про залишення позовної заяви без руху
12 лютого 2026 року м. Чернігівсправа № 927/87/26
Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №б/н від 05.02.2026
Позивач: Акціонерне товариство “Українська залізниця»,
код ЄДРПОУ 40075815, вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Одумаді-Транс»,
код ЄДРПОУ 40725353, просп. Михайла Грушевського (колишня вул. 1 Травня), буд. 217, м. Чернігів, 14034
Предмет спору: про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 165 204,00 грн,
Акціонерне товариство “Українська залізниця» звернулось до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одумаді-Транс», у якому позивач просить стягнути з відповідача 165 204,00 грн безпідставно набутих коштів.
У позовній заяві зазначається, що на виконання процедури закупівлі № UA-2022-10-28- 008103-а (лот 1), проведеної шляхом відкритих торгів на авторизованому електронному майданчику «ProZorro» між АТ «Урзалізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одумаді-транс» укладено Договір про закупівлю № ПК/МТЗ/22612/Ю, який відповідачем неналежно виконано, а саме обладнання поставлено недоукомплектованим та не придатним для подальшого використання. Проте, позивачем було допущено помилку та на рахунок Постачальника було перераховано 165 204,00 грн за цей товар.
Як також зазначає позивач, питання неукомплектованості товару вже було предметом судових спорів у справі № 927/1184/23, а обставини взаємовідносин сторін встановлені судовими рішеннями у такій справі.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 210 Господарського процесуального кодексу України докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Таким чином, наявність у справі преюдиціальних фактів підлягає з'ясуванню та доказуванню у загальному порядку, а судове рішення, яким встановлено відповідні факти, є доказом у розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України та підлягає дослідженню саме у судовому засіданні.
Суд (суддя) відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України не має самостійно збирати докази у призмі ст. 14, 74 ГПК України, навіть, якщо вони є у вільному доступі в мережі Інтернет, у тому числі у державних реєстрах.
Отже, рішення суду є письмовим доказом у розумінні ст. 73-75 Господарського процесуального кодексу України.
Однак позивач не надав копій судових рішень у справі №927/1184/23, на які він посилається у позовній заяві.
Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
У справах «Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany», «Kreuz v. Poland», «Пелевін проти України», «Наталя Михайленко проти України» та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі «Вайт і Кеннеді проти Німеччини», п. 59; рішення у справі «Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства» (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі «Z. Та інші проти Сполученого Королівства» (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та іншим учасникам справи у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, судових рішень у справі №927/1184/23.
Докази направлення іншим учасникам справи вказаних документів надати суду у встановлений судом десятиденний строк.
3. У разі зазначення у заяві про усунення недоліків нових обставин спірних взаємовідносин на обґрунтування своїх позовних вимог позивач повинен зазначити та надати суду та відповідачу відповідні докази, що підтверджують викладені обставини, а за необхідності і правові підстави позову щодо таких нових обставин.
Звернути увагу позивача, що повторне залишення позовної заяви без руху у разі зазначення нових обставин, але ненадання суду та іншим учасникам відповідних доказів, що підтверджують викладені обставини, нормами ГПК України не передбачено.
Таким чином, недотримання вимог ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України при наведенні у заяві про усунення недоліків таких нових обставин тягнуть за собою наслідки у виді повернення позовної заяви.
4. Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
5. Попередити позивачу про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.
6. Звернути увагу учасників справи, що відповідно до приписів ч. 5-8 ст.6 та ч. 5,6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п. 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами ЄСІТС, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами ЄСІТС, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун