Справа № 331/1141/26
Провадження № 2/331/1943/2026
про залишення позовної заяви без руху
12 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за продане майно,
ОСОБА_1 11.02.2026 звернулася до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за продане майно, судові витрати, а також вилучити докази із матеріалів справи №331/5320/18 про придбання спірного майна у шлюбі.
Ознайомившись із вказаною позовною заявою і доданими до неї матеріалами приходжу до висновку, що її подано з порушеннями вимог ЦПК України.
Так, відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, подана позовна заява не відповідає вказаним вимогам, з огляду на наступне.
Так, зокрема, у порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено номери засобів зв'язку відповідача, відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Крім того, у порушення вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не наведено і до позовної заяви не долучено обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Крім того, у порушення вимог п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Також у порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, у порушення вимог п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Також відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, у порушення вимог зазначеної статті, позивачкою до справи не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору.
Натомість, у тексті позовної заяви позивачка вказує, що вона має пільги при сплаті судового збору. Крім того, вона надіслала до суду клопотання, у якому просить суд зменшити розмір судового збору за подання позовної заяви і надати розстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення на суму, яку вона може сплатити - 1211,20 грн., на підтвердження чого вона надала фотокартки екрана мобільного телефона з реквізитами банківської картки, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору була сформована станом на 03.12.2025 за період з січня до грудня 2024 року, а також із податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2025 рік.
Розглянувши вказане клопотання і долучені до нього документи, приходжу до таких висновків.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно із п. 1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, вказаними нормами передбачено право, а не обов'язок суду зменшити розмір судового збору, звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Отже, суддя має самостійно вирішити питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору за умови існування належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
При цьому, варто наголосити, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати покладається саме на позивача.
У даному випадку клопотання про зменшення розміру судового збору за подання позовної заяви і надання розстрочки сплати судового збору до ухвалення судового рішення на суму, яку вона може сплатити - 1211,20 грн., обґрунтовано тим, що позивачка ОСОБА_3 не отримувала у 2025 році жодних доходів.
У той же час, позивачка надала суду лише фотокартки екрана мобільного телефона з реквізитами банківської картки, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору була сформована станом на 03.12.2025 за період з січня до грудня 2024 року, а також із податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2025 рік.
Зважаючи на це, суддя зазначає, що надані позивачкою документи не можуть беззаперечно свідчити про її скрутне матеріальне становище і про те, що вона не має жодних джерел для існування та забезпечення своїх потреб, у тому числі й для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, соціальні допомоги, тощо).
У зв'язку з цим приходжу до висновку про відсутність на даний час підстав для зменшення позивачці розміру судового збору за подання позовної заяви і надання розстрочки сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позивачкою ціна позову вказана 2322000,00 грн., тому їй необхідно було б сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви у розмірі 16640,00 грн.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, оскільки у даному випадку позовна заява була подана ОСОБА_1 в електронній формі через систему «Електронний суд», позивачка повинна сплатити судовий збір у сумі 13312,00 грн. та надати до суду докази його сплати або ж повторно звернутись із клопотанням про звільнення від сплати (відстрочення, розстрочення, зменшення розміру) судового збору та надати суду належні і достатні докази на підтвердження її скрутного матеріального становища.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Проте, ОСОБА_1 до позовної заяви не долучила належних доказів направлення її копії і долучених до неї документів відповідачу у справі (у паперовій формі листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача), оскільки із фотокартки екрану мобільного телефону, долученого нею до позовної заяви, неможливо встановити, коли саме і який саме документ нею направлявся на електронну адресу відповідача у справі.
Також ОСОБА_1 у позовній заяві зазначила клопотання про вилучення доказів придбання спірного майна у шлюбі із матеріалів справи №331/5320/18, яке за змістом не відповідає вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Натомість, у вказаному клопотанні у порушення вимог п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України не конкретизовано, які саме докази вона просить суд витребувати, не обґрунтовано, які обставини можуть підтвердити вказані нею докази, або які аргументи вони можуть спростувати; підстави, з яких випливає, що ці докази є у матеріалах відповідної судової справи; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, зважаючи на зазначені вище недоліки, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за продане майно слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачці, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду у встановлений судом строк уточненої позовної заяви, у якій необхідно вказати: номери засобів зв'язку відповідача, відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Також до уточненої позовної заяви мають бути долучені докази сплати судового збору у сумі 13312,00 грн. або нове клопотання про звільнення від сплати (відстрочення, розстрочення, зменшення розміру) судового збору з наданням до суду належних і достатніх доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивачки; докази направлення копії позовної заяви і долучених до неї документів відповідачу у справі (у паперовій формі листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача); у випадку неможливості самостійного отримання доказів на обґрунтування заявлених вимог - клопотання про витребування доказів, яке за змістом має відповідати вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання позовної заяви і надання розстрочки сплати судового збору до ухвалення судового рішення на суму, яку вона може сплатити - 1211,20 грн., відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за продане майно залишити без руху.
Надати позивачці строк десять днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснити позивачці, що у разі неусунення зазначених недоліків позовна заява буде вважатися не поданою та повернута їй.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Юлія КАРЕТНИК