на виконання рішення суду військова частина НОМЕР_1 перерахувала таку грошову компенсацію і, з врахуванням відсутності виплат додаткової винагороди за останні 30 днів військової служби перед звільненням на останній займаній посаді, така становить 0,00 гривень.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття звіту з огляду на таке.
Як установлено статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Як установлено частиною першою статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
За приписами частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Частиною п'ятою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Відповідно до частини десятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що суд може застосувати заходи реагування у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду (керівника суб'єкта владних повноважень). Такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Як і у звіті від 15.10.2025 так і у звіті від 27.01.2026 про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №140/451/25 відповідач (боржник) повідомив, що на виконання зазначеного судового рішення Військова частина НОМЕР_1 здійснила перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 76 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та проведено її виплату з урахуванням раніше виплачених сум, в сумі 0 (нуль) грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про нараховану і виплачену індексацію грошового забезпечення.
Зауважує, що грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 76 днів нарахована ОСОБА_1 у відповідності до вимог підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260. Зокрема, ОСОБА_1 за останні 2 місяці перед звільненням не отримував додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», тому, відповідно сума донарахування грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 76 днів становить 0,00 грн. Про результати нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток ОСОБА_1 проінформований листом від 12.09.2025 №8817 з долученням розрахунку доплати за невикористані дні відпустки (копії додаються).
Таким чином, Військовою частиною НОМЕР_1 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі № 140/451/25 виконано.
Поряд з цим суд зауважує, що підпунктом 6 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Як слідує з картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2024 рік останній отримував додаткову винагороду за лютому, березні та квітні 2024 року у розмірі 100000,00 грн тобто три останні місяці перед звільненням (15.05.2024).
Таким чином твердження представника відповідача (боржника) про те, що позивач за останні 30 днів перед звільненням не отримував додаткової винагороди є безпідставними та не береться судом до уваги.
Більше того, суд зазначає, що підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Верховний Суд в постанові від 07.11.2024 у справі № 240/23909/23 визначив, що за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Відтак, враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, суд вважає, що вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
Отже, вчинені Військовою частиною НОМЕР_1 дії, спрямовані на фактичне виконання судового рішення, вкотре не призвели до його виконання, а тому відсутні правові та фактичні підстави для прийняття звіту про виконання рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: “Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Суд зазначає, що надання Військовою частиною НОМЕР_1 розрахунків чи повідомлень про вжиті заходи не може свідчити про належне виконання судового рішення, якщо з матеріалів справи не вбачається фактичного відновлення порушеного права позивача.
Поданий Військовою частиною НОМЕР_1 звіт не містить доказів виплати позивачу грошових сум, визначених рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2025, а також не підтверджує виконання зазначеного рішення саме у спосіб, встановлений його резолютивною частиною.
Учасники справи відповідно до пунктів 1 та 7 частини п'ятої статті 44 КАС України зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Довготривале невиконання рішення суду, що набрало законної сили, є неповагою як до учасника, так і до суду, порушенням процесуальних обов'язків, що тягне за собою відповідну відповідальність.
Суд ураховує, що Збройні Сили України, в тому числі й військові частини, на цей час залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а також до виконання завдань територіальної оборони.
В той же час, приписами частини 5 статті 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Разом з тим клопотання про зменшення розміру штрафу чи його звільнення або доказів щодо відсутності бюджетних асигнувань боржником до звіту не подано, відтак відсутні підстави звільнення керівника Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу.
З огляду на викладене, з урахуванням можливості суб'єкта владних повноважень виконати рішення суду, а також враховуючи те, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, суд дійшов висновку про встановлення нового строку для виконання рішення суду у цій справі.
Керуючись статтями 248, 382-2, 382-3 КАС України, суд
Відмовити у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №140/451/25.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк - 45 днів з дня вручення цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду 12.03.2025 у справі №140/451/25, який має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України, а у разі невиконання рішення суду - надання повних відомостей про керівника Військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім'я, по батькові, посада, РНОКПП).
Попередити керівника Військової частини НОМЕР_1 про відповідальність, передбачену статтею 382-3 КАС України, у вигляді накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський