Справа № 675/132/26
Провадження № 3/675/71/2026
10 лютого 2026 року м. Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Король О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали Шепетівського районного управління поліції ГУНП України в Хмельницькій області про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , що проживає в АДРЕСА_1 ,
25.01.2026 о 01 год 38 хв ОСОБА_1 (далі по тексту постанови - ОСОБА_1 ) по вулиці Паоло Фонтани, що в м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області керував транспортним засобом - автомобілем BMW, н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідала обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я відмовився, що зафіксовано на відеореєстратор поліцейського.
У судовому засідання ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав повністю. Просив врахувати, що надалі дотримуватиметься вимог закону і не вчинятиме подібних дій.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 251 КУпАП саме на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Так, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає, зокрема, у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як встановлено зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 25.01.2026 ЕПР1 №574802, 25.01.2026 о 01 год 38 хв по вулиці Паоло Фонтани, що в м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області мала місце зупинка транспортного засобу - автомобіля BMW, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 після якої останньому, з огляду на ознаки алкогольного сп'яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідала обстановці) було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та повідомлено про застосовання технічних засобів відеозапису.
Разом з цим, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, і в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Сам факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574802 від 25.01.2026, направленням на медичний огляду на стан водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.01.2026.
Вважаю, що протокол складений та підписаний уповноваженою особою, ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Як свідчить відеозапис з місця події на оптичному носії з цифрової нагрудної відеокамери, під час спілкування з водієм працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'янінняна місці зупинки або в медичному закладі, при цьому роз'яснили виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, однак він категорично відмовився від проходження такого огляду.
Такі обставини не заперечувалися ОСОБА_1 і в судовому засіданні.
Вважаю, що викладені обставини у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574802 від 25.01.2026 не містять суперечностей з фактичними даними, отриманими під час перегляду відеозапису на оптичному носії з цифрової нагрудної відеокамери.
Також вважаю підтвердженим факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом до його зупинки працівниками поліції, оскільки така обставина не заперечується самим водієм.
Вважаю, що відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння та відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння.
Слід зазначити, що надані відеозаписи сумнівів щодо достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 . На відео зафіксована процедура проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка відображена достатньо повно для можливості констатувати її законність.
З огляду на зазначене, відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вивчивши у взаємозв'язку усі наявні матеріали справи, вважаю, що здобуто достатньо підстав про підтвердження порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху та про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, вимоги ст.ст. 33, 34, 35 КУпАП, зважаючи, що ОСОБА_1 вчинив грубе, суспільно-небезпечне порушення правил дорожнього руху, вважаю за можливе накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк один рік.
Вважаю, що саме таке стягнення забезпечить досягнення мети вказаної у ст. 23 КУпАП.
У відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 294 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Олександр Король