Справа № 175/869/26
Провадження № 1-кп/175/49/26
іменем України
10 лютого 2026 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно),
підозрюваного ОСОБА_4 (дистанційно),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження №62025170030012639 від 02.07.2025 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Зміїв, Зміївський район, Харківська область, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 у посаді курсанта начальницького взводу навчальної роти начальницького батальйону школи індивідуальної підготовки у званні «солдат», раніше судимого,
про звільнення від кримінальної відповідальності, -
Прокурор Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , звернувся з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності в межах кримінального провадження №62025170030012639 від 02.07.2025 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у зв'язку із наміром останнього повернутися до військової частини та продовжити проходження військової служби.
Згідно положень ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Згідно з Указом Президента України за № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України 24 лютого 2022 року о 05.30 год. на території України введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому Указами Президента України продовжено до теперішнього часу.
Відповідно до ч. 9 ст. 615 КПК України (в редакції Закону від 27 липня 2022 року) під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Згідно відомостей зазначених у клопотанні прокурора, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді курсанта начальницького взводу навчальної роти навчальницького батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою ухилення від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов?язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення, вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 01.12.2024 самовільно залишив частину та був відсутній у розташуванні навчальницького взводу навчальної роти навчальницького батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану) та проводив час на власний розсуд за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_4 не пов?язуючи його із виконанням обов?язків з військової служби, та був незаконно відсутній на службі до 02.12.2025, коли самостійно прибув до військової частини НОМЕР_2 , внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
У підготовчому судовому засіданні встановлені обставини, які зумовлюють передання матеріалів клопотання до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч.1 ст.21 КПК України).
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», визначено, що інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування судового рішення у будь-якому разі (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України).
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, під час розгляду справи № 752/4349/23 за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, у судовому рішенні від 26.04.2023, визначаючи підсудність справи, дійшла до висновку про те, що на противагу кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 407 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, не є продовжуваним, і є закінченим з моменту самовільного залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем саме в умовах воєнного стану.
Згідно відомостей клопотання солдат ОСОБА_4 01.12.2024 самовільно залишив частину та був відсутній у розташуванні навчальницького взводу навчальної роти навчальницького батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану) та проводив час на власний розсуд за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_4 не пов?язуючи його із виконанням обов?язків з військової служби, та був незаконно відсутній на службі до 02.12.2025, коли самостійно прибув до військової частини НОМЕР_2 , внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Отже, виходячи із цього, місцем вчинення злочину є місце розташування військової частини, яка дислокується в АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), а тому клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні №62025170030012639 від 02.07.2025 територіально не підсудне Дніпровському районному суду Дніпропетровської області.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду у судовому рішенні від 30.03.2023, справа № 216/6065/22, під час розгляду подання щодо визначення підсудності кримінального провадження зробила наступні висновки. Виходячи зі змісту диспозиції частина 5 статті 407 КК України, з об'єктивної сторони містить два склади злочину: 1) самовільне залишення військової частини або місця служби; 2) нез'явлення вчасно без поважних причин на службу. При цьому умисел спрямований саме на самовільне залишення або нез'явлення військовослужбовця до певного місця дислокації військової частини, а з'явлення до військової комендатури, військового комісаріату, військової прокуратури тощо не охоплюється умислом спрямованим на вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 407 КК України. Окрім того, злочинний результат у вигляді відсутності військовослужбовця настає саме за місцем дислокації військової частини або несення служби. Таким чином, місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України є місце розташування військової частини або місця служби.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо необхідності направлення матеріалів клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження №62025170030012639 від 02.07.2025 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 314 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні може прийняти рішення щодо направлення обвинувального акту до суду апеляційної інстанції з метою встановлення підсудності.
Відповідно до положень ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 34, 42, 314, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження №62025170030012639 від 02.07.2025 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1