м. Вінниця
12 лютого 2026 р. Справа № 120/10409/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100 000 грн, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за серпень 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З метою зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити таку додаткову винагороду, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 30.07.2025 позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та надано позивачу строк для усунення недоліків, які були усунені останнім 14.08.2025, шляхом уточнення позовних вимог.
Ухвалою від 01.09.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті та витребувано у відповідача докази.
Позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 № 120/7101/24.
Суд зазначає, що наказом Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 за № 034-К суддя Слободонюк М.В. виключений зі штату суду, у зв'язку з призначенням на посаду судді апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39, пункту 7 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" від 01.01.2026 №1, призначено повторний автоматичний розподіл адміністративних справ та нерозглянутих заяв, перелік яких містить Акт приймання-передавання №1.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 справу №120/10409/25 передано для розгляду судді Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришеній Р.М.
Ухвалою від 05.01.2026 справу № 120/10409/25 прийнято до провадження судді Дмитришеної Р.М. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач вказав, що дійсно позивач у період з 2022 по 2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 16.02.2023 № 97-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення як такий, що вибуває для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 16 лютого 2023 року.
У спірний період позивач перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_5 ), який входить в окреме оперативне угрупування військ, зокрема, у період з 01.08.2022 по 31.08.2022.
На підставі рапорту начальника НОМЕР_6 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону від 01.09.2022 за вх. №12295 відносно позивача внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100000914 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.402 ККУ "Непокора".
З цієї підстави, відповідно до підпункту 3 пункту 8 Наказу №392-АГ, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 06.09.2022 №462-ОС вирішено не виплачувати позивачу додаткову винагороду за період з 01.08.2022 по 31.08.2022.
Згідно з аналізом наявного в матеріалах справи листа Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону від 30.10.2023 № 604/-12613-вих-23, надається інформація, що за результатами досудового розслідування 18.07.2023 старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорськ) Територіального управління ДБР винесено постанову про закриття кримінального провадження №42022052100000914 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України за фактом непокори головного сержанта ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях вказаного військовослужбовця складу кримінального правопорушення.
В той же час, відповідач акцентує, що йому вказана постанова від 18.07.2023 у встановленому порядку не надходила, та за умови того, що в матеріалах справи така не міститься, що не дає підстав для встановлення дійсності та достовірності інформації, викладеної в листі Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону від 30.10.2023.
Окремо, відповідач акцентує, що з 16 лютого 2023 року позивач, після виключення його зі списків особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону, припинив перебувати на фінансовому забезпеченні, та і на дату ймовірного закриття кримінального провадження 18.07.2023 позивач проходив військову службу та перебував на фінансовому забезпеченні в НОМЕР_3 мобільному прикордонному загоні.
Отже, підстави для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000грн відсутні.
З приводу виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн, то оскільки за спірний період з 01.08.2022 по 31.08.2022 перебування у службовому відрядженні його у військовій частині НОМЕР_5 , остання у вересні 2022 року до 5 числа не повідомила військову частину НОМЕР_1 про його безпосередню участь у бойових діях або інших заходах за попередній місяць у відповідності до абзацу 2 пункту 11 Наказу № 392-АГ виключно у формі Довідки, передбаченої додатком 2, тому у відповідача немає правових підстав для виплати спірної винагороди.
На підставі вищевикладеного, відповідач свої дії вважає правомірними, а позов необґрунтованим.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини справи.
Позивач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 16.02.2023 №97-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення як такий, що вибуває для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 16 лютого 2023 року.
У період з 01.08.2022 по 31.08.2022 позивач перебував в оперативному підпорядкуванні у військовій частині НОМЕР_5 ( НОМЕР_4 прикордонному загоні), яка виконувала завдання в складі окремого оперативно-тактичного угрупування.
З інформації про грошове забезпечення позивача за період з лютого 2022 року по березень 2023 року встановлено, що йому за серпень 2022 року не виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Позивач 17.04.2025 направив запит до відповідача з метою встановлення обставин невиплати додаткової винагороди за серпень 2022 року.
Відповідач листом від 25.04.2025 повідомив позивача, що на підставі рапорту начальника НОМЕР_6 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону від 01.09.2022 за вх. №12295 відносно позивача внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100000914 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.402 ККУ "Непокора".
У зв'язку із надходженням вказаної інформації, на підставі п.п. 3 п. 8 Наказу № 392-АГ, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 06.09.2022 № 462-ОС вирішено не виплачувати позивачу додаткову винагороду за період з 01.08.2022 по 31.08.2022.
Водночас, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань слідчим Першого слідчого відділу Територіального бюро ДБР, розташованого у м. Краматорську, винесено постанову про закриття, в тому числі відносно позивача, кримінального провадження №42022052100000914 від 16.08.2022 у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
У зв'язку з наведеним позивач вважає, що має право на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168 за серпень 2022 року.
Позивач та інші підписанти колективного звернення звернулися до відповідача із заявою від 09.05.2025 з проханням здійснити належні їм виплати.
Відповідач листом від 13.06.2025 повідомив, що військовою частиною НОМЕР_1 направлено запит до НОМЕР_4 прикордонного загону для отримання відповідних довідок, а також те, що виплати будуть здійснені після отримання запитуваної інформації.
Водночас, виплата додаткової винагороди так і не була здійснена, що зумовило позивача за захистом своїх прав звернутися до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; .
За пунктом 1 Положення про Адміністрацію Держприкордонслужби, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення № 533), Адміністрація Держприкордонслужби є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до пункту 5 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності: 3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; 4) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; 5) контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління.
Частиною першою статті 14 Закону № 661-IV визначено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 Закону №661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов'язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 вказаної постанови (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою виконання вимог Постанови № 168 та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України передбаченого цієї постановою грошового забезпечення, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», який набрав чинності та підлягає застосуванню з 01.08.2022.
Так, згідно з п. 1 наказу № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Підпунктом 3 п. 8 наказу № 392-АГ визначено, що начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє виплати додаткової винагороди повністю, якщо військовослужбовець відмовився виконувати бойові накази (розпорядження) в бойовій обстановці - за місяць, у якому здійснено таку відмову, що зазначається в рапорті безпосереднього начальника такого військовослужбовця, поданого по команді, та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Якщо кримінальне провадження за ст. 402 ККУ (непокора) було закрите через відсутність ознак кримінального правопорушення, то це означає, що факт невиконання наказу не підтвердився і відповідно відсутнє злочинне діяння.
Відповідно до п. 14 наказу № 392-АГ у разі скасування наказу про усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків, якщо за результатами службового розслідування підстави для прийняття такого рішення не підтвердилися, а так само спростування інших умов, передбачених пунктом 8 цього наказу, військовослужбовцю виплачується додаткова винагорода за весь період, протягом якого він її не отримував, у порядку та на умовах, передбачених цим наказом.
З аналізу наведених норм слідує, що Постанова КМУ № 168 від 28.02.2022 передбачає можливість отримання військовослужбовцями додаткової грошової винагороди та розділяє таку винагороду на дві суми, зокрема до 30000 грн - для всіх військовослужбовців за час виконання обов'язків військової служби протягом місяця, та додаткову суму збільшення такої винагороди у розмірі до 70000 грн - для тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів протягом місяця. Підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби). Водночас, передбачено й випадки, коли військовослужбовець позбавляється виплати додаткової винагороди повністю. Однак у разі спростування обставин, що стали підставою для позбавлення винагороди, така виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець її не отримував.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
У період з 01.08.2022 по 31.08.2022 позивач перебував в оперативному підпорядкуванні у військовій частині НОМЕР_5 ( НОМЕР_4 прикордонному загоні), яка виконувала завдання в складі окремого оперативно-тактичного угрупування.
З інформації про грошове забезпечення позивача за період з лютого 2022 по березень 2023 року встановлено, що йому за серпень 2022 року не виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Вказане зумовлено тим, що відносно позивача внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100000914 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.402 ККУ "Непокора".
У зв'язку із надходженням вказаної інформації, на підставі п.п. 3 п. 8 Наказу № 392-АГ, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 06.09.2022 № 462-ОС вирішено не виплачувати позивачу додаткову винагороду за період з 01.08.2022 по 31.08.2022.
За змістом ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Однак, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань слідчим Першого слідчого відділу Територіального бюро ДБР розташованого у м. Краматорську винесено постанову про закриття, в тому числі відносно позивача, кримінального провадження №42022052100000914 від 16.08.2022 у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу кримінального правопорушення.
На переконання суду, факт закриття кримінального провадження відносно позивача у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення є тією обставиною, що спростовує наявність умови для позбавлення його додаткової винагороди.
Позаяк відсутність складу правопорушення означає відсутність доведеного факту невиконання наказу в юридичному сенсі та виключає застосування в цьому випадку будь-яких обмежень, які є наслідками такого невиконання.
Суд відхиляє як необґрунтовані посилання відповідача на неможливість виплати позивачеві додаткової винагороди з підстав того, що постанова про закриття кримінального провадження до нього у встановленому законом порядку не надходила.
Так, позивачем разом із заявою про виплату додаткової винагороди надавались до відповідача відомості з ЄРДР, з яких однозначно можна встановити факт винесення слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, 18.07.2023 постанови про закриття кримінального провадження відносно нього.
Отже, враховуючи спростування умов, передбачених п. 8 наказу №392-АГ, які зумовили позбавлення позивача додаткової винагороди за серпень 2022 року, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату додаткової винагороди за весь період, протягом якого він її не отримував.
За приписами п. 3, 7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС від 25.06.2018 №228, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
З приводу доводів відповідача, що лише довідка за формою, передбаченою додатком 2 Наказу №392-АГ є належним підтвердженням участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, яка надається прикордонним загоном у якому останній перебував у відрядженні, для виплати збільшеної винагороди. Тож, оскільки військова частина НОМЕР_5 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 не надавала списків у відповідній формі, відсутні правові підстави для виплати коштів.
Суд зазначає, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду (пункт 48 постанови Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі №560/3159/23).
Отже, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), яка полягає в не нарахуванні та не виплаті позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період серпня 2022 року. Тому слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за вказаний період.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити.
Вирішуючи питання щодо судового збору у справі, суд зазначає, що відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати, а тому, керуючись положенням статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору не підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за серпень 2022 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за серпень 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
Повне судове рішення складено 12.02.2026.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна