Єдиний унікальний номер 448/244/26
Провадження № 1-кс/448/27/26
11.02.2026 слідча суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВнП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за № 12026141230000036 від 09 лютого 2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
1.09 лютого 2026 слідчий СВ ВнП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, в якому просить накласти арешт на грошові кошти в розмірі 6610 гривень, а саме на: 4 (чотири) купюри номіналом 500 (п'ятсот) гривень з наступними серіями та номерами: ВУ1297094, ГБ4255839, ЕА7672887, ЕЕ9113854, 7 (сім) купюр номіналом 200 (двісті) гривень з наступними серіями та номерами: АП5933107, ГЗ9661951, АД7332810, ЕД2508464, ЗВ4856111, ВМ0377192, ГЗ8028082, 21 (двадцять одну) купюру номіналом 100 (сто) гривень з наступними серіями та номерами: АМ0904794, ЗБ6693650, АЛ5628153, АП4238293, АМ3910302, АЛ1933885, ЄБ4645393, ЗБ8577810, УР9752238, ЕД4337766, АП7973834, ЕЄ6469615, АП9578069, УЖ6358491, ЗВ7563304, ЕЖ8963993, ЄВ0273045, ЕД0617027, ЕБ1598472, ЄГ6918776, ЄГ3559154, 21 (двадцять одну) купюру номіналом 50 (п'ятдесят) гривень з наступними серіями та номерами: ЕР6671623, АА4077311, ЕД9551251, АС7037318, АТ4603630, АР1381760, ЕД5207107, АВ9058863, АГ7373939, ЕН2500599, АЛ6518888, АМ6890813, ЕР0454299, АГ1284976, АВ8504454, ЕП6287562, АЛ3282695, ЕГ1204268, АУ6624528, ЕБ0606195, АН0479574, 3 (три) купюри номіналом 20 (двадцять) гривень з наступними серіями та номерами: ВС5094151, ЕН7460026, ГН3617857, а також визначити їх місце зберігання.
2.Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ ВП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 12026141230000036 від 09 лютого 2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
3. Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 08.02.2026 до ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області із заявою звернулась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить вжити заходів щодо невідомої особи, яка в період часу з 21:35 год. 07.02.2026 по 01:00 год. 08.02.2026, шляхом відтиску металопластикового вікна, проникла в кав'ярню « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що у м. Мостиська, пл. Ринок, 1 Яворівського району Львівської області, звідки вчинила крадіжку грошових коштів. Сума збитків встановлюється.
4. Вказує, що 09.02.2026 до слідчого відділення ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області надійшла письмова заява від громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 про те, що останній, добровільно, в порядку ст. 93 КПК України надав грошові кошти в розмірі 6610 грн, а саме: чотири купюри номіналом 500 гривень з наступними серіями та номерами: ВУ1297094, ГБ4255839, ЕА7672887, ЕЕ9113854, сім купюр номіналом 200 гривень з наступними серіями та номерами: АП5933107, ГЗ9661951, АД7332810, ЕД2508464, ЗВ4856111, ВМ0377192, ГЗ8028082, двадцять одну купюру номіналом 100 гривень з наступними серіями та номерами: АМ0904794, ЗБ6693650, АЛ5628153, АП4238293, АМ3910302, АЛ1933885, ЄБ4645393, ЗБ8577810, УР9752238, ЕД4337766, АП7973834, ЕЄ6469615, АП9578069, УЖ6358491, ЗВ7563304, ЕЖ8963993, ЄВ0273045, ЕД0617027, ЕБ1598472, ЄГ6918776, ЄГ3559154, двадцять одну купюру номіналом 50 гривень з наступними серіями та номерами: ЕР6671623, АА4077311, ЕД9551251, АС7037318, АТ4603630, АР1381760, ЕД5207107, АВ9058863, АГ7373939, ЕН2500599, АЛ6518888, АМ6890813, ЕР0454299, АГ1284976, АВ8504454, ЕП6287562, АЛ3282695, ЕГ1204268, АУ6624528, ЕБ0606195, АН0479574, три купюри номіналом 20 гривень з наступними серіями та номерами: ВС5094151, ЕН7460026, ГН3617857.
5. Зазначає, що 09.02.2025 постановою слідчого СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 вищевказані банкноти - визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
6. Вказує, що вищевказані банкноти самі по собі або в сукупності з іншими речами та документами мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та не становлять собою і не включають до себе речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю. З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що є ризики того, що використання вищевказаних банкнот, які є предметом злочину, власником чи іншими користувачами може призвести до її зміни, втрати, а також знищення слідів, які містить на собі вказані банкноти, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини по суті, а також унеможливить її подальшої спеціальної конфіскації, просить накласти арешт на вищевказані банкноти.
7.В судове засідання слідчий СВ ВнП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 не з'явився, в матеріалах клопотання міститься його заява, в якій він зазначив, що вимоги клопотання підтримує та просить розгляд такого проводити без його участі.
8.Власник був повідомлений про час, дату і місце розгляду клопотання, в судове не з'явився та не надіслав клопотання про відкладення розгляду такого.
9. Слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 172 КПК України.
10. Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
11. Проаналізувавши документи та матеріали, якими слідчий СВ ВнП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
12. Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
13. Так, згідно зі ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
14. Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно з абзацом другим частини першої статті 170 КПК, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
15. Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
16. Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
17. Відповідно до частини 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
18. Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
19. Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
20. Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
21. Судом встановлено, що 09.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141230000036 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.185 КК України.
22. З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №2026141230000036 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
23. Зазначені в грошові кошти в розмірі 6610 гривень, а саме: 4 (чотири) купюри номіналом 500 (п'ятсот) гривень з наступними серіями та номерами: ВУ1297094, ГБ4255839, ЕА7672887, ЕЕ9113854, 7 (сім) купюр номіналом 200 (двісті) гривень з наступними серіями та номерами: АП5933107, ГЗ9661951, АД7332810, ЕД2508464, ЗВ4856111, ВМ0377192, ГЗ8028082, 21 (двадцять одну) купюру номіналом 100 (сто) гривень з наступними серіями та номерами: АМ0904794, ЗБ6693650, АЛ5628153, АП4238293, АМ3910302, АЛ1933885, ЄБ4645393, ЗБ8577810, УР9752238, ЕД4337766, АП7973834, ЕЄ6469615, АП9578069, УЖ6358491, ЗВ7563304, ЕЖ8963993, ЄВ0273045, ЕД0617027, ЕБ1598472, ЄГ6918776, ЄГ3559154, 21 (двадцять одну) купюру номіналом 50 (п'ятдесят) гривень з наступними серіями та номерами: ЕР6671623, АА4077311, ЕД9551251, АС7037318, АТ4603630, АР1381760, ЕД5207107, АВ9058863, АГ7373939, ЕН2500599, АЛ6518888, АМ6890813, ЕР0454299, АГ1284976, АВ8504454, ЕП6287562, АЛ3282695, ЕГ1204268, АУ6624528, ЕБ0606195, АН0479574, 3 (три) купюри номіналом 20 (двадцять) гривень з наступними серіями та номерами: ВС5094151, ЕН7460026, ГН3617857 - згідно постанови слідчого СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 09.02.2026 визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, визначено їх місце зберігання.
24. Вилучені у даному провадженні речі відповідають критеріям, визначеним в ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів.
25. Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
26. Згідно з частиною другою статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
27. Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
28. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
29. Проте, попередні положення, жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
30. Слідчий суддя наголошує, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення Європейського Суду у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
31. Таким чином, право на володіння речами і документами не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
32. Важливим в даних правовідносинах є те, що в кримінальному проваджені арешт допускається в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів.
33. Слідчий суддя знаходить, що в даних правовідносинах у відповідності до вимог КПК необхідне вжиття заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування, вилучене майно визнано речовим доказом та визначено порядок зберігання; мета такого заходу відповідає інтересам суспільства, вона пов'язана із ефективністю розслідування кримінального провадження та збереженням речових доказів; в даних правовідносинах власники майна не будуть нести надмірний тягар, оскільки вони не позбавляються права власності і до нього застосовані лише тимчасові обмеження у зв'язку із проведенням досудового розслідування при вчиненні кримінального правопорушення (злочину).
34. Таким чином, з метою запобігання можливості приховування вказаного майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, необхідності проведення експертиз, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для накладення на нього арешту.
35. Відповідно до частини 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
36. Отже, нормами КПК України не передбачено повноважень слідчого судді визначати місце зберігання речових доказів, на які накладено арешт.
37. Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.
38. Згідно з частиною 2 статті 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
39. Так, порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104, не передбачено, що під час досудового розслідування місце зберігання речового доказу визначається рішенням слідчого судді.
40. Із зазначеного можна зробити висновок, що під час досудового розслідування зберігання речових доказів, наданих стороні обвинувачення, покладається на зазначену сторону.
41. При цьому, частиною 7 статті 100 КПК України визначено, що слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, а саме: для вирішення питання про знищення речового доказу, його передання для реалізації чи технологічної переробки.
42. Отже, діючим законодавством не передбачено звернення слідчого (дізнавача) чи прокурора до слідчого судді з клопотанням про визначення (зміну) місця зберігання речового доказу, а також покладення рішенням слідчого судді відповідальності за зберігання речових доказів.
43. Слідчий суддя звертає увагу, що положення КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104, саме на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази, покладено під час досудового розслідування обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.
44. Виходячи з наведеного, вирішення питання про місце зберігання речових доказів не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахуванням норм законодавства.
45. З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого СВ ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
46. Окремо, слідчий суддя наголошує, що сторона захисту в разі зволікання і затягування розслідування справи, вправі самостійно звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту з майна.
Керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя
1.Клопотання слідчого СВ ВнП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні за № 12026141230000036 від 09 лютого 2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти в розмірі 6610 гривень, а саме на: 4 (чотири) купюри номіналом 500 (п'ятсот) гривень з наступними серіями та номерами: ВУ1297094, ГБ4255839, ЕА7672887, ЕЕ9113854, 7 (сім) купюр номіналом 200 (двісті) гривень з наступними серіями та номерами: АП5933107, ГЗ9661951, АД7332810, ЕД2508464, ЗВ4856111, ВМ0377192, ГЗ8028082, 21 (двадцять одну) купюру номіналом 100 (сто) гривень з наступними серіями та номерами: АМ0904794, ЗБ6693650, АЛ5628153, АП4238293, АМ3910302, АЛ1933885, ЄБ4645393, ЗБ8577810, УР9752238, ЕД4337766, АП7973834, ЕЄ6469615, АП9578069, УЖ6358491, ЗВ7563304, ЕЖ8963993, ЄВ0273045, ЕД0617027, ЕБ1598472, ЄГ6918776, ЄГ3559154, 21 (двадцять одну) купюру номіналом 50 (п'ятдесят) гривень з наступними серіями та номерами: ЕР6671623, АА4077311, ЕД9551251, АС7037318, АТ4603630, АР1381760, ЕД5207107, АВ9058863, АГ7373939, ЕН2500599, АЛ6518888, АМ6890813, ЕР0454299, АГ1284976, АВ8504454, ЕП6287562, АЛ3282695, ЕГ1204268, АУ6624528, ЕБ0606195, АН0479574, 3 (три) купюри номіналом 20 (двадцять) гривень з наступними серіями та номерами: ВС5094151, ЕН7460026, ГН3617857.
3. В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
4. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, які зобов'язані письмово проінформувати заінтересованих осіб.
5. Арешт майна може бути скасовано в порядку та за підстав, зазначених в ст.174 КПК України.
6. Копію ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
7. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
8. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
9. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала виготовлена та підписана слідчою суддею в нарадчій кімнаті 11.02.2026.
Слідча суддя ОСОБА_7