03 лютого 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 676/2737/23
Провадження № 22-ц/820/279/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретар: Шевчук Ю.Г.,
за участю представника позивача адвоката Сусли І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та виробничого кооперативу «Іскра 2007» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2025 року (суддя Вдовичинський А.В.) за позовом ОСОБА_1 до виробничого кооперативу «Іскра 2007» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками,
Уквітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виробничого кооперативу «Іскра 2007» (далі - Кооператив) про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 09 серпня 2016 року він є власником земельної ділянки площею 4,8724 га з кадастровим номером 6822481000:05:012:0081 та земельної ділянки площею 3,8887 га з кадастровим номером 6822481000:05:012:0063, розташованих на території Голосківської (тепер - Гуменецької) сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 стало відомо, що ВК «Іскра 2007» є орендарем його земельної ділянки кадастровий номером 6822481000:05:012:0081 та земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:05:012:0063, згідно з договорами оренди від 28.10.2016 року, додаткових угод від 01.08.2019 року, строк дії оренди до 11 листопада 2036 року, державну реєстрацію іншого речового права здійснено державним реєстратором виконавчого комітету Кам'янець - Подільської міської ради 11.11.2016 року за №17451912 і №17450997. Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 32381089, 32380197 від 16.11.2016 року.
Позивач вказував, що договорів оренди та додаткові угоди до договорів оренди вищезазначених земельних ділянок він не укладав та не підписував. Відтак, утримання його земельних ділянок ВК «Іскра 2007» здійснюється без жодних правових підстав.
Крім того, додаткові угоди 01.08.2019 року містять посилання на неіснуючі договори оренди, містять хронологічні та змістовні суперечності щодо дат укладення та державної реєстрації; передбачають строк дії договору у формі, що не відповідає вимогам типового договору оренди землі, а тому не створюють правових наслідків, що дає підстави для висновку про неукладеність правочинів та усунення перешкод у користуванні ОСОБА_1 земельними ділянками шляхом витребування їх з неконного користування.
Враховуючи викладене ОСОБА_1 з урахування заяв про зміну предмету позову просив суд усунути перешкоди в користуванні ним, земельною ділянкою, площею 3,8887 га, кадастровий номер 6822481000:05:012:0063, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Голосківської (тепер Гуменецької) сільської ради Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, шляхом витребування її з незаконного користування ВК «Іскра 2007» та скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельної ділянки, площею 3,78887 га, кадастровий номер 6822481000:05:012:0063, що зареєстроване 11.11.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право №17450997, яке здійснено відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Ткачук А.В. виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, індексний номер 32380771 від 16.11.2016, з одночасним припиненням права оренди ВК «Іскра-2007» на земельну ділянку, площею 3,8887 га, кадастровий номер 6822481000:05:012:0063;
-усунути перешкоди в користуванні ним, земельною ділянкою, площею 4,8724 га, кадастровий номер 6822481000:05:012:0081, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Голосківської (тепер Гуменецької) сільської ради Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, шляхом витребування її з незаконного користування ВК «Іскра 2007» та скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельної ділянки, площею 4,8724 га, кадастровий номер 6822481000:05:012:0081, що зареєстроване 11.11.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право №17451912, яке здійснено відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Ткачук А.В. виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, індексний номер 32380771 від 16.11.2016, з одночасним припиненням права оренди ВК «Іскра-2007» на земельну ділянку, площею 4,8724 га, кадастровий номер 6822481000:05:012:0081.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 8000,00 грн. на користь відповідача витрат на правничу допомогу.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами факт порушення свого права на земельні ділянки у спірних правовідносинах, а тому його позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням права оренди не підлягають задоволенню. За висновком повторної судової почеркознавчої експертизи позивач підписував як основні договори оренди землі так і додаткові угоди до них. Крім того, позивач фактично висловив волевиявлення на продовження договірних відносин сторін, шляхом виконання зобов'язань за договором оренди землі та отримання орендної плати, а відповідач надалі використовував земельні ділянки позивача, сплачував йому таку орендну плату та набув речове право на земельну ділянку. Сторони фактично приступили до виконання нових зобов'язань за договорами оренди землі, і з урахуванням доктрини заборони суперечливої поведінки додаткові угоди до договорів оренди землі від 01 серпня 2019 року не можна вважати неукладеною. Технічні помилки допущені в текстах додатових угодах від 01.08.2019 року не є підставою для визнання їх неукладеними.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховано те, що між позивачем та ВК «Іскра 2007» не було досягнуто згоди щодо істотних умов договорів оренди землі, а самі договори не підписувались позивачем, тому такі договори є неукладеними, а правовідносини оренди між сторонами не виникли. Висновок первинної судової почеркознавчої експертизи підтверджує, що підписи у договорах оренди виконані іншою особою, а не ОСОБА_1 . Суд без належного мотивування надав перевагу повторній експертизі, не спростувавши та не оцінивши суперечностей між експертними висновками.
Відсутність власноручного підпису позивача свідчить про відсутність його волевиявлення, що відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України означає, що правочин не був вчинений.
Додаткові угоди від 01.08.2019 року не створюють правових наслідків, оскільки містять посилання на неіснуючі договори оренди, містять хронологічні та змістовні суперечності щодо дат укладення та державної реєстрації; передбачають строк дії договору у формі, що не відповідає вимогам типового договору оренди землі. Реєстрація права оренди проведена на підставі неукладених договорів та додаткових угод, що суперечить Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та принципу правової визначеності.
Відповідач безпідставно користується земельними ділянками, створюючи позивачу перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу ВК «Іскра 2007» посилається на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, є законними та обґрунтованими. Зазначає, що впродовж 2016-2022 років відповідач користувався земельними ділянками сплачував орендну плату яку позивач беззаперечно отримував. За цих обставин посилання на окремі недоліки оформлення документів або технічні помилки не мають самостійного значення і не спростовують встановленого факту волевиявлення позивача на укладення і виконання договорів оренди.
В апеляційній скарзі виробничий кооператив «Іскра 2007» посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2025 року скасувати в частині розподілу витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь виробничого кооперативу «Іскра 2007» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 110260,35 грн.
Вказує, що суд обмежившись при ухваленні додаткового рішення клопотанням сторони позивача про зменшення витрат, складності справи та предмету доказування, та тим, що сума заявлених відповідачем витрат перевищує розмір орендної плати та не відповідає фактично наданої правової допомоги, дійшов помилкового висновку про зменшення витрат на правову допомогу до 8000 грн.
Вважає, що у суду були відсутні підстави для зменшення розміру витрат відповідача на підставі ч. 4 ст. 137 ЦПК України, докази надані відповідачем в підтвердження витрат на правничу допомогу є належними та допустимими, співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та значенням справи для відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що заявлений ВК «Іскра 2007» розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та явно завищеним, що суперечить принципам справедливості та пропорційності судових витрат. Рішення суду першої інстції в цій частині є законним та обґрунтованим.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Сусла І.М. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Проти доводів апеляційної скарги ВК «Іскра 2007» заперечувала просила її відхилити
Представник ВК «Іскра 2007» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка доставлена до електронного кабінету 18.12.2025 року.
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ВК «Іскра 2007» слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.08.2016 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва плошею 4,8724 га, що знаходиться на території Голосківської сільської ради Кам'янець-Подільського району, кадастровий номер земельної ділянки: 6822481000:05:012:0081(а.с.6 т.1) та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва плошею 3,8887 га, що знаходиться на території Голосківської сільської ради Кам'янець-Подільського району, кадастровий номер земельної ділянки: 6822481000:05:012:0063(а.с.11 т.1).
Право власності на вказані земельні ділянки було зареєстровано приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Яцевич Г.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.08.2016 р., що підтверджується копіями Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно(а.с. 7, 9-10 т.1).
За договором оренди від 28 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 передав ВК «Іскра 2007» в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва плошею 3,8887 га, що знаходиться на території Голосківської сільської ради Кам'янець-Подільського району, кадастровий номер земельної ділянки: 6822481000:05:012:0063строком на 7 років (а.с.67-69 т.1).
16 листопада 2016 року державним реєстратором виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Ткачук А.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(а.с.72 т.3) та зареєстровано договір оренди вказаної земельної ділянки від 28.10.2016 р. укладений з ОСОБА_1 з виробничим кооперативом «Іскра-2007», номер запису про інше речове право: 17450997.
01 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та виробничим кооперативом «Іскра-2007» було укладено додаткову угоду(а.с.70-72 т.1). В п.1 цієї угоди вказано, що сторони договору домовилася викласти договір оренди земельної ділянки від 28.04.2016 року, який зареєстрований 11.11.2016 року в Кам'янець-Подільській міській раді за № 17450997 у новій редакції. Її предметом є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва плошею 3,8887 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6822481000:05:012:0063. В п.3.1 зазначеної додаткової угоди вказано, що вона укладена терміном до 11.11.2036 року, але не раніше завершення збору урожаю Орендарем у відповідному році. В п.2 вказаної додаткової угоди після підписів сторін міститься положення що вона є невід'ємною частиною вищевказаного договору та набирає чинності з моменту її підписання. Нова редакція договору оренди землі, що викладена у цій додатковій угоді поширює свою дію на правовідносини, що виникли між сторонами з моменту її підписання цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода не поширює свою дію на правовідносини між сторонами, що виникли між сторонами з моменту підписання цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода не поширює свою дію на правовідносини між сторонами, що виникли до моменту її підписання. Сторони погоджуються, що на правовідносини, що діяли з моменту підписання договору оренди земельної ділянки від 29.08.2014 року до моменту підписання цієї додаткової угоди поширює свою дію редакція договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018 року, яка була погоджена сторонами.
Зазначена додаткова угода була зареєстрована 04.10.2019 року згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Распаркіної Н.В., Кам'янець-Подільської РДА Хмельницької області (а.с.181 т.3).
28 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та виробничим кооперативом «Іскра-2007» було також укладено договір оренди землі згідно якого ним було передано в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва плошею 4,8724 га, що знаходиться на території Голосківської сільської ради Кам'янець-Подільського району, кадастровий номер земельної ділянки: 6822481000:05:012:0081строком на 7 років (а.с.73-75 т.1).
16 листопада 2016 року державним реєстратором виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Ткачук А.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(а.с.68 т.3) та зареєстровано договір оренди вказаної земельної ділянки від 28.10.2016 р. укладений з ОСОБА_1 з виробничим кооперативом «Іскра-2007», номер запису про інше речове право: 17451912.
01 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та виробничим кооперативом «Іскра-2007» було укладено додаткову угоду до вказаної земельної ділянки(а.с.76-78 т.1). В п.1 цієї угоди вказано, що сторони договору домовилася викласти договір оренди земельної ділянки від 28.04.2016 року, який зареєстрований 11.11.2016 року в Кам'янець-Подільській міській раді за № 17451912 у новій редакції. Її предметом є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва плошею 4,8724 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6822481000:05:012: 0081. В п.3.1 зазначеної додаткової угоди вказано, що вона укладена терміном до 11.11.2036 р., але не раніше завершення збору урожаю Орендарем у відповідному році. В п.2 вказаної додаткової угоди після підписів сторін міститься положення що вона є невід'ємною частиною вищевказаного договору та набирає чинності з моменту її підписання. Нова редакція договору оренди землі, що викладена у цій додатковій угоді поширює свою дію на правовідносини, що виникли між сторонами з моменту її підписання цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода не поширює свою дію на правовідносини між сторонами, що виникли між сторонами з моменту підписання цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода не поширює свою дію на правовідносини між сторонами, що виникли до моменту її підписання. Сторони погоджуються, що на правовідносини, що діяли з моменту підписання договору оренди земельної ділянки від 29.08.2014 року до моменту підписання цієї додаткової угоди поширює свою дію редакція договору оренди земельної ділянки від 01.08.2018 року, яка була погоджена сторонами.
Зазначена додаткова угода була зареєстрована 04.10.2019 р. згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Распаркіної Н.В., Кам'янець-Подільської РДА Хмелдьницької області(а.с.181 т.3 на звороті).
Згідно висновку експерта за результатами проведення повторної судово-почеркознавчої експертизи № 650/24-26 від 08.10.2024 р. (а.с.224-235 т.2) проведеної експертом Хмельницького відділення КНІСЕ: 1.Підпис у Договорі оренди землі від 28.10.2016 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВК «Іскра 2007» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822481000:05:012:0081, площею 4,8724 га, у розділі «Підписи сторін» (а.с.183 т.1), Орендодавець, навпроти ініціалів « ОСОБА_1 », виконано самим ОСОБА_1 . 2. Підпис у Договорі оренди землі від 28.10.2016 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВК «Іскра 2007» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822481000:05:012:0063, площею 3,8887 га (а.с.179 т.1), у розділі «Підписи сторін». Орендодавець, навпроти ініціалів « ОСОБА_1 », виконаний самим ОСОБА_1 . 3. Підписи у Додатковій угоді від 01.08.2019 року до Договору оренди землі від 28.10.2016 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВК «Іскра 2007» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822481000:05:012:0081, площею 4,8724 га, у розділі «Підписи сторін» (а.с.185 т.1), Орендодавець, над ініціалами « ОСОБА_1 » виконані самим ОСОБА_1 . 4. Підпис у Додатковій угоді від 01.08.2019 року до Договору оренди землі від 28.10.2016 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВК «Іскра 2007» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822481000:05:012:0063, площею 3,8887 га (а.с.181 т.1), у розділі «Підписи сторін», Орендодавець, над ініціалами « ОСОБА_1 » виконані самим ОСОБА_1 .
Також встановлено, що протягом 2016-2022 років ВК «Іскра 2007» сплачувало ОСОБА_1 орендну плату за користування земельними ділянками згідно з договорами оренди землі від 28.10.2016 року, додаткових угод від 01.08.2019 року, а позивач її отримував та не відмовлявся від неї.
Зокрема, відповідно до відомості про нарахування орендної плати за паї за 2017 рік, позивачу було нараховано 6886,56 грн. орендної плати за користування двома земельними ділянками. Згідно із видатковим касовим ордером від 26.10.2017 року позивач отримав 5 543,68 грн., орендної плати від відповідача (розмір з вирахуванням ПДФО та військового збору) за двома Договорами оренди.
Відповідно до відомості про нарахування орендної плати за паї за 2018 рік, Позивачу було нараховано 9 837,96 грн. за користування двома земельними ділянками. Згідно із видатковим касовим ордером від 09.11.2018 року позивач отримав 7919,55 грн, орендної плати від відповідача (розмір з вирахуванням ПДФО та військового збору) за двома Договорами оренди.
За 2019 рік Позивачу було нараховано 2740 грн. орендної плати, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6856 за 2019 рік та Нарахуванням за паї № 0000-000007 від 01.10.2019 року. Згідно із додатком до Відомості № 16 від 14.11.2019 року про виплату готівки за паї за 2019 рік, а також двома видатковими касовими ордерами від 14.11.2019 року позивач отримав 2205, 70 грн. орендної плати від відповідача (розмір з вирахуванням ПДФО та військового збору) за двома Договорами оренди.
За 2020 рік Позивачу було нараховано 3183, 85 грн. орендної плати, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6856 за 2020 рік та Нарахуванням за паї № 0000-000007 від 01.10.2020 року. Згідно із додатком до Відомості № 10 від 14.11.2020 на виплату готівки за паї за 2020 рік, позивач отримав 2 563 грн., орендної плати від відповідача (розмір з вирахуванням ПДФО та військового збору) за двома Договорами оренди.
За 2021 рік Позивачу було нараховано 5457, 14 грн, орендної плати, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6856 за 2021 рік та нарахуванням за паї № 0000-000005 від 01.09.2021р. Згідно із додатком до відомості № 13 від 24.09.2021 року на виплату готівки за паї за 2021 рік позивач отримав 4 393 грн. орендної плати від Відповідача (з вирахуванням ПДФО та військового збору) за двома Договорами оренди.
За 2022 рік Позивачу було нараховано 13000 грн. орендної плати, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 6856 за 2022 рік та нарахуванням за паї № 0000-000001 від 01.09.2022. Згідно із видатковим касовим ордером від 15.09.2022 року позивач отримав 10465 грн. орендної плати від відповідача (розмір з вирахуванням ПДФО та військового збору) за двома Договорами оренди.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина першастатті 16 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (укладення договорів оренди землі від 28.10.2016 року), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункти 4, 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України).
При вирішенні спору у цій справі судом було встановлено, що між сторонами спору 28 жовтня 2016 року було укладено договори оренди спірних земельних ділянок. Право оренди зареєстроване 11 листопада 2016 року. Відповідно до додаткових угоди від 01 серпня 2019 року строк дії договору оренди визначено до 11 листопада 2036 року, про що внесені відповідні відомості до Державного реєстру щодо права оренди вказаних земельних ділянк.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення повторної судово-почеркознавчої експертизи № 650/24-26 від 08.10.2024 р. (а.с.224-235 т.2) проведеної експертом Хмельницького відділення КНІСЕ: 1. Підпис у Договорі оренди землі від 28.10.2016 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВК «Іскра 2007» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822481000:05:012:0081, площею 4,8724 га, у розділі «Підписи сторін» (а.с.183 т.1), Орендодавець, навпроти ініціалів « ОСОБА_1 », виконано самим ОСОБА_1 . 2. Підпис у Договорі оренди землі від 28.10.2016 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВК «Іскра 2007» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822481000:05:012:0063, площею 3,8887 га (а.с.179 т.1), у розділі «Підписи сторін». Орендодавець, навпроти ініціалів « ОСОБА_1 », виконаний самим ОСОБА_1 . 3. Підписи у Додатковій угоді від 01.08.2019 року до Договору оренди землі від 28.10.2016 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВК «Іскра 2007» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822481000:05:012:0081, площею 4,8724 га, у розділі «Підписи сторін» (а.с.185 т.1), Орендодавець, над ініціалами « ОСОБА_1 » виконані самим ОСОБА_1 . 4. Підпис у Додатковій угоді від 01.08.2019 р. до Договору оренди землі від 28.10.2016 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВК «Іскра 2007» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822481000:05:012:0063, площею 3,8887 га (а.с.181 т.1), у розділі «Підписи сторін», Орендодавець, над ініціалами « ОСОБА_1 » виконані самим ОСОБА_1 .
Позиція позивача зводиться до того, що він не укладав ані договорів оренди, ані додаткових угод до них. Додаткові угоди від 01.08.2019 року не створюють правових наслідків, оскільки містять посилання на неіснуючі договори оренди, містять хронологічні та змістовні суперечності щодо дат укладення та державної реєстрації; передбачають строк дії договору у формі, що не відповідає вимогам типового договору оренди землі, відтак вони є неукладеними.
Існування між сторонами орендних правовідносин підтверджується висновком повторної судової почеркознавчої експеризи, зазначені технічні помилки в додаткових угодах не спростовуюь факту існування між поизачем та відповідачем орендних правовідносин та не спростовують того, що протягом 2016-2022 років позивач отримував орендну плату за користування відповідачем земельними ділянками.
Факт виплати ОСОБА_1 орендної плати ВК «Іскра 2007» протягом 2016-2022 років підтверджуються: відомостями про нарахування орендної плати за паї за 2017 рік, позивачу було нараховано 6 886,56 грн. орендної плати за користування двома земельними ділянками; відомостями про нарахування орендної плати за паї за 2018 рік, позивачу було нараховано 9 837,96 грн. за користування двома земельними ділянками; за 2019 рік позивачу було нараховано 2 740 грн. орендної плати, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6856 за 2019 рік та нарахуванням за паї № 0000-000007 від 01.10.2019 р. Згідно із додатком до Відомості № 16 від 14.11.2019 року про виплату готівки за паї за 2019 рік, а також двома видатковими касовими ордерами від 14.11.2019 року позивач отримав 2205, 70 грн. орендної плати від відповідача (розмір з вирахуванням ПДФО та військового збору) за двома Договорами оренди.
За 2020 рік Позивачу було нараховано 3183, 85 грн. орендної плати, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6856 за 2020 рік та Нарахуванням за паї № 0000-000007 від 01.10.2020 р. Згідно із додатком до Відомості №а 10 від 14.11.2020 на виплату готівки за паї за 2020 рік, позивач отримав 2 563 грн., орендної плати від Відповідача (розмір з вирахуванням ПДФО та військового збору) за двома Договорами оренди.
За 2021 рік Позивачу було нараховано 5457, 14 грн, орендної плати, що підтверджується оборотно-сальдовою Відомістю по рахунку 6856 за 2021 рік та Нарахуванням за паї № 0000-000005 від 01.09.2021р. Згідно із додатком до Відомості № 13 від 24.09.2021 р. на виплату готівки за паї за 2021 рік позивач отримав 4 393 грн. орендної плати від Відповідача (з вирахуванням ПДФО та військового збору) за двома Договорами оренди.
За 2022 рік Позивачу було нараховано 13000 грн. орендної плати, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 6856 за 2022 рік та Нарахуванням за паї № 0000-000001 від 01.09.2022. Згідно із видатковим касовим ордером від 15.09.2022р. позивач отримав 10465 грн. орендної плати від відповідача (розмір з вирахуванням ПДФО та військового збору) за двома Договорами оренди.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного судувід 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-31595 св 18)).
У постанові від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) Велика Палата Верховного Суду констатувала, що відсутність підпису (чи його підроблення) сторони правочину, щодо якого передбачена обов'язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення свідчить про неукладеність такого правочину. Тобто йдеться не про дефект волевиявлення сторони, а про його цілковиту відсутність. Таким чином, неукладеність договору у зв'язку з недотриманням встановленої для нього законом обов'язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину будь-якого волевиявлення на його укладення, тобто якщо особа фактично не є учасником договірних правовідносин, про що, зокрема, може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису). Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв'язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним на підставі вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.
У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше). Про це зазначено у постанові Великої Палата Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на зазначене, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами факт порушення свого права на земельні ділянки у спірних правовідносинах, а тому його позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням права оренди не підлягають задоволенню.
Не заслуговує на увагу посилання в апеляційній скарзі на правовий висновок, висловлений у постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, оскільки оскаржуване судове рішення таким висновкам не суперечить, і встановлені судом у цій справі фактичні обставини, є іншими ніж у справі, яка переглядається. У цій справі суд першої інстанції виходив з конкретних обставин справи з урахуванням наданих сторонами доказів.
Твердження апелянта щодо залишення поза увагою судом першої інстанції висновку судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/123-23/13107-ПЧ від 27.12.2023 року, згідно якого підписи у договорах оренди землі від 28.10.2016 року, які укладені між ОСОБА_1 та ВК «Іскра 2007» щодо спірних земельних ділянок у розділі підписи сторін, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підписи у Додаткових угодах від 01.08.2019 року до Договору оренди землі від 28.10.2016 року, які укладені між ОСОБА_1 та ВК «Іскра 2007» у розділі підписи сторін ймовірно виконаний ОСОБА_1 , є безпідставними та не впливає на висновки суду, а тому підлягають відхиленню.
Оскільки зазначений висновок експерта містив припущення щодо можливого підпису позивачем додаткових угод від 01.08.2019 року, крім того в змісті висновку експерта та в додатку до висновку (ілюстративна таблиця) відсутні посилання експерта щодо використання ним при проведенні експертизи експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 відібраних судом, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно та обгрунтовано не взяв до уваги зазначений висновк експерта.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції від 24 жовтня 2025 року ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Щодо апеляційної скарги ВК «Іскра 2007» в частині розподілу витрат на правничу допомогу, апеляційний суд зазначає наступне.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:
«Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Встановлено, що представник відповідача виробничого кооперативу «Іскра 2007» у відзиві на позов зазначав про понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21811,25 грн та не виключав можливості понесення додаткових судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді за участю адвоката у судових засіданнях.
01 квітня 2025 до суду першої інстанції відповідачем подано клопотання про розподіл витрат на професійну допомогу, в якому просив стягнути з позивача на користь відповідача виробничого кооперативу «Іскра 2007» судові витрати, пов'язані із правничою допомогою, та подав докази понесених судових витрат, пов'язаних із розглядом вищевказаної справи в розмірі 110260,35 грн.
Договір про правову допомогу №04/05 від 04.05.2023, укладений між ВК «Іскра 2007» (замовник) та Адвокатським об'єднанням «Барген» (виконавець), за умовами якого виконавець зобов'язався надавати замовнику правову допомогу, пов'язану із представництвом та захистом інтересів замовника, а замовник зобов'язується оплатити кошти за надану правову допомогу (п. 1.1).
Пунктом 1.5 вказаного договору визначено, що правова допомога за договором надається виконавцем, а також адвокатами, які є членами адвокатського об'єднання «Барген» або залучені ним для виконання цього договору. Договір є достатньою правовою підставою для видачі адвокатом об'єднання ордера в інтересах замовника без будь-яких обмежень на представництво інтересів замовника.
Представником відповідача долучено до матеріалів справи акти виконаних робіт, а саме: акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 11.05.2023 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 року на суму 5662,50 грн., з яких лише 2831,25 грн. стосується вказаної справи;
акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 19.05.2023 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 24200 грн.;
акт приймання-передачі наданих послуг № 5 від 25.07.2023 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 5200,00 грн.;
акт приймання-передачі наданих послуг № 6 від 17.08.2023 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 5200,00 грн.;
акт приймання-передачі наданих послуг №8 від 31.08.2023 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 5200,00 грн.;
акт приймання-передачі наданих послуг №9 від 19.09.2023 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 5355,00 грн.;
акт приймання-передачі наданих послуг №12 від 09.11.2023 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 5200,00 грн.;
акт приймання-передачі наданих послуг №13 від 23.02.2024 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 8139,60 грн.;
акт приймання-передачі наданих послуг №14 від 08.03.2024 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 5200,00 грн.;
акт приймання-передачі наданих послуг №16 від 02.04.2024 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 5200,00 грн.;
акт приймання-передачі наданих послуг №22 від 30.10.2024 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 5200,00 грн.;
акт приймання-передачі наданих послуг №26 від 10.12.2024 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 13988,50 грн.;
акт приймання-передачі наданих послуг №28 від 06.01.2025 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 14146,00 грн..
акт приймання-передачі наданих послуг №32 від 05.02.2025 до договору про правову допомогу № 04/05 від 04.05.2023 на суму 5200 грн.
Платіжні інструкції №1544 від 11.05.2023 на суму 5662,50 грн., №1558 від 22.05.2023 на суму 24200,00 грн., №1767 від 23.08.2023 на суму 10400,00 грн., №1814 від 05.09.2023 на суму 5200,00 грн., №1892 від 03.10.2023 на суму 5355,00 грн., №2141 від 20.12.2023 на суму 5200,0 грн., №2296 від 06.03.2024 на суму 8139,60 грн., №2303 від 15.03.2024 на суму 5200,00 грн., №2322 від 09.04.2024 на суму 5200,00 грн., №3142 від 12.12.2024 на суму 19188,50 грн., №3233 від 15.01.2025 на суму 14146,00 грн., №3337 від 14.02.2025 на суму 5200,00 грн., а всього на суму 110260,35 грн.
Стороною позивача подано до суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру витрат понесених відповідачем на правничу допомогу., з огляду на те, що заявлений розмір витрат на правову допомогу суперечить принципам розумності, необхівдності та пропорційності. Заявлений розмір витрат на правову допомогу перевищує вартість спірних земельних ділянок, яка складає 17032,57 грн.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).
З огляду на зазначене, зважаючи на складність справи, значення розгляду справи для обох сторін, клопотання позивача про зменшення витрат на правову допомогу, застосування норм права при підготовці відзивів на позовну заяву та інших процесуальних заяв, обсягу виконаних робіт при наданні правничої допомоги ВК «Іскра 2007», строків розгляду справи, що не було враховано судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що розмір правничої допомоги, заявленої ВК «Іскра 2007» слід відшкодувати у розмірі 20 000 грн.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу виробничого кооперативу «Іскра 2007» задовольнити частково.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2025 року змінити в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь виробничого кооперативу «Іскра 2007» 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 лютого 2026 року.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк