Справа № 209/10117/25
Провадження № 2/209/549/26
про повернення позовної заяви
12 лютого 2026 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Левицька Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради в особі служби у справах дітей Кам'янської міської ради до ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 , третя особа: Батьки-вихователі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -
До Дніпровського районного суду міста Кам'янського з позовною заявою звернувся Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради в особі служби у справах дітей Кам'янської міської ради до ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 , третя особа: Батьки-вихователі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів.
За загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом здійснено запит Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради.
За інформацією, наданою на запит суду з Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради від 10.01.2025 та отриманої судом 12.02.2026 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Згідно ч. 1 ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Положенням частини 7 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Водночас, згідно ч.ч.1-4 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Відповідно до ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, окрім іншого: довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
За змістом положень ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Пунктом 14 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.
Частиною 3 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені повноваження секретаря ради, пунктом 10 якої передбачено, що секретар ради вирішує за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 указала, що «з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 зазначила, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України (стаття 58 ЦПК України). Також Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24), виснувала, що особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позовна заява підписана секретарем міської ради Наталією Ктітаровою, однак у матеріалах справи відсутня довіреність керівника виконавчого органу, у якій визначене право секретаря міської ради представляти позивача у даній цивільній справі та право підписувати позовну заяву від його імені.
Разом з цим, суд при вивчені матеріалів позовної заяви, перевірив інформацію про юридичну особу зазначену в заяві як позивач - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради в особі служби у справах дітей Кам'янської міської ради.
Згідно відповіді № 2333207 від 12.02.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником юридичної особи «Служба у справах дітей Кам'янської міської ради», а також особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо є лише Пелипас Галина Володимирівна, інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, не визначено.
Окрім цього, згідно відповіді № 2333329 від 12.02.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником юридичної особи «Виконавчий комітет Кам'янської міської ради», а також особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори є Білоусов Андрій Леонідович. Також визначено коло осіб - представників, які можуть вчиняти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо та діють виключно в судах України всіх юрисдикцій без окремого доручення керівника (самопредставництво суб'єкта владних повноважень) з правом підпису процесуальних документів. При цьому, Наталія Ктітарова не включена до переліку осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності.
Оскільки будь-яких документів, на підставі яких секретар міської ради Наталія Ктітарова має право на підписання позовної заяви до матеріалів справи не надано, суд приходить до висновку, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч.6 ст.185 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
При цьому суд роз'яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 175, 177, 185, 259-261, 253 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради в особі служби у справах дітей Кам'янської міської ради до ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 , третя особа: Батьки-вихователі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - вважати неподаною та повернути позивачу, разом з доданими до неї документами.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА