ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про закриття підготовчого провадження та
призначення справи до судового розгляду по суті
м. Київ
09.02.2026справа № 910/15341/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу №910/15341/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавань Солар 3» (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 18, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 40813879)
до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, буд. 12 г, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00032129)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - Бугайцова Є.В. (довіреність від 11.06.2025 №б/н);
відповідача - Юрківа Р.В. (довіреність від 16.12.2025 №19/4-02/360),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тавань Солар 3» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - Банк) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Банку про відмову у застосуванні мораторію на виконання грошових зобов'язань за договором кредитної лінії від 25.03.2019 №1261/31/2 (далі - Кредитний договір), що включає основну суму боргу, проценти, комісії та інші платежі, із зупиненням їх нарахування, забороною примусового виконання зобов'язань (у тому числі звернення стягнення на предмет застави чи інше майно Товариства), викладене у листах від 09.09.2025 №55/1-06/116253/2025 та від 27.10.2025 №55/1-06/137888/2025 (про відмову у перегляді рішення щодо застосування мораторію);
- зобов'язання Банку застосувати до Товариства мораторій на виконання грошового зобов'язання за Кредитним договором, що включає основну суму боргу, проценти, комісії та інші платежі, із зупиненням їх нарахування, забороною примусового виконання зобов'язань (у тому числі звернення стягнення на предмет застави чи інше майно Товариства), на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після дня його припинення чи скасування з моменту звернення із заявою про застосування мораторію.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- Товариством та Банком укладено Кредитний договір для фінансування будівництва наземної фотоелектричної сонячної електростанції «Таванська 3»;
- виконання зобов'язань за Кредитним договором забезпечене заставою (іпотекою) майна: наземної фотоелектричної сонячної електростанції «Таванська 3», розташованої за адресою: вул. Гордієнка Кості, буд. 41, м. Берислав, Бериславський район, Херсонська область, відповідно до договору застави від 29.10.219 №1294/31/2-3;
- 27.03.2025 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» №4340-IX (далі - Закон №4340-IX) та доповнено пунктами «Прикінцеві та перехідні положення» 23-36;
- відповідно до пунктів 23-29 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції Закону № 4340-IX) позивач відповідає всім обов'язковим критеріям для застосування мораторію на виконання грошового зобов'язання, що включає на виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, що включає основну суму боргу, проценти, комісії та інші платежі, із зупиненням їх нарахування, забороною примусового виконання зобов'язань (у тому числі звернення стягнення на предмет застави чи інше майно Товариства), на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після дня його припинення чи скасування (далі - Мораторій);
- зважаючи на повну відповідність критеріям пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (в редакції Закону № 4340-IX), позивач в порядку визначеному пункту 24 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції Закону №4340-IX). звернувся до відповідача із заявою про застосування Мораторію на виконання кредитного зобов'язання від 24.08.2025 №60;
- 09.09.2025 Банк листом №55/1-06/116253/2025 відмовив у застосуванні Мораторію, посилаючись на те, що нібито сукупний річний дохід позичальника та пов'язаних контрагентів за 2024 рік (442 523 200,00 грн) перевищує 75 % доходу за 2021 рік (309 358 800,00 грн), що нібито становить 143 %, і не відповідає критерію, передбаченому підпункту 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції Закону №4340-IX);
- 17.10.2025 позивач листом №64 звернувся із повторною заявою, детально обґрунтувавши неправомірне тлумачення Банком поняття «сукупний річний дохід»; Товариство надало власний розрахунок, згідно з яким сукупний річний дохід за 2024 рік є від'ємним (збиток), а отже, меншим за 75% від доходу 2021 року;
- 27.10.2025 Банк листом №55/1-06/137888/2025 повторно відмовив позивачу у праві на застосування Мораторію, наполягаючи на власному суб'єктивному тлумаченні законодавства та поняття « сукупний річний дохід»;
- відмова Банку ґрунтується виключно на неправильному визначенні фінансового показника, оскільки Банк використовує власне, непідтверджене законодавством тлумачення, прирівнюючи його до виручки від реалізації, а не до кінцевого фінансового результату;
- дії відповідача, викладені у листах від 09.09.2025 №55/1-06/116253/2025 та від 27.10.2025 №55/1-06/137888/2025, свідчать про формальний підхід до застосування Закону №4340-IX та ігнорування нормативно-правових актів бухгалтерського обліку, що є зловживанням правом та фактичним ухиленням від виконання імперативної норми Закону №4340-IX, яка була спрямована на підтримку бізнесу, що постраждав від воєнних дій;
- протиправні відмови Банку порушують встановлене Законом №4340-IX право позивача на призупинення виконання зобов'язань в умовах прямого впливу наслідків воєнних дій на позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.02.2026.
26.12.2025 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що:
- оскільки в пунктах 23-29 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не визначено поняття «сукупний річний дохід», а також не зазначено, згідно з яким іншим законом або нормативно-правовим актом вживається даний термін для цілей застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики), відповідач наполягає на правильності здійсненого ним розрахунку сукупного річного доходу позичальника та контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, за останній звітний рік (2024 рік) та за 2021 рік;
- розрахунок сукупного річного доходу позичальника та контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, за останній звітний рік (2024 рік) та за 2021 рік, згідно з яким сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України) перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік, отже є невідповідність позичальника критерію, передбаченому підпункту 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України;
- на день укладення Кредитного договору (25.03.2019) оціночна вартість наземної фотоелектричної сонячної електростанції «Таванська 3» не була визначена та не могла враховуватися при оцінці співвідношення вартості забезпечення, передбаченого підпунктом 4 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, оскільки на той момент майна ще не існувало, воно не було створено, прийнято до експлуатації, а право власності на нього не було зареєстровано у встановленому законом порядку, відтак твердження позивача про те, що понад 50 % предметів забезпечення перебували у зоні активних бойових дій саме на день укладення Кредитного договору не ґрунтується на фактичних обставинах справи та нормах матеріального права;
- Товариство не дотрималося обов'язкових умов, встановлених підпунктом 4 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, що унеможливлює застосування Мораторію та свідчить про відсутність у позивача права на звернення з відповідною вимогою до Банку.
04.02.2026 позивач подав суд відповідь на відзив, в якій зазначив, що: відповідач надав суду недостовірну скомпільовану (штучно створену) інформацію, не підтверджену жодним належним доказом; позивач отримав лист-роз'яснення від Міністерства фінансів України від 24.12.2025 №41010-07-10/38195, який повністю підтверджує позицію Товариства щодо застосовності критеріїв Закону №4340-IX та право на застосування Закону №4340-IX; Банком безпідставно було включено до групи пов'язаних контрагентів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Астерія Солар», оскільки ОСОБА_1 не є контролером його; Постанова №351 - це лише інструкція для банків щодо визначення банками кредитних ризиків активних банківських операцій та не поширюються на інших осіб та правовідносини; навіть наведеною відповідачем Постановою №351 унормовано застосовувати показники фінансової звітності, складеної за відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, що нівелює всі нісенітниці відзиву Банку; у процесі виконання Кредитного договору зміни застав - відбувається внесення змін до Кредитного договору; 29.10.2019 сторонами було укладено додатковий договір №2 до Кредитного договору у відповідності до Глави 53 ЦК України (укладення, зміна і розірвання договору), яким передбачено оновлений перелік предметів забезпечення Кредиту, зокрема і переданою в іпотеку за Договором застави електростанції; очевидно датою укладання Кредитного договору можна вважати дату останньої його зміни в розумінні підпункту 4 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яка в будь-якому випадку була до введення в Україні воєнного стану.
Разом з тим, позивач подав суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строк для подання відповіді на відзив.
Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - третьою та шостою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене Господарський суд міста Києва вважає за необхідне поновити позивачу пропущений процесуальний строк на подання відповіді на відзив та долучив її до матеріалів справи.
У підготовче засідання 09.02.2026 з'явилися представники сторін.
Суд у підготовчому засіданні 09.02.2026 ставить на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/15341/25 до судового розгляду по суті.
Представники сторін у підготовчому засіданні 09.02.2026 повідомили суд про те, що заяв і клопотань не мають, ними вчинені всі дії, передбачені у підготовчому провадженні, в зв'язку з чим просили суд розглянути справу по суті.
Відповідно до частини другої статті 177 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті (пункт 18 частини другої статті 182 ГПК України).
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (пункт 3 частини другої статті 182 ГПК України).
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність закриття підготовчого провадження і призначення розгляду справи по суті на 23.02.2026.
Керуючись статтями 177 - 185, 194, 196, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва
Закрити підготовче провадження та призначити справу №910/15341/24 до судового розгляду по суті на 23.02.26 о 09:40 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 12.
Ухвала набрала законної сили 09.02.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана Марченко